Рішення

від 07.10.2019 по справі 915/154/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року Справа № 915/154/19

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Ковальжи А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом Приватного підприємства "Компанія Агротрейд", вул. Чехова, 43, 2-й поверх, м. Черкаси, 18006 (код ЄДРПОУ 37787179)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроСтеп", вул. Київська, 135, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210 (код ЄДРПОУ 34311932)

про стягнення грошових коштів в сумі 334 562, 78 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроСтеп", вул. Київська, 135, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210 (код ЄДРПОУ 34311932)

до відповідача Приватного підприємства "Компанія Агротрейд", вул. Чехова, 43, 2-й поверх, м. Черкаси, 18006 (код ЄДРПОУ 37787179)

про визнання недійсним договору поставки № 240 від 27.02.2017 року

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: не з`явився;

від відповідача за первісним позовом: Кучера В.Л. (адвокат за договором про надання правової допомоги б/н від 11.03.2019 року).

від позивача за зустрічним позовом: Кучера В.Л. (адвокат за договором про надання правової допомоги б/н від 11.03.2019 року);

від відповідача за зустрічним позовом: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Миколаївської області звернулось Приватне підприємство "Компанія Агротрейд" з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроСтеп" грошові кошти в сумі 334 562, 78 грн., в тому числі: грошові кошти за поставлений товар в сумі 198 299, 90 грн., пеню в розмірі 63 662,13 грн., інфляційні збитки в сумі 7 634, 51 грн., 30 % від дебіторської заборгованості в сумі 59 489, 93 грн. та 3 % річних в сумі 5 476, 31 грн.

01.03.2019 року до господарського суду Миколаївської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "УкрАгроСтеп" з зустрічним позовом (вх. № 3274/19 від 01.03.2019 року), в якому просить суд визнати недійсним Договір поставки № 240 від 27.02.2017 року, укладений між Приватним підприємством "Компанія Агротрейд" (код ЄДРПОУ 37787179) та Товариством з обмеженою відповідальністю "УкрАгроСтеп" (код ЄДРПОУ 34311932).

І. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 23.01.2019 року позовну заяву ПП "Компанія Агротрейд" (вх. № 978/19 від 21.01.2019 року) до відповідача ТзОВ "УкрАгроСтеп" про стягнення грошових коштів в сумі 334 562, 78 грн. залишено без руху.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.02.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін. Розгляд справи по суті призначено в судовому засіданні на 12.03.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.03.2019 року прийнято зустрічний позов (вх. № 3274/19 від 01.03.2019 року) Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроСтеп" до спільного розгляду з первісним позовом. Об`єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом. Здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.03.2019 року задоволено клопотання ТзОВ "УкрАгроСтеп" (вх. № 3279/19 від 01.03.2019 року та вх. № 3273/19 від 01.03.2019 року) про витребування доказів. Оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 04.04.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.04.2019 року відкладено підготовче засідання по справі на 06.05.2019 року.

В судовому засіданні 06.05.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 13.05.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.05.2019 року призначено у даній справі № 915/154/19 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Направлено матеріали справи на адресу Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз. Зупинено провадження у даній справі до проведення Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз судової експертизи.

07.08.2019 року до господарського суду Миколаївської області від Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов супровідний лист із доданими матеріалами справи № 915/154/19 та Висновком судово-почеркознавчої експертизи № 19-603/604/605/606/607 від 30.07.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 19.08.2019 року поновлено провадження у справі № 915/154/19 та призначено підготовче засідання по справі на 05.09.2019 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.09.2019 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 26.09.2019 року.

В судовому засіданні 26.09.2019 року судом постановлено ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, якою оголошено перерву в судовому засіданні до 07.10.2019 року.

Позивач за первісним позовом ПП "Компанія Агротрейд" в судові засідання 05.09.2019 року, 26.09.2019 року та 07.10.2019 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (том 2, арк. 178, 189).

Крім того, позивача за первісним позовом ПП "Компанія Агротрейд" про призначення судового засідання на 07.10.2019 року додатково повідомлено телефонограмою.

Від позивача надходили клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача за первісним позовом вх. № 5047/19 від 28.03.2019 року, вх. № 7788/19 від 13.05.2019 року, вх. № 14122/19 від 05.09.2019 року (том 2, арк 44-46, 85-86, 185).

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача за первісним позовом ПП "Компанія Агротрейд".

В судовому засіданні 07.10.2019 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІ. ЗАЯВИ ТА КЛОПОТАННЯ У СПРАВІ.

Заяви та клопотання відсутні.

ІІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ УЧАСНИКІВ ПРОЦЕСУ.

1. Правова позиція позивача.

Позивач зазначає, що предметом первісного позову є вимога про стягнення заборгованості за поставлений товар, а також пені, інфляційних збитків, 30 % від дебіторської заборгованості та 3 % річних, нарахованих за несвоєчасне виконання зобов`язань щодо оплати за поставлений товар. Підставою позову позивачем зазначено обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору поставки № 240 від 27.02.2017 року, укладеного між сторонами, а саме: зобов`язань щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість у спірній сумі, та, як наслідок, на суми прострочень позивачем нараховано пеню, інфляційні збитки та 30 % від дебіторської заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193, 222, 231 ГК України, ст. 525, 526, 610, 611, 612, 625, 629, 692 ЦК України, п. 1.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність з порушення грошових зобов`язань" від 17.12.2013 року № 14 та умовами договору.

Заперечуючи проти визнання недійсним договору поставки, позивач зазначає, що:

- на виконання умов договору поставки сторони неодноразово підписували специфікації, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні (том 1, арк. 200-209). Якщо дослідити вказані документи, то стає зрозумілим, що їх підписує одна й та сама особа;

- відповідач ТзОВ УкрАгроСтеп своїми діями схвалив укладений правочин шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ПП Компанія Агротрейд грошових коштів, спірний договір не може бути визнаний недійсним з підстав його укладення неповноважною особою;

- позивачем зареєстровано податкову накладну, а відтак включення відповідачем податкової накладної до податкової звітності свідчить про схвалення та прийняття відповідачем укладених з позивачем документів.

2. Правова позиція (заперечення) відповідача.

01.03.2019 року до господарського суду Миколаївської області відповідачем подано зустрічну позовну заяву (вх. № 3274/19 від 01.03.2019 року). Предметом зустрічного позову є вимога про визнання недійсним договору поставки № 240 від 27.02.2017 року.

Зустрічний позов мотивований тим, що договір поставки № 240 від 27.02.2017 року, специфікація № 5 від 31.08.2017 року, акт звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2018 року по 18.07.2018 року та видаткова накладна підписано не директором ТзОВ "УкрАгроСтеп", а іншою особою. Відповідно до п. 8.8, п. 8.8.2 Статуту товариства єдиною особою, яка уповноважена установчими документами вчиняти правочини, є директор товариства Слобожанський С. І. Вказані обставини є підставою недійсності договору, а договір є таким, що не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Зустрічний позов обґрунтований положеннями ст. 11, 92, 202, 207, 215 ЦК України.

Вказані мотиви також є підставою заперечень первісної позовної заяви, які викладені у відзиві на первісну позовну заяву (вх. № 3272/19 від 01.03.2019 року).

Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що ніякого товару позивач не поставляв.

Відповідач в письмових запереченнях на відповідь на відзив також зазначає, що не заперечує того факту, що дійсно між сторонами здійснювались господарські операції щодо купівлі-продажу товару, але вказані операції носили характер акцептованих правочинів без укладання договорів як таких.

ІV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН З ПОСИЛАННЯМ НА ДОКАЗИ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ВСТАНОВЛЕНІ ВІДПОВІДНІ ОБСТАВИНИ.

Розглянувши матеріали справи, керуючись принципом верховенства права, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд встановив наступне.

Позивач за первісним позовом обгрунтовує свої вимоги укладеним 27.02.2017 року між ПП Компанія Агротрейд (постачальник) та ТзОВ УкрАгроСтеп (покупець) договором поставки № 240 (том 1, арк. 94-97).

Умовами договору передбачено наступне.

Відповідно до п. 1.1 Договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується прийняти й оплатити товар.

Відповідно до п. 7.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2017 року включно, а у розрахунках - до остаточного повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 7.2 Договору якщо за 15 (п`ятнадцять днів) календарних днів до закінчення дії договору жодна із сторін письмово не заявляє про його розірвання, договір вважається пролонгованим на один календарний рік на тих самих умовах.

Відповідно до п. 2.1 Договору умови поставки товару та порядок розрахунків здійснюється за погодженням сторін, що обумовлюються в специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.3 Договору постачання товару здійснюється із залученням третіх осіб (перевізників).

Відповідно до п. 2.5 Договору на кожну відвантажену партію товару оформлюється видаткова та товарно-транспортна накладна. У разі неотримання постачальником завіреної підписом та печатками видаткової та товарно-транспортної накладної від покупця на партію товару, протягом 10 робочих днів, така видаткова та товарно-транспортна накладна підписана лише зі сторони постачальника вважається належно оформленою та вірною.

Відповідно до п. 4.2 Договору покупець зобов`язаний здійснювати звіряння розрахунків з постачальником та надавати покупцю акт звірки взаєморозрахунків за звітний квартал не пізніше десятого робочого дня місяця, наступного за звітним періодом. У випадку ненадання такого акту постачальнику у встановлені договором строки, розрахунки вважають дійсними за бухгалтерсько - обліковими даними постачальника.

Відповідно до п. 4.3 Договору зобов`язання покупця з оплати вважаються виконаними з моменту зарахування грошових коштів у повному обсязі на рахунок постачальника в строк, зазначений у специфікації.

До договору складено Специфікацію № 5 від 31.08.2017 року на поставку товару - Нітроамофоска на суму 248 299, 90 грн. з ПДВ (том 1, арк. 97).

Умови (базис) поставки товару: за умовами ЕХW - склад продавця м. Черкаси, Черкаської області.

Оплата вартості товару до 15.09.2017 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.05.2019 року призначено у даній справі № 915/154/19 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до Висновку експерта № 19-603/604/605/606/607 від 30.07.2019 року (том 2, арк. 152-173) за результатами судової почеркознавчої експертизи встановлено:

По першому питанню: Підписи в наступних документах:

- в Договорі поставки № 240 від 27.02.2017 року в графі Покупець на першій сторінці, в графі Директор під реквізитами Покупця в розділі 9 Юридичні адреси та реквізити сторін та в графі Покупець Бланку зразків підписів осіб, які мають право на отримання товару (т. II, а.с. 3-5);

- в Специфікації № 5 від 31.08.2017 року до Договору поставки № 240 від 27.02.2017 року у розділі Покупець перед написом Слобожанський С.І. (т. II, а.с. 7);

- у видатковій накладній № 634 від 16.02.2018 року в графі Отрима(ла) (т. II, а.с. 8);

- в Товарно-транспортній накладній № 634 від 16.02.2018 року в графі Прийняв водій/експедитор навпроти: підпису ОСОБА_2 (т. II, а.с. 9);

- в Акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 року по 18.07.2018 року в графі Від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКРАГРОСТЕП (т. II, а.с. 10), - виконано не однією і тією ж, а різними особами .

По другому питанню: Підписи в наступних документах:

- в Договорі поставки № 240 від 27.02.2017 року в графі Покупець на першій сторінці, в графі Директор під реквізитами Покупця в розділі 9 Юридичні адреси та реквізити сторін та в графі Покупець Бланку зразків підписів осіб, які мають право на отримання товару (т. II, а.с. 3-5);

- в Специфікації № 5 від 31.08.2017 року до Договору поставки № 240 від 27.02.2017 року у розділі Покупець перед написом Слобожанський С.І. (т. II, а.с. 7);

- у видатковій накладній № 634 від 16.02.2018 року в графі Отрима(ла) (т. II, а.с. 8);

- в Товарно-транспортній накладній № 634 від 16.02.2018 року в графі Прийняв водій/експедитор навпроти підпису ОСОБА_2 (т. II, а.с. 9);

- в Акті звіряння взаємних розрахунків за період з 01.01.2018 року по 18.07.2018 року в графі Від ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ УКРАГРОСТЕП (т. II, а.с. 10), - виконано не самим Слобожанським Сергієм Івановичем , а іншими особами без наслідування його підпису .

Висновок експерта прийнято судом до розгляду.

Відповідно до ст. 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Судом також встановлено наступні обставини.

31.08.2017 року позивачем ПП Компанія Агротрейд для проведення оплати за товар було виставлено відповідачу ТзОВ УкрАгроСтеп рахунок на оплату № 1190 від 31.08.2017 року на суму 248 299, 90 грн. Підставою виставлення рахунку зазначено договір № 240 від 27.02.2017 року (том 2, арк. 13).

30.10.2017 року відповідачем ТзОВ УкрАгроСтеп було проведено оплату за отриманий товар на суму 50 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 468 від 30.10.2017 року із зазначенням призначення платежу за нітроамофос згідно рах № 1190 від 31.08.2017 року (том 2, арк. 11).

Крім того, здійснення відповідачем за первісним позовом ТзОВ УкрАгроСтеп оплати за отриманий товар підтверджується банківською випискою (том 2, арк. 12).

16.02.2018 року позивачем ПП Компанія Агротрейд поставлено покупцю ТзОВ УкрАгроСтеп товар на суму 248 299, 90 грн., що підтверджується:

- видатковою накладною № 634 від 16.02.2018 року, в якій зазначено наступну інформацію: Договір № 240 від 27.02.2017 року. Рахунок на оплату № 1190 від 31.08.2017 року. Адреса доставки: базис поставки ЕХW зі складу Черкаська область, м. Черкаси, а/м Рено НОМЕР_2 / НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 (том 1, арк. 98);

- товарно-транспортною накладною № 634 від 16.02.2018 року, в якій міститься посилання на видаткову накладну № 634 від 16.02.2018 року (том 1, арк. 100).

Видаткова накладна та товарно-транспортна накладна скріплені печаткою ТзОВ УкрАгроСтеп .

Судом також встановлено наступне.

Враховуючи проведену відповідачем оплату за товар в сумі 50 000 грн. (передоплата), постачальником (продавцем) ПП Компанія Агротрейд складено та зареєстровано в ЄРПН податкову накладну № 198 від 16.02.2018 року на суму 198 299, 90 грн. (в тому числі ПДВ 33 049, 98 грн.) (том 2, арк. 26), що також підтверджується електронною квитанцією № 1 (том 2, арк. 27).

В свою чергу відповідачем ТзОВ УкрАгроСтеп (покупець) податкову накладну № 198 від 16.02.2018 року на суму 198 299, 90 грн. в т.ч. ПДВ 33 049, 98 грн. включено до податкової звітності за жовтень 2018 року, що підтверджується поданими на виконання вимог ухвали суду довідкою підприємства та податковою декларацією з податку на додану вартість за звітний період лютий 2018 року (том 2, 58-61).

Відповідно до Акту звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2018-18.07.2018 станом на 18.07.2018 року заборгованість ТзОВ УкрАгроСтеп перед ПП Компанія Агротрейд становить 198 299, 90 грн. (з урахуванням проплати в сумі 50 000 грн.) (том 1, арк. 99). Акт звіряння взаємних розрахунків скріплено печатками сторін.

У зв`язку з невиконанням відповідачем ТзОВ УкрАгроСтеп своїх зобов`язань за договором поставки позивач ПП Компанія Агротрейд направив на адресу відповідача ТзОВ УкрАгроСтеп претензії № 25 (вих. № 30/07-18 від 30.07.2018 року) та № 35 (вих. № 2/11-18 від 28.11.2018 року), в яких позивач ПП Компанія Агротрейд вимагав у строк три календарних дні виконати зобов`язання та сплатити кошти. До претензії № 35 додано договір, рахунок, видаткову накладну, ТТН, акт звірки, розрахунок штрафних санкцій (том 2, арк. 102-103, 110-112). Факт направлення претензій з додатками підтверджується описами вкладення та фіскальними чеками (том 1, арк. 101, 104, 109, 113).

Претензія № 35 повернута поштовою установою (том 1, арк. 114-115).

Відповідач ТзОВ "Украгростеп" також на підтвердження обставини, що печатка у договорі, специфікації, видатковій накладній відрізняється від тієї, яка є в наявності у товариства, посилається на відповідь ФОП Чабаненко Н.А. від 26.02.2019 року, надану на запит адвоката Зятковського Т.В., який не є представником у даній справі, в якій повідомив, що протягом 2017 року було виготовлено одну круглу печатку на замовлення ТзОВ УкрАгроСтеп в особі його керівника Слобожанського С.І. , яку було виготовлено та видано Слобожанському С.І. 09.10.2017 року (том 1, арк. 143-147).

Вищевикладені обставини і стали підставою для звернення сторін до суду із позовами.

V. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ ТА ДЖЕРЕЛА ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД.

1. Щодо вимоги за зустрічним позовом про визнання недійсним договору поставки.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина друга статті 638 ЦК України).

За своєю правовою природою договір № 240 від 27.02.2017 року є договором поставки.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Обов`язок доведення наявності обставин, з якими закон пов`язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача (в спірному випадку позивач за зустрічним позовом ТзОВ "УкрАгроСтеп").

Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ст. 239 ЦК України правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (ст. 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17. Аналогічних висновків Верховний Суд дійшов у постановах, зокрема, від 02.04.2019 у справі № 908/6214/14, від 12.06.2019 у справі № 922/2178/18, від 19.06.2019 у справі № 904/9795/16.

Відповідно до п. 8.8 Статуту ТзОВ УкрАгроСтеп , затвердженого рішенням засновників № 09 від 24.10.2008 року, директор вирішує усі питання діяльності Товариства, за винятком тих, що входять до виключної компетенції Зборів учасників. Збори учасників Товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належить їм, до компетенції директора.

Відповідно до п. 8.8.2 Статуту директор без доручення діє від імені товариства, представляє його інтереси у відносинах зі всіма вітчизняними і іноземними юридичними особами та громадянами за погодженням з учасниками, розпоряджається майном товариства, укладає договори, в тому числі і трудові, видає доручення, відкриває в банках розрахункові та інші рахунки, користується правом розпорядження коштами, видає накази і дає вказівки, обов`язкові для всіх робітників товариства.

Враховуючи вищевикладене, положення п. 8.8, п. 8.8.2 Статуту, суд дійшов висновку, що Статутом відповідача ТзОВ "УкрАгроСтеп" передбачено право директора Товариства без доручення діяти від імені товариства, в тому числі укладати договори. Положеннями Статуту не передбачено надання загальними зборами згоди директору товариства на підписання договорів про поставку товару.

Проте, як встановлено судовою почеркознавчою експертизою по даній справі підпис в договорі поставки не належить директору відповідача ТзОВ "УкрАгроСтеп" Слобожанському С. І., а належить іншій особі.

Натомість, судом встановлено, що на оспорюваному договорі поставки міститься відтиск печатки ТзОВ "УкрАгроСтеп" як юридичної особи.

Печатка відноситься до даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних правовідносин (правова позиція, викладена в постанові ВС від 23.07.2019 року по справі № 918/780/18).

При цьому, суд критично оцінює подані відповідачем ТзОВ "УкрАгроСтеп" докази, які підтверджують час виготовлення печатки відповідачем ТзОВ "УкрАгроСтеп". Так, відтиск печатки, яка замовлялась відповідачем ТзОВ "УкрАгроСтеп" (зразок печатки) (том 1, арк. 145-146) суттєво відрізняється від відтиску печатки (в тому числі діаметром), який міститься на всіх документах ТзОВ "УкрАгроСтеп" (як на документах, які складались з контрагентом ПП "Компанія Агротрейд", так і на документах, які подавались суду).

Дійшовши висновку про наявність на оскаржуваному договорі поставки печатки товариства та враховуючи той факт, що відповідач ТзОВ "УкрАгроСтеп" не довів фактів протиправності використання своєї печатки чи доказів її втрати, так само і не надав доказів звернення до правоохоронних органів у зв`язку з втратою чи викраденням печатки, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що печатка товариства використовувалась проти волі позивача.

Проаналізувавши подані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що відповідачем ТзОВ "УкрАгроСтеп" вчинено дії, які свідчать про схвалення правочину, а саме:

- проведення передоплати в розмірі 50 000 грн. по рахунку, в якому міститься посилання на оспорюваний договір;

- вказівка при оплаті (в платіжному дорученні) на номер рахунку, в якому міститься посилання на оспорюваний договір;

- відображення відповідачем ТзОВ "УкрАгроСтеп" податкової накладної по господарській операції в податковій звітності.

Судом також враховано, що відповідач в письмових запереченнях на відповідь на відзив також зазначає, що не заперечує того факту, що дійсно між сторонами здійснювались господарські операції щодо купівлі-продажу товару, але вказані операції, на думку відповідача, носили характер акцептованих правочинів без укладання договорів як таких.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач ще до поставки товару провів часткову оплату за товар, вказаний в специфікації № 5 до договору № 240 від 27.02.2017 року, вказавши в призначенні платежу найменування товару та номер рахунку (в рахунку міститься посилання на договір), а після поставки товару відобразив в податковій звітності суми податку, тобто своїми діями схвалив укладений правочин, спірний договір не може бути визнаний недійсним з підстав, визначених частинами другою, третьою статті 203 ЦК України.

Визнання договору недійсним згідно зі статтями 203, 215 ЦК України у зв`язку з підписанням договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутністю волевиявлення власника, можливе лише у тому випадку, якщо власник у подальшому не схвалив такого правочину (правова позиція, викладена в постанові ВС від 23.07.2019 року по справі № 918/780/18).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору поставки № 240 від 27.02.2017 року. В зустрічному позові судом відмовлено.

2. Щодо вимоги про стягнення суми основного боргу за первісним позовом.

Враховуючи, що судом встановлено відсутність правових підстав для визнання недійсним договору поставки, суд дійшов висновку, що в силу ч. 2 ст. 241 ЦК України договір поставки № 240 від 27.02.2017 року створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

На підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказано вище, на виконання умов договору позивачем ПП "Компанія "Агротрейд" виставлено відповідачу ТзОВ "УкрАгроСтеп" рахунок на оплату № 1190 від 31.08.2017 року на суму 248 299, 90 грн. з посиланням на договір № 240 від 27.02.2017 року, який частково оплачено відповідачем на суму 50 000, 00 грн. платіжним дорученням № 468 від 30.10.2017 року з призначенням платежу "за нітроамофос згідно рах № 1190 від 31.08.2017 року".

Позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 248 299, 90 грн., що підтверджується видатковою накладною № 634 від 16.02.2018 року та товарно-транспортною накладною № 634 від 16.02.2018 року.

Отже, станом як на день звернення до суду із позовом, так і на день розгляду справи заборгованість відповідача ТзОВ "УкрАгроСтеп" перед позивачем ПП "Компанія Агротрейд" становить 198 299, 90 грн. (248 299, 90 грн. - 50 000 грн.).

Відповідно до п. 2.1 Договору умови поставки товару та порядок розрахунків здійснюється за погодженням сторін, що обумовлюються в специфікаціях до даного договору. Специфікації є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до Специфікації № 5 від 31.08.2017 року оплата вартості товару до 15.09.2017 року.

Суду не подано доказів сплати вказаної заборгованості в розмірі 198 299, 90 грн., як і не спростовано факту наявності заборгованості, строк оплати якої настав. Отже, позовна вимога в частині стягнення 198 299, 90 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

3. Щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних та індексу інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Відповідно до п. 6.2 Договору у разі прострочення терміну оплати за цим договором покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення. А також інфляційні збитки, що поніс постачальник та штрафні санкції у розмірі 30 (тридцять) відсотків від дебіторської заборгованості. Сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняє покупця від виконання прийнятих зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 6.4 Договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання здійснюється за весь час прострочення без обмеження, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивачем ПП "Компанія Агротрейд" нараховано відповідачу 5 476, 31 грн. - 3 % річних від суми заборгованості за період з 16.02.2018 року по 17.01.2019 року.

Розрахунок суми 3 % річних у сумі 5 476, 31 грн. є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи. Розгорнутий розрахунок трьох відсотків річних наявний в матеріалах справи (арк. 26).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та підставність вимоги про стягнення 3 % річних у сумі 5 476, 31 грн. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Позивачем ПП "Компанія Агротрейд" також нараховано відповідачу 7 634, 51 грн. - індексу інфляції за прострочення виконання грошових зобов`язань, за період з березня 2018 року по вересень 2018 року.

Перевіривши розрахунок розміру інфляційних втрат, судом встановлено, що при розрахунку індексу інфляції позивачем не враховано дефляцію.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних втрат. Таким чином, інфляційні втрати становлять 6 183, 29 грн. Розрахунок розміру інфляційних втрат здійснено судом за допомогою Бази "Законодавство", виходячи з суми простроченого платежу.

Отже, вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 6 183, 29 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню. В решті інфляційних втрат в розмірі 1 451, 22 грн. слід відмовити.

4. Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань".

Відповідно до п. 6.2 Договору у разі прострочення терміну оплати за цим договором покупець виплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день такого прострочення. А також інфляційні збитки, що поніс постачальник та штрафні санкції у розмірі 30 (тридцять) відсотків від дебіторської заборгованості. Сплата штрафних санкцій за порушення зобов`язання, а також відшкодування збитків не звільняє покупця від виконання прийнятих зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п. 6.4 Договору нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання здійснюється за весь час прострочення без обмеження, передбаченого ч. 6 ст. 232 ГК України.

Позивачем ПП "Компанія Агротрейд" нараховано відповідачу пеню в розмірі 63 662, 13 грн. за період з 16.02.2018 по 17.01.2019 року.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що розрахунок пені здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Нарахування пені здійснено позивачем, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Період нарахування визначено позивачем правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 24). Отже, нарахування пені в сумі 63 662, 13 грн. є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем ПП "Компанія Агротрейд" нараховано відповідачу 30 % від дебіторської заборгованості в розмірі 59 489, 93 грн.

Перевіривши розрахунок розміру 30 % від дебіторської заборгованості, судом встановлено, що розрахунок 30 % від дебіторської заборгованості здійснено позивачем арифметично правильно відповідно до вимог чинного законодавства та умов Договору. Детальний розрахунок 30 % від дебіторської заборгованості наявний в матеріалах справи (арк. 23). Отже, нарахування 30 % від дебіторської заборгованості в сумі 59 489, 93 грн. є обґрунтованим та підставним. В цій частині позов підлягає задоволенню.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Судом встановлено, що на виконання вимог ухвали суду про призначення судової експертизи відповідачем ТзОВ "УкрАгроСтеп" проведено оплату за експертизу, що підтверджується платіжним дорученням № 194 від 11.07.2019 року на суму 9 420 грн. (том 2, арк. 147).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 1 921 грн. та витрати на проведення судової експертизи в розмірі 9 420 грн. покласти на відповідача ТзОВ "УкрАгроСтеп", у зв`язку з відмовою в зустрічному позові.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір в розмірі 4 996, 67 грн. слід відшкодувати позивачу ПП "Компанія Агротрейд" з відповідача ТзОВ "УкрАгроСтеп" у зв`язку з частковим задоволенням первісного позову. Судовий збір в розмірі 21, 77 грн. слід покласти на позивача ПП "Компанія Агротрейд" у зв`язку з частковою відмовою в первісному позові.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-238, 240, 241, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1 . Первісний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "УкрАгроСтеп", вул. Київська, 135, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55210 (код ЄДРПОУ 34311932) на користь позивача Приватного підприємства "Компанія Агротрейд", вул. Чехова, 43, 2-й поверх, м. Черкаси, 18006 (код ЄДРПОУ 37787179):

- 198 299, 90 грн. (сто дев`яносто вісім тисяч двісті дев`яносто дев`ять грн. 90 коп.) - грошових коштів за поставлений товар;

- 63 662, 13 грн. (шістдесят три тисячі шістсот шістдесят дві грн. 13 коп.) - пені;

- 6 183, 29 грн. (шість тисяч сто вісімдесят три грн. 29 коп.) - інфляційних збитків;

- 59 489, 93 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять грн. 93 коп.) - 30 % від дебіторської заборгованості;

- 5 476, 31 грн. (п`ять тисяч чотириста сімдесят шість грн. 31 коп.) - 3 % річних;

- 4 996, 67 грн. (чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто шість грн. 67 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати позивачу ПП "Компанія Агротрейд" після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в частині первісного позову про стягнення інфляційних збитків в розмірі 1 451, 22 грн. (одна тисяча чотириста п`ятдесят одна грн. 22 коп.)

5. В зустрічному позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повний текст рішення складено 17.10.2019 року.

Суддя Е.М. Олейняш