Рішення

від 22.10.2019 по справі 280/3058/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року Справа № 280/3058/19 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства ПКП Мезон до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

25 червня 2019 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства ПКП Мезон (далі - позивач) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову від 10.01.2019 №ЗП2412/581/АВ/ТД-ФС.

Ухвалою суду від 01.07.2019 відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання на 30.07.2019.

В підготовчому засіданні 30.07.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву в підготовчому засіданні до 17.09.2019.

17.09.2019 судом закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 15.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем протиправно та не обґрунтовано за результатами проведеного інспекційного відвідування прийнято постанову, якою на позивача накладено штраф в розмірі 335070,00 грн. Зазначає, що відповідач дійшов помилкових висновків щодо виникнення між ПП ПКП Мезон та фізичними особами - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 трудових відносин, та відповідно про допуск фізичних осіб до роботи без укладання трудового договору, оскільки з фізичними особами укладались договори про надання послуг, тобто цивільно-правові договори. Зазначає, що виконання умов цивільно-правових угод з вказаними особами не підпадають під визначення трудових відносин, оскільки є юридично самостійними, не здійснюється у межах діяльності позивача з систематичним виконанням трудових функцій, що підтверджується отриманням оплати за фактично виконану роботу. Також, позивач вказував на те, що відповідачем перевірка проводилась без дотримання положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , у зв`язку з чим результати перевірки є неправомірними, а спірне рішення підлягає скасуванню.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, а адміністративну справу просив розглядати в порядку письмового провадження.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень зазначив, що під час проведення інспекційного відвідування позивача встановлено, що на протязі 2017-2018 років три особи було допущено до роботи без укладання трудових договорів, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Так, відповідач зазначає, що зазначені особи протягом 2017-2018 років виконували роботи з складання робочих проектів на різні об`єкти, проте, відповідно до положень чинного законодавства України право на розроблення проектної документації або її окремих розділів надається юридичним та фізичним особам - суб`єктам господарської діяльності незалежно від форм власності (далі - проектувальник), які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з законодавством. Відповідач зазначає, що відповідна ліцензія наявна у позивача як у суб`єкта підприємницької діяльності, проте відсутня у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , що однозначно вказує на можливість виконання такої роботи, за відсутності у таких осіб відповідної ліцензії, лише на умовах трудового договору. Крім того, відповідач вказував на те, що у наданих до перевірки договорах не вказується кінцевий результат наданих послуг із зазначенням кількісних та якісних показників, не визначено чіткого обсягу робіт, які мають бути виконанні. За таких обставин відповідач вважає спірну постанову правомірною та такою, що прийнята з дотриманням положень чинного законодавства України, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч.3 ст.194 КАС України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду адміністративної справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового засідання за допомогою технічного пристрою не здійснювалось.

Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, встановив наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що 02 травня 2018 року до ГУ Держпраці у Запорізькій області надійшов лист ГУ ПФУ в Запорізькій області від 27.04.2018 №8202/04 про працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

12.12.2018 першим заступником начальника ГУ Держпраці у Запорізькій області видано наказ №2115 Про проведення інспекційного відвідування , в якому наказано забезпечити організацію та проведення інспекційного відвідування ПП ПКП Мезон з питань додержання законодавства про працю у термін по 18.12.2018.

У період з 13.12.2018 по 18.12.2018 інспектором праці проведено інспекційне відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю, за результатами якої складено Акт інспекційного відвідування №ЗП2412/581/АВ від 18.12.2018.

Відповідно до висновків Акту інспекційного відвідування №ЗП2412/581/АВ від 18.12.2018, ПП ПКП Мезон порушено приписи ч.1,3 ст.24 КЗпП України, в частині допуску до роботи без укладання трудового договору ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

Також, 18.12.2018 інспектором праці Рубаном К.О. винесено припис про усунення виявлених порушень №ЗП2412/581/АВ/П.

10.01.2019 ГУ Держпраці у Запорізькій області винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП2412/581/АВ/ТД-ФС, якою на позивача накладено штраф у розмірі 335070,00 грн., за порушення ч.1, 3 ст.24 КЗпП України, в частині допуску до роботи без укладання трудового договору в письмовій формі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Позивач, не погодившись з постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень..

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.4 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Згідно ч.5 ст.2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 від 1947 року (далі - Конвенція), інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: a) безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; b) проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та c) здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються.

Згідно статті 16 Конвенції, інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування) (далі - Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку №295 визначено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці:

Держпраці та її територіальних органів;

виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

Відповідно до пп.6 п.5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про: працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року.

Згідно пп.1 п.11 Порядку №295, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

За результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником (пункти 19, 20 Порядку №295).

Так, позивач вважає протиправним призначення перевірки та проведення інспекційного відвідування, на підставі положень Порядку №295.

Суд зазначає, що відповідно до ч.5 ст.7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Отже, суд зазначає, що у разі якщо позивач вважав, що відповідачем порушено порядок призначення та проведення інспекційного відвідування (перевірки), то відповідно мав право не допускати посадових осіб Держпраці до проведення інспекційного відвідування, відмовитись від надання пояснень та документів, проте таким правом позивач не скористався.

В свою чергу, допуск посадових осіб ГУ Держпраці до проведення перевірки невілює допущені процедурні порушення, а предметом судового розгляду можуть бути виключно результати такої перевірки.

Стосовно висновків відповідача про порушення позивачем вимог ч.1, 3 ст.24 КЗпП України в частині допуску до роботи без укладання трудового договору в письмовій формі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.24 КЗпП України трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно ч.3 ст.24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Так, з матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що протягом 2017 - 2018 року позивач мав взаємовідносини з громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Зокрема під час інспекційного відвідування встановлено та не спростовано позивачем, що ОСОБА_1 протягом січня-жовтня 2017 року виконувала роботи по розробці робочих проектів, а саме:

розробка сантехнічної частини робочого проекту Встановлення приладу обліку теплової енергії по АДРЕСА_1 (січень 2017);

розробка сантехнічної частини робочого проекту Встановлення приладів обліку теплової енергії для будівель ЕФ ПАТ Київ-Дніпровське МППЗТ (січень 2017);

розробка сантехнічної частини робочого проекту Встановлення приладу обліку теплової енергії по АДРЕСА_16 ( червень 2017);

розробка сантехнічної частини робочого проекту Реконструкція биткомбінату по вул. Українській в осях А - А , 5-16 (червень 2017);

розробка робочого проекту Установка приладу обліку теплової енергії по АДРЕСА_6 (липень 2017);

розробка робочого проекту Установка приладу обліку теплової енергії будівель ПП МІФ по АДРЕСА_17 (липень 2017);

розробка робочого проекту Установка приладу обліку теплової енергії будівель ТОВ Мастер по АДРЕСА_18 (серпень 2017);

розробка робочого проекту Реконструкція приміщень житлового будинку з улаштуванням входу під стоматологію Sanitas (жовтень 2017).

ОСОБА_3 протягом лютого-вересня 2018 року виконував роботи по розробці робочих проектів, а саме:

розробка робочого проекту Реконструкція будівлі кафе по АДРЕСА_19 під готель у м. Енергодар, Запорізькій обл. (лютий 2018);

розробка робочого проекту Реконструкція приміщень житлового будинку з пристроєм входу під магазин промтоварів по АДРЕСА_1. (лютий 2018);

розробка робочого проекту Реконструкція розширення торгівельного комплексу ІНФОРМАЦІЯ_2 , містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками проектованого об`єкт) (серпень 2018);

розробка проектно-кошторисної документації по об`єкту: Реконструкція будівлі гуртожитку під житловий будинок (вересень 2018).

Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 протягом січня 2017 - вересня 2018 виконувала роботи по розробці робочого проекту, а саме:

розробка архітектурної частини робочого проекту Встановлення приладу обліку теплової енергії по АДРЕСА_1 (січень ІНФОРМАЦІЯ_1 );

розробка архітектурної частини робочого проекту перепланування квартири за адресою АДРЕСА_11 (січень 2017);

розробка архітектурної частини документів в для отримання паспорта прив`язки тимчасової споруди по АДРЕСА_20 (січень 2017);

розробка архітектурної частини робочого проекту Встановлення приладів обліку теплової енергії для будівель ЕФ ПАТ- Київ-Дніпровське МППЗТ (січень 2017);

розробка архітектурної частини робочого проекту Встановлення приладу обліку теплової енергії по АДРЕСА_16 (червень 2017);

розробка архітектурної частини робочого проекту Реконструкція биткомбінату по вул.Українській в осях А-А, 5-16 (червень 2017);

розробка робочого проекту Установка приладу обліку теплової енергії по АДРЕСА_6 (липень 2017);

розробка робочого проекту Перепланування квартири за адресою: АДРЕСА_12 (липень 2017);

розробка робочого проекту Установка приладу обліку теплової енергії будівель ПП МІФ по АДРЕСА_17 (липень 2017);

розробка робочого проекту Установка приладу обліку теплової енергії будівель ТОВ Мастер по АДРЕСА_18 (серпень 2017);

розробка робочих проектів Реконструкція приміщень житлового будинку з улаштуванням входу під стоматологію Sanitas , Реконструкція будівлі на перетині вул.Молодіжної та Казацької під гостьовий дім (жовтень 2017);

розробка робочого проекту Зовнішні теплові мережі з встановленням приладу облік і силової енергії (жовтень 2017);

розробка робочою проекту Реконструкція будівлі кафе по вул.Молодіжній під готель м.Енергодар, Запорізькій обл. (лютий 2018);

розробка робочого проекту Реконструкція приміщень житлового будинку з пристроєм входу під магазин промтоварів по АДРЕСА_10 у м АДРЕСА_11 (лютий 2018);

розробка робочою проекту Реконструкція частини нежитлового приміщення АДРЕСА_21 під нежитлове приміщення Склад-магазин №1. Пристрій монолітних перекриттів в шахтах ватажних ліфтів в рівні перекриті 1-го поверху (квітень 2018);

розробка робочого проекту Підключення аварійного генератора до мереж магазинів потужністю до 75 кВт об`єктів: будівля ринкового павільйону по АДРЕСА_22 ; будівля магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_23 , приміщення АДРЕСА_24 (квітень 2018);

розробка робочого проекту Торговельний комплекс на зупинці міського транспорту №1 (червені 2018);

розробка робочого проекту Підключення аварійного генератора до мереж магазинів потужністю до 75 кВт об`єктів: будівля ринкового павільйону по вул .Придніпровська, 1; будівля магазину ІНФОРМАЦІЯ_2 по АДРЕСА_25 (червені 2018);

розробка робочого проекту Реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_15 (липень 2018);

розробка робочого проекту Реконструкція Розширення торгівельного комплексу ІНФОРМАЦІЯ_2 , Містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками проектованого об`єкту (серпень 2018);

розробка паспортів малої архітектурної форми в м.Енергодарі Запорізької обл. (серпень 2018);

розробка робочих проектів Реконструкція Торгівельний комплекс на зупинці міською транспорту Грязелечебница , Розробка паспортів малої архітектурної форми по АДРЕСА_26 (вересень 2018);

розробка проектно-кошторисної документації по об`єкту: Реконструкція будівлі гуртожитку під житловий будинок (вересень 2018).

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно приписів статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Тобто, предметом цивільно-правових договорів є результат праці, який підлягає вимірюванню у конкретних фізичних величинах, а не процес роботи.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача про те, що у цивільно-правових договорах з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 було узгоджено процес роботи, оскільки всі цивільно-правові договори стосувались саме надання конкретно визначеної послуги, у визначеному розмірі, із визначення граничного строку виконання зобов`язань за договором, а також визначено розмір оплати за конкретно визначений перелік робіт.

Твердження відповідача на те, що позивачем здійснювалась оплата за фактично відпрацьований час, суд відхиляє, оскільки з наданих до суду договорів судом встановлено, що у договорах визначалась вартість однієї години надання послуг та узгоджувався загальний час на виконання певного виду роботи.

Тобто, сторонами договору узгоджувався час протягом якого виконавець зобов`язаний був виконати обумовлений обсяг роботи, а відповідно і розмір оплати за виконані роботи відповідно до затраченого часу, що не суперечить положенням цивільно-правового договору.

Відповідачем до суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що позивачем якимсь чином, окрім як в договорі, вівся облік часу витраченого на виконання роботи, визначались шляхи виконання роботи, контролювався трудовий розпорядок, тощо.

Так, само суд відхиляє твердження позивача про те, що у договорах не було визначено конкретного результату надання послуг, оскільки судом встановлено протилежне, а саме сторонами було обумовлено, що результатом виконання договору є отримання замовником складеної проектної документації, що оформлювалось актом приймання робіт.

Щодо твердження відповідача на те, що договори носили системний характер, суд зазначає, що саме по собі неоднократне укладання цивільно-правових договорів не може свідчити про наявність між сторонами трудових відносин. Для встановлення трудових відносин, поряд із неодноразовим укладанням договорів, повинні бути встановлені і інші ознаки характерні саме трудовим відносинам, як наприклад підлягання трудовому розпорядку, оплата праці за відпрацьований час по табелю, тощо, проте зазначені обставини в ході інспекційного відвідування не встановлено.

Стосовно посилань відповідача на Державні будівельні норми України - ДБН А.2.2-3-2004, відповідно до яких право на розроблення проектної документації або її окремих розділів надається лише суб`єктам, які мають ліцензію на цей вид діяльності, суд зазначає, що зазначена обставина не може свідчити про наявність трудових відносин між сторонами, а може свідчити про порушення будівельних норм під час складання проектної документації, проте зазначена обставина виходить за межі предмету інспекційного відвідування.

Також, суд зазначає, що до матеріалів справи не надано доказів відсутності у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відповідних ліцензій, як і не надано пояснень зазначених осіб щодо виконання ними умов договорів.

Більш того, відповідачем не враховано, що позивач після отримання від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 міг здійснювати дооформлення отриманих проектів та надавати їх замовникам від імені ПП ПКП Мезон , як такого, що має ліцензію на здійснення такої діяльності.

Суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Суд зазначає, що відповідачем до матеріалів адміністративної справи не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність між позивачем та громадянами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 трудових відносин, в свою чергу наданими позивачем документами підтверджується факт укладання та виконання цивільно-правових угод, які у повній мірі відповідають положенням Цивільного кодексу України.

Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що під час прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами відповідач діяв необґрунтовано та без урахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПП ПКП Мезон .

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Приватного підприємства ПКП Мезон (71504, Запорізька область, м.Енергодар, вул.Курчатова, буд.32, кв. 65 , код ЄДРПОУ 36717687) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 25, код ЄДРПОУ 39833546) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 10.01.2019 №ЗП2412/581/АВ/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

Стягнути на користь Приватного підприємства ПКП Мезон судовий збір в розмірі 5026,05 грн. (п`ять тисяч двадцять шість гривень 05 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Новікова