Рішення

від 17.10.2019 по справі 540/1947/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1947/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Кудєровій О.В.,

за участі:

представника позивача - Козачек О.Д.

представників відповідача - Козлова А.О., Ворошилової Л.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ СІД" до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.06.2019 р. № 0000251202,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТ СІД" (далі - позивач, ТОВ "АРТ СІД") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (далі - відповідач, ГУ ДФС), у якому просить визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 р. № 0000251202.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Херсонській області, Автономній Республіки Крим та м. Севастополі у період з 14.05.2019 по 15.05.2019р. на підставі наказу від 19.04.2019 року № 551 проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань законності декларування від`ємного значення з ПДВ та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2019 року в сумі 1267000 грн., за результатами якої складено акт перевірки №42/21-22-12-02-06/38989872. Висновки акту перевірки стали підставою для винесення 18.06.2019 року податкового повідомлення-рішення № 0000251202 про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 1 267 000,00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) в сумі 316 750 грн., за порушення п.200.1, абз. "б" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VІ.

Позивач вважає, що висновки акту перевірки не відповідають фактичним обставинам справи, а при перевірці первинної документації представники відповідача не звернули увагу на докази реальності господарських операцій, натомість побудували висновки акту перевірки на припущеннях. Товариство наголошує, що ним дотримано вимоги податкового законодавства під час господарських операцій з контрагентом - ТОВ "Берегиня", а тому спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки воно є наслідком протиправних дій по його винесенню.

Ухвалою суду від 24.09.2019 року провадження в адміністративній справі відкрито. Визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 10.10.2019 року.

09.10.2019 року судом одержано відзив Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у якому представник відповідача зазначив, що проведеною перевіркою встановлено, що згідно наданих товарно- транспортних накладних на перевезення пшениці органічної врожаю 2018 року, фактично, дата відвантаження і подальше переміщення товару (пшениці органічної в кількості 1094,220 тон. лот SW-1-2018-13, лот SW-1-2U18-D ) від СТОВ "Берегиня" (74323 Херсонська область, Бериславський район, с. Львівські Отруба, вул. Центральна,б. 12) на адресу ТОВ "АРТ СІД" відбувалося в період з 22.10.2018 по 27.10.2018 року. ТОВ "АРТ СІД" включено до податкового кредиту лютого 2019 року податкову накладну за №РН-0000001 від 11.01.2019 на пшеницю органічну в кількості 1094,300 т. на суму 8097601,14 гри., в т.ч. ПДВ 134960019 грн., яка не відповідає вимогам п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме, не відповідає жодній з подій: або даті отримання платником податку товарів, або дати списання коштів з банківського рахунку (отримання товару відбувалось в період з 22.10.2018 по 27.10.2018, списання коштів з банківського рахунку відбувалося в період з 22.01.2019 по 28.01.2019).

В порушення вимог п. 198.2 ст. 198, п. 201.10 ст.201. п.200.1, абз. "б" п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України ТОВ "АРТ СІД" завищено бюджетне відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року на суму 1267000,00 грн.

Доводи позивача не спростовують порушення, зазначені в акті перевірки, а податкове повідомлення-рішення складено відповідно до вимог чинного законодавства.

На підставі зазначеного, відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що під час підготовчого засідання у даній справі судом завершено проведення всіх підготовчих дій, необхідних для забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, ухвалою суду від 10.10.2019 року підготовче провадження у даній справі закрито, призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні на 17.10.2019 року.

В судовому засіданні представник позивача наполягала на позовних вимогах, просила суд задовольнити позов.

Представники відповідача у судовому засіданні по суті позову заперечували, просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відзив відповідача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "АРТ СІД" зареєстроване Суворовським районним управлінням юстиції у м. Херсоні за №14991020000016918, як платник податків перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі з 25.11.2013 року за №210313186392 та є платником податку на додану вартість з 12.12.2013 року.

Відповідно до наказу Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі від 19.04.2019 №551, головним державним ревізором - інспектором відділу контролю за відшкодуванням ПДВ ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Липай Людмилою Федорівною та на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 78.1.8 п. 78.1ст.78 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ (із змінами та доповненнями) проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питання законності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ТОВ "АРТ СІД" (код 38989872) за лютий 2019 року в сумі 1267000 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 20.03.2019 № 9051677872 з урахуванням уточнюючих розрахунків від 21.03.2019 № 9051974404), за результатами якої складено акт від 17.05.2019 року № 42/21-22-12-02-06/38989872 (далі - Акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення п. 198.2 ст. 198 , п. 201.10 ст. 201, п.200.1, абз. "б" п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, а саме, ТОВ "АРТ СІД" (код 33929610) завищено задекларовану суму, що підлягає бюджетному відшкодування податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року на 1267000,00 грн. та завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) на суму 82600,00 грн.

В Акті перевірки відповідачем зазначено, що в порушення п.201.10 ст.201 Кодексу ПК України ТОВ "АРТ СІД" включено до податкового кредиту лютого 2019 року податкову накладну за №РН-0000001 від 11.01.2019 року на пшеницю органічну в кількості 1 094,300 т на суму 8 097601,14 грн., в т.ч. ПДВ 1 349 600,19 грн., що призвело до завищення суми податкового кредиту, від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за лютий 2019 року на 1 349 600 грн.

Такого висновку ГУ ДФС дійшло з урахуванням того, в ході перевірки встановлено, що фактичне переміщення товару - пшениці органічної відбувалось з 22.10.2018 року по 27.10.2018 року в кількості 1 094,220 т від ТОВ "Берегиня" на адресу ТОВ "АРТ СІД", експортер, ТОВ "АП-Транссервіс" пункт розвантаження м. Херсон, Компанія "Дніпро Карго" в Херсонському морському порту. Дата передачі від ТОВ "Берегиня" на адресу ТОВ "АРТ СІД" підтверджується товаро-транспортними накладними з відміткою компанії Днипро-Карго Лимитет, склад перевантажного комплексу в Херсонському морському порту, наданими до перевірки.

Крім того, в акті зазначено, що ТОВ "АП-Транссервіс" згідно договору від 26.09.2018 №0926-18ДК та акту надання послуг №10 від 01.02.2019 року, надано послуги по зберіганню ТОВ "АРТ СІД" пшениці органічної, лот SW-1-2018-B, лот SW-1-2018-D, прийнятої починаючи з 23.10.2018 року по 27.10.2018 року в кількості 1 094,280 т з терміном зберігання від 98 до 102 днів.

В Акті перевірки посадовими особами вказано, що в ході її проведення не виявлено серед постачальників суб`єктів господарювання, які надали податковий кредит і не задекларували податкові зобов`язання, здійснюють операції, не обумовлені економічними причинами (цілями ділового характеру) (пп.3.14.3 Акту перевірки).

Посилань на неналежне документування, неналежне проведення через бухгалтерський облік та неналежне проведення через податковий облік господарських операцій позивача з його контрагентами за перевіряємий період Акт перевірки не містить.

Запити до контрагентів позивача не направлялись, зустрічні перевірки таких контрагентів не проводились, вся інформація стосовно придбання та реалізації контрагентами товарів та послуг отримана податковим органом з власних інформаційних баз та документів ТОВ "АРТ СІД".

На підставі акту перевірки № 42/21-22-12-02-06/38989872 від 17.05.2019 року складено податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 року № 0000251202, відповідно до якого сума завищення бюджетного відшкодування становить 1267000,00 грн., штрафні (фінансові) санкції (штраф) - 316750,00 грн.

01.07.2019 року ТОВ "АРТ СІД" звернулося до ДФС України зі скаргою на податкове повідомлення-рішення.

За результатами розгляду скарги прийнято рішення від 02.09.2019 року № 260/6/99-00-08-05-02, відповідно до якого податкове повідомлення-рішення від 18.06.2019 року №0000251202 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Відповідач вважає, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту лютого 2019 року податкову накладну за №РН-0000001 від 11.01.2019 року

Позивач заперечує проти доводів податкового органу та вказує на їх необґрунтованість.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч.3 ст.3 КАС України).

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Також, положеннями п.п. 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. (ч. 1 ст. 9 зазначеного Закону)

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Згідно з вимогами ст. 4 цього Закону одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

На підтвердження реальності придбання товарів у контрагентів позивач надав відповідні первинні документи, що не заперечується й податковим органом. Враховуючи, що сторони не заперечують документування господарських операцій з контрагентом-продавцем належними первинними документами, а також ту обставину, що всі первинні документи самими перевіряючими перелічені в акті перевірки, суд не наводить їх повний перелік, дублюючи відповідні розділи Акту перевірки. Натомість, суд вважає за необхідне зупинитись на обставинах, які зумовили висновок контролюючого органу про неправомірне включення ТОВ "АРТ СІД" до податкового кредиту лютого 2019 року податкової накладної за №РН-0000001 від 11.01.2019 року на суму 8 097 601,14 грн., в т.ч. ПДВ 1349600,19 грн.

Так, суд звертає увагу, що сам по собі Акт перевірки не містить конкретної підстави, з якої відповідач вважає помилковим включення до податкового кредиту податкової накладної за №РН-0000001 від 11.01.2019 року, акт містить лише вказівки на окремі норми ПК України та зазначення окремих обставин: дат за яких, на думку контролюючого органу, відбувалось фактичне переміщення товару, зазначеного в податковій накладній, відомості про відсутність в ТОВ "АРТ СІД" та його контрагента - ТОВ "АП-Транссервіс" зернових складів, відомості про те, що вантажоодержувачем зерна, зазначеного в податковій накладній №РН-0000001 за період з 22.10.2018 по 27.10.2018 року є, зокрема, ТОВ "АРТ СІД".

Узагальнення викладених обставин, висновку з них, з урахуванням норм наведеного в акті законодавства, Акт перевірки не містить. Тому, про дійсні підстави для висновку ГУ ДФС щодо неправомірного включення ТОВ "АРТ СІД" до податкового кредиту лютого 2019 року податкової накладної за №РН-0000001 від 11.01.2019 року можливо дізнатись лише з відповіді ГУ ДФС на заперечення ТОВ "АРТ СІД" від 13.06.2019 року №10536/21-22-12-02 та рішення Державної податкової служби України від 02.09.2019 року №260/6/99-00-08-05-02, в яких відповідач зазначає, що, на його думку, власником товару - пшениці органічної в кількості 1094,280 т, яка експедирувалась ТОВ "АП-Транссервіс", прийнятої у період з 23.10.2018 року по 27.10.2018 року був ТОВ "АРТ СІД".

Відповідач вважає, що податкова накладна №РН-0000001 від 11.01.2019 року не відповідає п.198.2 ст.198 Кодексу - не відповідає жодній з подій: ні даті отримання платником податків товару, ні даті списання коштів з банківського рахунку.

Додатково відповідач зазначає, що підтвердженням дати, на яку припадає отримання товару, є дата, яка визначає фізичне переміщення товару зі складу продавця з метою доставки зазначеного товару покупцеві, в тому числі дата, вказана у документах на перевезення (переміщення, пересилання) товару, які відповідно до ст.307 ГК України оформлюється в установленій формі із складанням комплекту перевізних документів з урахуванням виду транспорту, яким здійснюється перевезення.

Суд вважає хибною зазначену правову позицію відповідача з огляду на наступне.

Так, з наданих до перевірки документів вбачається, що 01.10.2018 року між сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Берегиня" (Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ СІД" (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №011018. Згідно умов договору продавець зобов`язується передати у власність покупцеві товар згідно додатками до цього договору, а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього ціну, визначену в додатках до цього договору (п.1.1 Договору).

23.10.2018 року Додатком 3 до договору купівлі продажу №0110118 від 01.10.2018 року було внесено зміни до розділу 1.1 Договору та доповнено його, серед іншого, пунктом 1.5. який зазначав, що передбачувана сума поставки товару (пшениці органічної) складає 8139780,00 (вісім мільйонів сто тридцять дев`ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 00 копійок, у т.ч. ПДВ 20% - 1356630,00 грн. та дана сума не є кінцевою, а може визначатись та корегуватись сторонами в залежності від кількості та об`ємів поставок.

Відповідно до Додатку 4 від 23.10.2018 року до договору купівлі продажу №0110118 від 01.10.2018 року сторони дійшли згоди внести зміни до Договору, в зв`язку з чим п.1.4. Договору вирішили викласти в наступній редакції:

"Продавець доставляє Товар (Пшениця органічна, врожаю 2018 року UA-BIO-170, Лот SW-1-2018-B), на склад: м. Херсон, пр-т Ушакова, 1, комплекс "Дніпро Карго" в ХМТП на відповідальне зберігання, для подальшої реалізації.

Перехід права власності на Товар від Продавця Покупцеві виникає після повного виконання обов`язків щодо його передачі Продавцем Покупцеві, що підтверджується наступними документами (видаткові накладні на товар, акт приймання передачі та ін.), що належним чином оформлені та підписані уповноваженими на те представниками сторін.

Покупець згідно з Договором транспортного експедирування №0926-18ДК від 26.09.2018р зберігає Товар Продавця на вищевказаному складі за власний рахунок у разі подальшої реалізації (відвантаження) Товару на Покупця.

У разі відмови прийняти Товар в порту надходження, Продавець має право реалізувати Товар третім особам".

Відповідно до договору транспортного експедирування №0926-18ДК від 26.09.2018 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "АП-ТРАНССЕРВІС" (Експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ СІД" (Клієнт) експедитор надавав Клієнту транспортно-експедиторські послуги з перевалки експортних зернових, бобових, олійних вантажів та продуктів їх переробки насипом. Надання вказаних послуг проводилось з використанням перевантажувальних потужностей терміналу "Дніпро Карго", який знаходиться за адресою: 73000, м. Херсон, пр-т Ушакова, 1, Херсонський морський порт.

У період з 22.10.2018р по 27.10.2018р. СТОВ "Берегиня" передало зазначений об`єм товарів на зберігання позивачу. Зберігання відбувалось на підставі договору транспортного експедирування № 0926-18ДК від 26.09.2018 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "АП-ТРАНССЕРВІС" (Експедитор) та товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ СІД" (Клієнт).

Додатково наведене підтверджується відповіддю контрагента позивача - ТОВ "АП-ТРАНССЕРАВІС" від 20.05.2019 року №0520, що була наявна у відповідача під час прийняття ним оскарженого податкового повідомлення-рішення.

Також в зазначеній відповіді ТОВ "АП-ТРАНССЕРАВІС" пояснює, що для виконання ним умов договору експедирування відсутня необхідність в виробничих потужностях (складських приміщеннях, значної чисельності персоналу), оскільки товариство як експедитор самостійно не здійснює перевалку вантажів, а залучає для безпосереднього виконання таких робіт інших осіб. У досліджений період до перевалки було залучено ТОВ "Компані "Плазма". Роботи виконувались на перевантажувальному терміналі Компанії "Дніпро Карго Лімітед" в Херсонському морському порту. Додатково контрагент позивача пояснює, що для зберігання вантажу, в силу специфіки діяльності, також використовуються склади терміналу Компанії "Дніпро Карго Лімітед".

11.01.2019 року сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Берегиня" складено видаткову накладну № РН-0000001.

Відповідно до акту приймання-передачі товару до додатку № 3 та додатку № 4 від 23.10.2018 року до Договору купівлі-продажу № 011018 від 01.10.2018 року Лот (Lot) SW-1-2018-B, UA-BIO-170 право власності на Товар (пшениця органічна, у кількості 1094,300 т, врожаю 2018 року, насипом) перейшло до ТОВ "АРТ СІД". Вартість товару становить 8097601,14 грн., в т.ч. ПДВ 20%.

У зв`язку з настанням однієї з подій, передбачених п.187.1 ст.187, п.201.7 ст.201 ПК України - дати отримання платником податку товару, товариством з обмеженою відповідальністю "Берегиня" складено податкову накладну № РН-0000001від 11.01.2019 року.

Податкова накладна вчасно зареєстрована в ЄРПН, що не заперечується відповідачем, отже, зазначені в ній суми мають бути включені позивачем до податкового кредиту зазначеного періоду.

Доводи відповідача стосовно того, що перехід права власності на товар, зазначений в податковій накладній № РН-0000001від 11.01.2019 року відбувся раніше 11.01.2019 року - в момент прийняття товару для надання експедиторських послуг ТОВ "АП-Транссервіс" є безпідставним в силу викладеного нижче.

Так, ст. 316 Цивільного кодексу України (далі-ЦК України) містить визначення поняття права власності. Згідно якого, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч.1 ст. 317 ЦК України).

Згідно положень ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. (ст.328 ЦК України)

Згідно положень ст. 627 ЦК України - відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З викладеного слід дійти висновку, що за загальним правилом тільки власник майна вповноважений визначати його долю. Зазначене право є непорушним. Однією з підстав набуття права власності є правочин, умови якого та його учасники визначаються сторонами правочину.

Статтею 334 ПК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право власності виникає у набувача майна в момент його отримання тільки за умови, якщо інше не встановлено договором або законом.

В дослідженій ситуації, умовами договору № 011018 від 01.10.2018 року безальтернативно визначено момент переходу права власності на товар, постачання якого здійснюється за договором - повне виконання обов`язків щодо його передачі Продавцем Покупцеві, підтверджене видатковими накладними на товар, актом приймання передачі та ін., що належним чином оформлені та підписані уповноваженими на те представниками сторін. Отже, моментом набуття у власність товару за договором № 011018 від 01.10.2018 року є умова, визначена самим договором, в даному випадку - оформлений та підписаний сторонами акт приймання-передачі товару від 11.01.2019 року (а.с.41).

Твердження відповідача про іншу дату переходу права власності на товар суперечить наведеним вище положенням ЦК України, тобто є таким, що не базується на вимогах закону.

Окрім того, суд звертає особливу увагу відповідача на те, що визначення дати правочину не віднесено до повноважень контролюючого органу, перелік яких наведений в ст.20 ПК України. Більш того, за умови, що відповідачем не ставиться під сумнів дійсність правочину з поставки позивачу товару, безспірним є й його право на формування податкового кредиту за рахунок даного правочину.

Позивач, як під час перевірки так і під час розгляду справи, надав підтверджувальні документи щодо фактичного здійснення господарських операцій за договором поставки №011018 від 01.10.2018 року.

Тобто, в даному випадку, коли ГУ ДФС визнає, що контрагентом позивача - ТОВ "Берегиня" реалізовано наявний в нього товар, за товар позивачем сплачені кошти, контрагентом позивача виписано податкову накладну на його ім`я, задекларовано та сплачено відповідні податки.

В Акті перевірки контролюючий орган зазначає, що позивачем включено до податкового кредиту лютого 2019 року податкову накладну за №РН-0000001 від 11.01.2019 року, проте констатуючи зазначене, відповідач не наводить жодного правового аргументу, який надав би йому право ігнорувати умови переходу права власності на товар визначені договором №011018 від 01.10.2018 року, за умови його визнання сторонами правочину.

Щодо посилання податкового органу на те, що вантажоодержувачем товару за ТТН під час його транспортування до Компанії "Дніпро Карго" є ТОВ "АРТ СІД", слід зазначити, що ТТН є транспортною документацією, яка підтверджує операції саме з надання послуг з перевезення вантажів, а не факт придбання чи реалізації товару. Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджені наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року №363) не встановлюють правил податкового обліку платника податків. Правила поширюються на власників автомобільного транспорту (перевізників), натомість, позивач користувався послугами перевізників при взаємовідносинах з контрагентами. Окрім викладеного, на позивача, згідно договору поставку №011018 від 01.10.2018 року покладено обов`язок забезпечення відповідального зберігання товару до його реалізації ТОВ "АРТ СІД", що й було забезпечено позивачем шляхом залучення до виконання зазначеного обов`язку контрагента - посередника ТОВ "АП-ТРАНССЕРВІС". Виконання обов`язку щодо відповідального зберігання товару без його отримання неможливе, що й зумовило зазначення позивача та ТОВ "АП-ТРАНССЕРВІС" вантажоодержувачами за ТТН, зазначеними контролюючим органом в Акті перевірки.

До того ж, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про не підтвердження в судовому процесі доводів відповідача про те, що позивачем неправомірно включено до податкового кредиту лютого 2019 року податкову накладну за №РН-0000001 від 11.01.2019 року.

З урахуванням вищевикладеного позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6 ,9, 12, 14, 44, 229, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України, суд, -

вирішив :

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) від 18.06.2019 року №0000251202.

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі (73000, м.Херсон, пр-т Ушакова, 75, код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ СІД" (73003, м.Херсон, вул. Паровозна, 14, код ЄДРПОУ 38989872) судовий збір у сумі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 жовтня 2019 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 111030300