Рішення

від 09.07.2019 по справі 580/1200/19

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2019 року справа № 580/1200/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання: Мельникової О.М.,

представника позивача - Огороднього А.Б. (згідно ордеру),

представника відповідача - Дубиновської Ю.О. (згідно довіреності),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом автокооперативу "Супутник" до Управління Держпраці у Черкаській області про визнання протиправною та скасування постанови.

ВСТАНОВИВ:

04 квітня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся автокооператив "Супутник" з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Черкаській області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 29.01.2019 за №ЧК-8/373/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-037.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за наслідками інспекційного відвідування позивача, 21 січня 2019 року посадовою особою відповідача прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК-8/373/АВ/П/ПТ/ТД-ФС-037, якою за фактичний допуск працівника ОСОБА_1 до роботи без оформлення трудового договору (контракту), на позивача накладено штраф у розмірі 125190,00 грн.

Позивач стверджує, що відповідно до направлення на проведення інспекційного відвідування підстава здійснення такого відвідування п.п. 1 п. 5 Порядку №295 (за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю). Однак, матеріали перевірки не містять жодного звернення працівника або іншої особи, яка перебувала б у трудових відносинах з автокооперативом Супутник про порушення її прав. Зазначене свідчить про проведення посадовими особами Держпраці у Черкаській області інспекційного відвідування автокооперативу Супутник без законних підстав. Позивач також зазначає, що матеріли перевірки не містять жодного належного та допустимого доказу, на підставі його інспектори дійшли висновку про те, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з автокооперативом і працював охоронцем. Водночас, саме по собі перебування ОСОБА_1 на території автокооперативу Супутник не свідчить про наявність трудових правовідносин, оскільки ОСОБА_1 є членом кооперативу Супутник , він користується належним йому гаражем № НОМЕР_1 , який розташований на території автокооперативу за адресою: АДРЕСА_1 , та має інші права і обов`язки, визначені статутом кооперативу. ОСОБА_1 ніколи не перебував у трудових відносинах з автокооперативом.

06 травня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позову та зазначає, що 20 грудня 2018 року на адресу Управління Держпраці у Черкаській області надійшло звернення ОСОБА_2 від 18.12.2018, в якому заявник повідомляв про факти порушення адміністрацією автокооперативу Супутник законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин. Зокрема, зазначається про те, що жоден з охоронців не влаштований офіційно. 03 січня 2019 року звернення ОСОБА_2 аналогічного змісту надійшло до відповідача через Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці. Враховуючи зміст звернення ОСОБА_2 , відповідно до п.п. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, у відповідача були наявні правові підстави для проведення інспекційного відвідування позивача з питань оформлення трудових відносин відповідно до наказу від 02.01.2019 №8-Н.

Помилкове зазначення в направленні на проведення інспекційного відвідування автокооперативу Супутник підпункту 1 пункту 5 вказаного Порядку, як підстави для здійснення вказаного заходу контролю, не може бути підставою для визнання його наслідків нікчемними та скасування прийнятого за результатами такого заходу рішення.

Відповідач вказує, що факт допуску позивачем ОСОБА_1 до роботи охоронником без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноважено ним органу, та повідомлення територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу, підтверджується матеріалами, зафіксованими засобами відеотехніки в ході проведення інспекційного відвідування 03.01.2019. Із відеоматеріалів вбачається, що на момент інспекційного відвідування 03.01.2019 ОСОБА_1 забезпечував виконання трудових обов`язків охоронника на території автокооперативу Супутник .

Позивач не заперечує, що допуск ОСОБА_1 до виконання трудових обов`язків охоронника 03.10.2019 відбувся з його відома, а також те, що відповідний наказ (розпорядження) при цьому не видавався, повідомлення до територіального органу ДФС про прийняття працівника на роботу не надсилалося.

16 травня 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що внаслідок ігнорування відповідачем загальних принципів проведення детальної та об`єктивної перевірки, недослідженим залишилась та обставина, що громадянин ОСОБА_1 є членом (учасником) кооперативу Супутник , він користується належним йому гаражем № НОМЕР_1 , який розташований на території автокооперативу та має інші права і обов`язки, визначені законом та статутом кооперативу. Водночас кооперативом визнається добровільне об`єднання громадян на засадах членства з метою спільної виробничої та іншої господарської діяльності, що базується на їх особистій трудовій участі та об`єднанні майнових пайових внесків, участі в управлінні підприємством та розподілі доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі у його діяльності. Однак, в ході перевірки відповідач не дослідив всіх вищевказаних обставин, у зв`язку з чим прийшов до передчасного висновку про наявність між позивачем та його учасником - громадянином ОСОБА_1 трудових відносин.

Позивач також зазначає, що він є суб`єктом мікропідприємництва. Відповідач призначив інспекційне відвідування позивача строком на 7 днів. Водночас візит інспекторів був 3 січня 2019 року, а акт інспекційного відвідування складений 9 січня 2019 року, що є останнім днем інспекційного відвідування, яке тривало три дні, що є порушенням норм законодавства.

20 травня 2019 року до суду надійшло заперечення на відповідь на відзив, згідно з яким посилання позивача на порушення посадовими особами відповідача строків проведення інспекційного відвідування є необґрунтованим, з огляду на положення ст. 10 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , згідно з якими суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) має право не допускати посадових осіб органу державної влади до здійснення державного нагляду (контролю), якщо тривалість позапланового заходу державного нагляду (контролю) перевищує граничну тривалість, встановлену ч. 4 ст. 6 цього Закону. Допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень.

Посилання позивача на те, що залучення ОСОБА_1 до роботи охоронником відбулось на громадських засадах та на безоплатній основі не може бути прийняте до уваги, оскільки чинним законодавством передбачено виключний обов`язок роботодавця у разі залучення працівника до виконання функціональних обов`язків за конкретною професією забезпечити дотримання вимог ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, а також постанови Кабінету Міністрів України №413. Статут автокооперативу Супутник , затверджений загальними зборами членів автокооперативу (протокол від 14.12.2016 №7) не містить положень щодо можливості членів автокооперативу забезпечувати охорону автокооперативу особисто, на безоплатній основні. А тому залучення особи до виконання обов`язків за конкретною професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 Класифікатор професій , затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 №327, може відбуватись виключно на умовах трудового договору.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Тимошенко В .П. від 09.04.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

До позовної заяви позивачем додано заяву про виклик свідка, в якій він просить викликати в судове засідання та допитати в якості свідка ОСОБА_1 . В обгрунтування даної заяви зазначено, що ОСОБА_1 був присутній при проведенні перевірки та може пояснити обставини, які необхідно з?ясувати у справі. В підготовчому засіданні представник позивача підтримав дану заяву та просив її задовольнити.

Ухвалою суду від 09.07.2019 заяву представника позивача про виклик свідка задоволено: викликано в судове засідання з розгляду справи по суті ОСОБА_1 .

03 червня 2019 року представник позивача подав заяву про зміну підстав адміністративного позову (вх. №13711/19 від 03.06.2019), в якій виклав нові обставини публічно-правового спору.

Ухвалою суду від 06.06.2019 заяву представника позивача про зміну підстав позову (вх. №13711/19 від 03.06.2019) прийнято до розгляду.

В судовому засіданні 09 липня 2019 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 09 липня 2019 року заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві на позов.

Заслухавши представників сторін, свідка, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив таке.

Автокооператив Супутник зареєстрований як юридична особа 19 лютого 1992 року.

20 грудня 2018 року на адресу Управління Держпраці у Черкаській області надійшло звернення ОСОБА_2 від 18.12.2018, в якому заявник повідомляв про факти порушення адміністрацією автокооперативу Супутник законодавства про працю в частині використання найманої праці без належного оформлення трудових відносин. Зокрема, зазначається про те, що жоден з охоронців не влаштований офіційно.

03 січня 2019 року звернення ОСОБА_2 аналогічного змісту надійшло до відповідача через Департамент з питань праці Державної служби України з питань праці.

Наказом Управління Держпраці у Черкаській області від 02.01.2019 №8-Н доручено посадовим особам відповідного Управління здійснити у період з 03.01.2019 до 09.01.2019 позаплановий захід (інспекційне відвідування) з питань оформлення трудових відносин в автокооперативі Супутник .

На підставі наказу, видано направлення від 02.01.2019 № 8.

З 03 по 09 січня 2018 року посадовими особами Управління Держпраці у Черкаській області проведено інспекційне відвідування автокооперативу Супутник за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська , 123 /3 . У зв`язку з відсутністю 03.01.2019 на об`єкті відвідування документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 03.01.2019 №ЧК 8/373/НД та на вимогу про надання документів від 03.01.2019 від 03.01.2019 №ЧК 8/373/ПД до 10 год. 00 хв., інспекційне відвідування призупинено.

В ході здійснення інспекційного відвідування встановлено, що ОСОБА_1 допущено до роботи охоронця без укладення трудового договору, чим порушено вимоги ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413.

Результати інспекційного відвідування оформлені актом інспекційного відвідування №ЧК 8/373/АВ від 09.01.2019 (далі - акт інспекційного відвідування).

На підставі акта інспекційного відвідування, заступником начальника Управління Держпраці у Черкаській області Жарковою М.В. прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЧК 8/373/АВ/П/ПТ/ТД-ДФ-057 від 29.01.2019, за якою керуючись ст. 259 КЗпП України, на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, вирішено накласти на автокооператив Супутник штраф у розмірі 125190,00 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Згідно з п. 1 Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96 (далі - Положення №96) Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (п.п. 6 п. 4 Положення №96).

Відповідно до пп. 5 п. 6 Положення №96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення №96 передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, визначена в Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 "Про деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (далі - Порядок №295).

Відповідно до п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).

Згідно з п. 4 Порядку №295 форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, оприлюднюються на офіційному веб-сайті Держпраці.

Відповідно до п.п. 1, 3 п. 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться: за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю; за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.

Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця (п.п. 1 п. 11 Порядку №295).

Судом встановлено, що в направленні на проведення інспекційного відвідування автокооперативу Супутник від 02.01.2019 №8 зазначено підстава для здійснення перевірки: п.п. 1 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295 .

З матеріалів справи вбачається, що інспекційне відвідування позивача проведено на підставі звернення ОСОБА_2 від 18.12.2018, яке надійшло на адресу позивача 20.12.2018; та листа Департаменту з питань праці Державної служби України з питань праці від 02.01.2019 №11/4.1/4.1-зв-18, згідно з яким Департамент направляє для розгляду в межах компетенції та відповідного реагування звернення ОСОБА_2 від 18.12.2018 щодо можливого порушення законодавства про працю адміністрацією автокооперативу Супутник , про результати проведеної перевірки просить повідомити автора звернення та Держпраці.

Таким чином, під час судового розгляду справи встановлено, що інспекційне відвідування автокооперативу Супутник здійснено на підставі п.п. 3 п. 5 Порядку №295.

Суд вважає, що помилкове зазначення в направленні на проведення інспекційного відвідування автокооперативу Супутник як підстави здійснення інспекційного відвідування п.п. 1 п. 5 Порядку № 295 замість п.п. 3 п. 5 вказаного Порядку, як підстави для здійснення вказаного заходу контролю, не свідчить про відсутність правових підстав для проведення вказаного відвідування та не може бути підставою для визнання його наслідків нікчемними і скасування прийнятого за результатами такого заходу рішення.

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

В акті інспекційного відвідування встановлено, що всупереч ст. 24 КЗпП України, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413, ОСОБА_1 було допущено до роботи охоронцем без укладення трудового договору, без оформлення наказу та без повідомлення органу Державної фіскальної служби.

Згідно з ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" від 17.06.2015 №413 установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Аналізуючи наведені вище норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті інспекційного відвідування та доведений належними доказами.

Відповідно до ст. 21 Кодексу законів про працю України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуючись внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо. Відповідальність працівника за трудовим договором регулюється нормами Кодексу законів про працю України та інших актів трудового законодавства, що не можуть змінюватися сторонами у договорі.

Судом встановлено, що основним видом діяльності автокооперативу Супутник є комплексне обслуговування об`єктів (код КВЕД 81.10).

Відповідно до штатного розпису автокооперативу чисельність працівників у 2018 році становила 6 осіб: голова правління, головний бухгалтер, охоронники. Головний бухгалтер звільнена з 26.12.2018. Згідно штатного розпису на 01.01.2019 чисельність працівників становить 5 осіб.

Під час проведення інспекційного відвідування 03.01.2019 виявлено, що за адресою: м.Черкаси, вул. Смілянська, 123/3, знаходиться автокооператив Супутник . На території автокооперативу перебувала одна особа, що представилась ОСОБА_1 . В усній розмові ОСОБА_1 повідомив, що 03.01.2019 та 30.12.2018 ним забезпечена охорона території автокооперативу Супутник , у зв`язку з відсутністю охоронника. Чергування у зазначені дні здійснювалось ОСОБА_1 цілодобово.

Згідно з письмовими поясненнями голови правління автокооперативу Супутник ОСОБА_4 від 11.01.2019 03.01.2019 повинен був чергувати ОСОБА_5 , який є офіційно оформленим, але у зв?язку із поганим самопочуттям ОСОБА_6 за особистим його проханням і згодою голови правління до охорони на громадських засадах було залучено громадянина ОСОБА_7 , який являється співвласником гаража № 174 ( а.с. 72).

Суд погоджується із позицією відповідача, що залучення працівника до виконання функціональних обовязків за конкретною професією -- охоронника на громадських засадах відбулося всупереч вимог ч.1, 3 ст 24 КЗпП України і постанові КМУ № 413.

Статут автокооператву Супутник , затверджений загальними зборами членів актокооперативу ( протокол від 14.12.2016 № 7), не містить положень щодо можливості членів актокооперативу забезпечувати охорону автокооперативу особисто на безоплатній основі.

Покази свідка ОСОБА_1 суд оцінює критично з підстав похилого віку свідка ( 77 років) та суцільних розбіжностях у його показах.

Довідка про результати документальної позапланової перевірки позивача від 30.01.2019, складена податковим органом, не є достовірним та достатнім доказом щодо наявності/відсутності порушення, яке є предметом даної справи, оскільки податковим органом досліджувалося питання виключно оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню. Також суд звертає увагу, що даний документ складений на наступний день після винесення спірної у даній справі постанови.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних причин.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, а вимоги такими, що у задоволенні яких необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 11.07.2019.

Суддя В.П. Тимошенко