Постанова

від 15.10.2019 по справі 804/9411/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 жовтня 2019 року

Київ

справа №804/9411/13-а

адміністративне провадження №К/9901/5627/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 (суддя Парненко В.С.)

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 (Головуючий суддя Круговий О.О., суддя Богданенко І.Ю., Дадим Ю.М.)

у справі № 804/9411/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промуніверсал-ВК

до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою Промуніверсал-ВК (далі - позивач, ТОВ Промуніверсал-ВК ) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - відповідач, податковий орган, Криворізька центральна МДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області), в якому просило суд, з урахуванням уточнених позовних вимог, визнати протиправними дії Криворізької центральної МДПІ Дніпропетровської області ДПС щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки;

- визнати протиправними дії Криворізької центральної МДПІ Дніпропетровської області ДПС щодо формування висновків про порушення податкового законодавства, відображених в Акті документальної позапланової невиїзної перевірки № 676/220/36510709 від 13.03.2013 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної МДПІ Дніпропетровської області ДПС № 0000501502 від 27.03.2013р. за формою Р ;

- визнати протиправними дії Криворізької центральної МДПІ Дніпропетровської області ДПС щодо коригування в електронній базі даних Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України сум податкових зобов`язань та податкового кредиту по податку на додану вартість позивача, на підставі Акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 676/220/36510709 від 13.03.2013;

- зобов`язати Криворізьку центральну МДПІ Дніпропетровської області ДПС відновити в електронній базі даних Деталізована інформація по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України суми податкових зобов`язань та податкового кредиту по податку на додану вартість позивача, скориговані на підставі Акту документальної позапланової невиїзної перевірки № 676/220/36510709 від 13.03.2013 року, а саме податкові зобов`язання позивача для відновлення: червень 2012 р. ВАТ Південний ГЗК (ЄДРПОУ 00191000) сума ПДВ - 6540,00 грн.; серпень 2012 р. ВАТ Південний ГЗК (ЄДРПОУ 00191000) сума ПДВ - 5280,00 грн.; вересень 2012 р. ВАТ Південний ГЗК (ЄДРПОУ 00191000) сума ПДВ - 10530,00 грн. Податковий кредит для відновлення: червень 2012 р. ТОВ Матадор (ЄДРПОУ 31820299) сума ПДВ - 6210,00 грн.; серпень 2012 р. . ТОВ Матадор (ЄДРПОУ 31820299) сума ПДВ - 3540,00 грн.; вересень 2012 р. . ТОВ Матадор (ЄДРПОУ 31820299) сума ПДВ - 8640,00 грн.

- зобов`язати Криворізьку центральну МДПІ Дніпропетровської області ДПС надати у 30-денний термін Дніпропетровському окружному адміністративному суду Звіт про виконання судового рішення.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 адміністративний позов задоволено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Криворізької центральної МДПІ Дніпропетровської області ДПС щодо формування висновків про порушення податкового законодавства, відображених в Акті документальної позапланової перевірки № 676/220/36510709 від 13.03.2013 та відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 залишено без змін.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, вважаючи, що рішення судів прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що позивачем під час проведення перевірки не надано необхідного обсягу первинних бухгалтерських документів, якими підтверджувалася реальність господарських операцій. Крім того, податковий орган посилається на отриману податкові інформації щодо ТОВ Матадор щодо якого проводиться досудове розслідування в рамках кримінального провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України. Доказів того, що суми ПДВ, сплачені позивачем у ціні придбаного товару у ТОВ Матадор , були задекларовані та надійшли до бюджету немає. У вказаного контрагента відсутні основні засоби, складські приміщення, транспортні засоби, трудові ресурси для здійснення господарської діяльності. Інших обґрунтованих доводів касаційна скарга податкового органу не містить.

Позивач письмово проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає оскаржувані судові рішення законними, обґрунтованими, а тому просив касаційну скаргу податкового органу залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 27.02.2013 по 05.03.2013, на підставі наказу від 26.02.2013 № 248, повідомлення від 26.02.2013 № 185, згідно вимог абзацу 1,3,5 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, статті 79 Податкового кодексу України, посадовою особою відповідача була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ Промуніверсал-ВК з питань дотримання вимог податкового законодавства під час здійснення взаємовідносин з ТОВ Матадор за період з 01.06.2012 по 30.09.2012, за результатами якої складено акт від 13.03.2012 № 676/220/36510709 та встановлено порушення позивачем вимог пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, статті 1, пункту 2 статті 3, статті 4, пункту 6 статті 8, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 - документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із ТОВ Матадор ; статей 185, 186, 188 розділу V, пунктів 198.3, 198.4 статті 198. Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2756-VI (зі змінами та доповненнями), що в свою чергу призвело до завищення податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ Матадор : за червень 2012 року на суму ПДВ 6210,00 грн.; за серпень 2012 року на суму ПДВ 3540,00 грн.; за вересень 2012 року на суму ПДВ 8640,00 грн., завищення податкових зобов`язань з контрагентом-покупцем ВАТ Південний ГЗК : за червень 2012 року на суму ПДВ 6540,00 грн.; за серпень 2012 року на суму ПДВ 5280,00 грн.; за вересень 2012 року на суму ПДВ 10530,00 грн.; пункту 198.3 статті 198 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-YI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено суму податку на додану вартість за червень 2012 року, що підлягає сплаті, на загальну суму 5320,00 грн.

За результатами розгляду заперечень висновки Акту перевірки залишено без змін (лист від 25.03.2013 №4130/10/22.3-21).

27.03.2013 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000501502, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 6650,00 грн, в тому числі 5320 грн - за основним платежем та 1330 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податковим органом було проведено коригування показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість в електронних базах даних.

Касаційна скарга фактично містить доводи в частині позовних вимог щодо оскарження податкового повідомлення-рішення та не містить доводів щодо порушення судами норм матеріального чи процесуального права в частині інших позовних вимог, а відтак, в силу положень частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Згідно підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник

податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна, згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість платник податку на додану вартість повинен мати оформлені належним чином податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, що у період, який перевірявся позивач мав господарські відносини з ТОВ Матадор згідно договору на виконання робіт № 25/05 від 25.05.2012, купівлі-продажу від 01.06.2012 та поставки товару.

На виконання умов договорів ТОВ Матадор виписано на адресу ТОВ Промуніверсал -ВК рахунки, накладні, акти виконаних робіт та податкові накладні.

Позивач придбаний у ТОВ Матадор товар та послуги реалізував ВАТ Південний ГЗК згідно договору поставки товару № 878 від 25.05.2012 р. та ПАТ Інгулецький ГЗК згідно договору підряду № 6629-26 від 28.07.2010 на виконання робіт по відновленню ходових візків тягового агрегату ОПЕ1АМ.

Судами встановлено, що перевезення товару здійснювалось на автомобілі Шкода Октавія Тур, який належить директору ТОВ Промуніверсал-ВК ОСОБА_1 на праві приватної власності. До пояснення додано наступні документи: технічні характеристики зазначеного автомобіля, копії креслень товарів, копія технічного паспорту зазначеного автомобіля, які були прийняті судом як належні та достатні докази перевезення товару.

Таким чином, в матеріалах справи наявні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами. Зазначені документи, як вірно встановлено судами попередніх інстанцій, складені за результатами проведених операцій та з дотриманням вимог діючого на момент виникнення правовідносин законодавства і містять у собі відомості щодо змісту та обсягу проведених операцій, які узгоджуються між собою.

Отже, фактичні обставини об`єктивно засвідчують правомірність формування позивачем податкового кредиту відповідно до первинних бухгалтерських документів та по податковим накладним, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Виходячи з наведеного, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, що зумовлює хибність висновків податкового органу про вчинення платником податків порушень податкового законодавства щодо неправомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаєморозрахунках ТОВ Матадор за період, що перевірявся, а відтак, вони не можуть бути покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення. Контрагент позивача на час господарських взаємовідносин з позивачем був зареєстрований як платники податку на додану вартість.

Верховний Суд зазначає, що податкова інформація про порушення податкової дисципліни, допущені контрагентом платника податків або третіми особами у відносинах з контрагентом, не є свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, як підставами формування бухгалтерського обліку. Відповідачем не було надано доказів існування вироків щодо посадових осіб ТОВ Матадор , якими б було встановлено фіктивність діяльності вказаного контрагента.

Доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Криворізької центральної об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2013 та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.12.2014 у справі № 804/9411/13-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко