Рішення
від 22.10.2019 по справі 182/3735/19
НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/3735/19

Провадження № 2/0182/2247/2019

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

22.10.2019 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Багрової А.Г.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства „Хнюкало» про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.

Заяви по суті справи .

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до ФГ „Хнюкало» та просить визнати договір оренди земельної ділянки від 03.06.2008 року, що укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством „Хнюкало» недійсним (а.с. 2-3).

В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначила, що03.07.2008 року між її чоловіком ОСОБА_2 та Фермерським господарством „Хнюкало» було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, площею 2,46 га., кадастровий номер 1222985500:04:009:0469, строком на 49 років. 20.02.2013 ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер. 04.01.2019 року між нею та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 03.07.2008 року. 12.03.2019 року відповідач перерахував їй орендну плату за 2016-2018 роки в розмірі 582,45 грн. 14.03.2019 року вона звернулась до відповідача про виплату їй орендної плати за період з 2013 року по 2018рік. Згідно до п.8 Договору від 03.07.2008 року розмір орендної плати за використання земельної ділянки складатиме в розмірі податку на землю. Згідно листа Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровської області від 14.02.2019 року №17 ставка земельного податку для земельних ділянок сільськогосподарського призначення на 2016-2019 роки становить для фізичних осіб - 0,3%. Зазначає, що п.8 Договору від 03.07.2008 року, яким визначено розмір орендної плати за використання земельної ділянки не відповідає вимогам ст.15 Закону України „Про оренду землі» та Указу Президента №92 від 02.02.2002 року, не містить визначеного законом розміру орендної плати, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Таким чином сторони за Договором від 03.07.2008 року не дійшли згоди стосовно істотних умов договору передбачених ст.14 та ст. 15 Закону України „Про оренду землі» . Вважає, що договір є недійсним на підставі статті 215 ЦК України у зв`язку з недодержанням сторонами вимог, встановленими частинами першою-третьою та шостою статті 203 ЦК України. Оскільки договір не відповідає вимогам законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину, просить суд визнати його недійсним.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, просить суд відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки сторони договору на час його укладення дійшли згоди по всім істотним умовам, зокрема погодили, що орендна плата справляється в розмірі податку за землю. ФГ „Хнюкало» добросовісно виконує свої обов`язки за договором, заборгованість по орендній платі відсутня. Посилання позивача на порушення закону та інших нормативно-правових актів є безпідставними (а.с.47-50)

ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив та просить суд задовольнити її позовні вимоги, пояснює, що вона дійсно звернулась до відповідача з проханням виплатити орендне плату після отримання свідоцтва про право на спадщину 01.02.2017 року. Однак відповідач почав ухилятись від виплати їй орендної плати за землю. Зрозумівши, що відповідач не бажає сплачувати їй орендну плату за землю вона звернулась до юристів, які порадили їй направити відповідачу відповідні листи. Окрім того Указ Президента України №92 від 02.02.2008 року є обов`язковим до виконання на всій території України, а не як зазначає відповідач носить рекомендаційний характер. Посилання відповідача на постанову Верховного суду України від 09.12.2015 року по справі № 6 -849цс15 та Ухвалу ВССУ від 02.11.2017 року по справі №618/588/16-ц є безпідставними у зв`язку з тим, що зазначені документи не містять фактичних обставин справи відповідно до яких суди прийшли до зазначених висновків, зазначені справи не є „зразковими» . Зміст оспорюваного договору оренди земельної ділянки суперечить законодавству, яке діяло на момент його укладення, а тому такий договір слід визнати недійсним.(а.с. 68-69)

Відповідач надав заперечення проти позову та просить суд відмовити позивачу, оскільки позивач штучно створює передумови для визнання договору недійсним, позивач письмово не повідомляла про переоформлення спадщини, документів, що вона є спадкоємцем померлого до грудня 2018 року не надавала. Позивач добровільно уклала додаткову угуду до договору оренди землі та самостійно її зареєструвала в Державному реєстрі речових прав. Орендну плату вона отримала в повному обсязі. Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється за згодою сторін і вона не прив`язана до будь-якого показника, не встановлений її мінімальний та максимальний розмір. Указ Президента України №92 від 02.02.2002 року має рекомендаційний характер, а тому договір укладений та зареєстрований відповідно до вимог законодавства. Позивач не надала жодного доказу достатнього для визнання договору оренди земельної ділянки недійсним.(а.с.72-75)

ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву та надала додатково письмові пояснення стосовно фактів викладених відповідачем у запереченнях та зазначає, що відповідач при укладенні договору оренди земельної ділянки скористався необізнаністю в правових питаннях її чоловіка і продовжує користуватись земельною ділянкою без належної оплати, чим порушує її права (а.с.99)

Інших заяв по суті справи учасниками не подавалось.

Процесуальні дії у справ .

Ухвалою суду від 03.06.2019 року по справі відкрито провадження та постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.33)

Судом встановлено .

Земельна ділянка загальною площею 2,46 га, розташована на території Покровської сільської ради Нікопольського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-ДП №122168, вданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 03.03.2003 року та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним №888895312229 (кадастровий номер земельної ділянки: 1222985500:04:009:0469) (а.с. 7,10-11)

03.07.2008 року між ОСОБА_2 та ФГ „Хнюкало» був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,46 га. сільськогосподарського призначення, строком на 49 років (а.с.4-8).

ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13)

01.02.2017 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_2 та успадкувала приватизовану земельну ділянку загальною площею 2,46 га, розташовану на території Покровської сільської ради Нікопольського району з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю І-ДП №122168, вданого Нікопольською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 03.03.2003 року та зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним №888895312229 (кадастровий номер земельної ділянки: 1222985500:04:009:0469) (а.с.10).

26.12.2018 року ОСОБА_1 звернулась до ФГ „Хнюкало» з листом про виплату орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 2013 року по 2018 рік (а.с.20)

04.01.2019 року ФГ „Хнюкало» направило письмову відповідь ОСОБА_1 про те, що до 04.01.2019 року будь-яких письмових повідомлень та документів про зміну власника земельної ділянки (кадастровий номер земельної ділянки: 1222985500:04:009:0469) до ФГ „Хнюкало» не надходило, зазначено на необхідність укладення додаткової угоди до договору від 03.07.2008 року в частині зміни орендодавця, його реєстрації для нарахування та виплати орендної плати (а.с.21) До листа надано також лист-пропозиція про укладення додаткової угоди від 04.01.2019 року та два примірники додаткової угоди (а.с.21-22).

04.01.2019 року між ОСОБА_1 та ФГ „Хнюкало» був укладений додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 03.07.2008 року (а.с.9), яка була зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за заявою ОСОБА_1 06.02.2019 року (а.с.14).

Зазначеною додатковою угодою сторони вирішили замінити ОСОБА_2 , Орендодавця за договором оренди земельної ділянки від 03.07.2008 року, новим Орендодавцем ОСОБА_1 .

Відповідно до п.2 Додаткової угоди від 04.01.2019 року сторони визначили, що права та обов`язки Орендодавця за Договором новий Орендодавець набуває в повному обсязі з моменту державної реєстрації права оренди за даною Додатковою угодою.

П.3 Додаткової угоди сторонами визначено, що всі інші умови Договору залишаються без змін та зберігають свою юридичну силу.

Відповідно до п.8 Договору оренди земельної ділянки від 03.07.2008 року передбачено, що розмір орендної плати за використання земельної ділянки складатиме в розмірі податку на землю(а.с.4)

Листом від 12.03.2019 року ФГ „Хнюкало» повідомило ОСОБА_1 про перерахування орендної плати за 2016-2018 роки у загальному розмірі 582,45 грн. за вказаними реквізитами (а.с.24-25).

ОСОБА_1 14.03.2019 року звернулась до ФГ „Хнюкало» із заявою про виплату орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 2013 по 2018 рік (а.с.27).

Як вбачається з наданих сторонами письмових матеріалів справи ОСОБА_1 на даний час не погоджується з п.8 договору оренди земельної ділянки, оскільки вважає, що зазначений розмір орендної плати у розмірі податку на землю не відповідає вимогам законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину, так як визначений розмір орендної плати не відповідає Указу Президента №92 від 02.02.2002 року, підпункту 288.5.1 п.2888.5 ст.288 Податкового кодексу, в договорі відсутні положення про порядок перегляду розміру орендної плати, порядок і строки сплати орендної плати, відповідальність за несвоєчасну сплату орендної плати.

Відповідно до статті 15 Закону України „Про оренду землі» ( в редакції , яка діяла на час укладення договору оренди земельної ділянки 03.07.2008 року) передбачено, що „Істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

умови збереження стану об`єкта оренди;

умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини;

відповідальність сторін.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.»

Відповідно до статті 21 Закону України „Про оренду землі» ( в редакції , яка діяла на час укладення договору оренди земельної ділянки 03.07.2008 року) передбачено, що „Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.»

Як вбачається з спірного договору в п.8 визначено розмір орендної плати , але дійсно відсутня така умова як індексація, форма платежу, строку, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Разом з тим, суд зазначає, що розмір орендної плати за користування земельної ділянки встановлений за згодою сторін в п.8 договору в розмірі земельного податку відповідає вимогам статті 21 Закону України „Про оренду землі» , а посилання позивача на невідповідність цієї умови договору вимогам закону є помилковим , оскільки Указ Президента за №92/2002 від 02.02.2002 року ( в редакції на час укладення договору 03.07.2008 року) про запровадження плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менше 1,5 відсотка визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) несе рекомендаційний характер для орендарів та орендодавців земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а Податковий кодекс статтею 288 регулює відносини нарахування орендної плати органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування за укладеними договорами оренди земель державної та комунальної власності.

Окрім того, як вбачається з довідки Покровської сільської ради від 14.02.2019 року земельний податок для земельних ділянок сількогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва становить для фізичних осіб 0,3%, що не суперечить вимогам статті 288 Податкового кодексу України.

А отже, застосування відповідачем ФГ „Хнюкало» при розрахунку з позивачем визначеного на території Покровського сільської ради розміру земельного податку не суперечить вимогам закону та відповідає умовам п.8 договору оренди земельної ділянки від 03.07.2008 року.

Окрім того, суд звертає увагу , що обчислення розміру орендної плати з урахуванням індексів інфляції повністю і точно врегульоване Законом України "Про оренду землі" , де в ст.21 зазначено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Таке положення узгоджується з вимогами статті 11 ЦК України, згідно якої підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є як договори так і акти цивільного законодавства.

Таким чином, зобов`язання обчислювати розмір орендної плати з урахуванням індексів інфляції виникає із закону і відсутність цієї умови в договорі не порушує прав позивача.

Посилання позивача на відсутність в договорі умов відповідальності за несвоєчасну сплату орендної плати спростовується змістом договору оренди земельної ділянки від 03.07.2008 року, оскільки п.33 та п.34 сторонами досягнуто згоди щодо відповідальності сторін за невиконання чи неналежне виконання договору, а тому є безпідставними.

Разом з тим, суд зазначає, що відсутність у договорі оренди земельної ділянки від 03.07.2008 року строку, порядку внесення і перегляду орендної плати порушує законні права позивача, оскільки порушується право орендодавця на отримання в певний визначений сторонами строк гарантованого розміру орендної плати за користування земельною ділянкою , вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за землю та виконання зобов`язань за договором, вимагати від орендодавця змін розмірів та умов сплати орендної плати залежно від результатів використання земельної ділянки, фінансово-економічного стану орендодавця чи орендаря.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що в договорі оренди земельної ділянки від 03.07.2008 року відсутня така умова як строк сплати орендної плати, порядок її внесення і перегляду, що порушує права орендодавця, то суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати на оплату судового збору в розмірі 768 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 14,15,21 Закону України „Про оренду землі» , ст.ст. 11, 15,16. 202, 203, 215 ЦК України, ст. ст.4,5, 10, 12,13 76-83, 263-265,268,273,354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати Договір оренди земельної ділянки від 03.07.2008 року, що укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством „Хнюкало» недійсним.

Стягнути з Фермерського господарства „Хнюкало» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі в розмірі 768 грн. 40 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його повного складення через Нікопольський міськрайонний суд.

Повне рішення складено до 22.10.2019 року

Дані про учасників справи .

Позивач - ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - Фермерське господарство „Хнюкало» , ЄДРПОУ 23020809, місце знаходження: 53273, Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Покровське, вул. Покровська, буд. 33.

Суддя: А. Г. Багрова

СудНікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення22.10.2019
Оприлюднено23.10.2019
Номер документу85089205
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —182/3735/19

Постанова від 25.08.2020

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Постанова від 25.08.2020

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Ухвала від 13.05.2020

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Ухвала від 13.05.2020

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Ухвала від 08.05.2020

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Ухвала від 18.03.2020

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Ухвала від 03.12.2019

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Ухвала від 03.12.2019

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Бондар Я. М.

Рішення від 22.10.2019

Цивільне

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Багрова А. Г.

Ухвала від 03.06.2019

Цивільне

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Багрова А. Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні