Ухвала

від 08.10.2019 по справі 357/10240/19

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/10240/19

1-кс/357/4053/19

У Х В А Л А

08 жовтня 2019 року м. Біла Церква

Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110030001807 від 26.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 157 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

представник власника майна: ОСОБА_4 ,

У С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.

Власник майна ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді із клопотанням в порядку ст. 174 КПК України, в якому просить скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської від 01.08.2019 на майно, належне ФОП ОСОБА_3 за адресами згідно ухвали суду, а саме:

- АДРЕСА_1 з оформленим дозволом № 195/12/18 та № 196/12/18 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (конструкція № 1 та № 2);

- АДРЕСА_2 - дозвіл № 194/12/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 ;

- поблизу АЗС «Люксвен» по вул. Князя Володимира - дозвіл № 26/04/12 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 ;

- АДРЕСА_3 - дозвіл №134/07/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 ;

- вул. Київська поблизу кладовища - дозвіл № 183/10/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 .

В обґрунтування заявленого клопотання зазначила, що в провадженні слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області перебуває кримінальне провадження № 12019110030001807 від 26.06.2019 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 157 КК України, за фактом перешкоджання ОСОБА_5 шляхом обману вільному здійсненню громадянином права обирати народного депутата України.

З клопотання вбачається, що ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2019 накладено арешт на належне на праві приватної власності ОСОБА_3 майно. Вказаний арешт майна, яке ОСОБА_3 використовує виключно при здійсненні господарської діяльності, призводить до часткового зупинення підприємницької діяльності останньої. У зв`язку з цим ОСОБА_3 необхідно сплатити 58000 грн. штрафних санкцій за невиконані зобов`язання, котрі безпосередньо пов`язані із застосуванням арешту. Також наголошує, що дохід від господарської діяльності, пов`язаної з арештованими рекламними конструкціями є основним джерелом її доходу. Вона перебуває на пенсії та хворіє на цукровий діабет 2 типу. Крім того зазначає, що відпала потреба у застосуванні вказаного арешту майна, оскільки інформація, розміщена на арештованих рекламних щитах належним чином зафіксована та збережена і відправлена для проведення експертизи. Між тим, більшість арештованих конструкцій наразі не в опечатаному стані, через вплив погодних умов розміщена на них інформація значно пошкоджена або повністю знищена, на деяких з арештованих конструкцій взагалі відсутня будь яка реклама щодо кандидата у народні депутати України ОСОБА_5 .

Власник майна ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про день та час розгляду клопотання повідомлена належним чином, направила до суду свого представника.

Представник власника майна у судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, наполягала на задоволенні клопотання та зазначила, що договори оренди за тимчасове користування місцями розташування рекламних засобів чинні, ФОП ОСОБА_3 нараховують орендну плату, яку вона має оплачувати, в той час як вказані рекламні засоби перебувають в арешті, що також призводить до обмеження підприємницької діяльності останньої, а тому просить вказані арешти скасувати.

Слідчий слідчого відділу Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду клопотання повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Мотиви, з яких виходив слідчий суддя при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі фактичних обставин установлених з даного питання.

Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Відповідно до Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановою № 5 від 3 червня 2016 року "Про судову практику в справах про зняття арешту з майна" зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт.

У цій ситуації, заявник власне і заявив таке клопотання у порядку ст. 174 КПК України до суду, що наклав арешт, проаналізувавши, яке слідчий суддя, у порядку указаної статті наведеного Кодексу, приходить до такого.

Частиною 1 ст. 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Як зазначено в ст. 174 ч. 1 КПК України - підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту на майно.

Суд скасовує арешт майна, у випадках виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/ або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Як вбачається з положень вищезазначеної частини 1 статті 174 КПК України арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду, якщо заявник доведе, що в подальшому відпала потреба в застосуванні арешту майна або його накладено необгрунтовано.

При цьому на підставі вимог ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує, що виходячи з положень Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 р.) та у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 р.) Європейський суд з прав людини зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії», п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.).

Слідчим суддею встановлено, що під час досудового слідства 01.08.2019 слідчим суддею Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з метою проведення експертизи накладено арешт на майно, яке визнане речовим доказом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110030001807 від 26.06.2019, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 157 КК України, а саме на виявлені засоби зовнішньої реклами (біл-борди), замовником яких є ОСОБА_5 , друк ФОП ОСОБА_6 , наклад 25 шт., замовлення 1/06, відповідальна особа ОСОБА_5 , які розташовані у м. Біла Церква Київської області за адресами:

- АДРЕСА_1 з оформленим дозволом № 195/12/18 та № 196/12/18 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (конструкція

АДРЕСА_4 поблизу розташована конструкція з діючим дозволом № 129/07/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 ;

- АДРЕСА_5 , з оформленим дозволом № 304/08/13 на КП БМР«Міськреклама» термін дії, якого закінчився;

- АДРЕСА_6 дозвіл № 295/08/13 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 ;

- АДРЕСА_7 дозвіл № 300/08/13 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 ;

- АДРЕСА_8 - дозвіл № 66/05/13 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 ; дозвіл № 135/09/15 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_7 ;

- АДРЕСА_2 - дозвіл № 296/08/13 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 та дозвіл № 194/12/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 ;

- АДРЕСА_9 - інформація відсутня. В управлінні містобудування та архітектури наявна інформація про конструкцію, яка розташована поруч дозвіл № 305/08/13 оформлений на КП БМР«Міськреклама» термін дії дозволу закінчився;

- АДРЕСА_10 рекламні засоби розташовані без дозвільної документації, управлінням містобудування та архітектури направлено наказ №25 від 13.11.2018 року до КУ БМР «Інспекції з благоустрою міста Біла Церква»;

- бул. Олександрійський поблизу будинку № 108 розташована конструкція інформація відсутня. В управлінні містобудування та архітектури наявна інформація про конструкцію, яка розташована поруч - дозвіл № 297/08/13 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 ;

- АДРЕСА_11 - дозвіл № 127/07/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 ;

- поблизу «АТБ» по АДРЕСА_12 - дозвіл № 122/07/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 ;

- АДРЕСА_13 навпроти розташована конструкція оформлена на фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 дозвіл №194/12/15;

- АДРЕСА_5 поблизу кладовища - дозвіл № 183/10/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 , дозвіл № 37/07/19 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_8 ;

- АДРЕСА_14 - дозвіл № 125/07/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 ;

- поблизу АЗС «Люксвен» по вул. Князя Володимира - дозвіл № 26/04/12 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 ;

- Сквирське шосе в районі дитячої стоматологічної поліклініки - дозвіл №134/07/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 ; дозвіл № 097/08/15 оформлений на ТОВ «РА «Маліс»»;

- вул. Рибна, поблизу кафе «Камелот» - дозвіл № 122/07/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_6 ;

- поблизу перехрестя Князя Володимира з вул. Павліченко дозвіл № 097/08/15оформлений на ТОВ «РА «Маліс»»; дозвіл № 17/06/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_9 .

З забороною використання та розпорядження вищевказаного майна.

Арешт накладено в межах розслідування кримінального правопорушення цілком обґрунтовано та відповідно до чинного законодавства, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження вказаного майна та для збереження речових доказів, необхідно накласти арешт на вищезазначене майно, в тому числі для проведення судових експертиз.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 є фізичною особою підприємцем, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серії В02 №206987, виданим 23.05.2006 виконавичм комітетом Білоцерківської міської ради Київської області.

В судовому засіданні встановлено, що згідно договору купівлі-продажу рекламних конструкцій №ІВ-1 від 16.01.2019, ОСОБА_3 є власником шістнадцяти рекламних конструкцій, які розташовані в м. Біла Церква Київської області, на шість з яких накладено арешт ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської від 01.08.2019, а саме: вул. Леваневського в районі будинку № 30 (конструкція № 1 та № 2); бул. Олександрійський поблизу будинку № 10; поблизу АЗС «Люксвен» по вул. Князя Володимира; вул. Сквирське шосе в районі дитячої стоматологічної поліклініки; вул. Київська поблизу "старокиївського" кладовища. На вказані рекламні конструкції ОСОБА_3 має відповідні дозволи на розміщення зовнішньої реклами за №196/12/18 (строк дії до 28.11.2023), 195/12/18 (строк дії до 28.11.2023), №194/12/18 (строк дії до 27.11.2023), №26/04/12 (строк дії до 11.07.2023), №134/07/18 (строк дії до 19.17.2023), №183/10/18 (строк дії до 23.10.2023).

З листа-відповіді Управління містобудування та архітектури Білоцерківської міської ради від 06.09.2019 №15/1129-р вбачається, що на вищевказані рекламні конструкції видано дозволи, на рекламних конструкціях не розміщена соціальна реклама, підстави для не нарахування плати за їх розміщення на місцях, які перебувають у комунальній власності відсутні. Також в листі зазначено, що арешт рекламних конструкцій не є підставою для продовження термну дії дозвільних документів на розміщення об`єктів зовнішньої реклами.

Таким чином, встановлено, що ОСОБА_3 має оплачувати орендну плату за розміщення об`єктів зовнішньої реклами, на які накладено арешт.

Так, згідно платіжного доручення №100 від 07.08.2019 ОСОБА_3 оплатила 15908,40 грн. за тимчасове користування місцем розташування рекмного засобу за липень 2019 року, та згідно платіжного доручення №115 від 20.08.2019 ОСОБА_3 оплатила 79542 грн. за тимчасове користування місцем розташування рекламного засобу за серпень-грудень 2019 року.

Також встановлено, що ФОП ОСОБА_10 відповідно до п. 6.1.3 Договору про проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях №ІВ-32 від 01.07.2019, згідно з яким ним було орендовано 12 рекламних площин, розміщення мало бути 24.07.2019, пред`явив ОСОБА_3 претензію №1 від 02.09.2019 за невиконання вказаного договору в сумі 123870 грн. 78 коп.

Таким чином, в ході судового розгляду клопотання, заявником надано докази щодо того, що обраний спосіб арешту майна призвів до часткового зупинення правомірної підприємницької діяльності ОСОБА_3 .

Слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2019 призначено експертизу у сфері інтелектуальної власності по матеріалам кримінального провадження № № 12019110030001807 від 26.06.2019 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 157 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що вказана експертиза від 11.09.2019 на даний час проведена, інфоромація, яка знаходиться на арештованих рекламних щитах, які належать на праві приватної власності ОСОБА_3 , належним чином зафіксована та збережена, а також слідчим проведений огляд місця події, яким зафіксовані обставини за допомогою фотофіксації.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України арешт може бути накладено на майно яке перебуває у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння, і перебувають у нього в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

Перелік осіб, на майно яких може бути накладений арешт відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України розширенню не підлягає.

Крім того, згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Таким чином, право власності належить до основоположних прав людини, утілення яких у життя становить підвалини справедливості суспільного ладу. Захист зазначеного права гарантовано ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Як передбачено цією міжнародно-правовою нормою, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном і ніхто не може бути позбавлений власного майна інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики ЄСПЛ утручання в це право повинне мати законні підстави й мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.

З долучених до матеріалів справи доказів встановлено, що заборона користування арештованим майном надмірно обмежує підприємницьку діяльність ФОП ОСОБА_3 .

Отже, на підставі викладеного слідчий суддя вважає, що ОСОБА_3 не має статусу підозрюваного, обвинуваченого або особи, яка несе цивільну відповідальність за дії підозрюваного, обвинуваченого щодо якої здійснюється кримінальне провадження, враховуючи те, що вже проведено ряд необхідних слідчих дій, арешт не повинен обмежувати правомірну діяльність, та з метою недопущення звуження певних прав та свобод людини, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання підлягає до задоволення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 170, 174, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна по матеріалам кримінального провадження № 12019110030001807 від 26.06.2019 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 157 КК України - задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської від 01.08.2019 на майно, належне ФОП ОСОБА_3 за адресами згідно ухвали суду, а саме:

- АДРЕСА_1 з оформленим дозволом № 195/12/18 та № 196/12/18 на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 (конструкція № 1 та № 2);

- АДРЕСА_2 - дозвіл № 194/12/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 ;

- поблизу АЗС «Люксвен» по вул. Князя Володимира - дозвіл № 26/04/12 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 ;

- АДРЕСА_3 - дозвіл №134/07/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 ;

- вул. Київська поблизу кладовища - дозвіл № 183/10/18 оформлений на фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 .

Повний текст ухвали виготовлений і проголошений о 10.00 год. 11.10.2019 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вул. Першотравнева, 4 А.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддяОСОБА_1