Рішення

від 09.09.2019 по справі 640/20981/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/20981/18

н/п 2/640/896/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2019 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого-судді - Сенаторова В . М .

при секретарі - Явнюк К. Р .

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.2018 на адресу Київського районного суду м. Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок ДТП, понесених судових витрат та витрат на правову допомогу.

Згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 11.12.2018 відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження.

Звертаючись з позовом до суду ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що 13.03.2018 о 09 год 00 хв у м. Харкові, в районі перехрестя вулиць Матюшенко та Челюскінців, водій ОСОБА_2 керувала автомобілем Маzda RХ 8, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимоги дорожнього знаку 2.1. дати дорогу , у зв`язку з чим допустила зіткнення з автомобілем позивача Нyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_2 , від чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим було завдано матеріальних та моральних збитків. Постановою Київського районного суду міста Харкова від 22.05.2018 ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, притягнено до відповідальності у межах санкції статті та накладено стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 340 грн 00 коп. Зазначена постанова суду набрала законної сили. Майстром Автосервіс СЕУЛ-АВТО було проведено ремонт транспортного засобу позивача, відповідно до акту виконаних робіт рахунку-заказу №СЗк-000320 від 12 вересня 2018 року. Види виконаних робіт були оцінені на 14141, 80 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, як винуватиці ДТП, оскільки відповідач не була застрахована. Також позивач просить стягнути з відповідача витрати для проведення оцінки матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №182/08-18 відповідно до складеного акту звіту №182/08-18 від 31 серпня 2018 року, які становлять 1500,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 4000 грн.

Крім того, ОСОБА_1 посилається на те, що внаслідок пошкодження автомобіля йому було завдано моральної шкоди, яка полягає: у душевних, моральних стражданнях та переживаннях, яких він зазнав у зв`язку зі знищенням та пошкодженням її майна; в порушенні цивільних прав, нормального ритму життя через неможливість повноцінно користуватися своїм автомобілем, організацією проведення ремонтних робіт. Моральну шкоду оцінює у розмірі 5000 грн.

В судове засідання позивач та його представник адвокат Рум`янцев Є.І. не з`явилися, останній надав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. При цьому підставами для виникнення цивільних прав та обов`язків можуть бути: договори та інші правочини, а також - інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов`язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що 13.03.2018 о 09 год 00 хв у м. Харкові, в районі перехрестя вулиць Матюшенко та Челюскінців, водій ОСОБА_2 керувала автомобілем Маzda RХ 8, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконала вимоги дорожнього знаку 2.1. дати дорогу , у зв`язку з чим допустила зіткнення з автомобілем позивача Нyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_2 , від чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до постанови Київського районного суду м. Харкова від 22.05.2018, яка набула чинності, відповідача визнано винною у скоєнні даного ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. / а.с. 20/

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, сам факт ДТП 13.03.2018 та провина в ній ОСОБА_2 підтверджуються постановою від 22.05.2018, яка набрала законної сили та є обов`язковою для суду.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Пунктом 8 частини 2 статті 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, зокрема якщо особа зазнала втрати у зв`язку з пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила для відновлення свого порушеного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до вимог ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до роз`яснень, які викладені в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованою суду з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01 березня 2013 року за № 4 Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки , розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати па увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, піддягає відшкодуванню з повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини. З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди відповідач звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Згідно вимог ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується винною особою.

Як встановлено судом під час розгляду справи, шкода, яку просить позивач відшкодувати, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, а тому підлягає відшкодуванню за правилами ст.ст. 1187, 1188 ЦК України.

Вимогами ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Звертаючись з позовом до суду до відповідача та обґрунтовуючи розмір майнових збитків позивач посилається на те, що відповідальність відповідача не була застрахована (що підтверджується копією листа-відповіді від 24.04.2018 №31-05/12712), вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Нyundai Elantra, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 14.141,80 грн. згідно висновку вартості матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу № 182/08-18 та звіту про оцінку матеріального збитку №182/08- 18 від 31.08.2018. /а.с. 22-31/

Витрати позивача для проведення оцінки матеріального збитку заподіяного власнику колісного транспортного засобу №182/08-18, відповідно до складеного акту звіту №182/08-18 від 31 серпня 2018 року становить 1500, 00 грн. / а.с. 32/

Майстром Автосервіс СЕУЛ-АВТО було проведено ремонт транспортного засобу, відповідно до акту виконаних робіт рахунку-заказу №СЗк-000320 від 12 вересня 2018 року на суму 14141, 80 грн.. які були сплачені останньому позивачем згідно товарного чеку №66 від 12.09.2018. / а.с. 34, 38 /

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обгрунтованими та такими, що підлягають задоволення вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суму матеріального збитку у розмірі 15610 грн., що складається з вартості відновлюваного ремонту автомобіля у розмірі 14110 грн. та 1500 грн. витрат на проведення оцінки матеріального збитку заподіяного власнику транспортного засобу.

Що стосується відшкодування моральної шкоди, суд вважає за необідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.

Розмір моральної шкоди визначається з урахуванням суті позовних вимог, характеру дій особи, яка спричинила шкоду, фізичних та моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, розмір моральних страждань визначається з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача чи інших обставин.

Визначаючи розмір моральної шкоди по даній справі суд враховує, що в результаті неправомірних дій та порушення ПДР України водієм ОСОБА_2 , в тому числі вчинення ДТП та потім позивачу було завдано моральних та душевних страждань, він хвилювався, змінився його нормальний життєвий уклад та ті обставини, що він певний час втратив можливість користуватися транспортним засобом, який йому необхідний був для роботи та відпочинку.

Враховуючи викладене та обставини скоєного, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 2000 грн.

В частині вимог позивача про стягнення на його користь витрат на допомогу адвоката у розмірі 4000 грн. суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018 р. у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018р. у справі № 814/698/16.

В обґрунтування витрат на професійну правничу допомогу стороною позивача було подано акт про надання правової допомоги, копія рахунку-фактури від 05.09.2018, копія договору про надання правової допомоги та квитанції про сплату позивачем витрат на правничу допомогу в загальній сумі 6800 грн. / а.с. 11-13, 32,33/

Разом з тим, позивачем і його представником долучено до матеріалів позовної заяви акту прийому-передачі фактично наданих послуг до Договору про надання правової допомоги, який містить перелік робіт, виконаних адвокатом щодо надання правничої допомоги в межах розгляду даної справи та квитанцію про сплату позивачем послуг адвокатат у розмірі 4000 грн. / а.с. 17,18/

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі East/West Alliance Limited проти України , від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд, враховуючи вищевикладене та положення ст. 137 ЦПК України, розподіляючи витрати, вважає, що надані позивачем докази на підтвердження понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат, а тому приходить до висновку, що розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню до розміру 3000 грн., при цьому судом враховано, що вирішення питання про компенсацію витрат на правничу допомогу Європейський суд з прав людини у рішенні у справі East/West Alliance Limited проти України , зазначив, що оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. лише за одну із вимог. Разом з тим, ОСОБА_1 заявлено вимоги майнового та немайнового характеру, тому підлягає доплаті судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, суд здійснює розрахунок та покладає судовий збір на сторони пропорційно задоволеним витратам.

А тому з відповідача підлягають стягненню понесені витрати позивачем по оплаті судового збору у розмірі 281,90 грн. та 281,90 грн. на користь держави.

Керуючись ст.ст.4-13, 76-89, 258-273, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 623-625, 1187, 1188, 1191, Цивільного кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн НОМЕР_4 , суму майнових збитків внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 15610 грн., у відшкодування понесених судових витрат пропорційно задоволеної частини 584,93 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн НОМЕР_4 , відшкодування моральної шкоди у розмірі 2000 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , інн НОМЕР_4 , витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. та судовий збір у розмірі 281,90 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інн НОМЕР_3 , на користь держави 281,90 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

На рішення суду першої інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Харківського апеляційного суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення, а у випадку проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк для апеляційного оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до вимог п.15 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя -