Постанова

від 22.10.2019 по справі 287/370/18-ц

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №287/370/18-ц Головуючий у 1-й інст. Волощук В. В.

Категорія 54 Доповідач Галацевич О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року Житомирський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Галацевич О.М.,

суддів: Борисюка Р.М., Григорусь Н.Й.,

з участю секретаря судового засідання Гарбузюк Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу №287/370/18-ц за позовом ОСОБА_1 до Новобілокоровицького багатогалузевого комунального підприємства, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ємільчинське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, про зобов`язання вчинити певні дії,

за апеляційною скаргою Новобілокоровицького багатогалузевого комунального підприємства,

на рішення Олевського районного суду Житомирської області, ухвалене 17 квітня 2019 року суддею Волощуком В.В. у м. Олевську,

в с т а н о в и в :

У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив зобов`язати Новобілокоровицьке багатогалузеве комунальне підприємство Олевського району Житомирської області (далі - Підприємство) перерахувати утримані страхові внески із фонду заробітної плати за період з 01.11.2008 по 31.10.2010, з 01.12.2010 по 31.12.2010 в сумі 11256,21 грн, та з 01.03.2017 по 30.04.2018 в сумі 12270,25 грн, на його картку фізичної особи-платника податків № НОМЕР_1 .

Вимоги обґрунтовує тим, що з 14.02.2008 працює на посаді машиніста насосної станції у відповідача. 22.05.2018 він звернувся до Ємільчинського об`єднаного управління пенсійного фонду в Житомирській області (далі - Управління) із заявою про перерахунок призначеної йому пенсії з урахуванням загального трудового стажу. Управління повідомило йому, що згідно даних персоніфікованого обліку на Підприємстві період його роботи з 01.11.2008 по 31.10.2010, з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 01.03.2017 по 30.04.2018 не зараховано до загального стажу, оскільки за даними номеру облікової картки НОМЕР_1 в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутня інформація про сплату страхових внесків. Несплата страхових внесків Підприємством призвела до відмови Управління у зарахуванні йому страхового стажу та збільшення доплати до пенсії, у зв`язку із чим він звернувся до суду.

Рішенням Олевського районного суду Житомирської області від 17 квітня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Новобілокоровицьке багатогалузеве комунальне підприємство Олевського району Житомирської області перерахувати утримані страхові внески із фонду заробітної плати за період з 01.11.2008 року по 31.10.2010 року, з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 11256,21 грн., та з 01.03.2017 року по 30.04.2018 року в сумі 12270,25 грн., на картку фізичної особи-платника податків № 2276418764 ОСОБА_1 . Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі представник Підприємства, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов`язання Підприємства перерахувати утримані страхові внески із фонду заробітної плати за період з 01.03.2017 по 30.04.2018 в сумі 12270,25 грн. на картку фізичної особи-платника податків № 2276418764 ОСОБА_1 та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову у цій частині, у решті рішення суду залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що підприємством за період з 01.01.2017 по 31.03.2019 було перераховано єдиний соціальний внесок в сумі 710853,52 грн., в тому числі і за період з 01.03.2017 по 30.04.2018 в сумі 12270,25 грн. на картку фізичної особи-платника податків № 2276418764 ОСОБА_1 Просив прийняти докази на підтвердження вказаних обставин, посилаючись на неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В судовому засіданні 17.07.2019 представник Підприємства апеляційну скаргу підтримав, ОСОБА_1 - не визнав, посилаючись на її безпідставність.

У наступні судові засідання 17.09.2019 та 22.10.2019 представник відповідача двічі не з`явився, надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неотриманням відповіді Головного управління пенсійного фонду України в Житомирській області та Коростенського управління ГУ ДФС у Житомирській області щодо перерахування Підприємством єдиного соціального внеску за період роботи 2017-2019 роки.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає причину такої неявки представника Підприємства неповажною, оскільки час перебування справи, як в провадженні суду першої інстанції (з 12.10.2018) так і апеляційної інстанції (з 05.06.2019), був достатнім для подання Підприємством доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову. Водночас, представник відповідача до суду першої інстанції не з`являвся, просив розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги визнавав, клопотань про витребування доказів не заявляв. Крім того, інформація про сплату єдиного соціального внеску Підприємством у спірний період отримана судом апеляційної інстанції відповідно до ухвал від 17.07.2019 та 17.09.2019.

За таких обставин, суд розглянув справу у відсутність представника відповідача та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває з 14.02.2008 у трудових відносинах з Підприємством та працює машиністом насосної станції (а.с.7, 10-15 т. 1).

З листа Управління від 11.06.2018 року №24/К-8 вбачається, що ОСОБА_1 22.05.2018 звертався із заявою про перерахунок пенсії, однак йому було відмовлено, оскільки страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України відповідно до вимог Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку визначеному законодавством. Страховий стаж та заробітну плату за період роботи з 01.11.2008 по 31.10.2010, з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 01.03.2017 по 30.04.2018 згідно даних персоніфікованого обліку по Підприємству не зараховано до загального стажу роботи позивача, оскільки за даними номеру облікової картки - НОМЕР_1 в індивідуальних відомостях про застраховану особу відсутні відомості про сплату страхових внесків (а.с. 17 т. 1)

Позивач є застрахованою особою і має у інформаційному центрі системи персоніфікованого обліку особистий номер облікової картки НОМЕР_1 . Відповідно до довідок про індивідуальні відомості на застраховану особу, наданих Пенсійним фондом України, слідує, що позивач перебуває у трудових відносинах з відповідачем, у період з 01.11.2008 по 31.10.2010, з 01.12.2010 по 31.12.2010 та з 01.03.2017 по 30.04.2018 відповідачем нараховувалися заробітна плата позивачу, але страхові внески на заробітну плату застрахованої особи не перераховувалися на рахунок Пенсійного фонду (а.с.20-23 т. 1).

Отже, ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції правильно виходив із встановлених обставин справи, зокрема із того, що несплата страхових внесків Підприємством призводить до порушення прав позивача на соціальний захист у частині зарахування трудового стажу при перерахунку пенсії. Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно застосував до спірних правовідносин Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування .

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, оскільки належних, допустимих та достатніх доказів на підтвердження сплати страхових внесків Підприємством на час ухвалення рішення судом за період з 01.03.2017 по 30.04.2018 в сумі 12270,25 грн. на картку фізичної особи-платника податків №2276418764 ОСОБА_1 як суду першої, так і апеляційної інстанцій, не надано.

Надані Підприємством до апеляційної скарги платіжні доручення про перерахування єдиного соціального внеску в сумі 710853,52 грн. в період з 01.01.2017 по 31.03.2019 не можуть бути такими доказами, оскільки не свідчать про зарахування страхових внесків за період з 01.03.2017 по 30.04.2018 в сумі 12270,25 грн. безпосередньо на картку фізичної особи-платника податків №2276418764 ОСОБА_1 станом на час ухвалення судом першої інстанції рішення.

Крім того, як вбачається з відповіді Головного управління ДПС у Житомирській області Державної податкової служби України від 30.09.2019 за Підприємством рахується заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 792562,73 грн., у т.ч. недоїмка - 580805,54грн, штрафна санкція та пеня - 211757,19 грн.

Згідно відповіді Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 30.08.2019 відповідно до Реєстру застрахованих осіб ОСОБА_1 зараховано страховий стаж станом на 27.08.2019, тобто після ухвалення оскаржуваного рішення.

Отже, рішення суду першої інстанції у оскаржуваній частині є законним і обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Рішення суду у частині зобов`язання Підприємства перерахувати утримані страхові внески із фонду заробітної плати за період з 01.11.2008 року по 31.10.2010 року, з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року в сумі 11256,21 грн на картку фізичної особи-платника податків № 2276418764 ОСОБА_1 не оскаржувалось, а тому судом апеляційної інстанції не переглядалось.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Новобілокоровицького багатогалузевого комунального підприємства залишити без задоволення, а рішення Олевського районного суду Житомирської області від 17 квітня 2019 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Судді

Повний текст постанови складений 22 жовтня 2019 року.