РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Вінниця
17 жовтня 2019 р. Справа № 120/2320/19-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Гродської В.О.
прокурора: Рудницької І.В.
представника відповідача: Голубенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу в порядку загального позовного провадження справу
за позовом: заступника прокурора області в інтересах держави в особі Ямпільського міжрайонного управління водного господарства
до: Серебрійської сільської ради , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Албіс"
про: визнання незаконними та скасування рішень
ВСТАНОВИВ:
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Ямпільського міжрайонного управління водного господарства (далі - Ямпільське міжрайонне управління водного господарства, управління, позивач) із адміністративним позовом до Серебрійської сільської ради (далі - Серебрійська сільрада, рада, відповідач) про визнання незаконними та скасування рішень :
- №119 від 16.09.2016 "Про скасування рішення 32 сесії 6 скликання від 21.08.2013 №221" ;
№120 від 16.09.2016 "Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшим взяттям її в оренду, за адресою с. Серебрія вул. Соборна, 3-а".
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що сільська рада не наділена повноваження скасування власних рішень. Окрім того позивач вказав, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою має ненормативний характер та вичерпало свою дію фактом виконання. Відтак, на думку позивача, спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою від 22.07.2019 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання у справі на 28.08.2019 р. за правилами зазльного позовного провадження. Окрім того, залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ТОВ "Албіс".
20.08.2019 р. надійшов відзив (вх.№43047), яким відповідач просив відмовити в задоволенні позову вказуюючи, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою управлінням не реалізовано ані на час прийняття спірних рішень, ані на час подання позову. Окрім того, відповідач зазначає, що прокурором не надано доказів розмішення на спірній землі нерухомого майна, яке належить управлінню, щоб надавало право або підстави для на користування такою (землею). Відтак , на думку відповідача, рада при прийнятті спірних рішень не вийшла за межі своїх повноважень.
Ухвалами від 28.08.2019 р. поновлено строк звернення до суду та відмовлено в задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду, відкладено підготовче засідання на 16.09.2019 р.
30.08.2019 р. надійшла відповідь на відзив (вх.№44209), в якій вказано, що у рішенні про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не зазначено протягом якого часу має бути виготовлено проект управлінням, відтак таке (рішення) не вичерпало свою дію у часі.
Також, 16.09.2019 р. прокуратурою подано відповідь на відзив (вх.№45807), в якій зазначено, що пошкодження чи знищення об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем є однією з підстав для примусового припинення права на земельну ділянку, але в судовому порядку і за певних умов.
Протокольною ухвалою від 16.09.2019 р. закрито підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду по суті на 03.10.2019р.
03.10.2019 р. відкладено розгляд справи на 17.10.2019 р.
17.10.2019 р. ухвалою суду провадження у справі в частині вимог про визнання незаконним та скасування рішення Серебрійської сільської ради №120 від 16.09.2016 р. "Про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшим взяттям її в оренду, за адресою с. Серебрія, вул. Соборна,3 - а", - закрито.
В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимог та просив задовольнити з підстав вказаних у ньому.
Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити. Пояснив, що відсутній предмет спору, оскільки позивач не позбавлений права повторного звернення до ради для отримання дозволу на виготовлення технічної документації, але таким правом не скориствася.
Інші учасники справи в судове засідання не з`явились про час, місце і дату судового розгляду справи повідомлені належним чином, при цьому від представник позивача надійшла заява (вх. №49641 від 17.10.2019 р.) про розгляд справи за його відсутності. Одночасно представник вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Суд протокольною ухвалою від 17.10.2019 р. на місці ухвалив судовий розгляд справи здійснити за відсутності інших учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
21 серпня 2013 року Серебрійською сільською радою Могилів-Подільського району Вінницької області прийнято рішення №221, відповідно до якого вирішено надати Ямпільському міжрайонному управлінню водного господарства дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна для передачі у постійне користування.
В подальшому, 16 вересня 2016 року Серебрійською сільською радою Могилів-Подільського району Вінницької області прийнято рішення №119, яким скасовано рішення №221 від 21.08.2013 р.
Не погоджуючись із даним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з перевищенням повноважень, прокурор звернувся із цим позовом до суду в інтересах Ямпільського міжрайонного управління водного господарства.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
За змістом положень статті 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК України; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
За приписами статті 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
З аналізу наведених норм убачається, що ними встановлені підстави, порядок, строки передачі земельної ділянки у користування та визначені органи, уповноважені розглядати ці питання. Законодавчі норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у користування зацікавлена особа звертається до належних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у користування, за результатами розгляду яких визначені в ЗК України органи приймають одне з вищезазначених рішень.
Разом з тим, оцінюючи правомірність оскаржуваного рішення, суд виходить з наступного.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов`язки тільки у того суб`єкта (чи визначеного ними певного кола суб`єктів), якому вони адресовані.
Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами (далі - акти) залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.
При цьому, ненормативні правові акти суб`єкта владних повноважень є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані, змінені або визнані нечинними після їх виконання.
Враховуючи наведене, рішення №221 від 21.08.2013р., яким управлінню надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, є актом ненормативного характеру одноразового застосування.
Згідно з п. "б", частини першої статті 80 ЗК України, суб`єктами права власності на землю є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
Відповідно до статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (далі - Закон № 280/97-ВР), рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу, крім випадків, передбачених цим Законом.
Положенням даної норми стосовно права органу місцевого самоврядування скасовувати свої раніше прийняті рішення та вносити до них зміни з будь-якого питання, що є компетенцією органу місцевого самоврядування, дано офіційне тлумачення в Рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009.
Зокрема, в рішенні Конституційного суду 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 вказано, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону ) . Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.
Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Відповідна правова позиція викладена в постанові ВС №371/957/16-а від 22.01.2019 р.
Окремо слід зазначити, що визнання акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним рішенням про таке або з іншого визначеного моменту після прийняття такого акта. Рішення суб`єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини. Однак у даному випадку, як вже зазначалось, вищевказане рішення вичерпало свою дію.
Державний орган не може визнавати, в даному випадку, нечинними свої рішення, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.
Така позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 06.06.2011 р., а саме, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.
Так, суд вказує, що у зв`язку з прийняттям органом місцевого самоврядування рішення від 21 серпня 2013 року № 221 про надання управлінню дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, у нього виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних та охоронюваних законом інтересів, і він, як суб`єкт цих правовідносин, не надавав згоди на їх зміну чи припинення.
Тобто, рішення Серебрійської сільради від 21.08.2013 року № 221 є актом індивідуальної дії, на підставі якого у позивача виникло право на отримання у постійне користування земельної ділянки.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення №221 від 21.08.2013 р. є ненормативним правовим актом одноразового застосування, відтак не може бути визнано нечинним або таким, що втратило чинність чи скасованим , оскільки вичерпало свою дію фактом його використання/виконання.
Відтак, оцінюючи оскаржуване рішення, суд керується нормами частини другої статті 2 КАС України, в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так, критерій «прийняття рішень, вчинення (невчинення) дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України» - за змістом випливає з принципу законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України: "Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".
"На підставі" означає, що суб`єкт владних повноважень:
-має бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України;
-зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
Критерій «прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії» - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, висновки експертів тощо. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Встановлення невідповідності діяльності суб`єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову.
На думку суду, оскаржуване рішення прийнято без врахування розтлумачених критеріїв, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, адміністративний позов належить задовольнити повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд вказує, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі судові витрати понесені прокуратурою у даній справі в сумі 1921 грн. підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Серебрійської сільської ради.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
ВИРІШИВ:
позов задовольнити повністю.
Визнати незаконним та скасувати рішення Серебрійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області № 119 від 16.09.2016 р. "Про скасування рішення 32 сесії 6 скликання від 21.08.2013 р. № 221".
Стягнути на користь прокуратури Вінницької області (вул.Монастирська,33,м.Вінниця, код ЄДРПОУ 2909909) 1921 (одну тисячу двадцять одну гривню) судового збору сплаченого згідно платіжного доручення № 955 від 24.06.2019 р. за рахунок бюджетних асигнувань Серебрійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області (вул.Леніна,258, с.Серебрія, Могилів-Подільський район, Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326773 ).
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Ямпільське міжрайонне управління водного господарства (вул.Черняховського, 5,м.Ямпіль, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04528258).
Відповідач: Серебрійська сільська рада Могилів-Подільського району Вінницької області (вул.Леніна,258, с.Серебрія, Могилів-Подільський район, Вінницької області, код ЄДРПОУ 04326773 ).
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ТОВ "Албіс"(вул. У.Кармелюка, 33,кв.24, м. Могилів - Подільський, Вінницька область, код ЄДРПОУ 40850617).
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.10.2019 |
Оприлюднено | 25.10.2019 |
Номер документу | 85115338 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Воробйова Інна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні