Постанова
від 28.01.2020 по справі 120/2320/19-а
СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2320/19-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Воробйова І.А.

Суддя-доповідач - Боровицький О. А.

28 січня 2020 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Боровицького О. А.

суддів: Матохнюка Д.Б. Шидловського В.Б. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Черняк А.В.,

прокурора: Міняйло І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Серебрійської сільської ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора області в інтересах держави в особі Ямпільського міжрайонного управління водного господарства до Серебрійської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ "Албіс" про визнання незаконними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

в липні 2019 року до Вінницького окружного адміністративного суду звернувся заступник прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Ямпільського міжрайонного управління водного господарства із адміністративним позовом до Серебрійської сільської ради про визнання незаконними та скасування рішень.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року позов задоволено повністю, а саме: визнано незаконним та скасовано рішення Серебрійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області № 119 від 16.09.2016 р. "Про скасування рішення 32 сесії 6 скликання від 21.08.2013 р. № 221".

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нову постанову про відмову в задоволені позову. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування всіх обставин справи що призвело до неправильного її вирішення.

В обгрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що укладення договору між Ямпільським міжрайонним управлінням водного господарства та ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" по виконанню землевпорядних робіт не доказом виконання рішення відповідача, так як його укладення не призвело до виникнення із сільською радою правовідносин.

Крім того, відповідач вказує, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позову.

16.12.2019 року заступником прокурора Вінницької області подано до суду відзив на апеляційну скаргу Серебрійської сільської ради. У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що на підставі оскаржуваного рішення між Ямпільським міжрайонним управлінням водного господарства та ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" 19.08.2016 року укладено договір про виконання землевпорядних робіт по виготовленню проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки на території Серебрійської сільської ради Могилів-Подільського району Вінницької області.

Отже, після укладення даної угоди було вичерпано дію рішення Серебрійської сільської ради №221 від 21.08.2013 року. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо фактичного виконання вказаного рішення сільської ради.

23.01.2020 року Ямпільським міжрайонним управлінням водного господарства подано заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судовому засіданні прокурор заперечив проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17.10.2019 року залишити без змін.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час, та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не зявився.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзив на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 21.08.2013 року Серебрійською сільською радою Могилів-Подільського району Вінницької області прийнято рішення №221, відповідно до якого вирішено надати Ямпільському міжрайонному управлінню водного господарства дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під об`єктами нерухомого майна для передачі у постійне користування.

В подальшому, 16.09.2016 року Серебрійською сільською радою Могилів-Подільського району Вінницької області прийнято рішення №119, яким скасовано рішення №221 від 21.08.2013 року.

Не погоджуючись із даним рішенням, вважаючи його протиправним та таким, що прийнято з порушенням норм чинного законодавства та з перевищенням повноважень, прокурор звернувся із цим позовом до суду в інтересах Ямпільського міжрайонного управління водного господарства.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийняте неправомірно, а тому, підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, враховує наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Пунктом 34 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад входить вирішення відповідно до закону питань з врегулювання земельних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Аналіз наведених положень Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" дає підстави вважати, що за органами місцевого самоврядування законодавець закріпив право на зміну та скасування власних рішень. Таке право випливає із конституційного повноваження органів місцевого самоврядування самостійно вирішувати питання місцевого значення шляхом прийняття рішень, що є обов`язковими до виконання на відповідній території, оскільки вони є суб`єктами правотворчості, яка передбачає право формування приписів, їх зміну чи скасування.

Водночас, у ст. 3 Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність.

Цей принцип знайшов своє відображення й у ст. 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009 №7-рп/2009 у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень ч. 2 ст. 19, ст.144 Конституції України, ст. 25, ч. 14 ст. 46, ч.ч. 1, 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (ст. 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (ст. 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що відповідно до зазначеного рішення Конституційного Суду України ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абз. 2 п. 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13.05.1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Аналіз наведених положень свідчить про можливість скасування органом місцевого самоврядування власного рішення, у той же час, реалізація зазначених повноважень можлива у разі дотримання сукупності умов, зокрема:

а) відсутність факту виконання рішення, що скасовується;

б) відсутність факту виникнення правовідносин, пов`язаних з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів або ж відсутність заперечень суб`єктів правовідносин щодо їх зміни чи припинення у разі виникнення таких правовідносин.

Натомість ключовим питанням у контексті можливості скасування органом місцевого самоврядування свого владного управлінського рішення, є визначення того, яким за своєю правовою природою є відповідний акт: нормативним чи ненормативним.

Слід зазначити, що ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Отже, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 04.06.2013 року у справі № 21-64а13 та 25.05.2016 року у справі № 21-5459а15 та Верховного Суду від 24.07.2019 року у справі № 182/2428/16-а (2-а/0182/102/2016).

Ненормативні акти мають своїм предметом вплив на чітко визначеного суб`єкта права, якому надаються певні права або на якого покладається певні обов`язки. І об`єктом правового регулювання тут виступає потреба закріплення певної суб`єктивної волі щодо конкретної особи, що зумовлює виникнення певних змін у правовому статусі цієї особи. Тож адресат юридичних приписів ненормативного акта завжди чітко визначений, і залежно від обставин, ініціатором його видання може бути як адресат, так і видавник відповідного акта.

Співвідношення між нормативними актами та ненормативними визначається, зважаючи на мету їхнього видання: ненормативний акт є актом реалізації норм права, який видається тільки задля розв`язання певної ситуації за індивідуально-визначених обставин та умов, тоді як нормативні акти містять приписи права, що стосуються прав та інтересів невизначеного кола суб`єктів, і яке реалізуються без темпоральних обмежень.

Так, рішення №221 від 21.08.2013 року, яким управлінню надано дозвіл на розробку проекту землеустрою, є актом ненормативного характеру одноразового застосування.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у зв`язку з прийняттям органом місцевого самоврядування рішення від 21.08.2013 року № 221 про надання управлінню дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у постійне користування, у нього виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних та охоронюваних законом інтересів, і він, як суб`єкт цих правовідносин, не надавав згоди на їх зміну чи припинення.

Отже, рішення №221 від 21.08.2013 року є ненормативним правовим актом одноразового застосування, відтак не може бути визнано нечинним або таким, що втратило чинність чи скасованим, оскільки вичерпало свою дію фактом його використання/виконання.

Колегія суддів критично оцінює доводи апелянта, щодо відсутності порушеного права Ямпільського міжрайонного управління водного господарства. В даному випадку, прокурором повністю доведено порушення прав, свобод та законних інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин.

Зазначене свідчить, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб визначений Законами, не добросовісно, не розсудливо, не об`єктивно та не обґрунтовано, що призвело до прийняття протиправного рішення та порушення законних прав, а тому, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, щодо задоволення позовних вимог, шляхом визнання його незаконним та скасування.

В даному випадку, в силу ч. 2 ст. 77 КАС, оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність рішення відповідача, та як такого, що прийняте без дотримання частини 2 статті 2 КАС України, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Серебрійської сільської ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 03 лютого 2020 року.

Головуючий Боровицький О. А. Судді Матохнюк Д.Б. Шидловський В.Б.

СудСьомий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення28.01.2020
Оприлюднено06.02.2020
Номер документу87361906
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —120/2320/19-а

Постанова від 16.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єзеров А.А.

Ухвала від 09.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єзеров А.А.

Ухвала від 16.04.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Єзеров А.А.

Постанова від 28.01.2020

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Ухвала від 24.12.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Ухвала від 02.12.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Ухвала від 20.11.2019

Адміністративне

Сьомий апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Рішення від 17.10.2019

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Воробйова Інна Анатоліївна

Ухвала від 17.10.2019

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Воробйова Інна Анатоліївна

Ухвала від 28.08.2019

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Воробйова Інна Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні