Ухвала

від 23.10.2019 по справі 0340/1470/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

23 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/9772/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача -Судової-Хомюк Н. М. суддів -Ільчишин Н. В. Пліша М. А.

перевіривши апеляційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 0340/1470/18 за адміністративним позовом Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року задоволено повністю адміністративний позов Державного підприємства Луцький ремонтний завод Мотор до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про скасування повідомлення - рішення.

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено 10.10.2018, повне судове рішення складено 22.10.2018.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби 13.11.2018 подав апеляційну скаргу .

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано документа про сплату судового збору та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.01.2019 продовжено строк для усунення Офісу великих платників податків ДФС недоліку апеляційної скарги на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 0340/1470/18, зазначених в ухвалі судді-доповідача Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2018 року, на 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.02.2019 у задоволенні клопотання Офісу великих платників податків ДФС про відстрочення сплати судового збору відмовлено. Апеляційну скаргу Офісу великих платників податків ДФС на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 0340/1470/18 повернуто скаржнику.

06.09.2019 року Офісом великих платників податків державної фіскальної служби повторно подано апеляційну скаргу.

Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2019 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю апеляційної скарги вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: апелянтом пропущено строк звернення з апеляційною скаргою, проте не заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апелянту надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків, а саме подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення із штриховим ідентифікатором № 7900727610355 вручено скаржнику 04 жовтня 2019 року.

На виконання вимог вказаної ухвали у встановлений судом строк, скаржником подано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

В обґрунтування пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає, що Офіс великих платників податків ДФС з незалежних від відповідача обставин, оскільки повністю фінансується з державного бюджету, просить суд, звернути увагу на наступне:

Станом на дату подання апеляційної скарги, на адресу Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС не надходило платіжне доручення про сплату судового збору у розмірі 41912,24. від Офісу великих платників податків ДФС, тому, при направленні апеляційної скарги не було додано документа про сплату судового збору з незалежних від позивача обставин.

Офіс великих платників податків ДФС, просить суд, взяти до уваги, що виділення відповідних коштів потребує певного часу, оскільки, позивач в повній мірі фінансується з державного бюджету. Тому, з об`єктивних причин був позбавлений можливості надати оригінал документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги та у встановлений судом строк.

Також зазначає, що несвоєчасна оплата судового збору Офісом великих платників податків ДФС обумовлена тим, що постійно на рахунки з яких здійснюється проплата судового збору, накладаються арешти. Зняття якого, у зв`язку із недостатністю фінансування, внесення відповідних змін до кошторисних призначень, здійснюється дуже повільно та, тільки після його зняття проводиться проплата судового збору (копії відповідних листів додаються).

Вказує, що у телефонному режимі, Офіс великих платників податків ДФС повідомляв Львівське управління, що у серпні 2019 року будуть внесені відповідні зміни до кошторисних призначень КЕКВ 2800 Інші видатки у бік збільшення суми на сплату судового збору, внаслідок чого арешти будуть зняті та відповідно кошти на сплату судового збору будуть перераховані, а платіжне доручення надіслане на адресу Львівського управління.

У зв`язку із внесеними змінами у серпні 2019 року до кошторисних призначень КЕКВ 2800 Інші видатки у бік збільшення суми на сплату судового збору, внаслідок чого арешти були зняті та відповідно кошти на сплату судового збору були перераховані 15.08.2019 року, а платіжне доручення надіслане на адресу Львівського управління.

За таких обставин скаржник просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження та поновити строк на апеляційне оскарження.

Проаналізувавши матеріали справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28.03.2006, заява №23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

При вирішенні питання про поновлення строку суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги/відмови у відкритті апеляційного провадження за вперше поданою апеляційною скаргою до дати повторного звернення з апеляційною скаргою і так далі.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.

Оскільки скаржником, а саме органом фіскальної служби не виконано вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тому не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження підстави вказані в клопотанні, адже не є такими, що не залежить від волі особи, яка подає апеляційну скаргу і не надає такій особі повторно права у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Пунктом 1 частини п`ятої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VІ органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Крім того, у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини Лелас проти Хорватії суд зверну увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу .

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що …у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб… .

Тобто, виходячи з принципу належного урядування , державні органи загалом, і орган доходів і зборів зокрема, зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

Колегія суддів вважає, що довготривала процедура погодження та сплати судового збору, не може бути визнана поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та, як наслідок, не є підставою для порушення принципу правової визначеності щодо остаточного рішення.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Вказане підтверджується постановою Верховного Суду від 13 листопада 2018 року справа №804/958/17 адміністративне провадження №К/9901/60991/18.

Відповідно до положень частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України).

Враховуючи те, що особою, яка подала апеляційну скаргу, у встановлений суддею-доповідачем строк подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд вважає, що вказані підстави пропуску строку на апеляційне оскарження є неповажними, а тому у відкритті апеляційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 298, 299, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України на Волинського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 0340/1470/18 за адміністративним позовом Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "Мотор" до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України про скасування повідомлення - рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Суддя-доповідач Н. М. Судова-Хомюк судді Н. В. Ільчишин М. А. Пліш