Ухвала

від 21.10.2019 по справі 808/8585/13-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 жовтня 2019 року

м. Київ

справа №808/8585/13-а

адміністративне провадження №К/9901/28165/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 у справі №808/8585/13-а за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

Фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, в якому просив визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.09.2013 № 0000811702 про збільшення грошового зобов`язання із податку з доходу фізичних осіб на 3498557,90 грн. за основним платежем та на 874639,48 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000821702 про збільшення грошового зобов`язання із ПДВ на 2826069,00 грн. за основним платежем та на 657159,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019, позов задоволено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області 08.10.2019 звернулось із касаційною скаргою до Верховного Суду. Одночасно відповідачем до касаційної скарги додано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень.

При вирішенні питання щодо поважності наведених заявником підстав пропуску строку касаційного оскарження суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись частиною п`ятою статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" від 22.12.2005 №3262, згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з`ясовано, що постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 була розглянута в судовому засіданні, повний текст якої складено та підписано 05.02.2019.

Враховуючи викладене, останнім днем для звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в межах встановленого частиною другою статті 329 КАС України строку, був день із датою 07.03.2019, в той час, як дану касаційну скаргу подано відповідачем до Верховного Суду 08.10.2019, що свідчить про пропуск встановленого законом процесуального строку на касаційне оскарження.

Ухвалою Верховного Суду від 16.04.2019 відповідачу було відмовлено у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків, а касаційну скаргу повернуто, на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України (в редакції від 03.10.2017) у зв`язку з тим, що заявником не усунуто недоліки, які стали підставою для залишення касаційної скарги без руху (ненадання документа про сплату судового збору у розмірі та порядку визначеному законом).

Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області вдруге 08.10.2019, тобто після значного спливу часу з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги, подало касаційну скаргу у справі №808/8585/13-а з пропуском встановленого КАС України строку.

Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку при поданні касаційної скарги мотивовані неможливістю сплати судового збору раніше з причин неналежного фінансування Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області з державного бюджету та відсутністю на рахунку заявника грошових коштів, необхідних для такої сплати. При цьому, податковий орган зазначає, що на момент звернення з касаційною скаргою вперше, зупинено проведення платежів за платіжними дорученнями відповідача у зв`язку з необхідністю здійснення безспірного списання коштів з рахунків останнього, що у свою чергу унеможливило сплату судового збору за подання касаційної скарги у даній справі раніше.

На підтвердження вказаних обставин, до клопотання про поновлення строку касаційного оскарження податковим органом надано копії виписок Головного управління Державної казначейської служби України від 05.04.2019, від 30.05.2019, від 26.06.2019, від 22.07.2019, від 31.07.2019, від 09.09.2019, від 23.09.2019 та копії листів Головного управління Державної казначейської служби України "Про повідомлення щодо здійснення безспірного списання коштів" від 20.03.2019, від 19.04.2019, від 26.04.2019, від 06.06.2019, від 10.06.2019, від 13.05.2019, від 20.06.2019, від 27.06.2019, від 02.07.2019, від 06.08.2019, від 06.08.2019, від 31.07.2019, від 27.03.2019, від 07.10.2019.

Крім того, заявник зазначає, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права на повторне звернення до суду касаційної інстанції в межах наданого суб`єкту владних повноважень річного строку, при цьому строк на касаційне оскарження має бути поновлено судом незалежно від причин його пропуску.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту шостого частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Доводи податкового органу про поважність причин пропуску строку зводяться до того, що на момент подання касаційної скарги вперше Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області було позбавлено можливості сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у даній справі у зв`язку проведенням безспірного списання коштів.

На думку податкового органу, повторне подання касаційної скарги з порушенням строку на касаційне оскарження відбулося з незалежних від відповідача причин, оскільки відсутність належного фінансування Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області (відсутність грошових коштів) об`єктивно виключало можливість сплати судового збору у розмірі та порядку визначеному законом.

Разом з тим, наведені відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження підстави не можуть бути визнані судом поважними, з огляду на наступне.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Враховуючи викладене, особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановленому вказаним Кодексом порядку.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, зумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків зумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

В свою чергу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (пункт 109 рішення у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" від 07.07.1989).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу.

Недостатність суми грошових коштів необхідної для сплати судового збору може бути причиною, що ускладнює здійснення сплати судового збору за подання касаційної скарги, проте не надає особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судових рішень.

Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області, діючи як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому недостатність на рахунку податкового органу грошових коштів, зокрема, в частині видатків передбачених на сплату судового збору, не повинна впливати на можливість неухильного виконання останнім покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення касаційної скарги.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VІ.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Органи доходів і зборів є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Частиною п`ятою статті 213 КАС України (в редакції, чинній на час подання касаційної скарги вперше) однією з вимог касаційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.

Таким чином, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо оплати судового збору.

Проте, на підтвердження доводів, викладених у заяві про поновлення строку касаційного оскарження, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження вчинення дій з метою отримання коштів для сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі, наприклад, звернення до податкового органу вищого рівня або органу казначейської служби з обґрунтуванням необхідності касаційного оскарження судових рішень у справі №808/8585/13-а та отримання відповідного фінансування.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 329 КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Також, суд зазначає, що податковим органом не наведено обґрунтованих доводів та не надано належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на повторне звернення (після постановлення 16.04.2019 Верховним Судом ухвали про повернення касаційної скарги) до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою в найкоротші строки.

Враховуючи зазначене, суд не вбачає підстав для визнання викладених відповідачем у заяві про поновлення строку касаційного оскарження причин пропуску такого строку поважними.

У випадку наявності інших підстав та доказів, які б підтверджували неможливість своєчасного вчинення процесуальної дії зі звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у строк, визначений законом, відповідач має право звернутися до Верховного Суду з відповідною обґрунтованою заявою.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Так, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Проте, всупереч цим вимогам заявником до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року № 3674-VI (у редакції на час подання позову із змінами станом на 23.10.2013) зазначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру сплачується 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати, яка станом на 01.01.2013, що складало 1147,00грн.

З касаційної скарги та доданих до неї матеріалів вбачається, що позивач звернувся до суду у 2013 році, ставка судового збору складала 4588,00грн

Згідно з вимогами підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України Про судовий збір від 8 липня 2011 року № 3674-VI у редакції Закону № 2628-VIII від 23 листопада 2018 року, встановлена ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Отже, судовий збір, який Головне управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області повинно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 4588,00грн. х 200% = 9176,00грн.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. рахунок отримувача: 31219207026007, код ЄДРПОУ: 38004897. Код банку отримувача: 899998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055) . Призначення платежу:

---

код клієнта за ЄДРПОУ; судовий збір за позовом

---

у справі №

---

, Верховний Суд .

Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого відповідач має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції обґрунтовану заяву, вказавши інші підстави та надавши належні докази на підтвердження поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження та документ про сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.

Керуючись статтями 169, 248, 327, 329, 330, 332, 359 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2018 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.01.2019 у справі №808/8585/13-а за адміністративним позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без руху.

Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний строк для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна

Судді Верховного Суду