Рішення

від 18.10.2019 по справі 233/2415/19

КОСТЯНТИНІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

233 № 233/2415/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2019 року м.Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Бєлостоцької О.В.,

за участю

секретаря Теліціної О.О.,

представника позивача Ісмаілова ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Якименко ОСОБА_3 . ОСОБА_3 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом Костянтинівської міської ради до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міське фінансове управління Костянтинівської міської ради про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачки ОСОБА_2 , в якому зазначив, що остання, обіймаючи посаду начальника Управління освіти міської ради, 06 червня 2016 року винесла наказ № 195-к/тр, яким оголосила догану завідувачу дошкільного навчального закладу № 9 Оленка ОСОБА_4 за недбале ставлення до виконання службових обов`язків та порушення трудової дисципліни, а 11 жовтня 2016 року - наказ № 412-к/тр про звільнення ОСОБА_4 із займаної посади за систематичне невиконання обов`язків без поважних причин. Постановою Апеляційного суду Донецької області від 18 січня 2018 року обидва зазначені накази визнано недійсними та скасовано; ОСОБА_4 поновлено на посаді завідуючої дошкільного навчального закладу № 9 Оленка ; стягнуто з Управління освіти Костянтинівської міської ради на користь ОСОБА_4 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 71596 гривень 80 копійок та судовий збір в сумі 1818 гривень 37 копійок. За рахунок коштів місцевого бюджету ОСОБА_4 був сплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу за період часу з листопада 2016 року по січень 2018 року у розмірі 71596 гривень 80 копійок. Отже в результаті незаконного звільнення ОСОБА_4 з місцевого бюджету м.Костянтинівки сплачено грошові кошти, чим заподіяно шкоду в розмірі 71596 гривень 80 коп, обов`язок відшкодувати яку відповідно до ст.237 КЗпП України має бути покладений на начальника Управління освіти міської ради м.Костянтинівка ОСОБА_2 , як на службову особу, винну в незаконному звільненні працівника. Станом на день звернення із позовною заявою із заробітної плати ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної шкоди утримано 6500 гривень.

Позивач просить:

- поновити строк звернення до суду, пропущений з поважних причин, оскільки позивач дізнався про завдання ОСОБА_2 шкоди під час проведення службового розслідування, що підтверджується розпорядженням міського голови від 19 квітня 2018 року № 109-р Про внесення змін до розпорядження міського голови від 27 лютого 2018 року № 92-р про проведення службового розслідування та у зв`язку із обмеженістю бюджетних коштів на сплату судового збору, що стало на заваді своєчасному зверненню до суду.

-стягнути з ОСОБА_2 на користь Костянтинівської міської ради матеріальну шкоду в розмірі 65096 гривень 80 копійок та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору.

Ухвалою судді Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2019 року строк проведення підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів.

Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 20 серпня 2019 року підготовче провадження у справі закрито, справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 підтримав заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник третьої особи - Міського фінансового управління Костянтинівської міської ради Якименко І.І. підтримала заявлений позов та письмові пояснення (а.с.85-86), заперечувала факт повідомлення та отримання управлінням деталізованої інформації про виплату ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, оскільки Управлінням освіти подаються узагальнені відомості про суми заробітної плати, які належать до виплати, без зазначення отримувачів та виду платежу.

Відповідач ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову, надала відзив на позовну заяву (а.с.72-74), пославшись в обґрунтування своїх заперечень на пропуск відповідачем передбаченого ст.233 КЗпП України річного строку звернення до суду. Пояснила, що відповідно до наказу Управління освіти від 19 січня 2018 року № 07к/тр ОСОБА_4 було поновлено на роботі і в цей же час у формі замовлення коштів було повідомлено Міське фінансове управління Костянтинівської міської ради про необхідність сплатити на користь останньої середній заробіток за час вимушеного прогулу за судовим рішенням від 18 січня 2018 року. 06 лютого 2018 року фінансовим управлінням були виділені кошти для зазначеної мети, які 07 лютого та 08 лютого 2018 року були перераховані на картковий рахунок ОСОБА_4 . Отже, позивачу стало відомо про сплачені на користь ОСОБА_4 грошові кошти 06 лютого 2018 року, зважаючи на що строк позовної давності сплив 07 лютого 2019 року. Крім того, листами від 26 березня 2018 року № 01/29-405 та від 13 квітня 2018 року № 01/29-500 Управління освіти повідомляло позивача по справі про відшкодування коштів ОСОБА_4 Зазначила, що не відмовляється відшкодовувати збитки, у зв`язку з чим на підставі її заяви від 21 березня 2018 року із заробітної плати здійснюються щомісячні відрахування, отже, матеріальна шкода відшкодовується нею добровільно.

Свідок ОСОБА_6 , яка обіймає посаду головного бухгалтера Управління освіти, в судовому засіданні пояснила, що після отримання постанови Апеляційного суду Донецької області від 18 січня 2018 року надіслала до Міського фінансового управління заявку на перерахування грошових коштів, в тому числі і на сплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_4 . В письмові формі до міського фінансового управління не подавала розшифрування сум, замовлених грошових коштів (а.с.50), проте в усній формі довела до відома працівника Міського фінансового управління ОСОБА_7 про причини збільшення фонду оплати праці в січні 2018 року.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, допитавши свідка ОСОБА_6 , дослідивши письмові докази по справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судовим розглядом встановлено, що відповідно до п.п.1.1,1.4, 15.5 Положення, затвердженого 29 березня 2018 року, Управління освіти міської ради м.Костянтинівки є уповноваженою особою у сфері освіти, виконавчим органом міської ради, який утворюється і підпорядковується міській раді та звітує перед міським головою та виконавчим комітетом міської ради. Управління освіти фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та субвенцій з бюджетів всіх рівнів. Засновником управління є Костянтинівська міська рада (а.с.23-26).

На підставі наказу від 10 квітня 2015 року № 38лс ОСОБА_2 з 14 квітня 2015 року обіймає посаду начальника Управління освіти Костянтинівської міської ради (а.с.16).

Відповідно до посадової інструкції начальника Управління освіти міської ради м.Костянтинівка, затвердженої 14 квітня 2015 року на ОСОБА_2 , зокрема, покладено здійснення фінансово-господарської діяльності і контролю за роботою керівників установ освіти; розпорядження коштами в межах затвердженого кошторису (а.с.27-28).

Наказом начальника Управління освіти Барабаш О.В. від 06 червня 2016 року № 195-к/тр завідувачці ДНЗ № 9 Оленка ОСОБА_4 було оголошено догану за недбале ставлення до виконання службових обов`язків та порушення трудової дисципліни (а.с.19).

Наказом начальника Управління освіти Барабаш О ОСОБА_8 . від 11 жовтня 2016 року № 412-к/тр ОСОБА_4 звільнено з посади за п.3 ст.40 КЗпП за систематичне невиконання обов`язків без поважних причин (а.с.20-21).

Постановою Апеляційного суду Донецької області від 18 січня 2018 року скасовано рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 31 жовтня 2017 року, задоволено позов ОСОБА_4 до Управління освіти Костянтинівської міської ради - визнано незаконним та скасовано наказ № 195-к/тр від 06 червня 2016 року про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності; визнано незаконним та скасовано наказ № 412-к/тр від 11 жовтня 2016 року про звільнення ОСОБА_4 з посади завідуючої ДНЗ № 9 Оленка ; поновлено ОСОБА_4 на посаді завідуючої ДНЗ № 9 Оленка та стягнуто на її користь з Управління освіти Костянтинівської міської ради середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 71596 гривень 80 копійок (а.с.8-14).

З мотивувальної частини постанови від 18 січня 2018 року вбачається, що Апеляційний суд Донецької області дійшов висновку про незаконність звільнення ОСОБА_4 (а.с.8-14).

Відповідно до наказу начальника Управління освіти від 19 січня 2018 року № 07-к/тр на виконання вищезазначеної постанови Апеляційного суду Донецької області від 18 січня 2018 року ОСОБА_4 було поновлено на роботі на посаді завідуючої Костянтинівського дошкільного навчального закладу № 9 Оленка з 12 жовтня 2016 року (а.с.22).

Платіжними дорученнями № 455 від 07 лютого та № 488 від 08 лютого 2018 року на користь ОСОБА_4 було перераховано середній заробіток за час вимушеного прогулу згідно постанови Апеляційного суду Донецької області від 18 січня 2018 року у розмірі 4557 гривень 70 копійок та 67039 гривень 10 копійок відповідно (а.с.29-30, 52).

На підставі заяви ОСОБА_2 від 21 березня 2018 року (а.с.64) з її заробітної плати щомісячно утримується 500 гривень у відшкодування завданої Управлінню освіти шкоди, заподіяної сплатою на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, що підтверджується платіжними дорученнями № 1247 від 29 березня 2018 року, 1704 від 26 квітня 2018 року, № 2170 від 30 травня 2018 року, № 2755 від 26 червня 2018 року, № 3178 від 30 липня 2018 року, № 3674 від 30 серпня 2018 року, № 4615 від 29 жовтня 2018 року, № 5001 від 27 листопада 2018 року, від 19 грудня 2018 року, від 01 лютого 2019 року, № 576 від 28 лютого 2019 року, № 1030 від 01 квітня 2019 року, № 1894 від 27 травня 2019 року, № 1456 від 25 квітня 2019 року (а.с.65-71, 77).

Як вбачається з п.4.18 Положення про Міське фінансове управління Костянтинівської міської ради, останнє здійснює контроль за дотриманням бюджетного законодавства на кожній стадії бюджетного процесу по всіх рівнях бюджету (а.с.31-37).

Згідно розпоряджень міського голови від 27 березня 2018 року № 92-р, від 19 квітня 2018 року № 109-р було призначено проведення службового розслідування за фактом дій начальника Управління освіти ОСОБА_2 , зокрема, щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності завідувача ДНЗ № 9 Оленка (а.с.17-18) за наслідками проведення якого складено акт від 25 травня 2018 року, відповідно до якого запропоновано міському голові звернутись з клопотанням до Костянтинівської місцевої прокуратури про стягнення збитків до місцевого бюджету з винної особи (а.с.121-123).

Як вбачається з інформації Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, під час проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності Управління освіти міської ради м.Костянтинівка, зокрема, було встановлено виплату у 2017 році та у лютому 2018 року за рахунок бюджетних коштів заробітної плати за час вимушеного прогулу раніше звільненим, а в подальшому поновленим особам за рішеннями судів у загальній сумі 157,32 тис.грн (а.с.116-119).

На підтвердження обізнаності Костянтинівської міської ради про поновлення ОСОБА_4 на посаді та сплату на користь останньої середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідачка ОСОБА_2 надала копію звернення ОСОБА_4 від 05 лютого 2018 року (а.с.53), копію листа від 15 лютого 2018 року № 01/29-238 про результати розгляду вказаного звернення ОСОБА_4 , адресованого Костянтинівській міській раді (а.с.54), копію листа Департаменту загальної середньої та дошкільної освіти від 16 лютого 2018 року № 2.4-416 (а.с.55), копію листа від 26 березня 2018 року № 01/29-238 про результати розгляду звернення ОСОБА_4 , адресованого Костянтинівській міській раді (а.с.56-57), копію листа Департамента освіти і науки облдержадмінстрації від 12 березня 2018 року № 01/19 4-083/1(а.с.58), копію скарги ОСОБА_4 від 30 січня 2018 року на ім*я голови Державної інспекції навчальних закладів України (а.с.59-61), копію листа від 13 квітня 2018 року № 01/29-500 про результати розгляду звернення ОСОБА_4 (а.с.62-63).

Відповідно до ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків.

Згідно з п.8 ч.1 ст.134 КЗпП України суб`єктами повної матеріальної відповідальності є службові особи, за наказом чи розпорядженням яких працівника незаконно звільнено чи переведено на іншу роботу.

Статтею 237 КЗпП України передбачено, що суд покладає на службову особу, винну в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу, обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи. Такий обов`язок покладається, якщо звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якщо власник чи уповноважений ним орган затримав виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 29.12.1992р. Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками визначено, що обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою незаконно звільненому чи незаконно переведеному працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижчеоплачуваної роботи, покладається на винних службових осіб, за наказом або розпорядженням яких звільнення чи переведення здійснено з порушенням закону або якими затримано виконання рішення суду про поновлення на роботі. Відповідальність в цих випадках настає незалежно від форми вини.

Відповідно до п.33 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992р. Про практику розгляду судами трудових спорів встановлено, що при незаконному звільнені або переведені на іншу роботу, невиконанні рішення про поновлення працівника на роботі, що мало місце після введення в дію п.8 ст.134 ст.237 КЗпП настає повна матеріальна відповідальність винних в цьому службових осіб. Обов`язок покрити шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації у зв`язку з оплатою працівникові часу вимушеного прогулу або часу виконання нижче оплачуваної роботи може бути покладено при допущені ними в цих випадках будь-якого порушення закону.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що за наказом начальника Управління ОСОБА_2 від 11 жовтня 2016 року № 412к/тр, який згодом було визнано незаконним та скасовано в судовому порядку, було незаконно звільнено ОСОБА_4 , на користь якої сплачено середній заробіток за час вимушеного прогулу, суд дійшов висновку про те, що обов`язок по відшкодуванню шкоди, заподіяної позивачу по справі у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу, відповідно до наведених норм діючого законодавства покладається саме на ОСОБА_2 , як на винну службову особу, за наказом якої було здійснено звільнення працівника з порушенням закону.

Враховуючи, що станом на день ухвалення судового рішення відповідач ОСОБА_2 в добровільному порядку частково - в розмірі 9500 гривень відшкодувала заподіяну шкоду шляхом проведення щомісячних утримань із заробітної плати на підставі заяви від 21 березня 2018 року, що підтверджується довідкою від 18 жовтня 2019 року № 93/01-33 (а.с.152), позов підлягає частковому задоволенню і з відповідача на користь позивача у відшкодування шкоди, заподіяної у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові часу вимушеного прогулу підлягає стягненню 62096 грн 80коп з наступного розрахунку : 71596 грн 80 коп - 9500грн 00 коп.

Частиною 3 ст. 233 КЗпП України передбачено, що для звернення власника або уповноваженого ним органу до суду в питаннях стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, встановлюється строк в один рік з дня виявлення заподіяної працівником шкоди.

Згідно ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу дійсно був сплачений ОСОБА_4 07 лютого та 08 лютого 2018 року за рахунок коштів місцевого бюджету.

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 18 квітня 2019 року, отже з пропуском встановленого ч.3 ст.233 КЗПП України строку.

Зважаючи на те, що і Управління освіти і Міське фінансове управління, яке виділяло кошти для оплати середнього заробітку, є окремими юридичними особами, та беручи до уваги, що слушними є доводи представника позивача про необхідність проведення службового розслідування з метою встановлення особи, винної в незаконному звільненні ОСОБА_4 , оскільки сам по собі факт виявлення шкоди у вигляді сплати грошових коштів без встановлення винної особи не давав підстав для застосування до відповідачки ОСОБА_2 наслідків, передбачених ст.237 КЗПП України, доводи позивача по справі про поважність причин пропуску строку звернення до суду заслуговують на увагу.

Отже, зазначені причини пропуску строку звернення до суду, на які посилався представник позивача суд вважає поважними, з огляду на що строк звернення до суду підлягає поновленню відповідно до ст.234 КЗпП України.

Доводи представника позивача стосовно пропуску строку звернення до суду у зв`язку із недостатністю фінансування та неспроможністю сплатити судовий збір не заслуговують на увагу, оскільки позивач не був позбавлений можливості заявити клопотання про звільнення від сплати судового збору або про відстрочення його сплати в порядку ст. 136 ЦПК України.

Суд відхиляє аргументи відповідачки ОСОБА_2 стосовно наявності підстав для відмови у задоволенні позовних вимог через пропуск позивачем строку звернення до суду як непереконливі, з огляду на викладені вище обставини та зважаючи на те, що відповідачка фактично в добровільному порядку відшкодовує матеріальну шкоду шляхом утримання із заробітної плати на підставі власної заяви.

Окільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати у вигляді витрат на сплату судового збору слід покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.4,19,259,263, 264, 265 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Поновити Костянтинівські міській раді строк звернення до суду.

Позов Костянтинівської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.О.Тихого, 260; ідентифікаційний код 34898855) до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання : АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Міське фінансове управління Костянтинівської міської ради (місцезнаходження: Донецька область, м.Костянтинівка, вул.О.Тихого, 260; ідентифікаційний код 02312927) про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Костянтинівської міської ради у відшкодування шкоди, заподіяної у зв`язку з оплатою незаконно звільненому працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 62096 (шістдесят дві тисячі дев`яносто шість) гривень 80 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Костянтинівської міської ради витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1832 (одна тисяча вісімсот тридцять дві) гривні 44 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення по справі виготовлений 22 жовтня 2019 року.

Суддя