Ухвала

від 22.10.2019 по справі 438/1220/19

БОРИСЛАВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 438/1220/19

Провадження № 1-кс/438/271/2019

УХВАЛА

22 жовтня 2019 року м.Борислав

Слідчий суддя Бориславського міського суду Львівської області ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 від 21.10.2019, погоджене з начальником Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 жовтня 2019 року за № 12019140100000442 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст15, ч.3 ст.185 КК України, про арешт майна,

в с т а н о в и в :

21 жовтня 2019 року слідчий СВ Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 , як сторона кримінального провадження, звернулася з клопотанням до слідчого судді Бориславського міського суду, погодженим з начальником Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , який здійснює процесуальне керівництво у вищезазначеному кримінальному провадженні, про арешт майна. Зокрема, просить накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено під час проведення огляду місця події неподалік меблевої фабрики «Веlucо», що за адресою: м. Борислав, вул. Дрогобицька, 109 у громадянина ОСОБА_4 , а саме: один моток телефонного мідного кабелю, екранованого, 10 пар (20 жил), січення якого 0,22 мм, чорного кольору довжиною близько 59 м із з`єднувальною муфтою та чотири мотки електричного кабелю, у подвійній ізоляції, трижильного, січення 2,5 мм, чорного кольору загальною довжиною 104 м 20 см, канцелярський ніж, ручка якого жовтого кольору із чорними вставками, викрутку із рукояткою темнозеленого кольору з жовтими вставками робоча частина виготовлена з металу сірого кольору з закінченням плоскої форми, ліхтарик виготовлений із металу сірого кольору, металевий бокоріз із рукояткою темно зеленого кольору, пару рукавиць чорного кольору та плоскогубці з прорезиненою ручкою коричневого кольору, з позбавленням права користуватися, розпоряджатися та відчужувати вказане майно.

З поданого клопотання вбачається, що 20.10.2019 приблизно о 16 год. 00 хв. ОСОБА_4 , маючи попередньо виниклий умисел на таємне викрадання чужого майна, через віконний отвір,проник у технічне приміщення меблевої фабрики «Веlucо», яка розташована по вул. Дрогобицькій, 109 у м.Борислав, звідки таємно викрав один моток телефонного мідного кабелю, довжиною 59 м та чотири мотки алюмінієвого кабелю загальною довжиною близько 104 м, однак з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки був помічений охоронцем фабрики. Відомості за даним фактом 21 жовтня 2019 року внесено до ЄРДР за №12019140100000442 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.15, ч.З ст.185 України. 20.10.2019 під час проведення огляду місця події неподалік меблевої фабрики «Веlucо», що за адресою: м. Борислав, вул. Дрогобицька 109, ОСОБА_4 у присутності понятих добровільно видав працівникам поліції речі за вищевказаним переліком, на які слідчий просить накласти арешт. 21.10.2019 вилучені речі постановою визнано речовими доказами у кримінальному провадженні. Як пояснив ОСОБА_4 , канцелярський ніж, викрутку, ліхтарик, бокоріз, пару рукавиць та плоскогубці він використовував для вчинення злочину, а саме вчиняв крадіжку мідних та алюмінієвих кабелів з приміщення меблевої фабрики «Веlucо», які є об`єктом вказаного кримінального правопорушення. Слідчий зазначає, що вказані речі можуть мати важливе значення для розслідування даного кримінального правопорушення, підпадають під ознаки речей, визначених у ст.98 КПК України, та посилаючись на ст.98, ч.1, ч.2 ст. 167, ч.2 ст.168, ч.1, ч.2,ч.3 ст.170, 171 КПК України просить накласти арешт на вказане майно.

Розглянувши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає поверненню для усунення недоліків з таких підстав.

Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із таких заходів є арешт майна.

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням. Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Крім цього, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч.4 ст.132 КПК України).

Згідно зп.1-3ч.2ст.171КПК Україниу клопотанніслідчого,прокурора проарешт майнаповинно бутизазначено:1)підстави імету відповіднодо положеньстатті 170цього Кодексута відповіднеобґрунтування необхідностіарешту майна; 2)перелік івиди майна,що належитьарештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання (абз.6 ч. 2 ст. 171 КПК України).

Однак, у порушення вищезазначених вимог закону з клопотання не вбачається, що слідчим з`ясовувався факт хто є користувачем/власником майна, вилученого неподалік меблевої фабрики, зокрема, мотків кабелів. Так, у клопотанні лише зазначено, що кабелі було викрадено з технічного приміщення меблевої фабрики та вилучено у особи неподалік цієї фабрики. При цьому, жодної стверджувальної інформації, що саме ця меблева фабрика є потерпілою особою (особою, у користуванні чи власності якої перебувало викрадене майно), а не будь-які інші фізичні чи юридичні особи, ні клопотання, ні додані до нього матеріали не містять. Крім цього, навіть за умови розгляду вказаної слідчим юридичної особи (меблевої фабрики) як користувача/власника викраденого майна слідчий суддя позбавлений можливості повідомити належну особу про розгляд даного клопотання, оскільки за тим найменуванням юридичної особи, яке вказано слідчим у клопотанні, у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня будь-яка інформація.

Крім цього, слідчим не враховано положення ч.1 ст.170 КПК України, зокрема, жодним чином не обґрунтовано клопотання у частині заборони користуватися майном (у тому числі об`єктом кримінального правопорушення).

Крім цього, у порушення п.1 ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчим не вказано мету такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна у даному кримінальному провадженні.

Натомість обґрунтування арешту майна обмежено лише вказівкою на те, що вилучене майно є речовим доказом (знаряддям вчинення кримінального правопорушення та його об`єктом), що саме по собі не може бути достатньою підставою для накладення арешту.

Згідно з ч. 3 ст. 172 КПК України слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу. У такому разі тимчасово вилучене в особи майно підлягає негайному поверненню після спливу встановленого суддею строку, а у разі звернення в межах встановленого суддею строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що клопотання слідчого не відповідає вимогам ст. 171 КПК України та підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 167, 170 - 175, 309 КПК України,

у х в а л и в:

клопотання слідчого СВ Бориславського ВП Дрогобицького ВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_2 від 21.10.2019, погоджене з начальником Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна, поданого в рамках кримінального провадження № 12019140100000442 від 21 жовтня 2019 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст15, ч.3 ст.185 КК України, - повернути прокурору Бориславського відділу Дрогобицької місцевої прокуратури, встановивши строк сімдесят дві години для усунення недоліків.

Роз`яснити, що тимчасово вилучене майно підлягає негайному поверненню після спливу вищезазначеного строку, а у разі звернення в межах встановленого строку з клопотанням після усунення недоліків - після розгляду клопотання та відмови в його задоволенні.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1