Рішення

від 09.09.2019 по справі 760/245/17

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2/760/674/19

Справа №760/245/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2019 року Солом`янський районний суд міста Києва

у складі головуючого судді Усатової І.А,

при секретарях Коваленко І.О., Ковальській К.О., Мелешко О.С.,

позивача ОСОБА_4 ,

представника позивачів ОСОБА_2 ,

представника відповідачів - Прокопенко Т.Ю.,

представника третьої особи - Гашинського Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КийБуд", Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської", третя особи: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про зупинення будівельних робіт, -

В С Т А Н О В И В:

У провадження Солом`янського районного суду м. Києва у січні 2017 року надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю КийБуд , Публічного акціонерного товариства Завод залізобетонних конструкцій ім.С. Ковальської про зупинення будівельних робіт.

Ухвалою судді від 12.01.2017 позовну заяву залишено без руху.

24.02.2017 позивачами усунуто недоліки позовної заяви шляхом подачі позовної заяви у новій редакції.

Так, позивачі просять суд зупинити будівельні роботи, що виконуються відповідно до дозволу на виконання будівельних робіт із будівництва житлового комплексу на АДРЕСА_1 . Києва №2249-Сл/С від 29.10.2010, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Позовна заява обґрунтована тим, що позивачі ОСОБА_4 є співвласником будинку АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 є співвласником приватного будинку та земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_3 ), які безпосередньо межують з будівництвом, яке проводиться замовником будівництва ТОВ КийБуд за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачі зазначають, що в січні 2016 року представники замовника будівництва ТОВ КийБуд та генпідрядника ПАТ ЗЗБК ім.. С.Ковальської, почали будівництво за адресою АДРЕСА_4 , яке, на думку позивачів, здійснюється на зсувонебезпечній ділянці, ділянці, яка підтоплюється та на якій розташований колектор, що не був перенесений. Позивачі вказують на те, що всі ці фактори є прямою загрозою підтоплення та руйнування прилеглих до будівництва як приватних, так, і, особливо, багатоквартирних житлових будинків, а до початку будівництва не виконані жодні заходи щодо унеможливлення руйнації будинків внаслідок будівництва.

Позивачі посилались на те, що шляхом надання запитів на отримання публічної інформації від імені ГО Солом`янський голос , членами якої вони є та від імені членів їх організації протягом березня-серпня 2016 року їм вдалося отримати частину документів, на підставі яких здійснюється дане будівництво. Отримані документи, на думку позивачів, свідчать про здійснення будівельних робіт з порушенням норм законодавства та законних прав та інтересів осіб, які проживають біля будівництва.

Так, будівництво здійснюється в безпосередній близькості від їхніх земельних ділянок та будинків, внаслідок будівництва підтоплені підвали існуючої багатоповерхової забудови, крім того, будівельна техніка заїжджає на майданчик через Рощинський провулок, який не передбачений для цієї мети.

Позивачі посилаються на те, що земельна ділянка, що розташована за адресою: АДРЕСА_4 , була надана Солом`янській районній державній адміністрації у м. Києві у постійне користування на підставі рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №638-9/798 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею . Право користування Солом`янської РДА було посвідчено державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 09.01.2014 №72-4-00070 та віднесено вказану земельну ділянку до земель запасу житлової та громадської забудови.

Вказали, що 30.09.2004 замовнику Солом`янській РДА Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну Київської міської державної адміністрації було видане Архітектурно-планувальне завдання №04-1065, що в подальшому було анульоване на підставі Архітектурно-планувального завдання ( далі- АПЗ) від 26.07.2006 №06-1750 на проектування будівництва житлового комплексу по АДРЕСА_1 , де було зазначено, що ділянка проектування знаходиться у зсувонебезпечному районі, а забудова можлива після виконання комплексу заходів захисту території від підтоплення ґрунтовими та затоплення повеневими водами та виконання інженерної підготовки території. Також в даному архітектурно-планувальному завданні було зазначено ряд особливих вимог, які не були виконані.

Позивачі у своїй позовній заяві вказують, що будівництво на даній земельній ділянці порушує ряд норм, передбачених ДБН 360-92 Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень , що підтверджується висновком №19/07-2016 експертно-будівельного дослідження, проведеного судовим експертом Цурканом В.І.

Зазначено, що згідно із листом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції м. Києва від 25.04.2016 №10126-62/2804/10, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видала замовнику будівництва - Солом`янській районній у м. Києві раді та підряднику ТОВ КийБуд дозвіл на виконання будівельних робіт із будівництва житлового комплексу на АДРЕСА_1 Києва № 2249-Сл від 29.10.2010.

Позивачі вказали на те, що архітектурно-планувальне завдання, як складова вихідних даних для проектування скасоване з прийняттям Закону України від 16.09.2008 №509-VI Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву та втратою чинності у травні 2009 року постанови Кабінету Mіністрів України від 20 грудня 1999 року №2338 Про Порядок надання архітектурно-планувального завдання та технічних умов щодо інженерного забезпечення об`єкта архітектури і визначення розміру плати за їх видачу . Вказаний Закон набрав чинності з дня його опублікування - 14.10.2008, отже, максимальний термін дії арxітектурно-планувальних завдань, виданих для об`єктів, не розпочатих будівництвом 14.10.2010.

Зазначено, що документом, який став основною складовою вихідних даних після скасування АПЗ, стали містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки. У разі, коли будівництво розпочате до 14.10.2010, а проект не потребує коригування, АПЗ діє до закінчення будівництва та отримання містобудівних умов та обмежень не потрібно. У разі, коли проектно-кошторисна документація розроблена на підставі раніше отриманого АП3, але коригується, отримання містобудівних умов і обмежень є обов`язковою умовою.

Позивачі посилались на те, що враховуючи, що після 17.12.2015 (наказ ТОВ КийБуд №17(01) було здійснено коригування проекту (дані надані у листі Департаменту ДАБІ у м. Києві від 25.04.2016 №10126-62/2804/10), то згідно законодавства ТОВ КийБуд зобов`язане отримати містобудівні умови і обмеження на будівництво на земельній ділянці у АДРЕСА_1 . При цьому, при коригуванні проекту у 2015 році було здійснено збільшення кількості квартир у будинках у два рази - з 499 до 891 квартири. Однак, відповідальні працівники Департаменту ДАБІ у м. Києві жодним чином відреагували на відсутність у замовника будівництва всупереч законодавству містобудівних умов і обмежень.

На переконання позивачів, при проведенні перевірки, відповідальними працівниками Департаменту ДАБІ м. Києві, дозвіл на будівництво №2249-Сл/С від 29.10.2019, не дивлячись на його незаконність, не анульовано.

Позивачі вказують на те, що відповідно до рішення Київської міської ради від 04.10.2015 № 62/1965 про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю КийБуд земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу по АДРЕСА_1:

припинено Солом`янською районною у м. Києві радою право постійного користування земельною ділянкою, наданою у постійне користування відповідно до рішення Київської міської ради від 10.07.2003 №638-9/798 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею , право користування якою посвідчено державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 09.01.2004 №72-4-00070 та віднести її до запасу житлової та громадської забудови;

визнано таким, що втратило чинність, рішення Київської міської ради від 10.07.2003 Ne638-9/798 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею ;

передано товариству з обмеженою відповідальністю КийБуд за умови виконання пункту 5 цього рішення у короткострокову оренду на 5 років земельну длянку площею 1,5937 га (кадастровий номер 8000000000:72:141:0027) для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади міста Києва (категорія земель - землі житлової та громадської забудови);

у місячний термін надано до Департаменту земельних ресурсів виконавчого oргану Київської міської ради (Київської міської державної адміністраціiї) документи, визначені законодавством, необхідні для укладання договору оренди земельної ділянки.

З огляду на наведене, позивачі звернулися до суду з даним позовом та просили його задовольнити.

Ухвалою судді від 01.03.2017 у справі відкрито провадження.

19.06.2017 на адресу суду від представника позивачів надійшли письмові пояснення на позов, у яких сторона позивача зазначила наступне.

Так, посилається на відсутність інвестиційного договору між користувачем земельної ділянки і третьою особою, тому дозвіл на виконання будівельних робіт, який був наданий Солом`янській РДА у м. Києві, яка була ліквідована через два дні після його отримання без правонаступництва, не може автоматично поширюватись на ТОВ КийБуд , оскільки в останнього не було у користуванні земельної ділянки, на якій може бути здійснено будівництво. З 31.10.2010 - з часу ліквідації без правонаступництва Солом`янської РДА у м. Києві у будь-якої особи, окрім територіальної громади відсутні права на користування земельною ділянкою. Всі позитивні висновки були видані не замовнику будівництва, а Солом`янській РДА у м. Києві.

Також зазначено, що 5 років земельна ділянка не перебувала ні у кого в користуванні, тому при проведенні перевірки відповідач мав би звернути увагу на цей факт.

Сторона позивача посилалася на відсутність договору між замовником будівництва та генпідрядником, що є недостовірною інформацією, що була подана для отримання дозволу на будівництво, а при проведенні будівництва порушене право на безпечне для життя довкілля, оскільки, не витримані державні будівельні норми щодо відстаней від багатоповерхових житлових будинків до приватних будинків.

Протокольною ухвалою суду від 19.06.2017 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Ухвалою суду від 09.09.2019 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивачів - ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "КийБуд", Публічного акціонерного товариства "Завод залізобетонних конструкцій ім. С. Ковальської", третя особа: Державна архітектурно-будівельна інспекція України про зупинення будівельних робіт.

Позивач ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивачів у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні проти позову заперечувала, оскільки, станом на поточний момент будівельні роботи вже не проводяться, будинок введено в експлуатацію, в будинку проживають люди. Крім того, вказала, що ці будівельні роботи проводилися на підставі дозволу про проведення будівельних робіт, і цей дозвіл не скасований, не визнаний протиправним, не анульований,був чинним до завершення будівництва, а тому підстави для зупинення будівництва, яке проводилося, відсутні. У зв`язку з наведеним, просила відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на необгрунтованість позову. Вказав, що дозвіл на будівництво не визнаний таким, що виданий неправомірно, видано сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам, а тому права позивачів не порушено. З огляду на наведене, просить відмовити у позові.

Заслухавши учасників судового розгляду, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київської міської ради від 10.07.2003 №638-9/798 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею було вирішено затвердити проект відведення земельної ділянки Солом`янській районній у м. Києві раді для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу на АДРЕСА_1 . Даним рішенням було вирішено надати Солом`янській районній раді у м. Києві у постійне користування земельну ділянку площею 1,59 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу на АДРЕСА_1 за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови.

Судом було встановлено, що рішенням Київської міської ради від 26.04.2007 №453/1114 було перейменовано вулицю АДРЕСА_6 .

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Київської міської ради від 01.10.2015 №62/1965 Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю КийБуд земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу на АДРЕСА_1 було визнано таким, що втратило чинність, рішення Київської міської ради від 10.07.2003 638-9/798. Даним рішенням від 01.10.2015 було передано ТОВ КийБуд у корострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 1,5937 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового комплексу на АДРЕСА_1 із земель комунальної власності територіальної громади м. Києва.

Згідно позитивного висновку комплексної державної експертизи проекту житлового комплексу на вул . Урицького 37-а від 02.07.2008, проектна документація відповідає чинній нормативній базі і рекомендується до затвердження.

Встановлено, що розпорядженням Солом`янської районної державної адміністрації від 11.07.2008 № 1188 було затверджено проект будівництва, а будівельні роботи здійснюються на підставі дозволу на виконання будівельних робіт № 2249-Сл/с від 29.10.2010, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю України, який є чинним.

Містобудівні умови та обмеження забудови вказаної земельної ділянки видано департаментом містобудування та архітектури Київської міської ради.

На підставі наведеного вбачається, що право на забудову земельної ділянки на АДРЕСА_1 отримано та реалізується правомірно.

Позивачі, звертаючись до суду з даним позовом, посилаються на те, що будівництво на даній земельній ділянці порушує ряд норм, передбачених ДБН 360-92 Містобудування. Планування та забудова міських і сільських поселень , що підтверджується висновком №19/07-2016 експертно-будівельного дослідження, проведеного судовим експертом Цурканом В.І.

Згідно акту №165, складеного за результатами проведення позапланової перевірки щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за строк 31.05.2018-05.06.2018, за результатами зазначеної перевірки встановлено, що на земельній ділянці, що знаходиться на території житлового комплексу АТ ЗЗЮК ім. Ковальської за адресою АДРЕСА_1, містять грубі порушення ДБН щодо протипожежної безпеки.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначено положеннями Закону України Про регулювання містобудівної діяльності від 17 лютого 2011року №3038-VI (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), котрий спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Статтею 1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов`язкові для виконання приписи щодо зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Процедура виконання будівельних робіт визначена Порядком виконання будівельних робіт, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011року № 466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт , відповідно до пункту 11 якого замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданих ним повідомленні, декларації, за виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч.8 ст.36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про початок виконання будівельних робіт, та виконання будівельних робіт без зареєстрованої декларації.

Пунктом 22 Порядку виконання будівельних робіт передбачено, що у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п.11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011р. №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки, серед іншого, мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п.9 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України: Проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації., вихідних даних на проектування та дотримання вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Експертиза проектів будівництва проводиться в установленому Кабінетом Міністрів України порядку експертними організаціями незалежно від форми власності, які відповідають критеріям, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування, відомості про які внесені таким органом або на підставі делегованих повноважень саморегулівною організацією у сфері архітектурної діяльності за відповідним напрямом підприємницької діяльності (у разі її утворення) до переліку експертних організацій. До проведення експертизи залучаються (у тому числі на підставі цивільно-правових договорів) експерти з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, які пройшли професійну атестацію, що проводилася із залученням представників відповідних центральних органів виконавчої влади, та отримали відповідний кваліфікаційний сертифікат. Порядок проведення професійної атестації таких експертів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Частиною 4 ст. 31 Закону обов`язковій експертизі підлягають проекти будівництва об`єктів, які:

1) за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, - щодо додержання нормативів з питань санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, екології, охорони праці, енергозбереження, пожежної, техногенної, ядерної та радіаційної безпеки, міцності, надійності, довговічності будинків і споруд, їх експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі щодо додержання нормативів з питань створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

2) споруджуються на територіях із складними інженерно-геологічними та техногенними умовами, - в частині міцності, надійності та довговічності будинків і споруд;

3) споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, якщо їх кошторисна вартість перевищує 300 тисяч гривень, - щодо кошторисної частини проектної документації;

4) підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля" в частині врахування результатів оцінки впливу на довкілля.

Проектна документація на будівництво об`єктів не потребує погодження державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними особами, утвореними такими органами.

Згідно з ч.ч. 2, 4, 5 ст. 39 Закону прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, здійснюється на підставі акта готовності об`єкта до експлуатації шляхом видачі органами державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Прийняття рішення про реєстрацію (повернення) декларації про готовність об`єкта до експлуатації, видачу (відмову у видачі) сертифіката здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дати подання відповідних документів.

Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта є дата реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Так, з матеріалів справи вбачається, що у вересні 2018 року ДАБІ було видано сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам №ІУ 163182710948 замовнику ТОВ КийБуд .

Стаття 2 ЦПК України передбачає, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Так, позивачі, звертаючись до суду з позовом, вказують, що вказаним будівництвом порушуються їхні права, оскільки, ОСОБА_4 є співвласником будинку АДРЕСА_2 та ОСОБА_3 є співвласником приватного будинку та земельної ділянки, що розташована за адресою АДРЕСА_3 ), які безпосередньо межують з будівництвом, яке проводиться замовником будівництва ТОВ КийБуд за адресою: АДРЕСА_1.

Однак, будь-яких доказів на підтвердження цього не надали.

Крім того, як встановлено вище, у вересні 2018 року ДАБІ було видано сертифікат відповідності закінченого будівництвом об`єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам №ІУ 163182710948 замовнику ТОВ КийБуд .

Таким чином, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, системний аналіз положень чинного законодавства України, дійшов висновку, що проектна документація була розроблена з дотриманням містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на підставі чого відповідачу було надано відповідний сертифікат, отже, будівництво є закінченим, з огляду на що у суду відсутні підстави для задоволення вимог позивачів про зупинення будівництва.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 76-82, 141, 259, 263- 265, 268, 273, 274-279, 280-284, 353, 354 ЦПК України -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: