Постанова

від 23.10.2019 по справі 289/2470/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №289/2470/18 Головуючий у 1-й інст. Луньова Д. Ю.

Категорія 39 Доповідач Миніч Т. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2019 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого - судді: Миніч Т.І.

суддів: Трояновської Г.С.,

Павицької Т.М.

секретаря

судового засідання Кучерявого О.В.

без виклику сторін

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2019 року, постановлену під головуванням судді Луньова Д.Ю.

у цивільній справі №289/2470/18 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Вишевицької об`єднаної громади Радомишльського району Житомирської області, третя особа: ОСОБА_3 , про визнання права власності в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2018 року ОСОБА_1 , через свого представника ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом. Просив визнати за ним в порядку спадкування за законом після смерті його рідної баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 80 років в с. Вишевичі та після смерті його рідного батька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 60 років в с. Вишевичі, право власності на спадкове майно, що складається з:

-житлового будинку з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться в АДРЕСА_1 ;

-земельних ділянок площею 0,8800 га. кадастровий номер 1825081800:01:000:0278, площею 0,4300 га. кадастровий номер 1825081800:01:000:0301, площею 0,3400 га. кадастровий номер 1825081800:02:000:0320, площею 0,2100 га. кадастровий номер 1825081800:04:000:8058 (а не помилково зазначений кадастровий номер 1825081800:04:000:0422 у державному акті, бо належить іншій особі), з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, межі яких зазначені у Державних актах на право власності на земельну ділянку (серії ЯА в„– 133148 , серії ЯА в„– 133149 , серії ЯА в„– 133150 , серії ЯА № 133151), що видані 13.04.2009р. Радомишльською районною державною адміністрацією Житомирської області на підставі розпорядження голови РДА № 8 від 26.01.2004 р., які зареєстровані в Книзі записів реєстрації державних актів за № 010922000014, № 010922000015, № 010922000016, № 010922000017 та у Витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1802392912016, що виданий 21.03.2016р. Відділом Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області;

-земельних ділянок площею 1,4347 га. кадастровий номер 1825081800:01:000:1153, площею 0,3866 га. кадастровий номер 1825081800:03:000:0073, площею 0,1000 га. кадастровий номер 1825081800:04:000:8059, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, межі яких зазначені у Витягах з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (НВ- 1802392882016 , НВ-1802392832016, НВ -1802392932016 ), що видані 21.03.2016р. Відділом Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області.

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 01.07.2019 року позовну заяву залишено без руху на підставі положень п.6,9,10 ч.3 ст.175 ЦПК України і надано позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі суду недоліків не пізніше 10 днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвалою Радомишльського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2019 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачеві.

У поданій через свого представника апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху ним було подано заяву про усунення недоліків, в якій, на його думку, усунуті всі зазначені судом недоліки позовної заяви. А саме вказано, що позивачем не вживались заходи досудового врегулювання спору, вказано суму очікуваних витрат у зв`язку із розглядом справи, підтверджено, що інших позовів до цього відповідача з тим самим позовом та з тих самих підстав не подано, а також, що позивач не вважає за необхідне вживати заходи забезпечення позову. Таким чином вважає, що суд першої інстанції безпідставно повернув позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України .

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1,5,6,9,10,14,19,37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу , розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Ухвала суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові) віднесена до п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України .

Відповідно до ч.3 ст.369 ЦПК України з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

Розглянувши справу в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.ч.1,3 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу , протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу , сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Тобто, підставою для залишення без руху позовної заяви на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження у справі є виключно недотримання позивачем вимог ст.ст. 175 , 177 ЦПК України .

Вимоги щодо форми та змісту позовної заяви визначено у ст.175 ЦПК України , а положеннями ст.177 ЦПК України передбачено перелік документів, що додаються до позовної заяви.

Залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без руху, суд першої інстанції виходив із того, що вона не відповідає вимогам п.6,9,10 ч.3 ст.175 ЦПК України, а саме: позовна заява не містить відомості щодо вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

26.07.2019 року представник позивача подав заяву на виконання вимог вказаної ухвали із зазначенням обставин щодо усунення, на його думку, недоліків позовної заяви (а.с.53-78).

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви, суддя першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не повністю виконано вимоги ухвали судді від 01.07.2019 року про залишення позовної заяви без руху, враховуючи особливості розгляду спадкових справ, які потребують обов`язкового досудового врегулювання спору, а сама заява, на переконання суду, по суті є запереченнями проти постановленої судом ухвали про залишення позовної заяви без руху і не містить повністю даних щодо виконання її вимог.

Проте, погодитись з такими висновками суду неможливо з огляду на наступне.

Згідно з пунктами 2-9 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Суд першої інстанції також вказав, що позивачем не вживались заходи досудового врегулювання спору, позаяк останній вважав, що оскільки спадкодавцем втрачено правовстановлюючі документи, а тому неможливість отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на житловий будинок є очевидним і не потребує додаткового пред`явлення позивачем суду постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Способом досудового врегулювання спору, суд першої інстанції вважав недотримання позивачем нотаріального порядку оформлення права на спадщину.

Проте з таким висновком також не можна в повній мірі погодитись.

Так, відповідно до п.6 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок врегулювання спору.

Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов`язковими згідно із законом(ч.1 ст.16 ЦПК України ).

Відповідно до абз.2 п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 Про судову практику в справах про спадкування у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Матеріали справи свідчать, що позивач не звертався до нотаріуса по питанню оформлення спадкових прав на зазначену в позовній заяві нерухомість та відмова нотаріуса в оформленні права на спадщину відсутня.

Водночас, в заяві про усунення недоліків зазначено, що позивач надав суду разом з позовною заявою усі наявні докази, якщо з`являться додаткові докази або зміняться обставини справи до закінчення підготовчого засідання сторони мають право на їх подання.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, на які посилається позивач.

Усі наявні у позивача докази мають бути подані разом з позовною заявою (ч.2 ст. 83 , ч.5 ст. 177 ЦПК України ).

Разом з тим, ненадання відповідних доказів не може бути безумовною підставою для повернення позовної заяви позивачу, оскільки останній звернувся до суду за захистом своїх прав та надав відповідні документи, які вважав за потрібне для підтвердження своїх вимог.

Оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності суд має надати в нарадчій кімнаті та в залежності від цього вирішити спір.

Окрім того, визнаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачу, суд вважав, що недоліки позовної не усунуто у встановлений судом строк.

Проте, такі висновки не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки ухвала суду від 01.07.2019 року про залишення позовної заяви без руху була направлена судом першої інстанції позивачу та представнику позивача лише 19.07.2019 року, про що свідчать супровідні листи (а.с.51,52), а 26.07.2019 року подано заяву про усунення недоліків (а.с.53-78), у якій подано певні уточнення та висловлено своє бачення справи щодо досудового врегулювання спору, яке позивач вважає достатнім.

З огляду на викладене апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати як таку, що обмежує доступ позивача до правосуддя та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367-368 , 371 , 374 , 379 , 381-384 , 389-390 ЦПК України , суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Радомишльського районного суду Житомирської області від 02 серпня 2019 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: