Постанова

від 17.10.2019 по справі 623/2497/15-ц

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2019 року

м. Харків

справа № 623/2497/15-ц

провадження № 22-ц/818/367/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Тичкової О.Ю.,

суддів - Котелевець А.В., Піддубного Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Сидорчук М.О.,

сторони справи:

позивач - ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 ,

відповідач - приватне підприємство Золота Нива 1 ,

інші учасники справи:

треті особи - Управління Держгеокадастру в Ізюмському районі Харківської області, відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Ізюмського МРУЮ Харківської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу приватного підприємства Золота Нива 1 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, ухвалене 07 квітня 2016 року о 12 годині 1 хвилина у складі судді Зелінського В.Г.,

У С Т А Н О В И В :

У червні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до приватного підприємства Золота нива 1 (надалі ПП ) про припинення договорів оренди земельних ділянок.

В обґрунтування позову посилалася на те, що 10 грудня 2007 року між нею та ПП були укладені договори оренди земельних ділянок розміром 4,0610 га та розміром 5,9486 га, що розташовані на території Куньєвської сільської ради Ізюмського району Харківської області. Договори укладались терміном на 7 років і їх дія закінчилася 10 грудня 2014 року. Дію договорів оренди вона не продовжувала і згоди на це не надавала.

10 березня 2015 року ОСОБА_1 надіслала ПП лист про відсутність її згоди на переукладення або пролонгацію договорів оренди та про намір самостійно використовувати земельні ділянки з 2015 року. У відповідь відповідач повідомив, що договір оренди земельної ділянки розміром 4,0610 га діє до 2026 року, а договір оренди земельної ділянки розміром 5,9486 га діє до 2018 року. На час подачі позову земельні ділянки залишаються у користуванні ПП.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 7 квітня 2016 року визнано договори оренди земельної ділянки від 10 грудня 2007 року, кадастровий номер 6322886000:03:000:0028, розміром 4,0610 га, розташованої на території Куньєвської сільради Ізюмського району, АДРЕСА_1 , виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, та договір оренди земельної ділянки від 10 грудня 2007 року, кадастровий номер 6322886000:03:000:0175, розміром 5,9486 га, розташованої на території Куньєвської сільради Ізюмського району, АДРЕСА_2 виділеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва припиненими з 10 грудня 2014 року. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивоване тим, що ПП на вимогу суду оригінали додаткових угод до договорів оренди землі, укладених із ОСОБА_1 , не надало. Земельні ділянки передані відповідачу 10.12.2007, що підтверджується актами приймання-передачі. Оскільки строк дії договорів оренди закінчився, ПП зобов`язане повернути ОСОБА_1 належні їй земельні ділянки.

В апеляційній скарзі ПП Золота Нива-1 просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

В обґрунтування посилається на те, що укладені з ОСОБА_1 договори оренди землі 16.07.2012 та 28.10.2011 набули чинності з моменту їх державної реєстрації. Тому враховуючи додаткові угоди, укладені з позивачем, строк їх дії - до 16.07.2026 та 28.10.2025, а не до 10.12.2014, як це встановлено судом. Також судом не були досліджені докази, відповідно до яких земельні ділянки, що належали ОСОБА_1 , були передані відповідачу 18.07.2012 та 31.10.2011, а не 10.12.2007, як це встановлено судом.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 померла, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 10 травня 2016 року (т. 1 а.с. 272).

Ухвалою судової колегії судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Харківської області від 7 березня 2017 року залучено до участі у справі у якості правонаступника після смерті ОСОБА_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 (т.1 а.с. 307-308).

В судове засідання в суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з`явився, повідомлявся про його час та місце своєчасно та належним чином (т.3 а.с . 128).

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПП, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, заявлених в суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з таких підстав.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 213 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) 2004 року).

Під час ухвалення рішення суд вирішує, в тому числі, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити (згідно з частиною першою статті 214 ЦПК України 2004 року).

Рішення суду першої інстанції від 7 квітня 2016 року зазначеним вимогам не відповідає.

Згідно даних державних актів на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 на праві власності належала земельна ділянка 6,4750 га, кадастровий номер 6322886000:03:000:0029 (надалі Земельна діляка 1), та земельна ділянка площею 5,9486 га, кадастровий номер 6322886000: 03:000:0175 (надалі Земельна ділянка 2), розташовані на території Куньєвської сільської ради, КСП Жовтень та призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с. 6,7).

10.12.2007 між ОСОБА_1 та ПП був укладений договір оренди Земельної ділянки 1 строком на 7 років. Договір зареєстрований в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру по земельних ресурсах , про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 16 липня 2012 року за № 632288604001109 (надалі Договір 1 (т.1 а.с. 8 - 11). Доданий до цього договору акт приймання - передачі земельної ділянки містить підписи сторін, але не містить дату його складання.

10.12.2007 року між ОСОБА_1 та ПП був укладений договір оренди Земельної ділянки 2 строком на 7 років. Договір зареєстрований в Ізюмському міськрайонному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру по земельних ресурсах , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 28 жовтня 2011 року за № 632288604000402. Згідно акту приймання - передачі Земельна ділянка 2 була передана орендарю 10.12.2007 (надалі Договір 2 (т.1 а.с. 12-15).

Зі змісту пунктів 8, 20, 31, 43 Договору 1 та Договору 2 вбачається, що договори укладені на 7 років, передача земельних ділянок орендарю здійснюється у 5 - ти денний термін після державної реєстрації цих договорів за актом приймання - передачі. Орендар зобов`язаний приступити до використання земельних ділянок після державної реєстрації договорів оренди. Договори набирають чинності після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

Спірні правовідносини урегульовані нормами як цивільного, так і земельного законодавства.

Сторони при укладенні договору дотримувалися загальних вимог про свободу договору, передбачених Цивільним кодексом України (надалі ЦК України).

У частині першій статті 627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 ЦК України). Особливості найму окремих видів майна встановлюються ЦК України та іншим законом (частина третя статті 760 ЦК України).

За договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату (частина перша статті 792 ЦК України).

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (частина перша статті 763 ЦК України). Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

За правилами статті 93 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Разом з тим визначення, процедура укладення, вимоги та припинення договору оренди землі урегульовано у спеціальному законі, яким є Закон України № 161-XIVвід 06.10.1998 Про оренду землі (надалі Закон № 161-XIV).

Відповідно до статті 1 Закону № 161-XIV оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

У статті 6 Закону № 161-XIV визначено, що орендарі набувають право оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно з вимогами статті 13 названого Закону вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотні умови договору оренди землі визначені в статті 15 Закону № 161-XIV, відповідно до частини першої якої (у редакції, чинній на час укладення угод) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 6 Закону № 161-XIV, в редакції на час виникнення спірних правовідносин, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України Господарським кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації (ст. 18 Закону № 161-XIV).

Строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. При передачі в оренду сільськогосподарських угідь для ведення товарного сільськогосподарського виробництва строк дії договору оренди земельних ділянок визначається з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно з проектами землеустрою (ч.1,2 ст. 19 Закону № 161-XIV).

Передача об`єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі(ст. 17 Закону № 161-XIV ).

Сторони у справі уклали Договір 1 та Договір 2 10 грудня 2007 року, але визначили що вони набирають чинності з моменту підисання та державної реєстрації договорів.

За змістом положень статей 210, 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір підлягає державній реєстрації лишу у випадках, встановлених законом. Такий договір є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власностіна земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тому, строк дії договору оренди землі, умовами якого передбачено, що відлік строку оренди настає з моменту державної реєстрації цього договору, починається після набрання ним чинності, а не з моменту його укладення.

Такий правовий висновок відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 20 березня 2019 року у цивільній справі № 587/2110/16-ц.

За своїм характером договір оренди є реальним договором. Так, відповідно до ч. 1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Дійшовши до висновку про те, що дія укладених між сторонами у справі договорів оренди землі почалася з моменту досягнення між сторонами домовленості щодо істотних умов договору та передання земельних ділянок у користування суд не встановив дату державної реєстрації зазначених договорів та дату фактичного передання їх в оренду.

Зазначена судом дата передання земельних ділянок - 10.12.2007 не визнається відповідачем та є суперечливою.

Так, згідно матеріалів реєстраційних справ, що були надані Ізюмським міськрайонним управлінням юстиції на виконання ухвали суду про витребування доказів вбачається, що державна реєстрація Договору 1 відбулася 16 липня 2012 року, акт приймання - передачі Земельної ділянки 1 підписаний сторонами 18 липня 2012 ( т.1 а.с. 164 - 169), державна реєстрація Договору 2 відбулася 28 жовтня 2011 року, акт приймання - передачі Земельної ділянки 2 підписаний сторонами 31 жовтня 2011 року (т.1 а.с. 192 - 197).

Разом з тим, позивачем до позову надана інша копія акту приймання - передачі Земельної ділянки 2 з зазначенням іншої дати передачі землі у користування ПП - 10.12.2007 року (т.1 а.с. 13).

Тобто спірним є момент передачі землі тільки за Договором 2. При цьому екземпляр акту приймання - передачі, що наданий Реєстраційною службою не відповідає екземпляру, що наданий позивачем.

Крім цього, в своїх письмових запереченнях проти позову ПП посилалося на продовження строку дії укладених з позивачкою договорів оренди землі шляхом укладення додаткових угод та надало копії цих угод.

Так, згідно копії додаткової угоди від 03.11.2011, зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 17.09.2014 року сторони прийшли до згоди продовжити дію Договору 1 з моменту закінчення строку дії Договору на 7 років (надалі Додаткова угода 1 ( а.с. 35, 36)).

Згідно копії додаткової угоди від 03.11.2011 року, зареєстрованої в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 02.07.2015, сторони домовилися продовжити дію Договору 2 з моменту закінчення строку дії Договору 2 на 7 років (надалі Додаткова угода 2 (т.1 а.с. 37, 38)).

Проте суд змісту цих угод не врахував з підстав ненадання оригіналів цих додаткових угод, що були витребувані у відповідача ухвалою суду від 20 серпня 2015 року (т.1 а.с. 109).

Матеріали справи свідчать про те, що ПП повідомила суд про неможливість виконання вимог зазначеної ухвали у встановлений в ухвалі строк - до 30 вересня 2019 року (т.1 а.с. 114).

Листом суду від 14.12.2015 ( т.1 а.с. 145) ухвала про витребування доказів була адресована Реєстраційній службі Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області.

На виконання ухвали суду остання надала суду копії двох реєстраційних справ на Земельну ділянку 1 та Земельну ділянку 2 (т.1 а.с. 157 - 205).

Зазначені матеріали містять екземпляри копій додаткових угод, що були надані відповідачем, тому в суду були відсутні підстави не враховувати їх зміст при ухваленні рішення.

Оригінали документів, що витребував суд ухвалою від 20 серпня 2015 року, були додані відповідачем до апеляційної скарги від 15.04.2016 (т. 1 а.с. 238) та містяться в томі другому справи на аркушах справи 3 а - 3 г.

28 березня 2017 року ОСОБА_2 , який є правонаступником ОСОБА_1 , подав клопотання про призначення у справі судово - почеркознавчої експертизи тому, що у нього виникли об`єктивні сумніви щодо можливості покійною ОСОБА_1 особисто підписати додаткові угоди до Договору 1 та Договору 2 ( т.1 а.с. 316).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 19 грудня 2017 року по справі було призначено посмертну судову почеркознавчу експертизу, провадження якої доручено експертам Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. Бокаріуса М.С. (т.2 а.с. 48-50).

Згідно висновку судово-почеркознавчої експертизи № 67/9924 від 26 квітня 2018 року підпис від імені ОСОБА_1 в додатковій угоді від 03 листопада 2011 року до договору оренди землі від 10 грудня 2007 року, на земельну ділянку кадастровий номер 6322886000:03:000:0028, укладеному між ОСОБА_1 та ПП Золота Нива 1 , розташований в графі Орендодавець - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_1 в додатковій угоді від 03 листопада 2011 року до договору оренди землі від 10 грудня 2007 року, на земельну ділянку кадастровий номер 6322886000:03:000:0175, укладеному між ОСОБА_1 та ПП Золота Нива 1 , розташований в графі Орендодавець - виконаний рукописним способом без попередньої технічної підготовки та використання технічних засобів не ОСОБА_1 , а іншою особою (т.2 а.с. 85-89).

6 серпня 2018 року ПП звернулося до Апеляційного суду Харківської області із клопотанням про призначення по справі № 623/2497/15-ц повторної посмертної судової почеркознавчої експертизи, проведення якої просило доручити експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства Внутрішніх справ України. Також відповідач просив витребувати з Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області пенсійну справу ОСОБА_1 для отримання зразків підпису необхідних для проведення експертизи (т.2 а.с. 128-133).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 11 вересня 2018 року клопотання ПП задоволено, витребувано в Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області пенсійну справу ОСОБА_1 та призначено у справі повторну посмертну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (т.2 а.с. 151-155).

03 грудня 2018 року цивільна справа повернулася до Харківського апеляційного суду із Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства Внутрішніх Справ України з клопотанням експерта № 408 від 21.11.2018, у якому експерт просив уточнити, у яких саме документах містяться зразки підпису ОСОБА_1 для дослідження (т.2 а.с. 204-205).

У строк, визначений експертом, ухвалою Харківського апеляційного суду від 31 січня 2019 року було визначено документи зі зразками підпису та почерку ОСОБА_1 для використання при проведенні експертного дослідження і повернуто справу до експертної установи (т.2 а.с. 253-256).

04 березня 2019 року цивільна справа № 623/2497/15-ц повернулася до Харківського апеляційного суду із повідомленням експерта № 408 від 04.02.2019 про неможливість проведення судової експертизи у зв`язку із невиконанням клопотання № 408 від 21.11.2018 (т.3 а.с. 14-16).

26 березня 2019 року ПП Золота Нива 1 подала клопотання про направлення матеріалів справи № 623/2497/15-ц до Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України для проведення експертизи. В обґрунтування посилалося на те, що клопотання експерта від 21.11.2018 виконано судом вчасно, підстав для повернення справи із повідомленням про неможливість проведення судової експертизи немає (т.3 а.с. 30).

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 березня 2019 року було призначено повторну посмертну судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України (т.3 а.с. 36-38).

Проте зазначена експертиза не була проведена у зв`язку з неможливістю виконання клопотання експерта від 16.04.2019 № 10/172СЕ - 19 про надання додатково вільних зразків почерку ОСОБА_1 (т.3 а.с. 70 - 71).

11 липня 2019 року судова колегія розглянула клопотання ПП про витребування документів, необхідних для проведення експертизи, та витребувала документи, що містять підпис ОСОБА_1 з трьох установ ( т.3 а.с. 79 - 80).

Відповіді, що надійшли на адресу суду, свідчать про відсутність витребуваних документів ( т.3 а.с. 96, 98, 101).

Зазначене свідчить про неможливість проведення повторної судово - почеркознавчої експертизи.

Висновки, викладені у висновку судово-почеркознавчої експертизи № 67/9924 від 26 квітня 2018 року, судова колегія не може вважати достовірними тому, що при проведенні зазначеної експертизи експерт використовував експерементальні зразки підпису ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 331 - 340), відібрані з порушенням порядку, встановленого Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 53\5 від 08.10.1998.

Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову.

Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі не можливо.

Проте суд не дослідив зібрані у справі докази, не встановив у повному обсязі фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для її вирішення, та залишив поза увагою те, що сторони у справі домовилися про продовження договорів оренди Земельної ділянки 1 та Земельної ділянки 2 на строк 7 років шляхом укладення Додаткової угоди 1 та Додаткової угоди 2. Підстави вважати, що право оренди ПП Земельної ділянки 1 та Земельної ділянки 2 припинилося, відсутні.

Відповідно до п.п. 3,4 ч.1, ч.2 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Тому апеляційний суд уважає, що апеляційна скарга ПП підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволені позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 376, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства Золота Нива 1 задовольнити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 07 квітня 2016 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову ОСОБА_2 , який є правонаступником ОСОБА_1 , до приватного підприємства Золота Нива 1 про припинення договорів оренди земельних ділянок - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складений 17 жовтня 2019 року.

Головуючий О.Ю. Тичкова

Судді А.В. Котелевець

Р.М. Піддубний