Постанова

від 19.10.2019 по справі 910/4870/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2019 р. Справа№ 910/4870/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Буравльова С.І.

Зубець Л.П.

при секретарі Гуцал О.В.

за участю представників:

від позивача: Жуков Д.О. довіреність № б/н від 04.04.19

від відповідача-1: не з`явився

від відповідача-2: не з`явився

від відповідача-3: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому

засіданні апеляційну

скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія"

на рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 р.

у справі № 910/4870/19 (суддя Мандриченко О.В.)

за позовом ОСОБА_1 ;

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія"

2. ОСОБА_2 ;

3. Державного реєстратора Комунального підприємтсва

"Правочин" Мартинівської сілької ради Пулинського району

Житомирської області Примака Дмитра Федоровича;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача-1

ОСОБА_3 ;

про визнання рішень недійсними та зобов`язання вчинити дії.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" (відповідач 1), ОСОБА_2 (відповідач 2) та державного реєстратора Комунального підприємства "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області Примака Дмитра Федоровича (відповідач 3), в якому просить:

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 06.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 06.02.2019 № 06/02/2019, щодо того, що учасник Товариства - ОСОБА_3 до початку наступних загальних зборів учасників Товариства, які відбудуться 07.02.2019, вносить власні кошти у розмірі 170 941 грн., у якості несплаченої частини вкладу учасника Товариства ОСОБА_1 , яку ОСОБА_1 мав вносити згідно Протоколу № 3 загальних зборів учасників Товариства від 08.12.2014;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 06.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 06.02.2019 № 06/02/2019 щодо збільшення статутного капіталу товариства на 7642100 грн за рахунок додаткового вкладу ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019 щодо збільшення статутного капіталу товариства з 2600100 грн. на 7642100 грн. шляхом внесення грошових коштів учасників за рахунок повернення фінансової допомоги;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо розподілу корпоративних прав наступним чином: ОСОБА_1 володіє корпоративними правами в розмірі 20,1%, що складає 1 534 059 грн., ОСОБА_3 володіє корпоративними правами в розмірі 79,9%, що складає 6 108 041 грн.;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо доповнення повного найменування;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо доповнення скороченого найменування;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо зміни місцезнаходження;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо приведення статуту у відповідність із Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та затвердження нової редакції статуту;

- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо включення ОСОБА_6 до складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені товариства без довіреності.

- визнати недійсною редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, затверджену протоколом загальних зборів № 07/02/2019 від 07.02.2019 та поновити чинність редакції від 08.12.2014;

- скасувати запис про державну реєстрація змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" (ідентифікаційний код: 38959041); 08.02.2019 10741050007047447; Примак Дмитро Федорович ; Комунальне підприємство "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області; зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників;

- скасувати запис про внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" (ідентифікаційний код: 38959041), що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 08.02.2019 10741070008047447; Примак Дмитро Федорович; Комунальне підприємство "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області; зміна складу підписантів.

Позовні вимоги мотивані тим, що внаслідок прийняття загальними зборами оспорюваних рішень від 06.02.2019 та від 07.02.2019, оформлених протоколами № 06/02/2019 та № 07/02/2019, були порушені корпоративні права позивача брати участь в управлінні товариством, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, абз. а) ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також п. 2.3 Статуту Товариства, яким обумовлені права учасників товиства, зокрема і право на участь в управлінні справами товариства (п.п. 2.3.1), що є підставами для визнання недійсними вказаних рішень, визнання недійсною редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ТЕХНОЛОПЯ" від 07.02.2019, затверджену протоколом загальних зборів № 07/02/2019 від 07.02.2019 та поновити чинність редакції від 08.12.2014, а також скасування відповідних записів пр.о внесенян змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ТЕХНОЛОПЯ" проти заявленого позову заперечувало, посилаючись на те, що позивачем у відповідності до Статуту товариства та ст. ст. 237, 245 Цивільного кодексу України було надано довіреність на ім`я ОСОБА_2 щодо представлення інтересів, як учасника товариства, зокрема і щодо участі у загальних зборах 06.02.2019 та 07.02.2019. Вказана довіреність не була скасована або відкликана позивачем. Таким чином, на підставі виданої позивачем довіреності, ОСОБА_2 від імені позивача була присутня на загальних зборах учасників 06.02.2019 та 07.02.2019, результатами яких оформлені протоколами № 06/02/2019 та № 07/02/2019, від імені позивача брала участь у голосуванні та прийнятті відповідних рішень загальними зборами щодо питань порядку денного, а тому жодних прав позивача та охоронюваних законом інтересів - не порушено.

ОСОБА_2 у письмовому відзиві на позов повідомила суд про те, що оцінивши обставини справи, вона визнає той факт, що вона не була уповноважена позивачем на прийняття рішення, на яку суму збільшити статутний капітал Товариства, підтверджувати факт невнесення його частки в повному обсязі, підтверджувати факт відмови від довнесення його частки в повному обсязі, відмовлятися від корпоративних прав Позивача чи передавати їх на користь ОСОБА_3 , одноосібно і самовільно визначати розмір нового статутного капіталу Товариства та розмір внеску в ньому Позивача, погоджувати перерозподіл часток між учасниками Товариства, змінювати найменування, місцезнаходження Товариства; надавати повноваження будь-кому діяти від імені Товариства без довіреності, призначати іншу уповноважену особу проводити зміни щодо Товариства в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 року у справі № 910/4870/19 позов задоволено повністю.

Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 06.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 06.02.2019 № 06/02/2019, щодо того, що учасник Товариства - ОСОБА_3 до початку наступних загальних зборів учасників Товариства, які відбудуться 07.02.2019, вносить власні кошти у розмірі 170 941,00 грн., у якості несплаченої частини вкладу учасника Товариства ОСОБА_1 , яку ОСОБА_1 мав вносити згідно Протоколу № 3 загальних зборів учасників Товариства від 08.12.2014 року. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 06.02.2019, оформлене протоколом загальних зборівучасників від 06.02.2019 №6/02/2019 щодо збільшення статутного капіталу товариства на 7 642 100,00 грн. за рахунок додаткового вкладу ОСОБА_3 . Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019 щодо збільшення статутного капіталу товариства з 2 600 100,00 грн. на 7 642 100,00 грн. шляхом внесення грошових коштів учасників за рахунок повернення фінансової допомоги. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо розподілу корпоративних прав наступним чином: ОСОБА_1 володіє корпоративними правами в розмірі 20,1%, що складає 1 534 059,00 грн., ОСОБА_3 володіє корпоративними правами в розмірі 79,9%, що складає 6 108 041,00 грн. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 №07/02/2019, щодо доповнення повного найменування. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо доповнення скороченого найменування. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо зміни місцезнаходження. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 №07/02/2019, щодо приведення статуту у відповідність із Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та затвердження нової редакції статуту. Визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019 оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо включення ОСОБА_6 до складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені товариства без довіреності. Визнано недійсною редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, затверджену протоколом загальних зборів № 07/02/2019 від 07.02.2019 та поновити чинність редакції від 08.12.2014.

Скасовано запис про державну реєстрація змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" (ідентифікаційний код: 38959041); 08.02.2019 10741050007047447; Примак Дмитро Федорович ; Комунальне підприємство "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області; зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників. Скасовано запис про внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" (ідентифікаційний код: 38959041), що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 08.02.2019 10741070008047447; Примак Дмитро Федорович; Комунальне підприємство "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області; зміна складу підписантів.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" на користь ОСОБА_1 23 052 (двадцять три тисячі п`ятдесят дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору та 67 500 (шістдесят сім тисяч п`ятсот) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення суду першої інстанції про задоволення позову мотивовано тим, що позивач не був належним чином повідомлений про дату проведення загальних зборів, призначених на 06.02.2019 та 07.02.2019, не був ознайомлений з порядком денним загальних зборів 06.02.2019 та 07.02.2019, а приймаючи рішення з питань, зазначених в протоколах від 06.02.2019 та 07.02.2019 ОСОБА_2 діяла з перевищенням та за відсутності повноважень, обумовлених довіреністю від 06.02.2018, чим порушено права позивача, як учасника товариства. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що внаслідок прийняття оспорюваних рішень, були порушені корпоративні права позивача брати участь в управлінні товариством, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, абз. а) ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також п. 2.3 Статуту Товариства, яким обумовлені права учасників товиства, зокрема і право на участь в управлінні справами товариства (п.п. 2.3.1). З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обумовлених законом підстав для визнання недійсними оспорюваних рішень, визнання недійсною редакції Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ТЕХНОЛОПЯ" від 07.02.2019, затверджену протоколом загальних зборів № 07/02/2019 від 07.02.2019 та поновити чинність редакції від 08.12.2014, а також скасування відповідних записів про внесення змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 року у справі № 910/4870/19 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія", ОСОБА_2 , державного реєстратора Комунального підприємтсва "Правочин" Мартинівської сілької ради Пулинського району Житомирської області Примака Дмитра Федоровича - скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Зокрема, скаржник посилався на те, що судом першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення не було враховано тих обставин, що позивачем у відповідності до Статуту товариства та ст. ст. 237, 245 Цивільного кодексу України було надано довіреність на ім`я ОСОБА_2 щодо представлення інтересів, як учасника товариства, зокрема і щодо участі у загальних зборах 06.02.2019 та 07.02.2019. Вказана довіреність не була скасована або відкликана позивачем. Таким чином, на підставі виданої позивачем довіреності, ОСОБА_2 від імені позивача була присутня на загальних зборах учасників 06.02.2019 та 07.02.2019, результати яких оформлені протоколами № 06/02/2019 та № 07/02/2019, від імені позивача брала участь у голосуванні та прийнятті відповідних рішень загальними зборами щодо питань порядку денного, а тому жодних прав позивача та охоронюваних законом інтересів - не порушено. Скаржник наголошував, що зміст довіреності та її форма відповідають ст. ст. 244, 247-250 Цивільного кодексу України.

Крім того, скаржник вказував на те, що висновки суду першої інстанції в частині скасування записів про внесення змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно Товариства у зв`язку з недійсністю відповідних рішень загальних зборів, суперечать положенням ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань та є передчасними. Скаржник у наведеній частині послався також на постанови Верховного Суду від 27.03.2018 № 904/9431/15, від 03.04.2018 № 914/758/17, від 02.05.2018 № 910/807/18.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.09.2019 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І. (головуючий суддя), Зубець Л.П., Калатай Н.Ф.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія", розгляд справи призначено на 16.10.2019.

23.09.2019 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив суд апеляційної інстанції залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішенян - без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, позивач наголошував на тому, що його не було повідомлено у встановленому порядку про проведення оспорюваних загальних зборів, порядок їх скликання та проведення також було порушено, чим допущено порушення прва позивача, як учасника товариства, а також права власності а частку у товаристві. Крім того, позивач наголошував, що затверджена оспорюваними рішеннями загальних зборів нова редакція Статуту, також підписана від імені Позивача ОСОБА_2 , і вказана редакція Статуту не відповідає його волі та інтересам, оскільки закріплює факт позбавлення його майна та можливості управлінням товариством.

15.10.2019 через управління автоматизованого документообігу суду та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від представника відповідача-1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Розпорядженням № 09.1-08/4129/19 Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 у зв`язку з перебування судді Калатай Н.Ф., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/4870/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/4870/19передано на розгляд колегії суддів у складі: Мартюк А.І (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Буравльов С.І., Зубець Л.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2019 справу №910/4870/19 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

В судовому засіданні 16.10.2019 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване рішенян та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У судове засідання 16.10.2019 відповідачі 1, 2, 3, третьої особи, представників не направили, заяв чи клопотань не подавали, про дату, час і місце судового розгляду справи повідомлені належним чином, за адресами свого місцезнаходження.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що учасників справи належним чином було повідомлено про розгляд справи, обов`язкова явка представника позивача - судом не визнавалась, неприбуття в судове засідання представників відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи - не є підставами для відкладення розгляду справи з огляду на наявність в матеріалах справи обсягу документів, необхідного для розгляду апеляційної скарги, а неявка вказаних представників не перешкоджає вирішенню спору.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004р.)

Одночасно, застосовуючи відповідно до ст. 2, ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Суд апеляційної інстанції, керуючись ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України дійшов висновку, що явка учасників справи в судове засідання 16.10.2019 обов`язковою не визнавалась, а отже, неявка в судове засідання представників відповідача-1, відповідача-2, відповідача-3 та третьої особи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи апеляційним судом - не є перешкодою для розгляду справи.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність будь яких доказів на підтвердження обставин, зазначених в клопотанні відповідача-1 про відкладення розгляду справи, колегія дійшла висновку про відмову в задоволенні.

В обґрунтування клопотання про відкладення розгляду справи відповідач-1 зазначає, що не має можливості прибути в судове засідання у вказаний час та дату у зв`язку з терміновим відрядженням до м. Полтави для участі 16.10.2019р. у проведенні слідчих дій ГУНП в полтавській області, однак докази зазначені в клопотанні відсутні.

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Матеріалами справи підтверджується, що 31.10.2013 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (учасники) було створено та проведено державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ТЕХНОЛОГІЯ" (далі - Товариство). Статутний капітал Товариства - 2 600 000 грн. Частки у статутному капіталі Товариства розподілялися наступним чином:

ОСОБА_1 - 1 534 059 грн, що становить 59% відсотків статутного капіталу.

ОСОБА_3 - 1 066 041 грн, що становить 41% відсоток статутного капіталу.

Позивач у позові зазначав, що 06.02.2018 він звернувся до приватного нотаріуса з проханням оформити довіреність на бухгалтера Товариства ОСОБА_2 з метою перерахування розміру внесків, оформлення відповідних документів та участі в загальних зборах, коли вони будуть призначені.

06.02.2018 ОСОБА_1 було підписано довіреність, якою:

- було уповноважено ОСОБА_2 представляти його інтереси як засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" у відповідних установах, підприємствах, організаціях, незалежно від форм власності та підпорядкування, у тому числі, але не обмежуючись перед будь-якими державними реєстраторами, в органах Міністерства юстиції України, в нотаріальних органах, державних адміністраціях, Центрах надання адміністративних послуг, в акредитованих Міністерством юстиції КП та здійснити від мого імені повноваження як учасника Товариства щодо участі у загальних зборах учасників Товариства з приводу збільшення статутного капіталу Товариства та приведення статуту Товариства у відповідність із Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 року та голосуванні на Загальних зборах учасників Товариства з цих питань, також здійснити від його імені будь-які інші дії, які на думку представника будуть необхідними для проведення державної реєстрації змін у відомостях про Товариство у зв`язку зі збільшенням статутного капіталу Товариства;

- для чого Представнику надано право: вести переговори, давати пояснення, наводити доводи та міркування там і тоді, коли в тому буде потреба під час виконання цієї довіреності, а також щодо проведення державної реєстрації змін відомостей про Товариство у зв`язку зі збільшенням статутного капіталу Товариства; заповнювати реєстраційні картки; подавати та підписувати від імені позивача всі необхідні документи, пов`язані зі збільшенням статутного капіталу Товариства та приведення статуту Товариства у відповідність із Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 року, в тому числі але не обмежуючись, підписання протоколу загальних зборів учасників Товариства, статуту Товариства та ін.; подавати та підписувати від імені позивача будь-які інші документи, пов`язані з виконанням цієї довіреності, в тому числі статути, протоколи; одержувати від його імені необхідні довідки, виписки, описи, витяги та інші документи; здійснювати необхідні розрахунки та/чи вносити обов`язкові платежі, оплачувати державне мито та збори; розписуватися за позивача на всіх документах, робити від його імені, заяви, та виконувати всі інші дії, пов`язані з виконанням цієї довіреності.

Підпис позивача на довіреності від 06.02.2018 посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліньковою І.Г. та зареєстровано в реєстрі за № 301.

Позивач у позові посилався на те, що:

- він дізнався, що без його відома, всупереч його інтересам та із порушенням норм чинного законодавства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 були підписані протоколи від 06.02.2019 № 06/02/2019 та від 07.02.2019 № 07/02/2019, якими були оформлені рішення двох загальних зборів учасників;

- при цьому замість єдиного питання - збільшення розміру статутного капіталу Товариства, вказаними зборами було прийнято рішення ще щодо 11 питань порядку денного, які Позивачу не доводилися до відома та не повідомлялися і щодо яких він не уповноважував ОСОБА_2 , про що вказано у самій довіреності від 06.02.2019;

- внаслідок вказаних вище незаконних дій, частка ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства була зменшена із 59% до 20,1%, місцезнаходження Товариства змінено, статут Товариства викладено в новій редакції, а коло підписантів розширено шляхом включення ОСОБА_6 до складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені Товариства без довіреності. Крім цього було двічі збільшено статутний капітал без дотримання вимоги попереднього формування задекларованого. У подальшому, як зазначає позивач, він дізнався, що на підставі оскаржуваних рішень загальних зборів учасників Товариства державним реєстратором КП "Правочин" Примаком Д.Ф. було проведено державну реєстрацію вище зазначених дій та внесено відповідну інформацію до ЄДР.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія", оформленим протоколом № 06/02/2019 від 06.02.2019, за участю учасника Товариства ОСОБА_3 , яка володіє 41% відсотком статутного капіталу, та ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_9 , який володіє 59% відсотками статутного капіталу, на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сліньковою Іриною Геннадіївною від 06.02.2018, зареєстрованою у реєстрі за № 301, по питанням порядку денного вирішено:

1. У зв`язку з відмовою ОСОБА_1 вносити несплачену частину вкладу у запропонований виконавчим органом товариства термін з метою збільшити статутний капітал Товариства у запланований строк, учасник Товариства - ОСОБА_3 до початку наступних Загальних зборів учасників Товариства, які відбудуться 07 лютого 2019 року, вносить власні кошти у розмірі 170 941 (сто сімдесят дев`ятсот сорок одна тисяча) гривень 00 (нуль) копійок, у якості несплаченої частини вкладу учасника Товариства ОСОБА_1 , яку ОСОБА_1 мав вносити згідно з Протоколу №3 Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ТЕХНОЛОГІЯ" від 08 грудня 2014 року.

2. Збільшити статутний капітал Товариства на 7 642 100 (сім мільйонів шістсот сорок дві тисячі сто) грн. 00 коп., за рахунок додаткового вкладу ОСОБА_3 .

Учасник ОСОБА_1 додатковий вклад до статутного капіталу Товариства не вносить. Учасник Товариства ОСОБА_3 вносить додатковий вклад наступним чином:

Кошти у сумі:

- 4 433 000 (чотири мільйони чотириста тридцять три тисячі) грн. 00 коп. які були внесені згідно Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 1 від 02.10.2017;

- 42 000 (сорок дві тисячі) грн. 00 коп. які були внесені згідно Договору про надання

поворотної фінансової допомоги № 2 від 27.07.2018;

- 42 000 (сорок дві тисячі) грн. 00 коп. які були внесені згідно Договору про надання

поворотної фінансової допомоги № 3 від 10.09.2018;

- 525 000 (п 'ятсот двадцять п 'ять тисяч) грн. 00 коп. які були внесені згідно Договору про надання поворотної фінансової допомоги № 4 від 20.09.2018, -

вважати додатковим вкладом ОСОБА_3 до статутного капіталу

Товариства.

Рішенням Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія", оформленим протоколом № 07/02/2019 від 07.02.2019, за участю учасника Товариства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , яка діяла від імені ОСОБА_1 , на підставі довіреності від 06.02.2019, вирішено:

1. Збільшити статутний капітал Товариства з 2 600 100 (два мільйони шістсот тисяч сто) грн. 00 коп. на 7 642 100 (сім мільйонів шістсот сорок дві тисячі сто) грн. 00 коп., шляхом внесення грошових коштів учасників за рахунок повернення фінансової допомоги. Учасник Товариства ОСОБА_3 внесла грошові кошти на підставі договору наступним чином:

1) 4 433 000 (чотири мільйони чотириста тридцять три тисячі) грн. 00 коп. згідно Договору про надання поворотної фінансової допомоги Nq 1 від 02.10.2017 року;

2) 42 000 (сорок дві тисячі) грн. 00 коп. згідно договору про надання поворотної фінансової допомоги № 2 від 27.07.2018 року;

3) 42 000 (сорок дві тисячі) грн. 00 коп. згідно договору про надання поворотної фінансової допомоги № 3 від 10.09.2018 року;

4) 525 000 (п 'ятсот двадцять п 'ять тисяч) грн. 00 коп. згідно Договору про надання поворотної фінансової допомоги №24 від 20.09.2018 року.

2. Розподілити корпоративні права Товариства наступним чином:

- ОСОБА_1 володіє корпоративними правами у розмірі 20,1% відсотків, що складає 1 534 059 гривень 00 копійок;

- ОСОБА_3 володіє корпоративними правами у розмірі 79,9% відсотків, що складає 6 108 041 гривень 00 копійок.

3. Доповнити повне найменування Товариства:

- англійською мовою: "INTER-TECHNOLOGY" LIMITED LIABILITY COMPANY;

- російською мовою: ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕНОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЮ "ИНТЕР ТЕХНОЛОГИЯ";

4. Доповнити скорочене найменування Товариства:

- англійською мовою: "INTER-TECHNOLOGY" LLC;

- російською мовою: ООО " ИНТЕР-ТЕХНОЛОГИЯ.

5. Змінити місцезнаходження Товариства згідно із Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" від 09.04.2015 року на: 04119, місто Київ, Шевченківський район , вулиця Деревлянська, будинок 17-А .

6. Привести статут Товариства у відповідність із Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" від 06.02.2018 № 2275-VIII та затвердити нову редакцію статуту Товариства;

7. Включити ОСОБА_6 до складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори;

8. Уповноважити ОСОБА_3 провести державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань з правом залучення третіх осіб на свій власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом: брати участь в управлінні товариством; брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди); вийти у встановленому порядку з товариства; здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства; одержувати інформацію про діяльність товариства тощо. Аналогічні положення містить ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та ст. 167 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 10.1 статуту Товариства, в редакції, затвердженій рішенням Загальних зборів Учасників від 08.12.2014 (протокол № 3) та державна реєстрація якого проведена державним реєстратором (далі - Статут), для організації діяльност товариства в його структурі створюються органи управління:

- вищий орган управління, через який в управлінні Товариством беруть участь усі учасники Товариства - загальні збори Учасників;

- виконавчий орган, який призначається вищим органом і здійснює керівництво поточною діяльністю Товариства - Директор Товариства.

Пунктом 10.2 Статуту Товариства визначено, що вищим органом управління Товариством є Загальні збори Учасників. Вони складаються з Учасників Товариства або призначених ними представників. Доручення на представництво на загальних зборах учасників від імені учасника засвідчуюється нотаріально або виконавчим органом Товариства.

Відповідно до п. 10.12 статуту Товариства, про проведення загальних зборів учасників Товариства учасники повідомляються письмово або під розписку із зазначенням часу і місця проведення загальних зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менше як за 30 днів до дня скликання загальних зборів учасників.

Згідно з п. п. 10.5.1, 10.5.2 Статуту, Голова Товариства організовує підготовку чергових та позачергових загальних зборів учасників та головує на них, забезпечує складання протоколів загальних зборів учасників та підписує їх.

При цьому, п. 10.21 Статуту передбачено, що директор не може бути одночасно Головою Товариства.

Ст. 32 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції, чиній на момент прийняття оскаржуваних позивачем рішень) було визначено, що загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. (ч. 1). Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. (ч. 2). Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. (ч. 3). Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. (ч. 4). У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін. (ч. 5)

Як встановлено судом апеляційної інстанції, в матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України докази в підтвердження повідомлення Позивача, як учасника товариства, про дату проведення загальних зборів, призначених на 06.02.2019 та 07.02.2019, про порядок денний та питання, які мають обговорюватись на загальних зборах, чим було порушено порядок їх скликання та як наслідок право позивача брати участь в управлінні товариством, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, абз. а) ч. 1 ст. 10 Закону України "Про господарські товариства", п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також п. 2.3 Статуту Товариства, яким обумовлені права учасників товиства, зокрема і і право на участь в управлінні справами товариства (п.п. 2.3.1).

Наведена правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 у справі № 904/6983/17, від 28.03.2018 у справі № 910/22291/16, від 03.04.2018 у справі № 908/3332/16, від 03.04.2018 у справі № 914/758/17, від 05.02.2018 у справі № 905/1076/17, від 02.05.2018 у справі № 910/807/17, від 10.05.2018 у справі № 906/592/17, від 14.06.2018 у справі № 912/2196/17, від 19.06.2018 у справі № 906/922/18, від 17.07.2018 у справі № 910/19401/17.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що присутність на загальних зборах 06.02.2019 та 07.02.2019 ОСОБА_2 , як особи, яка представляла Позивача та діяла за довіреністю (при цьому, оцінка представництва за довіреністю вказаною особою інтересів позивача судом апеляційної інстанції здійснюється нижче), не нівелює та не спростовує обов`язок Товариства дотриматись законодавчо встановленої процедури повідомлення у визначений строк учасника товариства про скликання загальних зборів та повідомлення питань порядку денного, запропонованих до голосування. Наведений обов`язок Товариства закріплено також і у п. 10.12 Статуту Товариства.

Тобто, присутність на загальних зборах учасників товариства певної особи, яка представляє учасника товариства, або навіть і самого учасника товариства, не скасовує обов`язок товариства здійснити повідомлення учасників про проведення загальних зборів у строк та у порядку, обумовленому як законом, так і Статутом товариства, оскільки з цим пов`язується саме волевиявлення учасника товариства стосовно питань діяльності товариства, через призму чого реалізуються корпоративні права особи, обумовлені ст. 176 Господарського кодексу України, та реалізується нею конституційне право власності на частку в товаристві шляхом застосування механізму волевиявлення, оскільки саме з однозначно висловленою волею особи пов`язується законність здійснення певних дій.

При цьому дійсно, частиною 10 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (в редакції, чиній на момент прийняття оскаржуваних позивачем рішень) передбачено, що загальні збори учасників можуть прийняти рішення з будь-якого питання без дотримання вимог, встановлених цим Законом та статутом товариства щодо порядку скликання загальних зборів учасників та щодо повідомлень, якщо в таких загальних зборах учасників взяли участь всі учасники товариства та всі вони надали згоду на розгляд таких питань.

Також, скаржником в обгрунтування апеляційної скарги, зазначається про неврахування судом першої інстанції при вирішенні спору приписів наведеної норми матеріального права. Проте, доводи скаржника у наведеній частині судом апеляційної інстанції відхиляються, як необґрунтовані, з огляду на наступне.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що частиною 10 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" дійсно передбачено процедуру включення до порядку денного загальних зборів певних питань без дотримання визначеного законом порядку скликанна загальних зборів, але приписами наведеної норми передбачено надання усіма учасниками згоди на розгляд таких питань.

Проте, дослідивши протоколи загальних зборів учасників Товариства № 06/02/2019 від 06.02.2019 та № 07/02/2019 від 07.02.2019, суд апеляційної інстанції встановив, що вони не містять відомостей про те, що питання порядку денного, які поставлені на обговорення, включені до порядку денного за згодою учасників на розгляд таких питань в порядку частини 10 статті 31 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", та що учасниками взагалі надавалась згода/ставилось на голосування включення до порядку денного відповіді питання. При цьому, наведена норма закону передбачає повноважність учасників або їх представників, які приймають участь у відповідних загальних зборах. А як підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось учасниками спору, в оспорюваних загальних зборах позивач участі особисто не приймав, а від його імені діяла Шулекіна Л.П., оцінка дій якої стосовно її представництва за довіреністю інтересів позивача, здійснюється судом апеляційної інстанції нижче.

Судом апеляційної інтанції встановлено, що 06.02.2019 позивачем було підписано довіреність, якою уповноважено ОСОБА_2 вести переговори, давати пояснення, наводити доводи та міркування, а також щодо проведення державної реєстрації змін відомостей про Товариство у зв`язку зі збільшенням статутного капіталу Товариства.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 244 Цивільного кодексу України представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Ч. 1 ст. 238 Цивільного кодексу України визначено, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.

За умовами ч. 1 ст. 1003 Цивільного кодексу України, у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Згідно приписів ч. 1 ст. 1004 Цивільного кодексу України повірений зобов`язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення.

Зі змісту довіреності 06.02.2018, якою ОСОБА_1 уповноважив ОСОБА_2 представляти його інтереси як засновника (учасника) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія", судом апеляційної інстанції встановлено відсутність повноважень у ОСОБА_2 на:

прийняття одноосібно рішення на яку суму збільшити статутний капітал Товариства;

підтверджувати факт невнесення його частки в повному обсязі;

підтверджувати факт відмови від довнесення його частки в повному обсязі;

відмовлятися від корпоративних прав Позивача чи передавати їх на користь ОСОБА_3 ;

одноосібно визначати розмір нового статутного капіталу Товариства та розмір внеску в ньому Позивача;

погоджувати перерозподіл часток між учасниками Товариства;

змінювати найменування, місцезнаходження Товариства;

надавати повноваження будь-кому діяти від імені Товариства без довіреності;

призначати іншу уповноважену особу проводити зміни щодо Товариства в ЄДР.

Таким чином, приймаючи рішення з питань, зазначених в протоколах від 06.02.2019 та 07.02.2019 ОСОБА_2 діяла за відсутності повноважень, обумовлених довіреністю від 06.02.2018, тобто вийшла за межі повноважень, обумовлених довіреністю, що суперечить ч.1 ст. 238 Цивільного кодексу України, та порушує права Позивача, як учасника Товариства.

При цьому, доводи скаржника про те, що довіреність на представництво ОСОБА_2 не була скасована позивачем у встановленому законом порядку - судом апеляційної інстанції відхиляється саме як підстава для скасування оскаржуваного рішення, оскільки чинність відповідної довіреності не впливає на обсяг повноважень, якими наділено ОСОБА_2 , і що є предметом дослідження в констесті спірних правовідносин сторін у даному спорі.

Крім того, суд апеляційної інстанції зауважує, що пунктом 1 рішення загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" зафіксовано, що у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не вніс (не сплатив) частину вкладу до Статутного капіталу товариства згідно Протоколу загальних зборів учасників № 3 від 08.12.2014, було вирішено, що інший учасник Товариства - ОСОБА_3 здійнить внесення власних коштів в сумі 170 941,00 грн. у якості несплаченої частини вкладу учасника товариства, та внаслдок чого прийнято рішення про збільшення статутного капіталу Товариства.

Проте, ні Статутом Товариства (в редакції затвердженій рішенням Загальних зборів Учасників від 08.12.2014 (протокол № 3)), ні вимогами Закону України "Про господарські товариства", чинного на час здійснення розподілу часток Товариства згідно Протоколу загальних зборів учасників № 3 від 08.12.2014, ні вимогами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (який набрав чинності з 17.06.2018) - не передбачено право іншого учасника вносити за іншого учасника неплачену частину в статутному капіталі товариства (без будь-якої двосторонньо узгодженої домовленості), адже вищенаведеними законодавчиними актами, як і Статутом товариства чітко обумовлено обов`язок учасника Товариства здійснити відповідний вклад (п. 2.4.1), а також алгоритм дій Товариства у випадку невиконання учасником такого обов`язку (ст. 52 Закону України "Про господарські товариства", ст. 15 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю").

За умовами ст. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 Цивільного кодексу України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 Цивільного кодексу України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 Цивільного кодексу України. Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

Відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" рішення з питань, не включених до порядку денного загальних зборів учасників, приймається лише за умови, що у них беруть участь всі учасники товариства, які одностайно надали згоду на розгляд таких питань. Повноваження представника за довіреністю щодо надання такої згоди мають бути спеціально обумовлені довіреністю.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, і з чим погоджується суд апеляційної інстанції, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 не було повідомлено у встановлені законом та п. 10.12 Статутом Товариства спосіб та строки про проведення 06.02.2019 та 07.02.2019 загальних зборів учасників Товариства, чим було порушено порядок їх скликання та як наслідок право Позивача брати участь в управлінні товариством, передбачене п. 1 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Відповідно, позивачу не було відомо про збільшення статутного капіталу Товариства, внаслідок чого, за участі неуповноваженого представника останнього, всупереч вищенаведених приписів закону та Статуту Товариства було зменшено частку позивача у володінні корпоративними правами Товариства з 59% до 20,1%.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач не був належним чином повідомлений про дату проведення загальних зборів, призначених на 06.02.2019 та 07.02.2019, не був ознайомлений з порядком денним загальних зборів 06.02.2019 та 07.02.2019, а приймаючи рішення з питань, зазначених в протоколах від 06.02.2019 та 07.02.2019 ОСОБА_2 діяла з перевищенням та за відсутності повноважень, обумовлених довіреністю від 06.02.2018, чим порушено права позивача, як учасника товариства.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення загальних зборів учасників як вищого органу товариства з обмеженою відповідальністю - є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин. У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути: невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства; порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів; позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах. Зокрема, підставою для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю є прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства за відсутністю згоди всіх учасників, присутніх на зборах.

За наведених обставин, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 06.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 06.02.2019 № 06/02/2019, щодо того, що учасник Товариства - ОСОБА_3 до початку наступних загальних зборів учасників Товариства, які відбудуться 07.02.2019, вносить власні кошти у розмірі 170 941,00 грн., у якості несплаченої частини вкладу учасника Товариства ОСОБА_1 , яку ОСОБА_1 мав вносити згідно Протоколу № 3 загальних зборів учасників Товариства від 08.12.2014, визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 06.02.2019, оформлене протоколом загальних зборівучасників від 06.02.2019 № 06/02/2019 щодо збільшення статутного капіталу товариства на 7 642 100,00 грн. за рахунок додаткового вкладу ОСОБА_3 , про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019 щодо збільшення статутного капіталу товариства з 2 600 100,00 грн. на 7 642 100,00 грн. шляхом внесення грошових коштів учасників за рахунок повернення фінансової допомоги, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо розподілу корпоративних прав наступним чином: ОСОБА_1 володіє корпоративними правами в розмірі 20,1%, що складає 1 534 059,00 грн., ОСОБА_3 володіє корпоративними правами в розмірі 79,9%, що складає 6 108 041,00 грн., про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо доповнення повного найменування, про визнання недійсним недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо доповнення скороченого найменування, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо зміни місцезнаходження, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо приведення статуту у відповідність із Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та затвердження нової редакції статуту, про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, оформлене протоколом загальних зборів учасників від 07.02.2019 № 07/02/2019, щодо включення ОСОБА_6 до складу осіб, які мають право вчиняти дії від імені товариства без довіреності - є правомірними, обґрунтованими та обгрунтовано задоволені судом першої інстанції, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що внаслідок прийняття рішень Загальними зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 06.02.2019 та від 07.02.2019, оформлених протоколами № 06/02/2019 та № 07/02/2019, було затверджено нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, затверджену протоколом загальних зборів № 07/02/2019 від 07.02.2019.

В свою чергу, оскільки відповідні зміни в Статут Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія", зокрема і щодо розміру частки позивача в статутному капіталі учасників товариства, були внесені на підставі рішень Загальними зборами Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 06.02.2019 та від 07.02.2019, оформлених протоколами № 06/02/2019 та № 07/02/2019, і які є недійсними в силу приписів п. 1 ч. 1 ст. 116 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 5 , ч. 5 ст. 33 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", а також п. 2.3, п. 10.12 Статуту Товариства, а тому вимоги позивача в частині визнання недійсною редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" від 07.02.2019, затверджену протоколом загальних зборів № 07/02/2019 від 07.02.2019 та поновлення чинності редакції від 08.12.2014 - є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, суд апеляційної інстанції враховує і те, що затверджена оспорюваними рішеннями загальних зборів нова редакція Статуту, також підписана від імені позивача ОСОБА_2 .

Крім того, суд апеляційної інстанції, розглянувши вимоги позивача про скасування запису про державну реєстрація змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" (ідентифікаційний код: 38959041); 08.02.2019 10741050007047447; Примак Дмитро Федорович ; Комунальне підприємство "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області; зміна скороченого найменування, зміна місцезнаходження, зміна статутного або складеного капіталу, інші зміни, зміна складу або інформації про засновників, а також запису про внесення змін до відомостей про Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" (ідентифікаційний код: 38959041), що не пов`язані зі змінами в установчих документах; 08.02.2019 10741070008047447; Примак Дмитро Федорович; Комунальне підприємство "Правочин" Мартинівської сільської ради Пулинського району Житомирської області; зміна складу підписантів , - дійшов висновку, що вимоги позивача у наведеній частиін також підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Статтею 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань визначено, що державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу-підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Змістом статті 6 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань передбачено повноваження державного реєстратора згідно з якими він, зокрема, проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи.

Подання документів для державної реєстрації за змістом статті 14 наведеного вище Закону здійснюється заявником (засновником (засновники) або уповноважена ними особа) - у разі подання документів для державної реєстрації створення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи,в розумінні абзацу 1 пункту 8 частини першої статті 1 Закону).

Водночас статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено спростовувану презумпцію відомостей, оголошених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР).

Особа, яка вважає своє право чи інтерес порушеними через подання та внесення до ЄДР недостовірних відомостей може вимагати їх захисту через корегування відомостей ЄДР та відображенні в ЄДР відповідних дійсних відомостей у спосіб, що забезпечить ефективне відновлення та захист її порушених прав та інтересів, зокрема, шляхом скасування запису в ЄДР (пункт 2 частини першої статті 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ).

У такому випадку, якщо суд встановить, що суб`єкт державної реєстрації вчинив запис в ЄДР за зверненням належного заявника, на підставі всіх необхідних для реєстрації документів відповідно до закону та відсутності встановлених законом підстав для відмови в державній реєстрації, це не є перешкодою для скасування в судовому порядку недостовірного запису в ЄДР, наявність якого порушує корпоративні права чи законні інтереси позивача.

Спір між учасниками юридичної особи або спір учасників юридичної особи з цією юридичною особою щодо скасування запису в ЄДР є корпоративним спором і підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.

Вимога про визнання неправомірними дій державного реєстратора з внесення в ЄДР відомостей, щодо достовірності яких виник корпоративний спір, має похідний характер від корпоративного спору та залежить від наявності самого порушеного права, яке підлягає захисту у ефективний спосіб.

Наведене узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 (справа № 904/5857/17, провадження № 12-96гс18).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує на національному рівні доступність засобу юридичного захисту, здатного забезпечити втілення в життя змісту конвенційних прав і свобод, незалежно від того, в якій формі вони закріплені в національному правовому порядку.

Так, у п. 145 рішення від 15.11.1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02)).

З урахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції зазначає, що ефективний засіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, а тому, обраний позивачем спосіб захисту права шляхом заявлення вимог про - відповідає ефективному засобу захисту.

Доводи скаржника в апеляційній скарзі про те, що висновки суду першої інстанції в частині скасування записів про внесення змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно Товариства у зв`язку з недійсністю відповідних рішень загальних зборів, суперечать положенням ст. 25 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань та є передчасними - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необґрунтовані, оскільки приписами наведеної статті передбачено порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій, зокрема на підставі відповідних судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, зокрема щодо визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи; скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі. Отже, приписами наведеної норми передбачено скасування відповідних записів на підставі судового рішення, яким зокрема, скасовано реєстраційну дію/запис в Єдиному державному реєстрі, а також визначено саме порядок подання таких рішень уповноваженій особі, яка здійснює відповідне виконання.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що заявлення позивачем вимог про скасування записів про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕР-ТЕХНОЛОГІЯ" (ідентифікаційний код: 38959041) від 08.02.2019 № 10741050007047447 та від 08.02.2019 № 10741070008047447 - зумовлено саме порушенням копопоративних прав позивача, як учасника вказаного товариства внаслідок прийняття рішень загальних зборів від 06.02.2019 та від 07.02.2019, а враховуючи те, що наслідком прийняття зазначених незаконних рішень є внесення оспорюваних записів до ЄДР, а тому заявлення таких вимог позивачем та їх задоволення судом надасть практичну можливість отримати ефективні засоби юридичного захисту у зв`язку з наявністю у позивача порушеного права, тобто є засобом, який припинить порушення прав позивача та поверне сторін у попередній стан, який існував до моменту порушення прав позивача незаконними рішеннями загальних зборів від 06.07.2019 та від 07.02.2019, оформлених протоколами № 06/02/2019 та № 07/02/2019 відповідно.

Крім того, скаржник в обгрунтування доводів апеляційної скарги в частині безпідставності висновків суду першої інстанції щодо скасування записів про внесення змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно Товариства у зв`язку з недійсністю відповідних рішень загальних зборів, послався також на постанови Верховного Суду від 27.03.2018 № 904/9431/15, від 03.04.2018 № 914/758/17, від 02.05.2018 № 910/807/18.

Так, у постанові Верховного Суду від 27.03.2018 № 904/9431/15 предметом розгляду були вимоги про визнання частково недійсним рішення позачергових зборів учасників товариства, скасування державної реєстрації змін до статутут товариства, проведену державним реєстратором реєстраційної служби міського управління юстиції, і судом касаційної інстанції було залишено без змін рішення суду першої інстанції, яким, зокрема, відмовлено в задоволенні позовних вимог про скасування державної реєстрації змін до статутут товариства з посиланням на приписи ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та те, що такі дії мають вчинятися державним реєстратором за заявою на підставі відповідного судового рішення суду.

У постановах Верховного Суду від 03.04.2018 № 914/758/17 та від 02.05.2018 № 910/807/18 предметом розгляду були вимоги про визнання недійсними всх рішень зборів учасників товариства, та зобов`язання державного реєстратора районної державної адміністрації здійснити державну реєстрацію змін стосовно відомостей про товариство, і судом касаційної інстанції залишені без змін рішення судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позову, та відмову в задоволенні позовних вимог про зобов`язання державного реєстратора здійснити державну реєстрацію змін стосовно відомостей про товариство з посиланням на приписи ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" .

Таким чином, у справах № 914/758/17 та № 910/807/18 вимоги позивача стосувались саме зобов`язання державного реєстратора здійснити державну реєстрацію змін стосовно відомостей про товариство, коли у справі № 910/4870/19 позвні вимоги позивача заявлені виключно про скасування записів про внесення змін у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стосовно Товариства у зв`язку з недійсністю відповідних рішень загальних зборів, тобто предмети спору у вказаних справах є різними, а у справі № 904/9431/15 та справі № 910/4870/19 є різними обставини, якими позивачі обґрунтовували свої вимоги. .

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі.

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції у оскаржуваному рішенні, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2019 у справі №910/4870/19 - відсутні.

Ч. 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене Північний апеляційний господарський суд визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, господарський суд першої інстанції під час вирішення спору вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судовий збір за подачу апеляційної скарги у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 18.07.2019 р. у справі № 910/4870/19 без змін.

2. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер-Технологія".

3. Матеріали справи № 910/4870/19 повернути до Господарського суду м. Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах в порядку і строки, визначені в ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст потсанови складений 23.10.2019р.

Головуючий суддя А.І. Мартюк

Судді С.І. Буравльов

Л.П. Зубець