Постанова

від 16.10.2019 по справі 911/562/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2019 р. Справа№ 911/562/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Грека Б.М.

Кравчука Г.А.

секретар судового засідання Камінська Т.О.

За участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 16.10.2019

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства Радон-БЦ (далі - ПП Радон-БЦ )

на рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2019

у справі № 911/562/19 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом приватної організації Українська ліга авторських і суміжних прав (далі - ПО УЛАСП )

до ПП Радон-БЦ

про стягнення 10 669, 53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 10 669, 53 грн. (4 800 грн. - борг; 1 187, 44 грн. - інфляційні втрати; 282,09 грн. - 3 % річних; 4 400 грн. - штраф), що утворилася внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору № Н-КБР-15/03/14 від 01.03.2014 (далі - Договір), укладеного ПО УЛАСП та ПП Радон БЦ та витрат на професійну правову допомогу у розмірі 5 000 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 24.04.2019 позовні вимоги задоволено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ПП Радон-БЦ звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати вказане рішення і ухвалити в цій частині нове, яким відмовити позивачу в частині стягнення з відповідача вимог поза строком позовної давності, а саме: 1 200 грн. основного боргу, 580,99 грн. інфляційних втрат, 124,59 грн. 3% від простроченої суми (за період з квітня 2015 року по березень 2016 року включно), 3600 грн. штрафу за період з квітня 2015 по березень 2018 року, а також зменшити суму стягнення витрат на професійну правову допомогу, що становить 5 000 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що, представник відповідача був позбавлений права бути присутнім у судовому засіданні, оскільки його з незрозумілих йому підстав не запросили до зали судового засідання перед початком розгляду справи і справу було розглянуто за його відсутності о 12:00 (проголошено рішення). У зв`язку з наведеним він не подав заяву про застосування судом наслідків спливу строку позовної давності у судовому засіданні 24.04.2019, а подав її до канцелярії суду 24.04.2019 о 12:15 (відмітка канцелярії суду).

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.07.2019 апеляційну скаргу ПП Радон-БЦ передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді:Отрюха Б.В., суддів: Доманської М.Л., Остапенка О.М.

Розпорядженням керівника апарату суду № 09.1-08/2443/19 від 01.08.2019 у зв`язку з перебуванням суддів Доманської М.Л. та Остапенка О.М. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 911/562/19, за результатом якого визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Отрюх Б.В., судді: Грек Б.М., Кравчук Г.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.08.2019: апеляційну скаргу ПП Радон -БЦ прийнято до провадження вказаною колегією суддів; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; призначено справу до розгляду на 16.10.2019.

У судове засідання 16.10.2019 з`явився представник апелянта, представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У відповідності до частини дванадцятої статті 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду обговоривши на місці вказані обставини, заслухавши думку представника апелянта, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 16.10.2019 представник апелянта просив суд відмовити позивачу у задоволенні стягуваної суми на професійну правову допомогу у розмірі 5 000 грн., тобто вніс зміни до апеляційної скарги та просив суд застосувати наслідки спливу строку позовної давності.

Частиною першою статті 266 ГПК України передбачено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.

За змістом частини другої вказаної статті у разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Оскільки апелянтом не подано суду доказів надіслання копії відповідної зміни до апеляційної скарги позивачу, то суд апеляційної інстанції вбачає за можливе не враховувати такі зміни.

Колегією суддів на підставі частини сьомої статті 270 ГПК України надано учаснику судової справи можливість виступити у судових дебатах, яке ним реалізовано.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги виходячи з такого.

Частиною першою статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Обставини справи встановлені Господарським судом Київської області та перевірені судом апеляційної інстанції.

01.03.2014 ПО УЛАСП та ПП Радон БЦ (користувач) було укладено Договір за умовами якого:

користувач здійснює використання в комерційній діяльності музичних творів шляхом їх публічного виконання, а УЛАСП надає користувачу на умовах, визначених цим Договором, право (невиключну ліцензію) на публічне виконання Творів, а користувач, зобов`язується виплатити Винагороду (Роялті) на поточний рахунок УЛАСП відповідно до умов цього Договору та Закону;

користувач зобов`язується перерахувати на поточний рахунок УЛАСП Винагороду (Роялті), узгоджену Сторонами у відповідних додатках до цього Договору. Відповідний загальний щомісячний платіж, що є складовою частиною Винагороди (Роялті) має перераховуватись не пізніше ніж за 5 (П`ять) днів до початку місяця, за який він здійснюється. Не зважаючи на дату укладання Договору, Користувач здійснює перший платіж за весь місяць (календарний період), в якому було укладено Договір. Перший платіж здійснюється не пізніше трьох календарних днів після підписання цього Договору. Розмір винагороди (роялті) не залежить від кількості товарів, що використовуються користувачем під час дії договору, та частоти їх використання (пункт 3.3 Договору);

Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 01.03.2015, а в частині невиконаних фінансових зобов`язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов`язань - до їх повного виконання (пункт 6.1 Договору);

у випадку, якщо жодна із Сторін не повідомить письмово іншу Сторону про припинення дії Договору протягом місяця до настання зазначеної в пункті 6.1 дати, дія договору вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії Договору не буде належного повідомлення про припинення (пункт 6.2 Договору);

Згідно з пунктом 1.2 Додатку № 2 до Договору загальна сума щомісячної винагороди з дня набуття чинності Договором (тобто з 01.03.2014) становить 100 (сто) гривень.

На виконання умов договору відповідач повинен був сплатити за період 61 місяць 6 100 грн., проте сплатив 1 300 грн. у зв`язку з чим за останнім обліковується заборгованість в сумі 4 800 грн.

Як вбачається, доказів сплати боргу матеріали справи не містять.

За змістом статтей 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вказана правова позиція аналогічна позиції, викладеній у постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012.

Водночас, статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до пункту 3.6 Договору якщо користувач прострочить платіж стосовно одного місяця на строк більший ніж чотири місяці, він повинен буде сплатити УЛАСП штраф, що складає 100% від розміру простроченого платежу. Крім цього, в разі зазначеної прострочки УЛАСП набуває право на дострокове отримання винагороди (Роялті) за строк в повному обсязі.

Отже, враховуючи наведене, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, колегія Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що Господарським судом Київської області вірно встановлено обов`язок відповідача щодо сплати боргу у сумі 4 800 грн., 4 400 грн. штрафу, 1 187 грн. 44 коп. інфляційних втрат, 282, 09 коп. 3% річних.

Разом з тим, статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно зі статтею 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Як встановлено судом першої інстанції, 20.02.2019 позивачем (довіритель) та адвокатським об`єднанням Інтелкрафтс був укладений договір про надання професійної правничої допомоги № 8.36-А.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив на користь АО Інтелкрафтс грошові кошти в розмірі 5 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 29.03.2019 № 390, а повноваження адвоката Хлєбнікова С.Г., підтверджуються наказом № 8.36 від 20.02.2019 на доручення здійснення судового представництва, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії КБ №000083, що видане Радою адвокатів міста Києва 11.12.2017.

Отже з наведеного можна дійти висновку про обґрунтованість стягуваної судом суми витрат на професійну правову допомогу, а відтак, вимога апелянта про її зменшення не підлягає задоволенню.

В сукупності усі наведені обставини дають змогу дійти висновку про правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права під час вирішення даної справи.

Щодо заяви ПП Радон-БЦ про застосування наслідків спливу строку позовної давності, то суд апеляційної інстанції вбачає за можливе зазначити таке.

За змістом статті 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з абзацом другим підпункту 2.1 пункту 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів від 29.05.2013 № 10 у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення та показами представника відповідача у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Враховуючи наведене, суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача, які зводяться до незастосування судом першої станції наслідків спливу строків позовної давності щодо заявлених позивачем вимог, оскільки відповідачем вказана заява зроблена із порушенням порядку на її подання та за недоведеності обставин щодо неможливості її заявлення під час розгляду справи судом першої інстанції.

Посилання апелянта на те, що представника відповідача з незрозумілих йому підстав не запросили до зали судового засідання перед початком розгляду справи і справу було розглянуто за його відсутності, не підтверджено належними та допустимими доказами у розумінні частини першої статті 76 ГПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2019 (яку відповідач отримав 15.03.2019), встановлено строк до 29.03.2019 для подання відповідачем відзиву на позов та інших документів, що ПП Радон-БЦ виконано не було.

Разом з тим, в ухвалі суду першої інстанції від 03.04.2019 зазначено, що представники сторін у судове засідання 03.04.2019 не з`явилися, вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 04.03.2019 не виконали, у зв`язку з чим суд відклав розгляд справи до 24.04.2019, а отже, наведене свідчить, що у відповідача було достатньо часу (оскільки справа відкладалася) для подання суду першої інстанції заяви про застосування наслідків спливу строку позовної давності.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що правових підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Київської області не вбачається.

Керуючись статтями 255 , 269 , 271 , 275 , 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного підприємства Радон-БЦ на рішення Господарського суду київської області від 24.04.2019 у справі № 911/562/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 24.04.2019 у справі № 911/562/19 залишити без змін.

3. Копію постанови суду надіслати учасникам провадження у справі.

4. Справу повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 288 , 289 ГПК України .

Повний текст постанови підписано 24.10.2019.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Б.М. Грек

Г.А. Кравчук