Рішення

від 23.10.2019 по справі 200/9309/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2019 р. Справа№200/9309/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВГІДРАВЛІКА"

до відповідача 1: Державної податкової служби України

до відповідача 2: Головного управління ДПС у Донецькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.10.2018 року № 962453/41232116, зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.09.2018 року датою її подання на реєстрацію, а саме - 28.09.2018 року.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗОВГІДРАВЛІКА", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.10.2018 року № 962453/41232116, зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.09.2018 року датою її подання на реєстрацію, а саме - 28.09.2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до приписів п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України позивачем було складено податкову накладну № 2 від 04.09.2018 року про надання послуг на суму 22000,00 грн., у тому числі ПДВ - 3666,67 грн. та 28.09.2018 року направлено до Єдиного реєстру податкових накладних. Згідно отриманої Квитанції про реєстрацію податкової накладної від 28.09.2018 року зазначено, що: Документ доставлено до ДФС України. Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РН від 04.09.2018 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41.19-00.00 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РН відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . Відповідач зазначає, що у квитанції не було зазначено, які саме документи потрібні для позитивного рішення та реєстрації податкової накладної, а також не вказано в чому саме полягає відповідність критеріям. Позивач зазначає, що 17.10.2018 року товариством подано пояснення та копії документів з підтвердження дійсності господарської операції: договір про надання послуг перевезень № 36 від 15.03.2018 року, акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 105 від 04.09.2018 року, платіжне доручення № 1233 від 21.09.2018 року, рахунок на оплату послуг № 100 від 31.08.2018 року, документи про наявність у ТОВ Азовгідравліка спеціальної техніки, необхідної для виконання умов договору (договори позички транспортних засобів, технічні паспорта на техніку), подорожні листи № 841712, № 841924, № 841832, № 841829, №841715, № 841716, № 841719, де вказано, яка техніка працювала, де саме, скільки часу, та який працівник був задіяний; документи працівників для підтвердження їх фаху. Позивач вказує на те, що рішенням комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних або у відмові такій реєстрації від 22.10.2018 року № 962453/41232116 було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 2 від 04.09.2018 року. При цьому, податковий орган не зазначив конкретні документи або порушення з боку позивача, а обмежився загальним визначенням. Відповідач зазначає, підставою для відмови у реєстрації зазначено ненадання платником податку копій документів розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків , однак позивач вказує, що зазначені обставини не відповідають дійсності, так як товариством були надані платіжні доручення № 1233 від 21.09.2018 року. Позивач посилається на те, що відповідно до п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків. Позивач вказує на те, що платник податків не зобов`язаний надавати обидва документа розрахунковий документ та банківську виписку. Отже, позивач вважає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Крім того, позивач звертає увагу суду на те, що контролюючий орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників, щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. У позовній заяві просив суд розглядати справу без участі представника товариства.

Відповідачем 1 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідач посилається на те, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового Кодексу України (далі-Кодекс) реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України Постановою Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.03.2018 №117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок). Пунктом 6 Порядку визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Відповідач зазначає, що ТОВ АЗОВГІДРАВЛІКА надіслано 28.09.2018 квитанцію №1 по призупиненню податкової накладної від 04.09.2018 №2 - у зв`язку із наступною невідповідністю: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 04.09.2018 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 49.41.19-00.00 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп.2.1 п.2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку . Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних . Відповідно до діючого законодавства платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій ПН/РК. Підприємством ТОВ АЗОВГІДРАВЛИКА відповідно до п.15 Порядку на розгляд комісії контролюючих органів, надані повідомлення згідно з Журналом розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК. У відповідності до п.15, 16 Порядку №117 підприємством надано письмові пояснення та копії документів. Однак надані копії документів не в повної мірі відповідають переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної та визначених в п.14 Порядку №117, а саме, подорожні листи на надання послуг заповнені з порушенням встановленого порядку визначеного Наказом Міністерства транспорту України. Окрім того, відповідач звертає увагу суду на те, що ТОВ АЗОВГІДРАВЛІКА 23.03.2018 за рішенням комісії внесено до Переліку ризикових платників податку за критеріями: наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником . Відповідач вважається, що на цей час стосунки ТОВ АЗОВГІДРАВЛИКА з сумнівними СГД є непідтвердженими. Також, позивач вказує на те, що відповідно до п.23 Порядку комісією Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації проаналізовано письмові пояснення та копії документів, які надані платником податків та у встановлені терміни (протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до п.15) прийняте рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яке надіслано підприємству (друга квитанція). Причини відмови у реєстрації ПН/РК. За даними інформаційних систем ДФС України на дату прийняття Комісією ГУ ДФС у Донецькій області рішення від 22.10.2018 №962453/41332116 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 04.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ АЗОВГІДРАВЛИКА відповідало критеріям ризиковості відповідно до абз.2, 7 пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Таким чином, Комісією в составі ГУ ДФС у Донецькій області прийнято законне та обґрунтоване рішення від 22.10.2018 №962453/41332116 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 04.09.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідачем 2 через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування відзиву на позовну заяву відповідачем 2 викладені аналогічні положення зазначені відповідачем 1 у відзиві на позовну заяву.

Представник відповідачів 1 та 2 до суду з`явився, через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 16 вересня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16 вересня 2019 року відкладено розгляд справи на 15 жовтня 2019 року, у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів по справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року замінено неналежних відповідачів по справі правонаступниками.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року відкладено розгляд справи на 21 жовтня 2019 року, у зв`язку з необхідністю належного повідомлення замінених відповідачів по справі, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та витребування додаткових доказів по справі.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Приписами частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

З огляду на те, що позивач у судове засідання не з`явився, а представник відповідачів просив суд розглядати справу в порядку письмового провадження, суд приходить висновку про можливість розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Азовгідравліка зареєстроване в якості юридичної особи 23.03.2019 року за № 12741020000013327, включене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань за № 41232116, місцезнаходження юридичної особи: 87537, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Купріна, будинок 41-А. Перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області.

З матеріалів справи встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю Азовгідравліка (далі по тексту - Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю СТС ЛОГІСТІКС УКРАЇНИ (далі по тексту - Замовник) укладено договір № 36 про надання послуг перевезення від 15.03.2018 року (а.с. 16-17).

Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, виконавець зобов`язується надати замовнику за його письмовою заявою автотранспорт, далі за текстом Техніка , з особами, які мають право на керування Технікою , а технічно справному стані для виконання перевезення вантажів.

Замовник зобов`язується сплачувати надані виконавцем послуги на умовах даного договору (п. 1.2 Договору № 36 про надання послуг перевезення від 15.03.2018 року).

Згідно п. 2.1. Договору Замовник оплачує послуги виконавця за розцінками у відповідності з додатками до діючого договору, які є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що сума оплати за послуги, які надані виконавцем, визначається, виходячи з реєстру фактично відпрацьованого Технікою часу і вартості однієї машино-години експлуатації Техніки , визначеної у відповідності з рахунками - фактурами, які є невід`ємними частинами діючого договору.

Основним документом для визначення кількості відпрацьованого Технікою часу є шляховий лист автомобіля з талоном замовника, підписані представником замовника з вказівкою часу роботи (прибуття - вибуття) (п. 2.3 Договору № 36 про надання послуг перевезення).

Відповідно до п. 2.4 Договору сплата за послуги відбувається на умовах 100% попередньої оплати на підставі рахунку - фактури. Виконання послуги підтверджується підписаними актами прийому - здачі виконаних робіт, у відповідності з талонами замовника або корінцями шляхових листів.

Сплата відбувається шляхом перерахування в безготівковому порядку грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця у строк не більше ніж як за одну добу до моменту виконання перевезення, що повинно підтверджуватися заявкою замовника в письмовому вигляді.

Згідно Специфікації цін на перевезення вантажів Додаток № 1 до Договору № 36 від 15.03.2018 року ТОВ Азовгідравліка здійснює перевезення ЛЦ-1, ЦШП МРМЗ (а.с. 17-зворотній бік) (а.с. 17-зворотній бік).

Позивачем до матеріалів справи долучено договір позички від 15.03.2018 року, відповідно до якого ОСОБА_1 Ігоровичем передає, а ТОВ Азовгідравліка приймає у тимчасове безоплатне користування строком на двадцять років, тобто з 15.03.2018 року до 15.03.2038 року транспортний засіб: марки FAW, модель СА3252Р2К2Т1А1, тип вантажний самоскид, рік випуску 2008, колір - жовтий, щасі (рама, кузов), № НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_2 , зареєстрований центр ДАІ 1405 від 08.05.2015 року. Вказаний транспортний засіб належить позичальнику на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , виданого Центр ДАІ 1405 від 08.05.2015 року (а.с. 20-21).

На виконання умов договору № 36 про надання послуг перевезення від 15.03.2018 року позивачем надано до суду подорожні листи вантажного автомобіля № 841712 від 03.07.2018 року, № 841925 від 30.08.2018 року, № 841924 від 29.08.2018 року, № 841829 від 20.07.2018 року, № 841832 від 25.07.2018 року, № 841719 від 04.08.2018 року, № 841716 від 04.07.2018 року (а.с. 22-29).

Відповідно до договору ТОВ Азовгідравліка виписано на ТОВ СТС Логістік Україна рахунок на оплату № 100 від 31 серпня 2018 року на оплату послуг перевезенняч ЛЦ-1 на суму 22000 грн. (без ПДВ 18333,33 грн.) (а.с. 30).

04 вересня 2018 року ТОВ Азовгідравліка (виконавець) та ТОВ СТС Логістік Україна (замовник) складено Акт здачі приймання робіт (надання послуг) № 105 про те, що виконавцем були надані послуги перевезення ЛЦ-1 у кількості 11 послуг на загальну суму 22000 грн. (без ПДВ 18333,33 грн.) (а.с. 31).

Факт оплати підтверджується платіжним дорученням № 1233 від 21 вересня 2018 року на суму 40000 грн., а також випискою АТ КБ "Приватбанк" за період 21.09.2018 року по 21.09.2018 року, дата проведення операції 21.09.2018 року о 12:45, номер документа № 1233, сума 40000 грн. (а.с. 32, 33).

Податкова накладна видана ТОВ Азовгідравліка від 04.09.2018 року № 2 подана до реєстрації в ДФС України 28 вересня 2018 року (а.с. 9).

Згідно квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2018 року відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної від 04.09.2018 року № 2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена та зазначено, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиків платників податку . ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиків платників податку . Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено - особистий ключ електронного цифрового підпису розміщено на незахищеному носії інформації, при цьому відповідно до вимог Закону України Про електронні довірчі послуги - особистий ключ кваліфікованого електронного підпису повинен зберігатися у захищеному носії інформації (у кваліфікованому засобі електронного підпису) (а.с. 10).

На виконання квитанції, позивачем були направлено повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинено від 17.10.2018 року № 1 (а.с. 11). Факт направлення вказаного повідомлення підтверджується Квитанцією №2 від 18.10.2018 року (а.с. 12)

22 жовтня 2018 року комісією при Головному управлінні ДФС у Донецькій області прийнято рішення № 962453/41232116 про відмову у реєстрації податкової накладної від № 2 від 04.09.2018 року на суму 22000 грн. (ПДВ 3666,67 грн.) з причини не надання платником податку копій документів: розрахунків документів, банківські виписки з особового рахунку (а.с. 13).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, ТОВ Азовгідравліка звернулось до ДФС України зі скаргою від 22.10.2018 року, де, у якості підстав незгоди, вказало: "У рішенні про реєстрацію/відмову у реєстрації від 18.02.2019 №1080052/41232116 в реєстрації ПН безпідставно відмовлено з причини ненадання первинних документів, але не підкреслено яких саме. Натомість реальність надання послуг беззаперечно підтверджується належним чином складеними документами: договір з додатками до нього, первинні документи: акт здачі-приймання робіт, рахунок на оплату, свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів для надання послуг перевезення, подорожні листи, розрахункові документи: платіжне доручення на оплату послуг, банківська виписка з особового рахунку (а.с. 14)

05 листопада 2018 року Рішенням комісії ДФС центрального рівня №40743/41232116/2 скаргу ТОВ "Азовгідравліка" залишено без задоволення, а рішення комісії контролюючого органу регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН від 22 жовтня 2018 року № 962453/41232116 - без змін.

Не погодившись з прийнятим комісії при Головному управлінні ДФС у Донецькій області рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 962453/41232116 від 22.10.2016 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Податковий кодекс України (надалі - ПК України) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно п.п.14.1.60 п. 14.1 ст. 14 ПК України, єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з підпунктами "а", "б" пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю, постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2. статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 було затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок № 117).

Згідно з п. 5-7 Порядку № 117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктами 12, 13 Порядку № 117 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

З огляду на квитанцію від 28.09.2019 року контролюючим органом сформовано висновок проте, що обсяг постачання товару/послуг 49.41.19-00.00 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послугу та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку, а також зазначено про відповідність податкової накладної пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що у Листі від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18 Державною фіскальною служби України визначені Критерії ризиковості платника податку та Критерії ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до квитанції про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 28.09.2018 року № 9210146152 контролюючим органом сформовано висновок, що обсяг постачання товару/послуги 49.41.19-00.00 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пунктом 2 листа ДФС від 21.03.18 №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку" визначені критерії ризиковості здійснення операції. Зокрема, відповідно до підпункту 2.1 цього пункту податкові накладні / розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має вказати чіткі підстави для такого рішення, зокрема, навести детальний обґрунтований розрахунок, що свідчитиме про відповідність податкової накладної визначеному критерію.

Однак, надіслані позивачу квитанції таких розрахунків не містять.

Крім того, пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме, якщо:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України ;

платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Аналізуючи вищезазначені норми, суд зазначає, що приписи підпункту 1.6 п. 1 Критеріїв містять декілька критеріїв оцінки ступеня ризиковості платника податку, на підставі чого податковий орган повинен був у квитанції від 28.09.2018 року чітко зазначити вид критерію, під який підпадає позивач.

При цьому наведені критерії ризиковості є основою для роботи системи зупинення реєстрації податкових накладних, оскільки саме вони і є підставами, з яких реєстрацію податкової накладної може бути зупинено.

Водночас, суд звертає увагу, що контролюючим органом у даних квитанціях не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкових накладних, в той час, як контролюючим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв.

Натомість, необхідно звернути увагу на те, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і положення пункту 13 Порядку № 117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Проте, контролюючим органом не зазначено обставин, на підставі яких останній дійшов висновку про відповідність податкових накладних критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, законодавством встановлено обов`язок фіскального органу вказувати у квитанціях конкретний вид критерію ризиковості, встановлений підпунктом 1.6 пунктом 1 Критеріїв.

Суд вважає за необхідне зазначити, що на день розгляду адміністративної справи Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 05.11.2018 року № 4065/99-99-07-05-04-18.

Суд зауважує, що Державна фіскальна служба України це центральний орган виконавчої влади України, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Водночас, відповідно до частини 3 статті 117 Конституції України, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Пунктом 1 Указу Президента України від 03.10.1992 року №493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади встановлено, що нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

На реалізацію норми Конституції України та положень зазначеного Указу Президента України, постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731 затверджено Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади.

Згідно з пунктом 2 цього Положення державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. При цьому, як встановлено пунктом 3 цього ж нормативного правового акту, на державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими на це суб`єктами нормотворення в електронній (через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади) або паперовій формі в порядку, визначеному Мін`юстом, що містять норми права, мають неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування, незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами Для службового користування , Особливої важливості , Цілком таємно , Таємно та іншими, а також прийняті в порядку експерименту.

Отже, якщо певний документ, виданий центральним органом виконавчої влади, містить норми права, він підлягає обов`язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Суд зазначає, що критерії ризиковості, які використовуються як підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, розраховані на неодноразове використання, визначають зміст прав та обов`язків суб`єктів господарювання. Отже, документ, який визначає подібні критерії, містить норми права, а тому підлягає реєстрації в Міністерстві юстиції України.

Відповідно до пункту 15 зазначеного Положення, Міністерства, центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог, нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані.

В свою чергу, згідно з пунктом 3 Указу Президента України від 03.10.1992 року № 493/92 Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади , нормативно-правові акти, що підлягають державній реєстрації, набувають чинності через 10 днів після їх реєстрації, якщо в них не встановлено пізнішого строку надання їм чинності.

За відсутності належним чином затвердженого компетентним органом і зареєстрованого в Мінюсті нормативно-правового акту, жодні приписи щодо критеріїв зупинення реєстрації податкових накладних не можуть бути визнані обов`язковими для виконання будь-яким із платників податку, оскільки відповідні норми не можуть вважатися такими, що набрали чинності.

З урахуванням викладеного, лист ДФС від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 щодо критеріїв ризикованості, який по суті містить норми права, не може вважатися чинним нормативно-правовим актом, оскільки не зареєстрований у Міністерстві юстиції України.

Крім того, суд зазначає, що рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 року по справі № 640/1240/19 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Табак" (місцезнаходження: 49051, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр. Слобожанський, 40-А; код ЄДРПОУ 41910116) до Державної фіскальної служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8; код ЄДРПОУ 39292197) про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Державної фіскальної служби України, що полягають у запровадженні для використання регіональними підрозділами ДФС України критеріїв оцінки ризиковості платника податку, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН листом від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 "Критерії ризиковості платника податків".

Зобов`язано Державну фіскальну службу України відкликати лист від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 "Критерії ризиковості платника податків", як такий що не підлягає виконанню.

Отже, з аналізу змісту рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.04.2019 року № 640/1240/19 встановлено, що Державну фіскальну службу України зобов`язано відкликати лист від 05 листопада 2018 року №4065/99-99-07-05-04-18 "Критерії ризиковості платника податків".

Враховуючи викладене, суд вважає безпідставним посилання контролюючого органу при зупиненні реєстрації податкової накладної на Критерії ризиковості платника податків, визначені листом ДФС від 05.11.2018 року №4065/99-99-07-05-04-18, який не є нормативно - правовим актом.

Підпунктом 4 пункту 13 Порядку № 117 визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Так, пунктом 14 Порядку № 117 визначений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до п. 15 Порядку № 117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній /розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

З системного аналізу викладених положень податкового законодавства слідує, що реєстрації податкової накладної, як обов`язковій умові для віднесення покупцем товарів/послуг сплаченої у складі товарів або послуг суми ПДВ до податкового кредиту, передує процедура автоматизованого співставлення податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі відповідності податкової накладної/розрахунку коригування вказаним критеріям, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних зупиняється.

Умовою розблокування реєстрації податкової накладної, яка за результатами автоматизованого моніторингу була визнана такою, що відповідає критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій, є подання платником податків документів, вичерпний перелік яких визначений у пункті 14 Порядку №117.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію ризиків.

З матеріалів справи встановлено, що позивачем на адресу Головного управління ДФС у Донецькій області було надіслано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 17.10.2018 року № 1, разом з яким були надані наступні документи: договір № 36 про надання послуг перевезення від 15.03.2018 року, специфікація до договору № 36 про надання послуг перевезення від 15.03.2018 року, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , договір позички від 15.03.2018 року, подорожні листи вантажного автомобіля № 841712 від 03.07.2018 року, № 841925 від 30.08.2018 року, № 841924 від 29.08.2018 року, № 841829 від 20.07.2018 року, № 841832 від 25.07.2018 року, № 841719 від 04.08.2018 року, № 841716 від 04.07.2018 року (а.с. 77-92).

В ході судового розгляду позивачем надано суду фінансово - господарську документацію, які були досліджені судом в повному обсязі та містяться в матеріалах справи.

Суд звертає увагу, що надані позивачем документи підтверджують реальність здійснених позивачем господарських операцій.

Тобто, наведені обставини свідчать, що відповідач 2 формально підійшов до встановлення правомірності формування позивачем податкових накладних, а висновки, викладені в рішеннях Комісії від 22.10.2018 року № 962453/41232116 про відмову в реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, адже відповідач не був позбавлений можливості після отримання наданих позивачем документів дослідити правочини, які укладалися між позивачем та його контрагентами, і винести законне та обґрунтоване рішення. Проте, зазначене, контролюючим органом, здійснено не було.

Крім того, суд зазначає, що затверджена Порядком № 117 форма рішення про відмову у реєстрації податкової накладної передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН з підстав ненадання платником документів, документів, яких на думку контролюючого органу не вистачає в аспекті конкретного змісту господарських взаємовідносин, повинні бути підкресленими, тобто рішення має містити або найменування конкретного документа (видаткова накладна тощо) або групу документів (складські документи тощо), що з урахуванням специфіки виконання господарської операції мають бути надані, але відсутні. Натомість мотиви, з яких контролюючий орган дійшов висновку, що відповідні документи мають бути подані, але були відсутні, наводяться контролюючим органом у графі додаткова інформація .

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) №37801/97 від 01.07.2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідають наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, беручи до уваги наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про реальність проведення ТОВ "Азовгідравліка" господарських операцій, суд вважає, що уповноважений контролюючий орган не мав правових підстав для відмови у реєстрації податкових накладних № 2 від 04.09.2018 року.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.09.2018 року датою її подання на реєстрацію, а саме - 28.09.2018 року, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Беручи до уваги, що рішення комісії Головного управління ДФС у Донецькій області від 22.10.2018 року № 962453/41232116 про відмову в реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних визнано судом протиправними та скасовано, з урахуванням положень пункту 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.09.2017 року № 2, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246, а також абзацу 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.09.2018 року датою їх фактичного отримання контролюючим органом.

Частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, Європейським судом з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 року (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначено, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункті 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

В даному випадку, зобов`язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних зазначені вище податкові накладні є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, та є належним способом захисту порушеного права.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного суду України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВГІДРАВЛІКА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.10.2018 року № 962453/41232116, зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.09.2018 року датою її подання на реєстрацію, а саме - 28.09.2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області, оскільки рішення про відмову реєстрації податкової накладної стали підставою звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочсинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВГІДРАВЛІКА" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.10.2018 року № 962453/41232116, зобов`язання Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.09.2018 року датою її подання на реєстрацію, а саме - 28.09.2018 року - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДФС у Донецькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 22.10.2018 року № 962453/41232116.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 04.09.2018 року датою її подання на реєстрацію, а саме - 28.09.2018 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Азовгідравліка (вул. Купріна, буд. 41-А, м. Маріуполь, Донецька область, 87537, код ЄДРПОУ 41232116) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) судовий збір в розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня.

Повний текст рішення складено та підписано 23 жовтня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.п. 15-5 п. 15 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Олішевська