Рішення

від 23.10.2019 по справі 826/2642/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 жовтня 2019 року № 826/2642/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особаКиївської міської ради Комплекс відпочинку Пуща-Водиця Державного управління справами про визнання протиправним та скасування рішення, В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комплексу відпочинку Пуща-Водиця Державного управління справами, про визнання протиправним підписане Київським міським головою Кличком В. рішення суб`єкта владних повноважень - Київської міської ради - №42/3049 від 21.09.2017 Про скасування розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2008 №1241 Про надання Комплексу відпочинку Пуща-Водиця дозволу на проектування та реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 і скасування вказаного рішення.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що скасоване оскаржуваним рішенням розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2008 №1241 є актом індивідуальної дії, який був реалізований ще у 2010 році, а, відтак, вичерпав свою дію. Крім того, за твердженням позивача, всупереч ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , скасоване розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2008 №1241 у судовому порядку незаконним не визнавалось.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.02.2018 відкрито провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу та призначено підготовче засідання.

Під час підготовчого провадження судом вжито заходи, передбачені положеннями ст. 180 Кодексу адміністративного судочинства України, з огляду на що, судом ухвалено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

У призначене судове засідання з`явились представники осіб, які беруть участь у справі. Представник позивача під час судового розгляду справи заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві, з урахуванням відповіді на відзив.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував та просив суд відмовити у задоволенні останніх, підтримавши доводи, викладені у відзиві та запереченнях, в яких зазначено про відсутність у заявленому спорі публічно-правового характеру, що є підставою для закриття провадження у справі.

Щодо оскаржуваного рішення представником відповідача зазначено, що внаслідок прийняття розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2008 №1241 Про надання Комплексу відпочинку Пуща-Водиця дозволу на проектування та реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 на вказаній земельній ділянці здійснено самочинне будівництво будівель або споруд на самовільно зайнятій земельній ділянці. Разом з тим, представником відповідача наголошено, що Київською міською радою, виконавчим органом Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) рішення про передачу спірної земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та спору за адресою: АДРЕСА_2 , жодній фізичній особі не приймалось, а Комплекс відпочинку Пуща-Водиця Державного управління справами такою правоздатністю наділений не був у силу того, що є користувачем, а не власником відповідної земельної ділянки.

Представник третьої особи також вказав про обґрунтованість заявлених позовних вимог, підтримавши доводи, викладені у письмових поясненнях з приводу заявлених позовних вимог, згідно з якими, оскаржуване рішення є незаконним та таким, що суперечить Конституції України і чинному законодавству, з урахуванням того, що наданий розпорядженням органу місцевого самоврядування від 12.09.2008 №1241 дозвіл було реалізовано, а передбачені цим дозволом дії (проектування та реконструкція з добудовою будинку АДРЕСА_1 ) виконані ще у 2010 році.

На підставі викладеного, виходячи з положень ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України, судом ухвалено про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив, відповідь на відзив, заперечення та пояснення третьої особи з приводу заявлених позовних вимог, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) прийнято розпорядження від 12.09.2008 №1241 Про надання Комплексу відпочинку Пуща Водиця дозволу на проектування та реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 .

Згідно з п. 1 вказаного розпорядження, відповідно до ст. 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , Комплексу відпочинку Пуща-Водиця , ураховуючи його звернення від 04.08.2008 №267/6, дозволено здійснити проектування та реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 , за умови виконання п. 2 цього розпорядження. Проектування та реконструкцію дозволено здійснити на земельній ділянці, право користування якою оформлено, згідно з п. 16 рішення Київради від 27.04.2000 №110/831 Про оформлення права користування земельними ділянками та посвідчене державним актом на право постійного користування земельною ділянкою ЯЯ №080655.

Відповідно до п. 2 згаданого розпорядження, Комплекс відпочинку Пуща-Водиця також повинен:

- одержати вихідні дані на проектування об`єкта;

- розробити, погодити та затвердити в установленому порядку проектно-кошторисну документацію;

- до початку реконструкції з добудовою вирішити питання щодо пайової участі відповідно до рішення Київської міської ради від 27.02.2003 №271/431 Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва ;

- одержати дозвіл на виконання будівельних робіт в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю;

- одержати в Головному управлінні контролю за благоустроєм міста Києва ордер на виконання робіт.

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.08.2017 НВ-800061782017, за Комплексом відпочинку Пуща Водиця Державного управління справами на підставі рішення Київради від 27.04.2000 №110/831 оформлено право постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:78:318:0004 за адресою: АДРЕСА_2 (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 30.07.2009 №382631), площею 99,3502 га; цільове призначення: для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; категорія земель: не визначена; вид використання: експлуатація та обслуговування будівель і споруд комплексу відпочинку Пуща-Водиця .

З метою здійснення реконструкції будинку АДРЕСА_1 між Комплексом відпочинку Пуща-Водиця (замовник) та ОСОБА_2 (інвестор) укладено договір від 25.07.2008 №8, яким визначено, що:

- об`єкт реконструкції - будинок № АДРЕСА_1 Комплексу відпочинку Пуща-Водиця , що має бути реконструйований та на реконструкцію якого розробляється окремий проект реконструкції зі зведеним розрахунком вартості будівництва;

- реконструкція об`єкту - комплекс будівельно-монтажних робіт по безпосередній реконструкції об`єкту, його обладнання (оздоблення) відповідно до проектної документації, підключення об`єкту до всіх необхідних інженерних мереж і комунікацій, введення об`єкту в експлуатацію.

28.10.2009 Комплексом відпочинку Пуща-Водиця отримано дозвіл на виконання будівельних робіт №1703-0б/Т.

02.11.2009 між Комплексом відпочинку Пуща-Водиця (замовник) та ОСОБА_2 (інвестор) укладено доповнення від 02.11.2009 до інвестиційного договору від 25.07.2008 №8, яким визначено, що під реконструкцією об`єкту необхідно розуміти комплекс будівельно-монтажних робіт, у тому числі:

1) капітальний ремонт належного Комплексу відпочинку Пуща-Водиця будинку АДРЕСА_1 ;

2) будівництво індивідуального житлового будинку АДРЕСА_1 .

На підставі розробленого та затвердженого проекту реконструкції, отриманих дозволів на виконання будівельних робіт та іншої містобудівної документації Комплексом відпочинку Пуща-Водиця проведено згадану вище реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 , а саме: шляхом капітального ремонту будинку АДРЕСА_4 та будівництвом індивідуального житлового будинку АДРЕСА_3 .

У подальшому право власності на згаданий житловий будинок АДРЕСА_3 оформлено за ОСОБА_2 Наразі, згідно з наявними у матеріалах справи копіями договорів дарування частини житлового будинку від 25.11.2014 за №1991 та від 06.04.2015 за №1040, власником житлового будинку АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 .

21.09.2017 Київрадою прийнято рішення №42/3049, яким скасовано розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2008 №1241 Про надання Комплексу відпочинку Пуща-Водиця дозволу на проектування та реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 .

Прийняття рішення вмотивоване тим, що вищевказана земельна ділянка, надана в постійне користування Комплексу відпочинку Пуща-Водиця , належить до земель рекреаційного призначення, зміна її цільового призначення в установленому порядку, в тому числі для індивідуального житлового будівництва станом на час прийняття виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією) розпорядження від 12.09.2009 №1241 Про надання Комплексу відпочинку Пуща-Водиця дозволу на проектування та реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 не проводилась, рішення про передачу земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 ОСОБА_2 та іншим фізичним особам не приймалося.

Вважаючи вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Щодо наявного у позивача порушеного права у межах заявленого спору останньою зазначено, що ОСОБА_1 разом зі своїм неповнолітнім сином ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у будинку АДРЕСА_1 , який належить на праві власності її матері - ОСОБА_3 . Отже, за твердженнями позивача, оскаржуване рішення є підставою для обмеження її законних прав та може потягнути застосування до неї та її неповнолітньої дитини неналежних правових процедур, у тому числі незаконне виселення з будинку без надання іншого житла.

З приводу вказаного суд звертає увагу, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/ або виникнення додаткового обов`язку.

Відтак, право на оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, яке є актом індивідуальної дії, надано особі, щодо якої воно прийняте або яке безпосередньо стосується прав, свобод та інтересів даної особи.

Оскільки йдеться про обмеження доступу до судочинства, очевидність відсутності у позивача законного інтересу повинна бути поза межами обґрунтованого сумніву. Якщо такий сумнів є, він повинен тлумачитися на користь позивача, а отже у цьому випадку суд повинен розглянути справу по суті.

Законний інтерес може бути захищено судом, якщо позивач вважає, що його законний інтерес, за захистом якого він звернувся до суду: а) порушено (щодо протиправних діянь, які мали місце і припинилися) або б) порушується (щодо протиправних діянь, які тривають); або в) створюються перешкоди для його реалізації (щодо протиправних діянь, які тривають і є перешкодами для реалізації права в теперішньому або в майбутньому часі) або г) мають місце інші ущемлення законних інтересів.

Так, Київрадою прийнято рішення від 21.09.2017 №42/3049, яким скасовано розпорядження виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2008 №1241 Про надання Комплексу відпочинку Пуща-Водиця дозволу на проектування та реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 .

Враховуючи те, що позивач та її неповнолітній син мають зареєстроване місце проживання у даному будинку, про яке йдеться в акті індивідуальної дії, і яке було створене в результаті реалізації акту індивідуальної дії, позивач має право на його оскарження, оскільки він безпосередньо стосується її прав та інтересів.

На цій підставі суд також вказує про безпідставність клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування, є Закон України Про місцеве самоврядування в Україні .

Відповідно до пп. 1 п. б ч. 1 ст. 31 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності .

У той же час, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (п. 15 ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Рішення виконавчого комітету ради з питань, віднесених до власної компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою (ч. 9 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні ).

Так, саме на підставі положень п. 15 ч. 1 ст. 26 та ч. 9 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні Київською міською радою оскаржуваним рішенням скасовано розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2008 №1241 Про надання Комплексу відпочинку Пуща-Водиця дозволу на проектування та реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного суд вказує про наступне.

В Основному Законі України передбачено форми та засоби реалізації права територіальних громад на місцеве самоврядування і вказано, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території (частина перша статті 144). На основі цього положення Конституції України в Законі визначено, що у формі рішень рада приймає нормативні та інші акти (частина перша статті 59). Проаналізувавши функції і повноваження органів місцевого самоврядування, врегульовані Конституцією України та іншими законами України, Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію.

У Законі України Про місцеве самоврядування в Україні . передбачено, що рішення виконавчого комітету ради з питань, які належать до компетенції виконавчих органів ради, можуть бути скасовані відповідною радою, і що раді належить право скасовувати акти виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (частина дев`ята статті 59, пункт 15 частини першої статті 26).

Отже, Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 дійшов висновку, що органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення, вносити до них зміни та скасовувати їх на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, керуючись у своїй діяльності ними та актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб судом загальної юрисдикції, тобто в судовому порядку. Однак, як вважає Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009, це не позбавляє орган місцевого самоврядування права за власною ініціативою або ініціативою інших заінтересованих осіб змінити чи скасувати прийнятий ним правовий акт (у тому числі і з мотивів невідповідності Конституції чи законам України).

Конституційний Суд України у рішенні від 16.04.2009 №7-рп/2009 також зазначає, що в Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Крім того, слід зазначити, що у рішення у справі Совтрансавто-Холдинг проти України (Sovtransavto Holding v. Ukraine), №48553/99, п. 96, ECHR 2002-VII зазначено, що з огляду на статтю 1 Конвенції, кожна Договірна держава має гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції .

У справі Рисовський проти України (Rysovskyy v. Ukraine) від 20.10.2011, заява №29979/04 ЄСПЛ визнав низку порушеннь пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; за відсутності будь-яких заперечень з боку Уряду Суд вважає, що право заявника використовувати чотири гектари землі для ведення фермерського господарства, яке ґрунтувалось на рішенні 1992 року, становило майно , яке підпадає під захист статті 1 Першого протоколу (див., mutatis mutandis, рішення від 24 червня 2003 року у справі Стреч проти Сполученого Королівства (Stretch v. the United Kingdom), заява № 44277/98, пункти 32- 35). Отже, зазначене положення Конвенції є застосовним до цієї справи.

Аналізуючи відповідність цього мотивування Конвенції, Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000?I, Онер`їлдіз проти Туреччини [ВП] (Цneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер`їлдіз проти Туреччини (Цneryэldэz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), п. 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (див., серед інших джерел, mutatis mutandis, зазначене вище рішення у справі Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (Pincova and Pinc v. the Czech Republic), п. 58, а також рішення у справі Ґаші проти Хорватії (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05, п. 40, від 13 грудня 2007 року, та у справі Трґо проти Хорватії (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, п. 67, від 11 червня 2009 року).

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2008 №1241 Про надання Комплексу відпочинку Пуща-Водиця дозволу на проектування та реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 , як акт індивідуальної дії, яке скасоване рішенням Київської міської ради від 21.09.2017 №42/3049, станом на момент прийняття останнього, вичерпало свою дію, про що свідчить зареєстроване право власності на будинок АДРЕСА_1 , у Київської міської ради були відсутні повноваження щодо скасування наведеного розпорядження, з урахуванням необхідності дотримання принципу належного урядування , що забезпечує стабільність існуючих правовідносин.

Щодо мотивації необхідності прийняття оскаржуваного рішення від 21.09.2017 №42/3049 тим, що земельна ділянка, на якій збудовано будинок № АДРЕСА_3 , належить до земель рекреаційного призначення, а зміна цього цільового призначення не проводилась, слід зазначити наступне. Як вбачається з інформації з наявного в матеріалах справи Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, сформованого станом на 22.08.2017 року, в графі "категорія земель" міститься відмітка "не визначено", що дає підстави вважати, що у встановленому статтею 20 Земельного кодексу України порядку органи місцевої влади та самоврядування не приймали рішення щодо віднесення земельної ділянки, на якій збудовано будинок НОМЕР_3, до категорії земель рекреаційного призначення. Отже, на час розгляду справи судом, в матеріалах справи відсутні належні документальні докази, які дають підстави вважати, що будівництво здійснено на землях рекреаційного призначення. Протилежного суду на час розгляду справи учасниками справи не доведено.

Як наслідок, рішення Київської міської ради від 21.09.2017 №42/3049 Про скасування розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2008 №1241 Про надання Комплексу відпочинку Пуща-Водиця дозволу на проектування та реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення останніх у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до наявної у матеріалах справи квитанції від 07.02.2018 №15126133, ОСОБА_1 під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 1409,60 грн. Водночас, з огляду на характер заявлених позовних вимог (визнання протиправним та скасування рішення), розмір судового збору за останні складає 704,80 грн. (одна позовна вимога немайнового характеру). Решта сплаченого судового збору (704,80 грн.) є надмірно сплаченим та може бути повернуто ОСОБА_1 у разі звернення до суду у встановленому для цього порядку. Натомість, за рахунок відповідача, як суб`єкта владних повноважень, на користь позивача підлягає присудженню судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Керуючись статтями 77, 139, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_8 ) до Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141, адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Комплексу відпочинку Пуща-Водиця Державного управління справами (код ЄДРПОУ 34477817, адреса місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Вишгородська, 150) задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 21.09.2017 №42/3049 Про скасування розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.09.2008 №1241 Про надання Комплексу відпочинку Пуща-Водиця дозволу на проектування та реконструкцію з добудовою будинку АДРЕСА_1 .

Присудити на користь ОСОБА_1 документально підтверджені понесені нею судові витрати у розмірі 704,80 (семисот чотирьох грн. 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської ради.

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок