Постанова

від 21.10.2019 по справі 520/3888/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2019 р.Справа № 520/3888/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калиновського В.А.,

Суддів: Сіренко О.І. , Кононенко З.О. ,

за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Панченко О.В., м. Харків, повний текст складено 05.08.19 року по справі № 520/3888/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМ"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "СВМ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 29.01.2019 №00000191401, №00000201401; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області на користь ТОВ "СВМ" судові витрати по сплаті судового збору; стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу, розраховані у відповідності до ст.134 КАС України.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМ" задоволено.

Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 29.01.2019 №00000191401, №00000201401.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПОУ 39599198) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМ" (61103, м.Харків, пр-т Науки, буд.77, код ЄДРПОУ 32867694) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 6868 (шість тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 23 коп.

Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2019 року доповнено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 у справі №520/3888/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМ" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМ" (просп. Науки, буд.77, м.Харків, 61103, код ЄДРПОУ 32867694) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 13125 (тринадцять тисяч сто двадцять п`ять гривень) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул.Пушкінська, буд.46, м.Харків, 61057, код ЄДРПОУ 39599198).

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що податкові повідомлення - рішення від 29.01.2019 №00000191401, №00000201401 прийнято контролюючим органом з чітким дотриманням податкового законодавства України, цілком обґрунтовано та правомірно.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Справа розглядається згідно ч. 4 ст. 229 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач, як юридична особа зареєстрований 11.02.2004 року Департаментом реєстрації Харківської міської ради, згідно детальної інформації про юридичну особу (том 1, а.с. 22-25).

Головним управлінням ДФС у Харківській області проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "СВМ" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, з урахуванням п. 102.1 ст. 102 Податкового кодексу України, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2017, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 по 31.12.2017.

Результати перевірки оформлені актом від 09.01.2019 №62/20-40-14-01-08/32867694, яким зафіксовано порушення позивачем приписів податкового законодавства, а саме: пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 44.2, п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність", п.5 та 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", п. 17, п. 20 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 "Витрати", в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 277880 грн., в тому числі за 2015 рік у сумі 48294 грн., за 2016 рік у сумі 167954 грн., за 2017 рік у сумі 61632 грн., п. 201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України з урахуванням пп. 14.1.2 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, ст. 36, ст. 40 Митного кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість у загальному розмірі 117900 грн, в тому числі за грудень 2015 на суму 19816 грн, лютий 2016 - 24643 грн, березень 2016 - 6966 грн, червень 2016 - 17758 грн, липень 2016 - 24153 грн, вересень 2016 - 6475 грн, листопад 2016 - 6877 грн, грудень 2016 - 11212 грн. (том 1 а.с. 26-89).

На підставі вищевказаного акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 29.01.2019 № 00000191401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 335276,50 грн. (основний платіж 277880 грн., штрафні санкції - 57396,50 грн.) (том 1 а.с. 92);

- від 29.01.2019 № 00000201401 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 122605 грн. (основний платіж 98084 грн., штрафні санкції - 24521 грн.) (том 1 а.с. 90).

Не погодившись з винесеними контролюючим органом податковими повідомлення - рішеннями, позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження та подав скаргу до Державної фіскальної служби України від 12.02.2019 № 2/с (вхідний 15.02.2019 № 6045/6) (том 1 а.с. 94-101).

Державна фіскальна служба України рішенням про результати розгляду скарги від 03.04.2019 № 15585/6/99-99-11-04-01-25 податкові повідомлення - рішення залишила без змін, а скаргу - без задоволення (том 1 а.с. 102-105).

Не погоджуючись з податковими повідомлення-рішеннями від 29.01.2019 №00000191401, №00000201401, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем положень Податкового кодексу України та Митного кодексу України, які в подальшому слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень від 29.01.2019 №00000191401, №00000201401 є безпідставними. В свою чергу, позивачем доведено перед судом належними та допустимими доказами по справі правомірність формування податкового кредиту та зменшення об`єкту оподаткування податком на прибуток.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Щодо встановленого контролюючим органом порушення позивачем пп. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п. 44.2, п. 44.1 ст.44 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на прибуток всього в сумі 277880 грн., колегія суддів зазначає наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "СВМ" (Замовник) укладено ряд договорів транспортного експедирування з ФОП Гірний І.Є. від 19.04.2014 № 16; ФОП Кльок С.Я. від 01.11.2016 № 1; ФОП Попик Л ОСОБА_1 від 08.09.2017 № 08/09/1; ТОВ "ІМ-ПА Плюс" від 16.12.2016 № 1-15/12-16; ТОВ "ГУД Логістик" від 13.02.2017 № 778 (Експедитори).

Так, між ТОВ "СВМ" (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 . (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування № 16 від 19.04.2014, згідно з яким Експедитор бере на себе зобов`язання виконати послуги транспортного експедирування пов`язані з організацією перевезень вантажу Замовника, визначеного в письмових замовленнях, а саме: розроблення маршруту перевезення, пошук перевізника, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу (том 2 а.с. 217-220).

Виконання вказаного договору підтверджено наступними первинними документами: акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 10.03.2015 № ОУТ -000397, від 31.03.2015 № ОУТ -000406, від 27.04.2015 № ОУТ - 000424, від 15.06.2015 № ОУТ - 000459, від 25.06.2015 № ОУТ - 000480, від 27.07.2015 № ОУТ - 000514, від 31.08.2015 № ОУТ-000561, від 22.09.2015 № ОУТ-000596, від 26.10.2015 № ОУТ-000648, від 20.11.2015 № ОУТ-000680, від 14.12.2015 № ОУТ-000699, від 10.03.2016 № ОУТ-000760, від 12.04.2016 № ОУТ-000798, від 25.04.2016 № ОУТ-000814, від 26.05.2016 № ОУТ-000845, від 17.06.2016 № ОУТ-000863, від 11.07.2016 № ОУТ-000889, від 15.08.2016 № ОУТ-000932, від 01.10.2016 № ОУТ-001015, від 18.10.2016 № ПУ-0001033; довідки від 05.03.2015 № 2, від 27.03.2015 № 2, від 23.04.2015 № 2, від 11.06.2015 № 2, від 23.06.2015 № 1, від 23.07.2015 № 1, від 28.08.2015 № 1, від 18.09.2015 № 1, від 22.10.2015 № 2, від 18.11.2015 № 2, від 11.12.2015 № 1, від 07.03.2016 № 1, від 08.04.2016 № 4, від 21.04.2016 № 2, від 20.0.52016 № 1, від 14.06.2016 № 1, від 08.07.2016 № 2, від 10.08.2016 № 1, від 29.09.2016 № 1, від 14.10.2016 № 1;транспортне замовлення від 02.03.2015 №1, від 24.03.2015 № 1, від 20.04.2015 № 1, від 09.06.2015 № 1, від 19.06.2015 № 1, від 20.07.2015 № 1, від 24.08.2015 № 1, від 15.09.2015 № 1, від 19.10.2015 № 1, від 13.11.2015 № 1, від 09.12.2015 № 1, від 02.03.2016 № 1, від 06.04.2016 № 1, від 20.04.2016 № 1, від 17.05.2016 № 1, від 10.06.2016 № 1, від 06.07.2016 № 1, від 04.08.2016 № 1, від 27.09.2016 № 1, від 10.10.2016 № 1; міжнародна ТТН (CMR) від 05.03.2015 № 435647, від 27.03.2015 № 435649, від 23.04.2015 № 198810, від 11.06.2015 № 207997, від 22.06.2015 № 477431, від 22.07.2015 № 116183, від 27.08.2015 № 035535, від 18.09.2015 № 001391, від 21.10.2015 № 0001107, від 17.11.2015 № 509953, від 11.12.2015 № 204584, від 07.03.2016 № 536332, від 08.04.2016 № 956362, від 21.04.2016 № 906282, від 20.05.2016 № 552925, від 14.06.2016 № 552945, від 08.07.2016 № 335991, від 10.08.2016 № 552982, від 28.09.2016 № 001004, від 14.10.2016 № 005159; рахунки фактура від 05.03.2015 № 397, від 27.03.2015 № 406, від 23.04.2015 № 424, від 16.06.2015 № 137, від 23.06.2015 № 480, від 23.07.2015 № 514, від 28.08.2015 № 561, від 18.09.2015 № 596, від 22.10.2015 № 648, від 18.11.2015 № 680, від 11.12.2015 № 699, від 07.03.2016 № 760, від 08.04.2016 № 798, від 21.04.2016 814, від 20.05.2016 № 845, від 14.06.2016 № 863, від 08.07.2016 № 889, від 10.08.2016 № 932, від 29.09.2016 № 1015, від 14.10.2016 № 1033; платіжні доручення від 11.03.2015 № 58, від 31.03.2015 № 76, від 28.04.2015 № 104, від 11.06.2015 № 459, від 25.06.2015 № 147, від 28.07.2015 № 169, від 01.09.2015 № 199, від 23.09.2015 № 224, від 27.10.2015 № 249, від 23.11.2015 № 279, від 17.12.2015 № 305, від 11.03.2016 № 74, від 13.04.2016 № 108, від 29.04.2016 № 132, від 31.05.2016 № 14, від 22.06.2016 № 46, від 12.07.2016 № 64, від 18.08.2016 № 119, від 04.10.2016 № 175, від 19.10.2016 № 195; картка по рахунку 631 з ФОП ОСОБА_3 І.Є ОСОБА_4 (том 2 а.с. 108-216, 221-250, том 3 а.с. 1-33).

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВМ" (Клієнт) укладено з ТОВ "Ім-Па Плюс" (Експедитор) договір транспортного експедирування № 1-15/12-16 від 16.12.2016, згідно з яким Експедитор бере на себе зобов`язання виконати послуги транспортного експедирування пов`язані з перевезення вантажу Замовника, визначеного в письмових заявках (том 2 а.с. 98-99).

Виконання вказаного договору підтверджено наступними первинними документами: акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) від 20.12.2016 № ОУТ -06/12, рахунок - замовлення від 16.12.2016 № ІМПА -15695, міжнародна ТТН (CMR) від 16.12.2016 б/н, платіжне доручення від 20.12.2019 № 267, картка по рахунку 631 з ТОВ "Ім-Па Плюс" (том 2 а.с. 100-107).

Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "СВМ" (Замовник) та ФОП Кльок С.Я. (Експедитор) укладено договір транспортного експедирування № 1 від 01.11.2016, згідно з яким Експедитор бере на себе зобов`язання виконати послуги транспортного експедирування пов`язані з організацією перевезень вантажу Замовника, визначеного в письмових замовленнях, а саме: розроблення маршруту перевезення, пошук Перевізника, організація забезпечення відправлення та одержання вантажу (том 2 а.с. 72-75).

Виконання вказаного договору підтверджено наступними первинними документами: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.11.2016 № ПУ-0000013, від 06.01.2017 № ПУ-0000044/1, від 06.01.2017 № ПУ-0000045, від 02.02.2017 № ПУ-0000051, від 12.04.2017 № ПУ-0000104, від 11.05.2017 № ПУ-0000129, від 29.05.2017 № ПУ-0000153, від 24.06.2017 № ПУ-0000185, від 14.07.2017 № ПУ-0000198, від 20.07.2017 № ПУ-0000201, від 28.08.2017 № ПУ-0000241; довідки від 18.11.2016 № 1, від 04.01.2017 № 1, від 04.01.2017 № 2, від 31.01.2017 № 1, від 05.04.2017 № 5, від 09.05.2017 № 1, від 26.05.2017 № 1, від 22.06.2017 № 3, від 12.07.2017 № 1, від 18.07.2017 № 1, від 22.08.2017 № 1; транспортні замовлення від 16.11.2016 № 1, від 03.01.2017 № 1, від 03.01.2017 № 2, від 25.01.2017 № 1, від 30.03.2017 № 1, від 03.05.2017 № 1, від 22.05.2017 № 1, від 19.06.2017 № 1, від 07.07.2017 № 1, від 17.07.2017 № 1, від 17.08.2017 № 1; міжнародні ТТН (CMR) від 18.11.2016 № 0025434, від 03.01.2017 № 055746, від 04.01.2017 № 0000501, від 30.01.2017 № 873805, від 05.04.2017 № 005184, від 09.05.2017, від 25.05.2017, від 22.06.2017, від 12.07.2017, від 18.07.2017, від 22.08.2017 № 0044388; платіжні доручення від 25.11.2016 № 247, від 10.01.2017 № 8, від 07.02.2017 № 44, від 13.04.2017 № 114, від 12.05.2017 № 142, від 01.06.2017 № 166, від 30.06.2017 № 198, від 17.07.2017 № 221, від 26.07.2017 № 229, від 05.09.2017 № 268; рахунки-фактури від 18.11.2016 № СФ-0000013, від 04.01.2017 № СФ-0000044/1, від 04.01.2017 № СФ-0000045, від 31.01.2017 № СФ-0000051, від 05.04.2017 № СФ-0000104, від 09.05.2017 № СФ-0000129, від 26.05.2017 № СФ-0000153, від 22.06.2017 № СФ-0000185, від 12.07.2017 № СФ-0000198, від 18.07.2017 № СФ-0000201, від 22.08.2017 № СФ-0000241; картка рахунку 631 (том 2 а.с. 18-73, 76-97).

Крім того, між ТОВ "СВМ" (Клієнт) та ТОВ "Гуд Логістік" (Експедитор) укладено договір транспортно-експедиторського обслуговування № 778 від 13.02.2017, згідно з яким Експедитор зобов`язується організувати за рахунок Клієнта транспортно-експедиторське обслуговування, перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів по території України і в міжнародному сполученні автомобільним транспортом (том 1 а.с. 228-233).

Виконання вказаного договору підтверджено наступними первинними документами: акти надання послуг від 27.02.2017 № 2702/9, від 20.03.2017 № 2003/8, від 24.03.2017 № 2403/8; довідка від 17.03.2017 № 6236, від 21.03.2017 № 6292; міжнародні ТТН (CMR) від 24.02.2017 № 125183, від 17.03.2017, від 21.03.2017 № 521808; платіжні доручення від 28.02.2017 № 59, від 22.03.2017 № 83, від 24.03.2017 № 93, рахунки на оплату від 24.02.2017 № 686, від 16.03.2017 № 983, від 21.03.2017 № 1057; картка рахунку 631 (том 1 а.с. 205-216, 234-250, том 2 а.с.1-15).

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ "СВМ" (Клієнт) та ФОП ОСОБА_5 (Експедитор) укладено договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування по перевезенню вантажів автомобільним транспортом у внутрішньому та міжнародному сполученні № 08/09/1 від 08.09.2017, згідно з яким Експедитор зобов`язується від імені і за рахунок Клієнта укласти договір про доставку вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні із третьою стороною - Перевізником, контролювати виконання договору, укладеного з перевізником (том 1 а.с. 217-218).

Виконання вказаного договору підтверджено наступними первинними документами: акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 13.09.2017 № ПП-0002330; довідка від 12.09.2017 № 12/09/1; заявка від 05.09.2017; міжнародна ТТН (CMR) від 11.09.2017 № 0042579; платіжне доручення від 14.09.2017 № 287; рахунок-фактура від 12.09.2017 № ПП-0002330; картка рахунку 631 (том 1 а.с. 219-227).

Поряд із цим, зі змісту акту перевірки встановлено, що позивачем на підтвердження витрат по отриманим транспортно - експедиційним послугам за вищевказаними договорами надані договори, акти, транспортні заявки, довідки про транспортні витрати, міжнародні товарно - транспортні накладні (CMR).

Як зазначив відповідач в акті перевірки, позивачем не надано до перевірки документи, що підтверджують витрати експедитора, понесені у зв`язку із залученням третіх осіб, надання яких передбачено умовами договорів транспортно - експедиторського обслуговування.

Колегія суддів, дослідивши документи по справі, звертає увагу на те, що відповідно до умов укладених договорів, погодження сторонами вартості транспортно - експедиційних послуг відбувається саме на етапі підписання заявки на транспортне перевезення, тобто до фактичного перевезення вантажу.

Так, відповідно до положень ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" від 01.07.2004 № 1955 факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилань контролюючого органу при проведені документальної планової виїзної перевірки ТОВ "СВМ" на завищення позивачем показника рядка 2050 звіту про фінансовий результат "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) у загальному розмірі 895533 грн. по взаємовідносинам позивача з ФОП Кльок С.Я., ФОП ОСОБА_3 І. ОСОБА_6 , ФОП Попик Л.Я., ТОВ "Гуд Логістик", ТзОВ "Ім-ПА Плюс", оскільки понесені позивачем витрати у розмірі 895533 грн підтверджені відповідними первинними документами, які не мають дефектів форми, змісту або походження.

Щодо завищення витрат по рядку 2180 Фінансового звіту "Інші операційні витрати", внаслідок безпідставного формування резерву сумнівних боргів на суму 648246 грн. за 2016 рік, суд встановив наступне.

Відповідно до банківської виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.07.2016 по 18.07.2016 на рахунку ПУАТ "ФідоБанк", який визначено неплатоспроможним, втрачено кошти у розмірі 648246,27 грн.

Оголошення про ліквідацію ПУАТ "ФідоБанк" надруковано в газеті "Голос України" № 138 (6392) від 23 липня 2016 року.

Позивачем на підтвердження наміру та здійснення діяльності направленої на повернення втрачених коштів під час проведення перевірки надавалось листування з Фондом гарантування вкладів фізичних та тимчасовим адміністратором ПУАТ "ФідоБанк" (том 1 а.с. 195-203 ).

Так, ТОВ "СВМ" до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у встановлені строки подано заяву №1 про задоволення вимог кредиторів на суму 648246,27 грн.

Відповідно до наказу ТОВ "СВМ" № 1 "Про облікову політику" від 04.01.2016 року товариством передбачено створення резерву сумнівних боргів (п. 3.3 Наказу).

Як зазначено в акті перевірки, на думку контролюючого органу, "резерв сумнівних боргів створюється виключно на поточну дебіторську заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги. На решту дебіторської заборгованості резерв сумнівних боргів не створюється".

Колегія суддів вважає такі твердження контролюючого органу необгрунтованими, з огляду на наступне.

Порядок формування та відображення у бухгалтерському обліку резервів сумнівних боргів регулюється нормами П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". Основні правила полягають у такому.

Створення РСБ є обов`язковим практично для всіх підприємств, в обліку яких значиться поточна дебіторська заборгованість. Виняток становлять: бюджетні організації та підприємства, які складають фінансову звітність відповідно до МСФЗ, і суб`єкти малого підприємництва (єдиноподатники 3 групи) та мікропідприємництва. Рішення щодо того, формувати чи не формувати РСБ, мікропідприємства фіксують у наказі про облікову політику.

Резерв сумнівних боргів створюють тільки під поточну дебіторську заборгованість, яка одночасно відповідає таким вимогам ( п. 7 П(С)БО 10):

- є фінансовим активом, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив іншого підприємства ( п. 4 П(С)БО 13 "Фінансові інструменти");

- не придбана підприємством і не призначена для продажу;

- не вважається безнадійною, а є сумнівною, тобто такою, щодо якої існує невпевненість в її погашенні ( п. 4 П(С)БО 10).

Визначають величину РСБ одним із двох методів ( п. 8 П(С)БО 10):

- із застосуванням абсолютної суми сумнівної заборгованості;

- з використанням коефіцієнта сумнівності.

Методи розрахунку РСБ, які застосовуються на підприємстві, фіксують у наказі про облікову політику.

Відповідно до п. 7 ПБО 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Мінфіну України від 08.10.99 р. № 237, поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів.

Згідно з п. 4 ПБО 13 "Фінансові інструменти , затвердженого наказом Мінфіну України від 30.11.2001 р. № 559, до фінансових активів належать: грошові кошти та їх еквіваленти; контракт, що надає право отримати грошові кошти або інший фінансовий актив від іншого підприємства; контракт, що надає право обмінятися фінансовими інструментами з іншим підприємством на потенційно вигідних умовах; інструмент власного капіталу іншого підприємства.

Виключення безнадійної дебіторської заборгованості з активів здійснюється з одночасним зменшенням величини резерву сумнівних боргів. У разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги списується з активів на інші операційні витрати. Сума відшкодування раніше списаної безнадійної дебіторської заборгованості включається до складу інших операційних доходів (п. 11 ПБО 10).

Підприємство, яке в бухгалтерському обліку відображає нарахування резерву сумнівних боргів, при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток здійснює коригування "бухгалтерського" фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, у порядку, визначеному пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Податкового кодексу України.

Після запровадження у банку тимчасової адміністрації рух грошових коштів на поточному рахунку клієнта обмежується. У зв`язку з цим такі кошти на підставі п. 4 П(С)БУ 10 можуть бути кваліфіковані як сумнівна дебіторська заборгованість. Це підтверджено Мінфіном у листі від 18.10.2010 р. № 31-34020-20-10/28202. У ньому було запропоновано у випадку визнання підприємством заборгованості банку за коштами сумнівною, відобразити її суму за кредитом рахунку 31 "Рахунки в банках" і дебетом рахунку 37 "Розрахунки з різними дебіторами".

Таким чином, підприємство може зменшити фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних ПБО або МСФЗ. Фінансовий результат до оподаткування у цьому випадку можна зменшити лише тоді, коли одночасно виконуються дві умови: на певну суму здійснюється коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів; на цю саму суму збільшився фінансовий результат до оподаткування згідно з національними ПБО або МСФЗ.

Так, на виконання вище вказаних положень законодавства, позивачем у бухгалтерському обліку розраховано резерв сумнівних боргів та зменшено фінансовий результат, що підтверджується бухгалтерськими довідками від 30.06.2016, від 31.07.2016 та карткою по рахунку № 944 (том 1 а.с. 188-189) .

На підставі бухгалтерських довідок від 30.06.2016 та 31.07.2016 ТОВ "СВМ" у бухгалтерському обліку відображено наступні проводки "Відображено дебіторську заборгованість" Дт 3771 Кт 311 на суму 648246,27 грн, "Сформовано резерв сумнівних боргів" Дт 944 Кт 389 на суму 648246,27 грн.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про правомірність формування ТОВ "СВМ" резерву сумнівних боргів на грошові кошти у розмірі 648246,27 грн, які втрачені на рахунках ліквідованого ПАТ "Фідо Банк".

Щодо висновку контролюючого органу про безпідставність завищення позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 117900,0 грн., суд зазначає наступне.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що ТОВ "СВМ" протягом листопада 2015-грудня 2016 року придбано у ПП "Поляра-ХІМ" (36455821), ПП "Лєпта -ХІМ" (40731110) клей полівінілацетатний в асортименті вітчизняного виробництва.

Так, позивачем на підставі усної домовленості придбано у ТОВ "Поляра - ХІМ" клей полівінілацетатний.

Виконання усних домовленостей підтверджено наступними первинними документами: податкові накладні від 26.11.2015 № 206, від 24.12.2015 № 250, від 27.01.2016 № 119, від 04.03.2016 № 39, від 19.05.2016 № 120, від 31.05.2016 № 228, від 30.03.2016 № 221, від 14.07.2016 № 77, від 20.09.2016 № 148; видаткові накладні від 26.11.2015 № 2220, від 24.12.2015 № 2513, від 27.01.2016 № 102, від 04.03.2016 № 433, від 19.05.2016 № 1079, від 31.05.2016 № 1185, від 30.06.2016 № 1421, від 14.07.2016 № 1498, від 20.09.2016 № 1994; рахунки на оплату від 25.11.2015 № 2440, від 23.12.2015 № 2752, від 25.11.2016 № 116, від 02.03.2016 № 466, від 18.05.2016 № 1145, від 27.05.2016 № 1247, від 30.06.2016 № 1505, від 12.07.2016 № 1593, від 19.09.2016 № 2109; платіжні доручення від 26.11.2015 № 283, від 24.12.2015 № 316, від 29.01.2016 № 30, від 10.03.2016 № 72, від 27.05.2016 № 7, від 01.06.2016 № 17, від 06.07.2016 № 57, від 19.07.2016 № 74, від 22.09.2016 № 164 (том 1 а.с. 134-159).

Придбаний клей полівінілацетатний отримано водієм ТОВ "СВМ" ОСОБА_7 Б.С. (наказ про прийом на роботу від 16.08.2011 № 85-К (том 1 а.с. 131)). Транспортування зі складу постачальника здійснено власним транспортним засобом RENAULT Master, реєстраційний номер НОМЕР_2 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу від 16.08.2011(том 1 а.с. 132)).

Також, між позивачем (Покупець) та ТОВ "ЛЄПТА -ХІМ" (Постачальник) укладено договір поставки від 13.10.2016 № 13, згідно з яким Постачальник зобов`язується поставляти Покупцю хімічну продукцію (том 1 а.с. 106-108).

Реальність виконання умов вищевказаного договору поставки підтверджується документами первинного обліку, а саме: податкові накладні від 13.10.2016 № 16, від 08.11.2016 № 15, від 13.12.2016 № 29, від 21.12.2016 № 55; видаткові накладні від 13.10.2016 № 17, від 08.11.2016 № 66, від 13.12.2016 № 155, від 21.12.2016 № 177; рахунки на оплату від 13.10.2016 № 19, від 07.11.2016 № 66, від 09.12.2016 № 157, від 20.12.2016 № 186; платіжні доручення від 19.10.2016 № 196, від 11.11.2016 № 225, від 29.12.2016 № 280, від 26.1.22016 № 275 (том 1 а.с. 109-126).

Поряд із цим, Державна фіскальна служба України листом від 23.06.2016 № 13855/6/99-99-15-03-02-15 було надано наступне роз`яснення.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Відповідно до підпункту "і" пункту 201.1 статті 201 ПКУ у податковій накладній вказується код товару згідно з УКТ ЗЕД, але тільки для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України (в редакції, що діяла протягом 2015-2016).

Форму податкової накладної та Порядок її заповнення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до складу податкового кредиту.

При цьому податкова накладна, що містить помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до складу податкового кредиту.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що зазначення платником податку у графі 4 податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН, коду УКТ ЗЕД товару, виробленого в Україні та який не є підакцизним товаром, за умови, що таке зазначення коду УКТ ЗЕД не заважає ідентифікувати операцію з постачання товару та її сторони, відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України не може бути єдиною підставою для виключення сум ПДВ, зазначених у такій податковій накладній, зі складу податкового кредиту покупця - платника податку.

Придбаний позивачем у ПП "Поляра-ХІМ" та ПП "Лєпта-ХІМ" клей полівінілацетатний, придбаний останніми у ПМП "Конкорд".

Так, на запит позивача, ПП "Поляра-ХІМ" листом від 04.02.2019 б/н повідомило позивача, що за весь час співпраці платнику податку постачався клей вітчизняного виробника ПМП "Конкорд".

ПМП "Конкорд" здійснює виробництво та продаж власної хімічної продукції найвищої якості, в тому числі полівінілацетатного клею (том 1 а.с. 127).

Таким чином, ТОВ "СВМ" сформовано податковий кредит у розмірі 117900 грн по ТМЦ вироблених в Україні, а тому зазначення коду УКТ ЗЕД в податкових накладних складених в період з листопада 2015 по грудень 2016 не є в даному випадку обов`язковою вимогою.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність включення ТОВ "СВМ" до складу податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 117900,0 грн, що в свою чергу свідчить про безпідставність та необґрунтованість винесення контролюючим органом спірного податкового повідомлення - рішення від 29.01.2019 №00000201401.

При цьому, судова колегія зазначає, що відповідальність щодо правильності складання та реєстрації податкових накладних несе постачальник ПП "Поляра-ХІМ" (36455821), ПП "Лєпта -ХІМ" (40731110), а не покупець ТОВ "СВМ", оскільки на нього покладено обов`язок по складанню та реєстрації податкових накладних.

Щодо твердження контролюючого органу про порушення позивачем приписів ст. 36 та ст. 40 Митного кодексу України, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися групи країн, митні союзи країн, регіон частина країн, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Відповідно до ч.9 ст. 36 Митного кодексу України особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з території спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Приписи ст. 36, ст. 40 Митного кодексу України застосовуються для визначення країни походження товару з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Суд зауважує, що податкові накладні складені ПП "Поляра-ХІМ" та ПП "Лєпта -ХІМ" на адресу ТОВ "СВМ", у зв`язку з постачанням товару вітчизняного виробництва по території України.

Таким чином суд апеляційної інстанції вказує на безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем положень Митного кодексу України.

Враховуючи вище наведене, беручи до уваги безпідставність висновків контролюючого органу про порушення позивачем положень Податкового кодексу України та Митного кодексу України, які в подальшому слугували підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень від 29.01.2019 №00000191401, №00000201401, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем доведено перед судом належними та допустимими доказами по справі правомірність формування податкового кредиту та зменшення об`єкту оподаткування податком на прибуток, тому адміністративний позов підлягає задоволенню, а податкові повідомлення - рішення скасуванню як незаконні та протиправні.

При цьому, колегія суддів вважає хибними посилання скаржника на відсутність в рішенні суду першої інстанції посилання на законодавство, що регламентує створення резерву сумнівних боргів оскільки таке твердження не є безумовною підставою для висновків про неправомірність рішення в даній частині. Позивачем з даного приводу надавались детальні письмові пояснення щодо створення резерву сумнівних боргів та відображення таких операцій у бухгалтерському обліку. Інших доводів неправомірності прийнятого рішення у цій частині апелянт у своїй скарзі не наводить.

Щодо доводів апеляційної скарги про неправомірність стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Апеляційна скарга в цій частині містить лише цитування норм чинного законодавства. По суті в апеляційній скарзі не наведено, які ж саме первинні документи не надано позивачем на підтвердження оплати витрат на правову допомогу та або які первинні документи складені з порушенням вимог чинного законодавства. В свою чергу, до матеріалів справи позивачем було долучено договір про надання правової допомоги від 17.04.2019 року № 3; акти здачі-приймання наданих послуг від 26.04.2019 року № 3, від 31.05.2019 № 4, від 27.06.2019 № 7, від 26.07.2019 № 12; рахунки на оплату від 26.04.2019 року № 1, від 31.05.2019 № 4, від 27.06.2019 № 7, від 26.07.2019 № 12; банківські виписки за 15.05.2019, 04.06.2019, 08.07.2019, 26.07.2019, платіжні доручення від 15.05.2019 № 180, від 04.06.2019 № 201, від 08.07.2019 № 236, від 26.07.2019 №255.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що долучені первинні документи в повному обсязі підтверджують витрати на правову допомогу по справі № 520/3888/19.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 року по справі 520/3888/19 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.07.2019 року по справі № 520/3888/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)В.А. Калиновський Судді (підпис) (підпис) О.І. Сіренко З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 24.10.2019 року