Постанова

від 15.10.2019 по справі 826/14894/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/14894/17 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Губської Л.В., Епель О.В., секретар судового засідання Гордієнко Л.М., за участі представника позивача Сперкача С.В., представника відповідача Васильченко Ж.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теміс СМТ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В :

17.11.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Теміс СМТ" (далі - ТОВ "Теміс СМТ") звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.08.2017 року №2062615147.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що перевірка в порушення вимог статті 78.8 та статті 86 Податкового кодексу України не проводилася та акт перевірки №39/26-15-13-07-01/32958461 від 09.03.2016 року, на який міститься посилання у податковому повідомленні-рішенні №2062615147 від 09.08.2017 року, не складався, копія такого акту ТОВ Теміс СМТ не надавався та й відповідно позивачем не підписувався. При цьому зазначають, що ухвала Печерського районного суду міста Києва від 25.08.2016 року №757/26606/16-к відношення до позивача не має, оскільки в останній не згадується ТОВ Теміс СМТ . Також зазначають, що зі змісту ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.08.2016 року №757/26606/16-к вбачається, що відповідну перевірку доручено працівникам Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, а не ГУ ДФС у м. Києві.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 р. позовні вимоги задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення, прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві №2062615147 від 09.08.2017 року.

Суд першої інстанції виходив з того, що фактично контролюючим органом повторно визначено податкові зобов`язання ТОВ Теміс СМТ з податку на прибуток за декларацією на прибуток від 27.02.2015 року №9081216454, проте з інших правових підстав.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 березня 2019 року як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що при нарахуванні податкових зобов`язань за спірним податковим повідомленням-рішенням повторного визначення податкового зобов`язання ТОВ Теміс СМТ з податку на прибуток не відбулося, оскільки у вході перевірки використовувалися дані однієї декларації з податку на прибуток ТОВ Теміс СМТ за 2014 рік (від 27.02.2015 року №9081216454), проте, податкові зобов`язання нараховано у розрізі двох різних контрагентів (ТОВ Сетмаркет та ТОВ Мікас Плюс ), за двома різними операціями, тобто за два різні порушення.

Позивачем відзив на апеляційну скаргу не подано.

В судовому засідання представник відповідача підтримав аргументи апеляційної скарги, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Справу розглянуто в межах доводів апеляційної скарги.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 23.02.2016 по 29.02.2016 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ ТЕМІС СМТ (код 32958461) з питань дотримання податкового законодавства під час здійснення операцій з ТОВ МІКАС ПЛЮС (код 38148234; припинено 07.05.2014) та ТОВ СЕТМАРКЕТ (код 38388380; припинено 07.05.2014) за період з 01.01.2012 по 31.12.2014.

За результатами перевірки складено акт від 09.03.2016 року №39/26-15-14-07-01/32958461, із змісту якого вбачається, що перевірка проведена на підставі наказу від 15.02.2016 року № 539 та згідно направлень від 16.02.2016 року згідно з пп. 75.1.2., 78.1.11. ПК України на виконання постанови старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у м. Києві Гончарової О.М. від 10.02.2015 року, що винесена в межах кримінального провадження № 32014100000000052, про призначення перевірки ТОВ ТЕМІС СМТ з питань дотримання податкового законодавства за наведений вище період з відносинами із зазначеними контрагентами.

Під час перевірки використано протокол допиту ОСОБА_1 від 28.03.2015 року (номінальний керівник та засновник ТОВ МІКАС ПЛЮС ), а також копія вироку Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2015 року у справі № 757/15070/15-к про визнання громадянки ОСОБА_1 винною у скоєнні злочину, передбаченому ч. 5 ст. 27, ч. 1 та ч. 2 ст. 205 КК України.

Зазначається, що на запит від 22.02.2016 року документів по відносинам з контрагентами не надано, про що складено відповідні акти від 25.02.2016, 26.02.2016, 29.02.2016.

При цьому, п. 3.1., пп. 3.1.2. акту перевірки зазначено, що загалом задекларовано витрат на 15 780 601,00 грн. Встановлено завищення витрат за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 рік на загальну суму 4 350 150,00 грн., а саме: 2012 - на 996 645,00 грн., за 2013 - на 2 733 821,00 грн., за 2014 - на 619 684,00 грн.

Враховуючи те, що позивачем не надано документів на підтвердження взаємовідносин із зазначеними контрагентами та на підтвердження витрат, враховуючи інформацію по контрагентам, зроблено висновок про не підтвердження взаємовідносин із контрагентами та завищення витрат.

Відносно ТОВ СЕТМАРКЕТ зазначено, що 17.05.2014 року припинено юридичну особу у зв`язку з банкрутством на підставі рішення господарського суду від 30.04.2014 року. Свідоцтво платника ПДВ від 01.11.2012 року анульовано 30.04.2014 року. В ході аналізу податкової звітності встановлена відсутність ресурсів, необхідних для провадження господарської діяльності. Загальна чисельність працюючих - 1 особа.

Відносно ТОВ МІКАС ПЛЮС в акті перевірки зазначається, що товариство припинено 30.04.2014 року у зв`язку з банкрутством на підставі рішення господарського суду від 30.04.2014 року. Свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ від 01.11.2012 року анульовано 04.04.2014 року. Зазначено, що в ході аналізу податкової звітності не встановлено наявності ресурсів, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності. Загальна чисельність працюючих - 1 особа.

В даному акті перевірки зазначено про вирок Печерського районного суду м. Києва від 31.08.2015 року у справі №757/15070/15-к про визнання громадянки ОСОБА_1 винною у скоєнні злочину, передбаченому ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 1 та ч. 2 ст. 205 КК України, яким встановлено, що ОСОБА_1 за грошову винагороду придбала та перереєструвала на своє ім`я ТОВ МІКАС ПЛЮС для прикриття незаконної діяльності без мети здійснення підприємницької діяльності. Дії кваліфіковані як пособництво у фіктивному підприємництві. За висновками Акту перевірки первинні документи за відносинами з цим контрагентом не можуть засвідчувати проведення господарських операцій.

З урахуванням викладеного в акті перевірки встановлено порушення ст.134, пп. 138.1.1, п. 138.2., пп. 139.1.9. ПК України у зв`язку з тим, що до складу витрат віднесені витрати за відносинами із вищезгаданими контрагентами, в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 840 264,00 грн., у т.ч. по періодам: 2012 - 209 295,00 грн., 2013 - 519 426,00 грн., 2014 - 111 543,00 грн.

При цьому, враховуючи положення п. 102.1. ПК України щодо строків давності, відповідач робить висновок, що позивач є вільним від зобов`язання з податку у розмірі 209 295,00 грн. за 2012 рік.

Визначена загальна сума зобов`язань: 325 277,19 грн. (260 221,75 грн. - за основним зобов`язанням; 65 055,44 грн. - за штрафними санкціями). Пеня складає 187 924,92 грн.

Щодо ПДВ в пп. 3.2.2. акту перевірки зазначається, що перевіркою встановлено завищення сум податкового кредиту за період з 01.01.2012 року по 31.12.2014 рік за результатами перевірки взаємовідносин з ТОВ СЕТМАРКЕТ та ТОВ МІКАС ПЛЮС на 870 030,00 грн. по періодах: грудень 2012 - 199 329,00 грн., січень 2013 - 21 946,00 грн., лютий 2013 - 9573,00 грн., березень 2013 - 33275,00 грн., квітень 2013 - 75716,00 грн., травень 2013 - 34964,00 грн., червень 2013 - 14143,00; липень 2013 - 28876,00; серпень 2013 - 11611,00 грн.; вересень 2013 - 35894,00 грн.; жовтень 2013 - 46008,00 грн., листопад 2013 - 126 660,00 грн., грудень 2013 - 108098,00 грн.; січень 2014 - 121493,00 грн.; лютий 2014 - 2 444,00 грн.

За результатами дослідження декларацій встановлено формування податкового кредиту за рахунок ТОВ МІКАС ПЛЮС у сумі ПДВ 331 911,72 грн., за рахунок ТОВ СЕТМАРКЕТ у сумі ПДВ 538 118,41 грн.

За номенклатурою поставки, визначеною в податкових накладних, предметом поставки з боку ТОВ СЕТМАРКЕТ є стійки пластикові, батареї, клемники, мікроперемачі, електроліт конденсатор, керамічний, мікросхеми, світлодіоди, датчики, плати друковані, діоди та інша аналогічна продукція на суму 2 604 381,15 грн.

За номенклатурою поставки, визначеною в податкових накладних, предметом поставки з боку ТОВ МІКАС ПЛЮС є дроселі, мікросхеми, фільтри, штирі на плату, резистори та інші аналогічні електрокомплектуючі на суму 1 629 734,47 грн.

Враховуючи вищевикладені висновки щодо ненадання під час перевірки документів на підтвердження даних обліку та податкових вигод, відповідач дійшов до висновку про порушення п. 185.1., 198.1., 198.3., 198.6., 201.10 ПК України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на 870 030 грн.

Встановлено, що позивачем занижено податок до сплати у розмірі 870 030,00 грн.

Між тим, враховуючи положення п. 102.1. ПК України щодо строків давності, відповідач робить висновок, що позивач є вільним від зобов`язання з податку у розмірі 222 471,00 грн., у тому числі: за грудень 2012 - 199 329,00 грн.; січень 2013 - 21 946,00 грн.; лютий 2013 - 1 196,0 грн.

Визначена загальна сума зобов`язань з ПДВ: 342 385,00 грн. (273 908,00 грн. - за основним зобов`язанням; 68 477,00 грн. - за штрафними санкціями). Пеня складає 189 650,80 грн.

На підставі акту перевірки від 09.03.2016 року № 39/26-15-14-07-01/32958461. відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 05.04.2016 року.

- №0502615147, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на 260 221,75 грн. за основним зобов`язанням та на 65 055,44 грн. за штрафними санкціями;

- № 051261547, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем податок на додану вартість на 273 908,00 грн. за основним зобов`язанням та на 67447,00 грн. за штрафними санкціями.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення є предметом розгляду адміністративної справи 826/10205/16.

Проте, 09.08.2017 року Головним управлінням ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення №2062615147, яким ТОВ Теміс СМТ збільшено грошове зобов`язання за податковим зобов`язанням з податку на прибуток у розмірі 66 731, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 16 682, 75 грн., яке є предметом розгляду цієї справи.

Зі змісту спірного податкового повідомлення-рішення вбачається, що воно прийнято на підставі акта від 09.03.2016 № 39/26-15-13-07-01/32958461 та ухвали Печерського районного суду міста Києва від 25.08.2016 року по справі №757/26606/16-к.

Стверджуючи, що акт від 09.03.2016 № 39/26-15-13-07-01/32958461 щодо нього не складався, та не погоджуючись із винесеним податковими повідомленням-рішенням позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вищенаведені обставини підтверджені належними та допустимими доказами, і не є спірними.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. ст.1 Податкового кодексу України даний кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Пунктом 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

З огляду на пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки, зокрема пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначає, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесене ними відповідно до закону.

Отже, з аналізу наведених правових норм вбачається, що документальна позапланова виїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення. У свою чергу можливість для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі підпункту 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 ПК І України виникає виключно за наявності двох умов: 1) отримання ухвали слідчого судді (суду); 2) відповідності ухвали слідчого судді (суду) закону.

За умови недотримання хоча б однієї з вказаних вище законодавчих умов, здійснення такої документальної позапланової виїзної перевірки і видання наказу на її проведення буде протиправним.

При цьому, результати перевірок, в контексті приписів п. 86.1 ст. 86 ПК України, (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов`язаний його підписати.

Строк складення акта (довідки) про результати перевірки не зараховується до строку проведення перевірки, встановленого цим Кодексом (з урахуванням його продовження).

У разі незгоди платника податків з висновками акта (довідки) такий платник зобов`язаний підписати такий акт (довідку) перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта (довідки) або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до п. 86.3 ст. 86 ПК України акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, та реєструється у контролюючому органі протягом п`яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) посадовими особами контролюючого органу складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати виїзної планової чи позапланової документальної перевірки у день його підписання або відмови від підписання вручається або надсилається платнику податків чи його законному представнику.

Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки або отримання його примірника не звільняє платника податків від обов`язку сплатити визначені контролюючим органом за результатами перевірки грошові зобов`язання.

У разі відмови платника податків або його законних представників від отримання примірника акта або довідки про результати перевірки або неможливості його вручення та підписання у зв`язку з відсутністю платника податків або його законних представників за місцезнаходженням такий акт або довідка надсилається платнику податків у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. У зазначених у цьому абзаці випадках контролюючим органом складається відповідний акт.

Отже, з наведених норм вбачається, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків, результатом оформлення якої, у випадку встановлених порушень є акт перевірки.

В свою чергу, п. 86.3 ст. 86 ПК України встановлено порядок складання, надання відповідного акту та дії контролюючого органу у випадку відмови платника податків від підписання останнього.

З матеріалів справи вбачається, що акт від 09.03.2016 № 39/26-15-13-07-01/32958461 відповідачем не складався, копію такого акту позивач не отримував.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що із змісту акту від 09.03.2016 року №39/26-15-14-07-01/32958461 вбачається, що підставою для її проведення не була наявність кримінального провадження щодо ТОВ Сетмаркет та перевірка у зв`язку з цими обставинами щодо взаємовідносин позивача із останнім не проводилася, а позапланова документальна перевірка призначена з огляду на наявність досудового розслідування в рамках кримінального провадження, внесеного в ЄРДР №32014100000000052 від 21.03.2014 року, що підтверджується постановою про призначення позапланової перевірки.

Однак, ГУ ДФС у місті Києві прийнято податкове повідомлення рішення №2062615147 від 09.08.2017 року, яким ТОВ Теміс СМТ збільшено грошове зобов`язання за податковим зобов`язанням з податку на прибуток у розмірі 66 731, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 16 682, 75 грн., поклавши в основу висновки іншого акту перевірки.

При цьому, відповідно наданого до оскаржуваного податкового рішення розрахунку слідує, що заниження податку на прибуток встановлено відповідно до декларації податку на прибуток від 27.02.2015 року за 2014 рік (т. 1. а.с. 37).

Проте, відповідно до акту перевірки від 09.03.2016 року №39/26-15-14-07-01/32958461, відповідачем в ході її проведення досліджувалися взаємовідносини ТОВ Теміс СМТ із ТОВ"Сетмаркет", а також із ТОВ "Мікас Плюс", де встановлено, зокрема заниження податку на прибуток за декларацією на прибуток від 27.02.2015 року №9081216454, на підставі чого позивачу збільшено грошове зобов`язання з податку на прибуток на 260 221,75 грн. за основним зобов`язанням та на 65055,44 грн. за штрафними санкціями податковим повідомленням-рішенням від 05.04.2016 року №0502615147. Згідно з розрахунком суми податку до зазначеного вище податкового повідомлення-рішення декларація на прибуток від 27.02.2015 року №9081216454 включена до розрахунку збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток (т. 1, а.с. 116).

За приписами п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт: невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації; завищення розміру задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу; заниження або завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних (фінансових) санкцій.

Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов`язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Положеннями ч. 2 ст. 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення.

Контролюючий орган веде реєстр виданих податкових повідомлень-рішень щодо окремих платників податків.

Статтею 116 ПК України визначено, що у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що у разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення, а також застосовується тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої ПК України та іншими законами України.

Отже, з огляду на викладені положення законодавства та враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що фактично контролюючим органом повторно визначено податкові зобов`язання ТОВ Теміс СМТ з податку на прибуток за декларацією на прибуток від 27.02.2015 року №9081216454, проте з інших правових підстав.

Відповідно до приписів ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Контролюючому органу жодним нормативно-правовим актом не надано право для зміни підстав для нарахуванням податкових зобов`язань після зміни певних обставин та/або отримання додаткових доказів після проведення відповідної перевірки.

Таким чином, враховуючи все вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості позовних вимог позивача.

Згідно з частиною 2 статті 74 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем належних та допустимих доказів на спростування висновків суду першої інстанції не надано.

Отже усі наведені аргументи апелянта колегія суддів вважає такими, що не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для її скасування.

Повний текст постанови виготовлено 21.10.2019 р.

Керуючись статтями 308, 309, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 р. - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2019 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Теміс СМТ" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

Л.В. Губська

О.В. Епель