Ухвала

від 21.10.2019 по справі 5010/711/2012-18/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 5010/711/2012-18/36

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.10.2019 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі:

судді Стефанів Т. В.,

секретар судового засідання Максимів Н. Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" (вх. № 19520/19 від 09.10.2019) про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД"

про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття лінії № 56 від 17.05.2010 (з договорами про внесення змін ) в сумі 3057225 грн 04 коп.

учасники справи в судове засідання не з`явилися

ВСТАНОВИВ: рішенням Господарського суду Івано-Франківської області 14.08.2012 позов Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття лінії № 56 від 17.05.2010 в сумі 3057225 грн 04 коп. задоволено та стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість в сумі 3057225 грн 00 коп. та 61144 грн 52 коп. - судового збору .

09.10.2019 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" надійшла заява (вх. № 19520/19 від 09.10.2019) про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, зокрема боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАД" на Приватне підприємство "Веста", в межах справи № 5010/711/2012-18/36.

Мотивуючи подану заяву ТОВ "ВАД" вказує на факт укладення договору про переведення боргу б/н від 11.10.2011, згідно якого первісний боржник за договором про відкриття кредитної лінії № 56 від 17.04.2010 - ТОВ "ВАД" переводить борг за договором про відкриття кредитної лінії № 56 від 17.04.2010, а новий боржник - ПП "Ве-Ста" приймає на себе зобов`язання за названим в цьому пункті договором.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.10.2019 заяву про заміну сторони правонаступником у справі № 5010/711/2012-18/36 скеровано на розгляд судді Стефанів Т. В.

Ухвалою від 11.10.2019 вищевказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.10.2019; зобов`язано заявника надати суду оригінали документів долучених до заяви про заміну сторони правонаступником для огляду в судовому засіданні.

Ухвалою суду від 17.10.2019 відмовлено в задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" б/н від 16.10.2019 (вх. № 17772/19 від 16.10.2019) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

В судове засідання учасники даної справи не з`явилися. Заявник не подав суду оригінали документів долучених до заяви про заміну сторони правонаступником.

09.10.2019 до суду електронною поштою з ЕЦП від ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" надійшло заперечення на заяву про процесуальне правонаступництво б/н від 21.10.2019 (вх. № 17991/19 від 21.10.2019), в якому просить відмовити в задоволенні заяви. При цьому вказує на: чергове зловживання заявником процесуальними правами, з метою зупинення виконавчого провадження щодо виконання судового рішення у даній справі; вимоги ст. 520 ЦК України, які допускають заміну боржника у зобов`язанні виключно за згодою кредитора.

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником, суд вважає її необґрунтованою враховуючи наступне.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 14.08.2012 задоволено позов ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до ТОВ "ВАД" про стягнення заборгованості за кредитним договором про відкриття лінії № 56 від 17.05.2010 в сумі 3057225 грн 04 коп. та стягнуто з ТОВ "ВАД" на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" заборгованість в сумі 3057225 грн 00 коп. та 61144 грн 52 коп. судового збору.

На виконання рішення суду видано наказ № 909 від 27.08.2012.

12.12.2012, на примусове виконання вищезазначеного наказу суду, відкрито виконавче провадження ВП № 35661146.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Оскільки, виконання судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України Про виконавче провадження, який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Статтею 326 ГПК України визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду (ст. 11 ЦК України).

Приписами ч. 1, 2 ст. 52 ГПК України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Суд виходить з того, що процесуальне правонаступництво як перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи відбувається у зв`язку з вибуттям особи зі складу спірного матеріального правовідношення. Відтак, для вирішення питань можливості правонаступництва необхідним є встановлення фактичних обставин заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником відповідно до норм матеріального права. При цьому суд враховує, що процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 52 ГПК України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення; а право звернення з заявою про заміну сторони її правонаступником надано, зокрема, заінтересованій особі.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права.

У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни боржника у зобов`язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому ГПК України.

Таким чином, заміна сторони на стадії виконавчого провадження здійснюється відповідно до вимог ГПК України та Закону України "Про виконавче провадження", у випадку переходу процесуальних прав та обов`язків однієї сторони до іншої, у зв`язку з вибуттям юридичної особи.

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У відповідності до приписів ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як вбачається з поданої заяви ТОВ "ВАД" просить замінити сторону виконавчого провадження враховуючи договір про переведення боргу б/н від 11.10.2011, яким первісний боржник за договором про відкриття кредитної лінії № 56 від 17.04.2010 - ТОВ "ВАД" переводить борг за договором про відкриття кредитної лінії № 56 від 17.04.2010, а новий боржник - ПП "Ве-Ста" приймає на себе зобов`язання за названим в цьому пункті договором. При цьому ТОВ "ВАД" долучає до заяви договір про переведення боргу б/н від 11.10.2011, в якому зазначається, що первісний боржник переводить борг за договором про відкриття кредитної лінії № 56 від 17.05.2010.

Тобто, ТОВ "ВАД" просить замінити сторону виконавчого провадження правонаступником враховуючи переведення боргу за договором про відкриття кредитної лінії № 56 від 17.04.2010, який не подано заявником до матеріалів заяви.

Судом досліджено наявний в матеріалах справи договір про переведення боргу б/н від 11.10.2011, що долучено ТОВ "ВАД" до заяви.

ТОВ "ВАД", звертаючись до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження правонаступником не врахував той факт, що на момент прийняття рішення у даній справі 14.08.2012 договір про переведення боргу вже існував (17.05.2010). При розгляді справи по суті про факт того, що ТОВ "ВАД" не є належним боржником у зобов`язаннях, які виникли на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 56 від 17.05.2010 останній суду не повідомив.

Рішення суду у даній справі набрало законної сили, в апеляційному порядку відповідачем з наведених вище підстав не оскаржувалось.

Варто звернути увагу заявника на положення ст. 520 ЦК України, згідно яких боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Заявником не подано суду доказів того, що кредитора, в даному випадку ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" повідомлено про заміну боржника у зобов`язанні, що виникло з кредитних відносин між сторонами. Даний факт підтверджено стягувачем у запереченнях на заяву про процесуальне правонаступництво.

Крім того, суд звертає увагу заявника на приписи до ч. 2 ст. 91 ГПК України, якими визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Отже, в разі подання до суду копії документу вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Долучена заявником до позовної заяви копія договору про переведення боргу б/н від 11.10.2011 є незасвідченою належним чином. Оригінал такого договору заявником не подано суду для огляду в судовому засіданні.

Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказами у справі і є підставою для скасування судового рішення Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17.

У відповідності до ст. 76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин заява ТОВ "ВАД" про заміну сторони виконавчого провадження задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 52, 74, 77, 79, 86, 91, 234, 235, 326, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАД" (вх. № 19520/19 від 09.10.2019) про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником у справі № 5010/711/2012-18/36 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у визначені ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України строк та порядку.

Ухвалу підписано 23.10.2019.

Суддя Т. В. Стефанів