Ухвала

від 24.10.2019 по справі 914/1800/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

24.10.2019Справа № 914/1800/19

Суддя Сівакова В.В. , розглянувши

позовну заяву Гаражно-будівельного кооперативу "Сихівський Яр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Претто-Консалтинг"

про зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

21.10.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Гаражно-будівельного кооперативу "Сихівський Яр" про зобов"язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Претто-Консалтинг" вивезти самовільно завезене будівельне сміття з території земельної ділянки, що знаходиться в користуванні Гаражно-будівельного кооперативу "Сихівський Яр", що знаходиться по вул. Вернадського у м. Львові.

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Позовна заява не містить нормативно-правове обгрунтування позовних вимог.

Слід візначити, що у позовній заяві є посилання на статті 33 та 49 Господарського процесуального кодексу України редакція якого втратила чинність з 15.12.2017.

Відповідно до п. 9 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складають з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залучення свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого судового збору (ч.ч. 1, 2 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України).

Однак, позовна заява не містить попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

При цьому до позовної заяви додано розрахунок витрат на правову допомогу, який не підписаний повноважною особою позивача.

Згідно з приписами п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, розрахунковий документ - (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і підтверджує факт надання послуги відділенням зв`язку.

Згідно з п.п. 59, 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення.

Таким чином, позивач в якості належних доказів надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів має подати розрахунковий документ (касовий чек, поштову квитанцію) , який підтверджує факт прийняття для пересилання поштового відділенням зв`язку разом з описом вкладення кореспонденції у цінний лист, який підтверджує зміст поштового відправлення.

Наданий позивачем фіскальний чек № 0146345 0028964 від 30.08.2019 без опису вкладення у ціннний лист не може бути сприйнятий судом в якості належних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Таким чином, позивачем не надано належних доказів надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу у відповідності із ст.ст. 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб станом 01.01.2019 встановлено у розмірі 1.921,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (зі змінами) за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на викладене, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру складає 1.921,00 грн.

Проте, позивачем до позовної заяви доказів сплати судового збору не подано. Натомість в позовній заяві з посиланням на ст. 8 Закону України "Про судовий збір" міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, у зв"язку з важким матеріальним становищем позивача.

Відповідно до ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

При цьому, за змістом наведеної норми, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

Підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з тим, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Проте, на підтвердження свого скрутного майнового становища позивач не надав жодного фінансового документа чи будь-якого іншого належного та допустимого доказу.

Отже, позивачем до заяви не додано документів в підтвердження його майнового стану, який суд має враховувати при вирішенні питання, зокрема, про відстрочення сплати судового збору.

Крім того, до заяви не додано доказів щодо існування хоча б однієї із зазначених у частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов.

Також, позивачем не надано доказів на підтвердження того, що під час розгляду справи в господарському суді у нього буде реальна можливість сплатити необхідну суму судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що свідчить про те, що позивачі під час подання позову є рівними та на них покладається обов`язок щодо сплати судового збору за розгляд у суді позовних заяв.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України").

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, обов`язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами, у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги недоведеність обставин, які перешкоджають сплаті судового збору, в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви про відстрчення сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає вимогам господарського процесуального законодавства, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174 Господарського процесуального кодексу України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Господарський суд міста Києва -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити в задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.

2. Позовну заяву залишити без руху.

3. Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання

- заяви із зазначенням нормативно-правового обгрунтування позовних вимог, надавши докази надіслання цієї заяви відповідачу;

- попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

- доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів;

- доказів сплати судового збору в розмірі 1.921,00 грн.

Попередити позивача, що відповідно до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набрала чинності 24.10.2019 та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В.Сівакова