Рішення

від 09.10.2019 по справі 922/2077/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2077/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ольшанченка В.І.

при секретарі судового засідання Чкан Д.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (м. Київ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО "Донгрі" (м. Харків) , ОСОБА_1 (Луганська обл., м. Довжанськ) простягнення 100631,66 грн, за участю представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - позивач) надало Господарському суду Харківської області позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО "Донгрі" та до ОСОБА_1 (надалі - відповідачі), в якій просить стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "НПО "Донгрі" (61046, Харківська обл., м. Харків, проспект Московський, будинок 273, офіс 7, 35174937) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.07.2018 в розмірі 100631,66 грн (92775,50 грн - заборгованість за кредитом; 1030,28 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість; 6000,00 грн - заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії; 825,88 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором). Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем (ТОВ "НПО "Донгрі") кредитного договору №б/н від 24.07.2018, посилаючись при цьому на те, що він за своєю правовою природою є договором приєднання.

Також разом з позовною заявою позивач надав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.07.2019 було залишено без руху позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та надано йому строк 10 днів з дня вручення йому цієї ухвали для усунення недоліків.

24.07.2019 позивач надіслав Господарському суду Харківської області заяву про усунення недоліків на виконання ухвали суду від 02.07.2019.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.07.2019, після отримання відомостей з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області, а також з відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання територіального органу ДМС України у Луганській області про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача ( ОСОБА_1 ) на запити господарського суду №016628 та відповідно №016629 від 02.07.2019, було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/2077/19.

У вказаній ухвалі суду було відмовлено в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, справу №922/2077/19 вирішено судом розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 09.09.2019 о 12:30 год, про що повідомлено учасників справи.

26.07.2019 Господарським судом Харківської області було розміщено інформацію щодо часу і місця розгляду справи №922/2077/19, а саме ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.07.2019 про відкриття провадження у справі №922/2077/19, на сторінці Господарського суду Харківської області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/).

06.08.2019 позивач через систему "Електронний суд" надав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

Протокольною ухвалою суду від 09.09.2019 було відхилено клопотання позивача про долучення доказів до матеріалів справи, як необґрунтоване, а також у зв`язку з тим, що: по-перше, додаток до клопотання не відповідає його змісту; по-друге, надана на підтвердження повноважень представника позивача довіреність не містить підпису.

Крім того, 09.09.2019 позивач електронною поштою надав клопотання про перенесення судового засідання.

Протокольною ухвалою суду від 09.09.2019 відхилено клопотання позивача про перенесення судового засідання як необґрунтоване.

09.09.2019 ухвалою господарського суду учасників справи було викликано в підготовче засідання для участі в розгляді справи на 23.09.2019 о 12:30 год.

10.09.2019 Господарським судом Харківської області було розміщено інформацію щодо часу і місця розгляду справи №922/2077/19, а саме ухвалу Господарського суду Харківської області від 09.09.2019 про виклик в судове засідання у справі №922/2077/19, на сторінці Господарського суду Харківської області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/).

23.09.2019 представники позивача та відповідачів у судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили.

23.09.2019 протокольною ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.10.2019 о 14:30 год.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.09.2019 учасників справи було викликано в судове засідання для участі в розгляді справи на 09.10.2019 о 14:30 год.

25.09.2019 Господарським судом Харківської області було розміщено інформацію щодо часу і місця розгляду справи №922/2077/19, а саме ухвалу Господарського суду Харківської області від 23.09.2019 про виклик в судове засідання у справі №922/2077/19, на сторінці Господарського суду Харківської області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/).

23.09.2019 після судового засідання позивач надав письмові пояснення від 19.09.2019 та клопотання від 19.09.2019 про розгляд справи без участі позивача.

Протокольною ухвалою суду від 09.10.2019 задоволено клопотання позивача про розгляд справи без участі позивача.

Відповідач (ТОВ "НПО "Донгрі") не надав суду відзив на позов та витребувані судом документи.

Представник відповідача (ТОВ "НПО "Донгрі") у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач (ТОВ "НПО "Донгрі") був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за адресою: 61046, м. Харків, пр. Московський, буд. 273, офіс 7.

Відповідач (ТОВ "НПО "Донгрі") не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.

Відповідач ( ОСОБА_2 Хайдарович) не надав суду відзив на позов та витребувані судом документи.

Представник відповідача ( ОСОБА_3 Хайдарович) у судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач ( ОСОБА_1 ) був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Крім того, як вже було зазначено судом вище, Господарським судом Харківської області було розміщено інформацію щодо часу і місця розгляду цієї справи на сторінці Господарського суду Харківської області офіційного веб-порталу «Судова влада в Україні» в мережі Інтернет (http://court.gov.ua/).

Відповідач ( ОСОБА_1 ) не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.

Враховуючи те, що неявка представників відповідачів не перешкоджає розгляду зазначеної справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності представників відповідачів за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як зазначає позивач у позовній заяві, 24.07.2018 ним через систему інтернет-клієнт-банкінгу було підписано із відповідачем (ТОВ "НПО "Донгрі") з використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", згідно якої відповідач (ТОВ "НПО "Донгрі") як позичальник приєднався до розділу 3.2.8 Умов та правил надання банківських послуг (надалі - Умови), що розміщені на офіційному веб-сайті АТ КБ "Приватбанк".

Позивач вважає, що таким чином 24.07.2018 між ним та відповідачем (ТОВ "НПО "Донгрі") був укладений кредитний договір №б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із Анкети-заяви та Умов.

Як вказує позивач, 24.07.2018 на підставі укладеного договору він перерахував на поточний рахунок відповідача (ТОВ "НПО "Донгрі") кредитні кошти у розмірі 300000,00 грн, що підтверджується відповідною випискою по рахунку.

В подальшому, як стверджує АТ КБ "Приватбанк", між ним та відповідачем ( ОСОБА_1 ) було укладено договір поруки №POR1531911854628, предметом якого є надання поруки відповідачем ( ОСОБА_1 ) за виконання зобов`язань відповідача (ТОВ "НПО "Донгрі"), які випливають з п. 1.1 вказаного договору поруки.

Позивач також зазначає у позові, що в порушення відповідних умов договору та приписів законодавства, відповідач (ТОВ "НПО "Донгрі") не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії, тому відповідно до приписів ст. 610, 554 ЦК України боржник і поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники, та заборгованість відповідача (ТОВ "НПО "Донгрі") за договором становить 100631,66 грн і складається з: заборгованості за кредитом в сумі 92775,50 грн, заборгованості за відсотками в сумі 1030,28 грн, заборгованості за відсотками у вигляді щомісячної комісії в сумі 6000,00 грн та пені в сумі 825,88 грн.

Посилаючись на ч. 1 ст. 543 ЦК України позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором №б/н від 24.07.2018 в загальній сумі 100631,66 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, крім всього, договори та інші правочини.

У статті 174 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) закріплено, що однією з підстав виникнення господарських зобов`язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Частиною 7 ст. 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом ч. 1 ст. 6 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За змістом ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з частиною 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ "Приватбанк").

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Однак, позивач не надав відповідних належних та допустимих доказів того, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.

Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 ст. 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Підставою для поруки є договір, що встановлює зобов`язальні правовідносини між особою, яка забезпечує виконання зобов`язання боржника та кредитором боржника.

Відповідно до умов Інструкції про порядок відкриття і закриття рахунків клієнтів банків та кореспондентських рахунків банків - резидентів і нерезидентів, затвердженої постановою Правління Національного банку України №492 від 12.11.2003 (у редакції постанови Правління Національного банку України №56 від 01.04.2019), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 за №1172/8493, договір про відкриття банківського рахунка повинен укладатися в письмовій формі, а заява про відкриття банківського рахунка є лише підставою для укладення договору.

Самого кредитного договору №б/н від 24.07.2018 у письмовій формі з усіма істотними умовами позивач суду не надав.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" встановлено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.

За приписами ч. 8 ст. 5 Закону України "Про електронний цифровий підпис" порядок застосування електронного підпису, у тому числі електронного цифрового підпису в банківській системі України та суб`єктами переказу коштів визначається Національним банком України.

Відповідно до ст. 96 ГПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).

Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу.

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Позивач надав суду копію заяви ТОВ НПО "Догрі" про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" та роздруківки її перевірки з зазначенням реєстраційних номерів сертифікатів електронних підписів, а також витяг з «Умов та правил надання банківських послуг» .

На вимогу суду позивач не надав суду ані оригіналів, ані копій кредитного договору, договору на обслуговування поточного рахунку, заяви відповідача (ТОВ "НПО "Донгрі") або інші документи, з яких би чітко вбачалось, який саме кредитний ліміт було встановлено відповідачу (ТОВ "НПО "Донгрі"), чи було його збільшено або зменшено, чи повідомлено цього відповідача про встановлення кредитного ліміту у відповідному розмірі і чи було надано згоду відповідачем на збільшення кредитного ліміту, якщо він збільшувався; доказів узгодження всіх істотних умов кредитного договору; доказів видачі відповідачу (ТОВ "НПО "Донгрі") кредиту (платіжні доручення на видачу готівки), введення в дію Умов та Правил та аутентичності поданого витягу з розміщеним на сайті у день відкриття рахунку, належності Умов та правил до договору приєднання, погодження відповідача (ТОВ "НПО "Донгрі") на зміну відсоткової ставки та повідомлення його, встановлення та доведення відповідачу (ТОВ "НПО "Донгрі") розміру кредитного ліміту, відкриття кредитного рахунку.

За таких обставин суд не бере їх до уваги як належні та допустимі електронні та паперові докази по справі.

Посилання позивача на те, що в Анкеті-заяві зазначено, що відповідач (ТОВ "НПО "Донгрі") згоден з тим, що підписана ним Анкета-заява разом з Умовами та правилами надання послуг "КУБ" становлять між ним та банком "кредитний договір", а також те, що відповідач (ТОВ "НПО "Донгрі") ознайомлений з Умовами та правилами надання послуг "КУБ", суд вважає безпідставними, оскільки ознайомлення з будь-яким документом та «згода» може бути підтверджено підписом особи.

Крім того, коли мова йде в документі про істотну умову, притаманну договору, підпис особи засвідчує не лише ознайомлення з документом, а і згоду на викладені в документі умови, обов`язки, наслідки невиконання зобов`язань, розміри штрафних санкцій, розміри та порядок нарахування процентів, право банку на зміну умов в односторонньому порядку, збільшення розміру ліміту тощо.

У Анкеті-заяві від 24.07.2018 процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Із доказів, наявних в матеріалах справи, не вбачається підтвердження того, що відповідачем (ТОВ "НПО "Донгрі") отримано та ознайомлено його під підпис з Умовами та правилами надання послуг "КУБ".

Дані документи мають бути складовою кредитного договору, оскільки Анкета-заява не містить всіх істотних умов кредитного договору, зокрема суми кредиту.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

На підставі наявних в матеріалах справи документів не можна встановити, що позивач та відповідач (ТОВ "НПО "Донгрі") дійшли згоди із усіх істотних умов договору.

Зазначене в Анкеті-заяві про розміщення вказаних документів на сайті банку, додатково свідчить про те, що їх на ознайомлення при підписанні Анкети-заяви та інших документів позивачем відповідачу не надано.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про електронний цифровий підпис" сертифікат ключа містить такі обов`язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов`язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.

Згідно з ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Надані позивачем документи, зокрема, заяви від 24.07.2018 про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", витяг з "Умов та правил надання банківських послуг", договір поруки №POR1531911854628 від 18.07.2018, повідомлення №30.1.0.0/2 - IGОZPKUB0UV29 від 18.03.2019, не містять вказаних реквізитів.

При цьому, в Анкеті-заяві не визначено можливість використання електронних документів нарівні з паперовими носіями, а в реквізитах сторін не вказані електронні адреси для використання.

В матеріалах справи відсутні докази укладення між сторонами угоди щодо надання відповідачу доступу до системи клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, а також докази отримання відповідачем електронного цифрового підпису в акредитованому центрі сертифікації ключів, зокрема, у АТ КБ "Приватбанк".

В той же час, матеріали справи не містять жодних доказів того, що саме відповідачем (уповноваженою особою відповідача - ТОВ "НПО "Донгрі") підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ", а також Умови та правил надання послуги "КУБ", вони не містять власноручного підпису представника відповідача і з них не вбачається, що вони підписані електронним цифровим підписом.

Особистий ключ має властивості прихованого файлу, в якому відображається, зокрема, повне ім`я, номер сертифікату, початок строку дії та завершення строку дії.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Позивачем не доведено ані факту укладення кредитного договору, ані факту ознайомлення відповідача (ТОВ "НПО "Донгрі") з Умовами та правилами надання послуги "КУБ", в тому числі, шляхом використання електронного цифрового підпису.

Наявні в матеріалах справи Умови не містять підпису відповідача (ТОВ "НПО "Донгрі").

Твердження позивача, що 24.07.2018 між Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НПО "Донгрі" був укладений кредитний договір, який є за своєю правовою природою є договором приєднання, суд вважає необґрунтованими, оскільки позивач не надав суду навіть заяви відповідача (ТОВ "НПО "Донгрі") або інші документи, з яких би вбачалось, який саме кредитний ліміт було встановлено відповідачу (ТОВ "НПО "Донгрі"), чи було його збільшено або зменшено, чи повідомлено цього відповідача про встановлення кредитного ліміту у відповідному розмірі і чи було надано згоду цим відповідачем на збільшення кредитного ліміту, якщо він збільшувався, доказів видачі саме відповідачу (ТОВ "НПО "Донгрі") кредиту (платіжні доручення на видачу готівки) та доказів узгодження всіх істотних умов кредитного договору з цим відповідачем.

По-друге, згідно з ст. 634 ЦК України за договором приєднання умови встановлюються у формулярах або інших стандартних формах. В такому випадку ці умови мають бути однаковими та незмінними для всіх клієнтів банку, а також сторона, яка їх запропонувала, не може відмовити іншій стороні у приєднанні до договору.

Однак, як убачається з п. 3.2.8.6 витягу з «Умов та правил надання банківських послуг» , в редакції, доданій до позову, ці Умови містять положення, за яким позивач має право відмовити у видачі кредиту, тобто у приєднанні до кредитного договору.

В даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ "Приватбанк" в період з 24.07.2018 до моменту звернення до суду із вказаним позовом (02.07.2019), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені за несвоєчасне погашення кредиту, наданий банком Витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджує вказаних обставин.

Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

По-третє, розмір кредиту визначається одноособово банком на його розсуд і не є однаковим для всіх клієнтів, які бажають приєднатися до цих умов. Відтак не можна стверджувати, що одна із істотних умов кредитного договору, яка відсутня у Анкеті-заяві, є узгодженою сторонами.

Умовами та правилами надання кредиту "Кредит КУБ" не передбачено можливості дострокового стягнення з позичальника заборгованості за кредитним договором.

Крім того, позивачем не надано доказів затвердження Умов та правил надання кредиту "Кредит КУБ", на які він посилається позивач, ані нормативними актами НБУ, ані локальними актами самого позивача, а відтак вони не є обов`язковими для третіх осіб.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати Правила надання банківських послуг Приватбанку складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору викладена у постанові Верховного Суду України від 11.03.2015 (провадження №6-16цс15), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

Також, позивач не надав суду доказів видачі відповідачу (ТОВ "НПО "Донгрі") кредиту (платіжні доручення або меморіальні ордери, тощо), оскільки надані позивачем копії виписки за 24.07.2018 та меморіального ордеру від 24.07.2018 не оформлені у відповідності до вимог нормативних актів НБУ щодо платіжних документів, не містять необхідних реквізитів, штампів та підписів уповноважених осіб банку, а відтак не можуть вважатися належними та допустимими електронними або письмовими доказами по справі.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що, нібито, відповідач (ТОВ "НПО "Донгрі") погасив позивачу частину кредиту в сумі 207224,50 грн.

Вказані обставини не доведені належними та допустимими доказами, які б могли про це свідчити.

Розрахунок позивача не є таким доказом, а з долученої ним копії виписки цієї обставини не вбачається.

Згідно із вищевказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Доданий до позову розрахунок заборгованості нічим не обґрунтований, а тому в силу принципу змагальності сторін, визначеного ст. 91 ГПК України, не може бути прийнятий до уваги судом в якості належного та допустимого доказу надання відповідачу грошових коштів за кредитним договором та розміру заборгованості у випадку її наявності.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Позивач не надав суду належні та допустимі докази укладання з відповідачем (ТОВ "НПО "Донгрі") кредитного договору, узгодження між ними всіх істотних умов кредитного договору, видачі відповідачу (ТОВ "НПО "Донгрі") кредиту у сумі, зазначеній у позові, та підстав дострокового стягнення заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими, недоведеними і не підлягаючими задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням вимог статей 123, 126, 129 ГПК України судові витрати у справі підлягають покладенню на позивача.

Керуючись ст. 174, 179 ГК України, ст. 6, 11, 207, 526, 553, 554, 626 - 628, 634, 638, 639, 654, 1048, 1054, 1055 ЦК України, ст. 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 ГПК України,

ВИРІШИВ:

В позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційного скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено "21" жовтня 2019 р.

Суддя В.І. Ольшанченко

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://court.gov.ua/.