Рішення

від 22.10.2019 по справі 925/930/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 року м. Черкаси

справа № 925/930/19

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Ковби І.М., в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю СИНЕВИР ПОСТАЧ , м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 9А

до товариства з обмеженою відповідальністю Кролікофф , Черкаська область, Маньківський район, с. Іваньки, вул. І. Щербини, 1Б

про стягнення 56 277,44 грн. заборгованості, інфляційних та 3% річних,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Хегай О.Б. - адвокат - за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю СИНЕВИР ПОСТАЧ звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Кролікофф про стягнення 56277,44 грн., в тому числі:

- 47 500,00 грн. основного боргу,

- 1 611,66 грн. 3% річних,

- 7 165,78 грн. інфляційних втрат

за прострочення виконання зобов`язання за договором поставки від 07.11.2018р. №7/11, право вимоги за яким йому передано товариством з обмеженою відповідальністю МОНПЛАЗ на підставі договору про відступлення права вимоги від 09.04.2019р. №1, та відшкодування судових витрат.

В судовому засіданні:

Представник позивача вимоги підтримав та наполягає на задоволенні вимог. Подано витяг з банківського реєстру оплат відповідачем, в тому числі з призначенням платежу: за макуху соняшникову за договором про відступлення права вимоги . Позивачем враховано часткове погашення боргу відповідачем при розрахунку вимог.

Відповідач надав суду відзив на позов та заперечує вимоги, оскільки в порушення приписів п. 10.3 договору поставки від 07.11.2018р. №7/11 ТОВ Монплаз відступив свої права вимоги товариству Синевир Постач без згоди боржника. При цьому боржник про таке відступлення не повідомлений, жодних вимог до нього ні від первісного, ні від нового кредитора не надходило.

Представник позивача вказує на дійсність вимоги, на неодноразові звернення кредитора до боржника про проведення розрахунку, але безрезультатно.

Інших доказів та документі в у справу не подано.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

07.11.2018р. між товариством з обмеженою відповідальністю Монплаз та товариством з обмеженою відповідальністю Кролікофф (далі - Відповідач) було укладено договір поставки №7/11 (далі - Договір, а.с. 24-27).

09.04.2019р. між товариством з обмеженою відповідальністю Монплаз та товариством з обмеженою відповідальністю СИНЕВИР ПОСТАЧ (далі - Позивач) було укладено договір №1 про відступлення права вимоги за договором поставки №7/11 від 07.11.2018р. (далі - Договір №1, а.с. 20-21).

Відповідно до п.1.1. Договору №1 первісний кредитор відступив, а новий кредитор повністю прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і став кредитором за Договором поставки №7/11 від 07.11.2018р., укладеним між первісним кредитором та боржником - товариством з обмеженою відповідальністю Кролікофф .

Підписавши даний договір, сторони погодили перехід усіх прав та обов`язків кредитора за договором поставки №7/11 від 07.11.2018р. від товариства з обмеженою відповідальністю Монплаз (первісного кредитора) до Позивача (нового кредитора), про що Відповідача було сповіщено належним чином поштовим зв`язком.

Відповідно до п. 1.1. Договору поставки №7/11 від 07.11.2018р. Постачальник зобов`язується поставити Покупцю макуху соняшникову або шрот (надалі - товар), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити його в порядку та на умовах, визначених Договором.

Згідно п. 3.3. Договору розрахунки за кожну поставлену партію товару здійснюється в безготівковому порядку шляхом перерахування Покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на підставі виставлених останнім рахунків.

Оплата проводиться протягом 14 календарних днів з дня отримання товару Покупцем (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п. 4.2. кількість поставленого товару за цим договором, враховуючи його специфікацію (ваговий товар - насипом) обумовлюється в специфікації до Договору і остаточно фіксується в видатковій накладній або товарно-транспортній накладній.

16.11.2018р. Позивачем було передано у власність Відповідача макуху соняшникову у кількості 37,880 тон. за ціною 4650,00 грн. за 1 тонну, на загальну суму 211370,40 грн., що підтверджується видатковою накладною №1108 від 16.11.2018р. (а.с. 23) та товарно-транспортною накладною (а.с. 22).

Факт поставки товару на вищевказану суму та господарська операція підтверджується також податковою накладною №16112018 (а.с. 29) та квитанцією про реєстрацію податкової накладної №9261646433 (а.с. 28).

Однак Відповідач свої зобов`язання за Договором в частині оплати за поставлений товар не виконав своєчасно та належним чином, у зв`язку з чим станом на момент пред`явлення позову утворилася заборгованість у розмірі 47500,00 грн.

Відповідно до п. 6.1. Договору поставки №7/11 від 07.11.2018р. у випадку порушення своїх зобов`язань за ним договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно п. 6.3. Договору поставки №7/11 від 07.11.2018р. покупець не звільняється від сплати будь-яких штрафних санкцій та відшкодування збитків у разі затримки сплати грошових коштів постачальнику, навіть якщо така затримка спричинена відсутністю своєчасного фінансування.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань стало підставою звернення Позивача (нового кредитора) до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу з Відповідача.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 Про судове рішення у цивільній справі , рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 Про судове рішення рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Між ТОВ Монплаз в особі директора ОСОБА_1 та ТОВ Кролікофф в особі директора ОСОБА_2 . виникли та існували договірні відносини оплатної поставки товару - шроту або макухи соняшникової на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору №7/11 від 07.11.2018р. (а.с. 24-27).

На підставі договору про відступлення права вимоги №1 від 09.04.2019р. за договором поставки №7/11 від 07.11.2018р. ТОВ Монплаз як кредитор відступив своє право вимоги новому кредитору ТОВ Синевир постач (а.с. 20-21). ТОВ Синевир постач є належним позивачем у справі.

В обгрунтування свого права вимоги позивач посилається на видаткову накладну (а.с. 23), ТТН (а.с 22), податкову накладну на підтвердження господарської операції (а.с. 28-29).

Місце проведення господарської діяльності сторін відповідає місцю їх реєстрації згідно даних ЄДРПОУ - положення ст. 93 ЦК України.

За змістом ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правовою природою спірний договір поставки від 07.11.2018р. №7/11 є договором купівлі-продажу і відповідає вимогам ст. 655 Глави 54 ЦК України, якою встановлено, що одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати гроші, а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, - є господарським зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір купівлі-продажу від 07.11.2018р. №7/11 не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Позивач 16.11.2018р. здійснив поставку, а Відповідач прийняв товар - макуха соняшникова вагою 37,88 тонн на загальну суму 211370,40 грн., що підтверджується видатковою накладною та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та асортименту отриманого товару не заявлено.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 3.4 Договору - оплата протягом 14 днів з дня отримання товару.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов`язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав. Строк сплати за отриманий товар для відповідача вже настав.

Станом на 01.08.2019р. основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар становила 47 500,00 грн. та не була погашена відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 47 500,00 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 1611,66 грн. 3% річних за період прострочення з 30.11.2018р. по 31.07.2019р. та 7165,78 грн. інфляційних втрат за період з 01.11.2018р. по 30.06.2019р., які просить стягнути з відповідача (а.с. 16-19).

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу Ліга-Закон .

Виконаний позивачем розрахунок вимоги виконано вірно та не перевищує сум можливого нарахування. 1611,66 грн. 3% річних та 7165,78 грн. інфляційних втрат підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача.

Відповідач заперечив дійсність договору відступлення права вимоги з мотивів, що відповідач не давав такої згоди і це передбачено п. 10.3 договору від 07.11.2018 року.

Позивач спростовує заперечення відповідача витягом з банківського реєстру оплати, відповідно до якого відповідачем проведені оплати за отриманий товар з призначенням платежу за макуху соняшникову згідно договору про відступлення права вимоги від 10.04.2019р. : 26.04.2019р., 16.05.2019р., 07.06.2019р. 25.06.2019р., 04.07.2019р. і ці платежі враховані позивачем при підготовці позовної заяви.

Відповідач не звертався до суду про визнання недійним договору відступлення права вимоги. Суд не враховує такі твердження відповідача при прийнятті судового рішення. Подані позивачем документи відповідачем не спростовані в належний спосіб.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату боргу - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення належного та повного розрахунку з кредитором.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 1 921,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129-130, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю Кролікофф , Черкаська область, Маньківський район, с. Іваньки, вул. І. Щербини, 1Б, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36778301, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: товариства з обмеженою відповідальністю СИНЕВИР ПОСТАЧ , м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, 9А, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42689663, номер рахунку в банку невідомий

47500 грн. заборгованості, 7165,78 грн. інфляційних втрат, 1611,66 грн. 3% річних та 1 921,00 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 24.10.2019р.

Суддя Г.М. Скиба