Ухвала

від 23.10.2019 по справі 814/2360/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

23 жовтня 2019 року

Київ

справа №814/2360/17

адміністративне провадження №К/9901/26058/19

Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду:

суддя-доповідач - Гусак М. Б., судді - Бившева Л.І., Усенко Є.А.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі № 814/2360/17 за позовом Публічного акціонерного товариства "Первомайський молочноконсервний комбінат" до Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИЛА:

9 вересня 2019 року Головне управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі № 814/2360/17.

Верховний Суд ухвалою від 23 вересня 2019 року касаційну скаргу скаржника залишив без руху у звязку з пропуском строку на касаційне оскарження, неповажністю підстав, наведених податковим органом у клопотанні про поновлення строку касаційного оскарження, а також несплатою судового збору. Цією ж ухвалою скаржнику встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених в ній недоліків.

У строк, встановлений судом, скаржник надав клопотання про поновлення процесуального строку, в якому зазначив, що вже звертався з касаційною скаргою до

Верховного Суду, проте вона була повернута через невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху (не додано документ про сплату судового збору у встановленому законом розмірі). При цьому відповідач зазначає, що позбавлений можливості сплатити судовий збір з підстав відсутності коштів для його сплати. На ці ж обставини скаржник посилався і при поданні касаційної скарги. При цьому, інших підстав поважності причин пропуску процесуального строку не наведено.

Водночас, скаржник судовий збір не сплатив, а заявив клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору з посиланням на відсутність фінансування для його сплати.

Відповідно до частини другої статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку є надання нового строку на вчинення процесуальної дії, яка не була вчинена у встановлений судом строк.

Державна фіскальна служба України та її територіальні органи (органи доходів і зборів) є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів.

Відповідно до частини третьої статті 2 цього Кодексу одним із принципів адміністративного судочинства є рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом.

Частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України покладає на учасників справи обов`язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Суд вважає, що вказана підстава пропуску строку касаційного оскарження - відсутність коштів для сплати судового збору - не є поважною причиною для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки є результатом упущень у плануванні та організації фінансування установ (організацій) з Державного бюджету України, а не наслідком певних подій.

Судом не встановлено наявність об`єктивних перешкод для реалізації права на оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, що може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

За наведених вище обставин, заява про поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованою, а підстави, вказані у ній, є неповажними. Також доводи скаржника, наведені на обґрунтування підстав для продовження процесуального строку для усунення недоліків касаційної скарги, не можуть бути оцінені як об`єктивна перешкода для вчинення процесуальної дії у встановлений судом строк, та відповідно, підставою для продовження зазначеного строку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.

Керуючись статтею 333 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Миколаївській області у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги.

2. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби у Миколаївській області у поновленні строку на касаційне оскарження.

3. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року у справі № 814/2360/17.

4. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: підписМ. Б. Гусак підписЛ. І. Бившева підписЄ. А. Усенко