Постанова

від 23.10.2019 по справі 826/8693/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 жовтня 2019 року

Київ

справа №826/8693/18

адміністративне провадження №К/9901/20440/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Білоуса О.В.,

суддів - Гусака М.Б., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аєге-Аеро-Україна" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року (головуючий суддя Келеберда В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2019 року (головуючий суддя Коротких А.Ю., судді - Літвіна Н.М., Сорочко Є.О.) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аєге-Аеро-Україна" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аєге-Аеро-Україна" (далі - ТОВ "Аєге-Аеро-Україна") звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України), Головного управління ДФС у м. Києві (далі - ГУ ДФС у м. Києві), в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10 травня 2018 року №691527/36124960 про відмову у реєстрації податкової накладної від 17 квітня 2018 року № 1; зобов`язати ДФС України зареєструвати податкову накладну від 17 квітня 2018 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання - 26 квітня 2018 року.

Вказана позовна заява обґрунтована тим, що спірними рішеннями було відмовлено у реєстрації вказаної податкової накладної, не зважаючи на її відповідність усім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України (далі - ПК України) та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. На думку позивача, контролюючому органу подано необхідні первинні документи, які не мали жодних дефектів та підтверджували факт реалізації позивачем відповідного товару.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2019 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із ухваленими у справі судовими рішеннями, ТОВ "Аєге-Аеро-Україна" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ "Аєге-Аеро-Україна" 17 квітня 2018 року виписано ТОВ "Техснабкомплект Сервіс" податкову накладну № 1 з номенклатурою "Перетворювач аеродромний АХА2400 90 кВА стаціонарний" та направлено її на реєстрацію до податкового органу.

Відповідно до положень пункту 201.10 статті 201 ПК України підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

26 квітня 2018 року ТОВ "Аєге-Аеро-Україна" отримало Квитанцію № 9078671881, в якій зазначено, що за результатами обробки поданої податкової накладної: документ прийнято, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування від 17 квітня 2018 року № 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена.

У зв`язку з тим, що у Квитанції не було зазначено критеріїв та підстав, на яких було зупинено реєстрацію податкової накладної від 17 квітня 2018 року № 1, позивач надіслав письмові пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операцій по вказаній податковій накладній. Зазначені документи прийняті в електронному вигляді на центральному рівні, про що свідчить Квитанція №1.

За результатами розгляду пояснень та наданих документів, підтверджуючих реальність господарських операцій, відповідачем 10 травня 2018 року прийнято рішення №691527/36124960 про відмову у реєстрації податкової накладної, поданої ТОВ "Аєге-Аеро-Україна". Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено про ненадання платником податку копій документів, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вказане рішення позивачем було оскаржено до Комісії з питань розгляду скарг, проте рішенням останньої від 29 травня 2018 року №7634/36124960/2 у задоволенні скарги відмовлено, а рішення від 10 травня 2018 року залишено без змін з підстав відсутності копій документів, що підтверджують факт реалізації товарів (робіт, послуг) та/або документи надано не у повному обсязі.

Вважаючи дії відповідачів протиправними, а рішення від 10 травня 2018 року про відмову в реєстрації податкової накладної неправомірним, ТОВ "Аєге-Аеро-Україна" 6 червня 2018 року звернулося до суду з даним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ "Аєге-Аеро-Україна", суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення від 10 травня 2017 року про відмову в реєстрації податкової накладної, діяв у спосіб, на підставі та в межах своїх повноважень, оскільки позивачем не доведено реальності здійснення господарської операції з ТОВ "Техснабкомплект Сервіс", якому було виписано 17 квітня 2018 року податкову накладну №1. Формат отриманих відповідачем документів, наданих позивачем для підтвердження реальності здійснення господарської операції, не дозволяв їх ідентифікувати, а тому вони не могли бути прийняті податковим органом до розгляду.

Зазначена позиція підтримана Шостим апеляційним адміністративним судом, який за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погоджується із зазначеними висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 ПК України змінена на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році від 7 грудня 2017 року № 2245-VIII (далі - Закон № 2245-VIII).

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону № 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117), пунктом 10 якого зобов`язано ДФС визначити критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Підпунктами 3, 4 пункту 13 Порядку №117 зазначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 порядку №117 визначено перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, який включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

При цьому, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку), передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкреслені.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається зі змісту квитанції, що контролюючим органом сформовано висновок про те, що податкова накладна відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновану позивачу надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішення податкової накладної в ЄДРПН.

Позивачем направлено відповідачу письмові пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійснення операцій по податковій накладній від 17 квітня 2018 року, а саме: додаткові угоди, акт приймання-передачі приміщення, договір місцезнаходження, податкову накладну, договір оренди, акти виконаних робіт, рахунки на сплату, договір постачання, контракт постачальника та інші.

Однак, оскільки формат отриманих відповідачем документів, наданих позивачем для підтвердження реальності здійснення господарської операції, не дозволяв податковому органу їх ідентифікувати, то вони не могли бути прийняті відповідачем до розгляду, а тому суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідачем обґрунтовано прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що первинним об`єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідач вчинив дії щодо зупинення реєстрації податкової накладної та приймав рішення про відмову у її реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не надано жодної оцінки, що саме стало підставою для зупинення реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії. Не досліджено зміст квитанції, в якій мають бути вказані критерії ризиковості, виключно на підставі яких податковий орган здійснив зупинення реєстрації податкової накладної.

Не перевірено та не надано належної оцінки поясненням та документам, які були надіслані позивачем згідно з Квитанцією про зупинення реєстрації податкової накладної. Крім того, зробивши висновок про те, що позивачем письмові пояснення та документи подані відповідачу не у належному форматі, суди не звернули увагу на те, що вказані документи прийняті податковим органом в електронному вигляді на центральному рівні, про що свідчить Квитанція №1. Відмова відповідача у реєстрації податкової накладної ґрунтується на тому, що платником податку не надано копій документів, а саме розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків, проте жодних застережень щодо формату, поданих документів, не містить.

Загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вказане також пов`язується із можливістю надання платником податків документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної.

Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій встановлюють правила, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному чинним законодавством.

Надаючи правову оцінку прийнятому Комісією рішенню, суди також повинні з`ясувати, чи містить воно конкретну інформацію щодо причин та підстав для його прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, як того вимагає форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21 травня 2019 року у справах №620/3556/18, №815/2791/18, від 14 травня 2019 року у справі №817/1356/18, від 22 квітня 2019 року у справі №2040/5445/18.

З огляду на вищевикладені обставини, колегія суддів Касаційного адміністративного суду вважає, що висновки судів попередніх інстанцій здійснені без встановлення фактичних обставин справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак є необґрунтованими.

За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Частиною 4 статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції, оскільки судами не з`ясовано обставини справи, що мають значення для правильного її вирішення.

Під час нового розгляду суду першої інстанції необхідно надати оцінку зазначеним податковим органом підставам для зупинення реєстрації податкової накладної (критеріям ризиковості), як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, а також з`ясувати, чи містить оскаржуване рішення Комісії конкретну інформацію щодо причин та підстав для його прийняття, із зазначенням того, яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аєге-Аеро-Україна" задовольнити частково.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 5 липня 2019 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді М.Б.Гусак

І.Л.Желтобрюх