Постанова

від 23.10.2019 по справі 748/1119/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

23 жовтня 2019 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 748/1119/19

Головуючий у першій інстанції - Кухта В. О.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1297/19

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючої-судді Шитченко Н.В.,

суддів Бобрової І.О., Мамонової О.Є.,

із секретарем Шкарупою Ю.В.,

заявник: ОСОБА_1 ,

заінтересована особа: Перша Лубенська державна нотаріальна контора Полтавської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Духівської сільської ради Лубенського району Полтавської області на рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 31 травня 2019 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,

місце ухвалення судового рішення - місто Чернігів,

дата складання повного тексту рішення суду першої інстанції - 4 червня 2019 року.

У С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою, в якій просила встановити факт перебування ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 23 лютого 2001 року по 15 січня ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У мотивування заявлених вимог зазначила, що її батько, ОСОБА_2 у вищезазначений період проживав разом з родичкою ОСОБА_3 однією сім`єю та перебував на її утриманні до дня її смерті, відтак, у розумінні ст. 531 ЦК УРСР, набув права на спадкування її спадкового майна. У визначений законом строк батько звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте за свого життя не встиг оформити своїх спадкових прав. Зазначає, що вона є спадкоємцем за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, проте нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Рішенням від 31 травня 2019 року Чернігівський районний суд заяву ОСОБА_1 задовольнив. Встановив факт, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 за життя з 23 лютого 2001 року по 15 січня 2003 року перебував на утриманні у ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, у відповідності до приписів ч. 1 ст. 352 ЦПК України, звернулась Духівська сільська рада Лубенського району Полтавської області, яка не брала участі у справі. Скаржник, посилаючись на ухвалення рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду та постановити нове, яким відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не було враховано, що у відповідності до ст. 13 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) земельні частки (паї) спадкодавців ОСОБА_3 та її матері ОСОБА_4 є невитребуваними земельними частками, розпорядником яких є Духівська сільська рада. Заявником було невірно визначено заінтересовану особу у справі, а судом не було залучено сільраду до участі у справі у якості заінтересованої особи, у зв`язку з чим порушені законні права органу місцевого самоврядування.

Представник скаржника указує на те, що ОСОБА_1 , всупереч роз`яснень п. 8 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31 березня 1995 року, не надано належних доказів, які б підтверджували той факт, що її батько ОСОБА_2 перебував на утриманні померлої ОСОБА_5 та отримував від неї матеріальну допомогу, яка була для нього єдиним і основним джерелом існування.

Натомість органом місцевого самоврядування на запит районного суду були надані належні письмові докази того, що ОСОБА_3 була одинокою і на її утриманні нікого не перебувало, на час її смерті з нею ніхто не проживав і не був зареєстрований, спадщину після її смерті ніхто не оформлював. Проте районний суд у мотивах рішення поклав за основу покази свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які не являються і ніколи не були мешканцями с. Гінці Лубенського району Полтавської області.

У наданому відзиві ОСОБА_1 , вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду - законним, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду - залишити без змін. Доводи відзиву зводяться до того, що посилання скаржника про порушення прав сільської ради, оскільки остання є розпорядником спадкових земельних часток, є хибними, адже дані земельні частки входять до спадкової маси після померлого батька заявниці, ОСОБА_2 , на які він мав право, але за свого життя не встиг його оформити.

На думку заявника нею було вірно визначено заінтересовану особу у справі, оскільки встановлення даного юридичного факту впливало на її право на спадщину та було необхідно у подальшому для отримання свідоцтва про право на спадщину у нотаріальних органах.

Першою Лубенською державною нотаріальною конторою Полтавської області відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу належить задовольнити, а рішення суду - скасувати з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції таким вимогам не відповідає.

Задовольняючи вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що наявними у справі доказами підтверджено, що на день смерті ОСОБА_3 - 15 січня 2003 року, батько заявниці ОСОБА_2 перебував на утриманні померлої не менше одного року, а відтак набув право на спадкування у розумінні положень ст. 531 ЦК УРСР.

Суд констатував, що встановлення факту має для заявника юридичне значення, оскільки від цього залежить виникнення та зміна її майнових прав. Іншого порядку встановлення таких прав чинним законодавством не передбачено, і встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право заявника.

З таким висновком суду першої інстанції не може погодитись апеляційний суд, виходячи з наступного.

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернулась із заявою, в якій просила встановити факт перебування її батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утриманні ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 23 лютого 2001 року по 15 січня 2003 року, зазначаючи, що встановлення даного факту необхідно їй для оформлення спадщини після смерті спадкодавця - її батька (а.с. 3-6).

У справі встановлено, що за повідомленням відділу у Лубенському районі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області ОСОБА_3 отримувала сертифікат серії НОМЕР_1 на право на земельну частку (пай), яка розташована на території Духівської сільської ради, площею 4,48 ум.кад.га, виданий на підставі розпорядження голови Лубенської РДА № 413 від 28 жовтня 1996 року, про що свідчить запис у книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) КСП Промінь Лубенського району Полтавської області (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 померла (а.с. 9). Після її смерті відкрилась спадщина.

24 ІНФОРМАЦІЯ_1 2003 року ОСОБА_2 , який є батьком заявниці, звернувся до Першої Лубенської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , на підставі якої 01 липня 2003 року була заведена спадкова справа № 269/2003 (а.с. 53, 57).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 20).

За свого життя 21 січня 1997 року ОСОБА_2 склав заповіт, що був посвідчений секретарем Духівської сільської Ради народних депутатів та зареєстрований у реєстрі за № 2, відповідно до якого спадкодавець заповів все своє майно, яке буде належати на день його смерті, ОСОБА_1 (а.с. 73).

24 червня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до Першої Лубенської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька, ОСОБА_2 (а.с. 62). В цей же день за заявою ОСОБА_1 була заведена спадкова справа № 182/2011, про що свідчить витяг про реєстрацію у Спадковому реєстрі (а.с. 67).

24 квітня 2019 року державним нотаріусом Другої Лубенської державної нотаріальної контори в порядку заміщення державного нотаріуса Першої Лубенської державної нотаріальної контори, на підставі ст.ст. 46, 49 ЗУ Про нотаріат , п.п. 4.14, 4.2, 4.12 п. 4 Глави 10, п.п. 1.2 п 1 Глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії за № 213/02-31, згідно з якою ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) розміром 4,48 ум.кад.га, яка розташована на території Духівської сільської ради Лубенського району Полтавської області, що належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , спадкоємцем якої був померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , який спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав (а.с. 7).

У постанові державний нотаріус зазначив, що оскільки ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , то при визначенні кола спадкоємців слід застосовувати положення ЦК УРСР 1963 року, а саме, ст.ст. 529-531 цього Кодексу, як до спадщини, що відкрилась до ІНФОРМАЦІЯ_1 січня ІНФОРМАЦІЯ_3 року. Оскільки спадкоємиця не надала доказів, що підтверджують родинні відносини ОСОБА_2 з ОСОБА_3 чи факт перебування на утриманні, правові підстави для видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно відсутні.

За змістом ч. 3 ст. 18, ст. 352 ЦПК України право на апеляційне оскарження судового рішення мають особи, які не брали участі у справі, якщо ухваленим рішенням порушуються їхні права, свободи чи інтереси.

У своїй апеляційній скарзі Духівська сільська рада в обґрунтування права на оскарження рішення зазначила, що земельна ділянка площею 4,48 ум.кад.га, яка виділялась ОСОБА_3 , розташована на території сільської ради, і у відповідності до ст. 13 ЗУ Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) вказана земельна частка (пай) спадкодавці ОСОБА_3 є невитребуваною земельною часткою, розпорядником якої є саме Духівська сільська рада. Оскільки орган місцевого самоврядування не був залучений до участі у даній справі, оскаржуваним рішенням порушені його права як розпорядника нерухомого майна.

Зважаючи на вищенаведені норми та дослідивши обставини справи в сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що висновок районного суду про задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, за наявністю для цього законних підстав не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам закону.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що під час розгляду справи судом першої інстанції Духівська сільська рада, яка за законом є розпорядником спірного нерухомого майна, до участі у справі в якості заінтересованої особи безпідставно залучена не була, проте заперечує проти задоволення заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, з огляду на те, що належними доказами факт перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 не підтверджується.

Крім цього, з матеріалів цивільної справи (а.с. 97) вбачається, що ОСОБА_1 вже зверталась до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області із аналогічною заявою про встановлення факту перебування на утриманні, зазначаючи у цій заяві заінтересованою особою саме Духівську сільську раду. Судом до участі у справі було залучено в якості заінтересованої особи ОСОБА_9 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 20 листопада 2017 року заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право на спадкове майно померлої ОСОБА_3 .

Відповідно ч. 6 ст. 294 ЦПК України якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Встановивши, що розпорядником спадкового майна після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є Духівська сільська рада, яка заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 і стверджує про свої порушені права, апеляційний суд вважає, що в даному випадку має місце спір про право, який слід вирішувати в порядку позовного провадження, а отже апеляційну скаргу Духівської сільської ради належить задовольнити.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції суперечить нормам процесуального закону, а тому, у відповідності до ч. 1 ст. 377 ЦПК України, підлягає скасуванню із залишенням заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Оскільки апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і залишає заяву без розгляду, відповідно до приписів ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 належить стягнути на користь Духівської сільської ради 576,30 грн судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 141, ч. 6 ст. 294, 367, 374, ч. 1 ст. 377, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Духівської сільської ради Лубенського району Полтавської області - задовольнити.

Рішення Чернігівського районного суду Чернігівської області від 31 травня 2019 року - скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, - залишити без розгляду, роз`яснивши заявниці, що вона має право подати позов на загальних підставах.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Духівської сільської ради Лубенського району Полтавської області (37520, Полтавська обл., Лубенський район, с. Духове, вул. Центральна, 24, ідентифікаційний код 25154951) 576 (п`ятсот сімдесят шість) грн 30 коп. судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 24 жовтня 2019 року.

Головуюча: Судді: