Рішення

від 24.10.2019 по справі 415/626/19

СЄВЄРОДОНЕЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 415/626/19

Провадження №2/428/1395/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2019р. Сєвєродонецький міський суд

Луганської області у складі:

головуючого судді Юзефовича І.О.

при секретарі Продченко О.А.

за участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави України в особі Лисичанського міського суду Луганської області, Державної установи Роменська виправна колонія (№56) , Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права засудженого на таємницю кореспонденції з суду,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду Луганської області з позовом до Держави України в особі Лисичанського міського суду Луганської області, Державної установи Роменська виправна колонія (№56) про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права засудженого на таємницю кореспонденції з суду. Ухвалою Луганського апеляційного суду від 06.03.2019р. визначено підсудність справи за зазначеним позовом Сєвєродонецькому міському суду Луганської області. Свої вимоги мотивував тим, що він відбуває покарання у виді довічного позбавлення волі в ДУ Роменська ВК (№56) . 14.01.2016р., 04.02.2016р., 11.03.2016р., 07.04.2016р., 16.06.2016р. та 17.07.2016р. відповідач ДУ Роменська ВК (№56) вручив йому листи відповідача Лисичанського міського суду Луганської області, які були зареєстровані в Журналі обліку вхідної кореспонденції осіб, які тримаються в установі, 12.01.2016р. за №94, 02.02.2016р. за №918, 09.03.2016р. за №2220, 05.04.2016р. за №2693, 14.06.2016р. за №3648 та 12.07.2016р. за №3936 відповідно, у відкритому вигляді, про що свідчать штемпеля колонії з відповідними реєстраційними індексами на цих листах. Такими діями відповідач ДУ Роменська ВК (№56) порушив права позивача ОСОБА_1 на таємницю кореспонденції, чим завдав йому моральної шкоди. Посилаючись на зазначені обставини позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом і просить суд: 1) стягнути з Держави України в особі Лисичанського міського суду Луганської області на його користь моральну шкоду у розмірі 4000грн., завдану внаслідок порушення його права на таємницю кореспонденції по цивільній справі №415/973/15-ц (провадження №2/415/2095/15); 2) стягнути з ДУ Роменська ВК (№56) на його користь моральну шкоду у розмірі 4000грн., завдану внаслідок порушення його права на таємницю кореспонденції по цивільній справі №415/973/15-ц (провадження №2/415/2095/15).

23.04.2019р. до Сєвєродонецького міського суду Луганської області надійшов відзив відповідача ДУ Роменська ВК (№56) , який мотивовано тим, що дійсно 14.01.2016р., 04.02.2016р., 11.03.2016р., 07.04.2016р., 16.06.2016р. та 17.07.2016р. до ДУ Роменська ВК (№56) надійшли листи з Лисичанського міського суду Луганської області, які були зареєстровані в Журналі обліку вхідної кореспонденції осіб, які тримаються в установі, 12.01.2016р. за №94, 02.02.2016р. за №918, 09.03.2016р. за №2220, 05.04.2016р. за №2693, 14.06.2016р. за №3648 та 12.07.2016р. за №3936 відповідно. До перегляду вкладень цих листів установа не володіла і володіти не могла інформацією що зазначені листи адресовані ОСОБА_1 .. Крім того, позивач ОСОБА_1 не надав належних доказів спричинення йому моральної шкоди, а обмежився лише цитатами з нормативних актів. Тому, просив відмовити у задоволенні позову.

Позивач ОСОБА_1 у вступному слові заявлені вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача ДУ Роменська ВК (№56) у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву зазначив прохання про розгляд справи за його відсутності.

Представники відповідачів Держави України в особі Лисичанського міського суду Луганської області, Державної казначейської служби України у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, в матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Вислухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 засуджений 24 березня 2004 року Апеляційним судом Черкаської області за ст.ст. 187, 289 ч.3, 357 ч.1, 263 ч.1, 115 ч.2 п.6; 15 ч.3 - 115 ч.2 п.п.1,6, 70 КК України до довічного позбавлення волі відбуває покарання в ДУ Роменська ВК №56 з 04 травня 2005 року. З дня прибуття до установи і по теперішній час, не працевлаштований на виробництві через відсутність робочих місць, заробітної плати чи будь яких інших доходів ОСОБА_1 не отримував (а.с.19).

12.01.2016р., 02.02.2016р., 09.03.2016р., 05.04.2016р., 14.06.2016р. та 12.07.2016р. ДУ Роменська ВК № 56 зареєстровано в Журналі обліку вхідної кореспонденції осіб, які тримаються в установі листи, адресовані ОСОБА_1 за №94, 918, 2220, 2693, 3648 та 3936 відповідно, про що свідчать штемпелі колонії з відповідними реєстраційними індексами на супровідних листах (а.с.7-12).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.31 Конституції України, кожному гарантується таємниця листування. Винятки можуть бути встановлені лише судом у випадках, передбачених законом, з метою запобігти злочинності чи з`ясувати істину під час розслідування кримінальної справи, якщо іншим способом одержати інформацію неможливо.

Частинами 3, 4 ст.113 Кримінально-виконавчого кодексу України визначено, що кореспонденція, яку одержують і надсилають засуджені до відбування покарання у виправних колоніях мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання, середнього та максимального рівня безпеки, підлягає перегляду. Кореспонденція, яку засуджені адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейському суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, суду та прокуророві, перегляду не підлягає і надсилається за адресою протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

Аналогічна норма зазначена в абзаці 7 пункту 1 Розділу XII Правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань від 29 грудня 2004 року №2186/5.

Крім того, абз. 2 п.4 Розділу 1 Інструкції з організації та перегляду кореспонденції (листування), осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 липня 2013 року № 1304/5, (далі - Інструкція № 1304/5) передбачено, що кореспонденція, яку засуджені чи особи, взяті під варту, адресують Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Європейського суду з прав людини, а також іншим відповідним органам міжнародних організацій членом або учасником яких є Україна, уповноваженим особам таких міжнародних організацій, до суду та прокуророві чи захиснику у кримінальному провадженні, що здійснює свої повноваження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, перегляду не підлягає і надсилається адресату протягом доби з часу її подачі. Кореспонденція, яку засуджені та особи взяті під варту, одержують від зазначених органів та осіб, перегляду не підлягає.

Згідно з п.5 Розділу II Інструкції №1304/5 кореспонденція, що надійшла від зазначених в абзаці 2 пункту 4 цієї Інструкції органів(осіб), засудженим (особам, узятим під варту) вручається протягом доби у запечатаному вигляді (конверті). Зазначена вхідна кореспонденція у закритому вигляді реєструється в Журналі з приміткою Закритий конверт.

Встановленими судом обставинами та матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем ДУ Роменська ВК (№56) права позивача ОСОБА_1 на таємницю листування, а також порушення вимог Інструкції з організації та перегляду кореспонденції (листування), осіб, які тримаються в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 02 липня 2013 року №1304/5.

Зокрема встановлено, що до відповідача ДУ Роменська ВК (№56) 12.01.2016р., 02.02.2016р., 09.03.2016р., 05.04.2016р., 14.06.2016р. та 12.07.2016р. надійшли поштові відправлення з Лисичанського міського суду Луганської області адресовані засудженому ОСОБА_1 .. В порушення вимог Інструкції №1304/5 конверти були відкриті співробітником відповідача, кореспонденція зареєстрована у відповідному Журналі з проставлянням вхідного номера на супровідному листі суду (а.с.7-12).

Відповідно до ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав може бути, зокрема, і відшкодування моральної шкоди.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав (ч.1 ст.23 ЦК України).

За змістом п.2 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Згідно зі ст.280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода полягає відшкодуванню.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч.1 ст.1167 ЦК України).

У п.5 постанови від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Крім того, Європейський суд з прав людини, рішення якого відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, неодноразово встановлював порушення Україною статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно перегляду кореспонденції осіб, що тримаються під вартою, як під час досудового тримання під вартою, так і впродовж відбування покарання за вироком суду, зокрема, у справах: Сергій Волосюк проти України від 12 березня 2009 року, Бєляєв та Дігтяр проти України від 16 лютого 2012 року, Вінтман проти України від 23 жовтня 2014 року.

З матеріалів справи судом вбачається, що позивачем ОСОБА_1 не надано до суду доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральних страждань діями відповідача ДУ Роменська ВК (№56) , пов`язаними з відкриттям кореспонденції у розмірі 4000грн.. При цьому, позивач ОСОБА_1 не звертався до адміністрації виправної установи зі скаргами на погіршення самопочуття після вказаних подій, жодних документів на підтвердження змін у фізичному або психологічному стані здоров`я не надав, докази порушення нормального укладу його життя або інших негативних для позивача наслідків в матеріалах справи також відсутні.

Тому, з огляду на встановлений факт порушення особистого немайнового права позивача ОСОБА_1 за відсутності достатніх доказів на підтвердження його моральних страждань в межах заявлених вимог вважає за можливе визначити розмір відшкодування моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 з ДУ Роменська ВК (№ 56) у розмірі 1000грн., який на думку суду є співмірним та достатнім.

Стосовно позовних вимог позивача ОСОБА_1 щодо стягнення з Держави України в особі Лисичанського міського суду Луганської області на його користь моральної шкоди у розмірі 4000грн., завданої внаслідок порушення його права на таємницю кореспонденції по цивільній справі №415/973/15-ц (провадження №2/415/2095/15), суд зазначає, що матеріали справи не містять в собі належних та допустимих доказів порушення відповідачем - Державою України в особі Лисичанського міського суду Луганської області прав позивача ОСОБА_1 на таємницю кореспонденції по цивільній справі №415/973/15-ц (провадження №2/415/2095/15), оскільки усі супровідні листи, наявні в матеріалах справи, містять в собі відмітки для ОСОБА_1 , що свідчить про направлення кореспонденції особисто засудженому ОСОБА_1 , який перебував у РВК-56 СДПВ-1 (місцезнаходження: 42073, Сумська область, Роменський район, с. Перехрестівка, вул . Чапаєва, буд. 19). Тому, зазначені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що обставини, викладені позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування позову знайшли своє часткове підтвердження в матеріалах справи, тому позовна заява ОСОБА_1 до Держави України в особі Лисичанського міського суду Луганської області, Державної установи Роменська виправна колонія (№56) , Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права засудженого на таємницю кореспонденції з суду підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 15, 43-44, 47-49, 247, 258-259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Лисичанського міського суду Луганської області (код ЄДРПОУ 05381343, місцезнаходження: 93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Штейгерська, буд. 38), Державної установи Роменська виправна колонія (№56) , Державної казначейської служби України (код ЄДРПОУ 37567646, місце знаходження: 01601, м. Київ, вул. Бастіонна, буд. 6) про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення права засудженого на таємницю кореспонденції з суду, задовольнити частково.

Стягнути з Державної установи Роменська виправна колонія (№56) (код ЄДРПОУ 08565078, місцезнаходження: 42073, Сумська область, Роменський район, с. Перехрестівка, вул. Вишнева, буд. 19) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце перебування: АДРЕСА_2 (СДВП-1) моральну шкоду у розмірі 1000грн., завдану внаслідок порушення його права на таємницю кореспонденції по цивільній справі №415/973/15-ц (провадження №2/415/2095/15).

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя І. О. Юзефович