Рішення

від 01.10.2019 по справі 478/587/19

КАЗАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 478/587/19 Провадження № 2/478/214/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2019 року. Казанківський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Іщенко Х.В.,

при секретарі Луговській А.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Казанка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області, про визнання договору оренди землі недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору оренди землі припиненим посилаючись на те, що 11.11.2009 року між ним та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки (далі Договір), розташованої на території Казанківської сільської ради, загальною площею 6,84 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, строком на 49 років. Кадастровий номер земельної ділянки 4823685100:16:000:0040, який в подальшому було змінено на 4823655100:16:000:0040, при укладенні договору не зазначався. Договір було зареєстровано державним реєстратором у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК.

21.09.2012 року орендар ОСОБА_3 помер, що, за думкою позивача, у відповідності до п.40 зазначеного Договору, його дія була припинена.

07.02.2019 року позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно з заявою про скасування реєстрації Договору у зв`язку з його припиненням через смерть орендаря та реєстрацію нового договору оренди належної йому на праві власності земельної ділянки з фізичною особою - ОСОБА_4 , але позивачу було відмовлено у реєстрації зазначеного договору через існування зареєстрованого Договору між ним та померлим ОСОБА_3 .

Ухвалою судді Казанківського районного суду Миколаївської від 14.05.2019 року було відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження та справа призначена до судового засідання на 05.06.2019 року.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської від 05.06.2019 року, за клопотанням представника позивача - адвоката Косенко Н.М., підготовче засідання було відкладено на 27.06.2019 року та витребувано у в.о. державного нотаріуса Казанківської ДНК Міщенко Н.В. витяг із спадкового реєстру, щодо спадкової справи до майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської від 15.07.2019 року, за клопотанням представника позивача - адвоката Косенко Н.М., підготовче засідання було відкладено на 23.07.2019 року та витребувано у приватного нотаріуса Корж М.В. копію спадкової справи ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , спадковий реєстр №53983604, яку 22.07.2019 року було отримано судом.

23.07.2019 року у підготовчому судовому засіданні представник позивача - адвокат Косенко Н.М. надала уточнену позовну заяву, в якій просила визнати недійсним договір оренди землі, розташованої на території Казанківської сільської ради, загальною площею 6,84 га, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської від 23.07.2019 року, прийнято до провадження уточнену позовну заяву представника позивача ОСОБА_1 та за її клопотанням витребувано з Відділу Казанківського району Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області реєстраційну справу сформовану на підставі реєстрації договору оренди земельної ділянки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що зареєстрований 11.11.2009 року у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК.

01.10.2019 року, представник позивача - адвокат Косенко Н.М. надала суду письмові пояснення, в яких зазначила, що зважаючи на те, що умовами договору оренди сторони не визначили, що право на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря переходить до його спадкоємців, висновки про те, що хтось успадкував право оренди земельної ділянки не відповідають вимогам закону і фактичним обставинам справи, відповідач не заперечує проти задоволення позову, в Договорі відсутні підписи сторін, за таких обставин суд повинен визнати недійсним зазначений Договір.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги позову підтримала, просить його задовольнити. Клопотань про відкладення розгляду справи від неї не надійшло.

Представник відповідача Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області відзив на позовну заяву не подавав, в заяві проти позову не заперечив, в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надійшло.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що в позові слід відмовити, виходячи з наступного.

Згідно ст.12 ЦПК України , цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін,особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Суд же, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, лише сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом та роз`яснює у випадку необхідності їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи, або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Крім того, згідно ст.81 ЦПК України , кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої на території Казанківської сільської ради, загальною площею 6,84 га, для ведення товарного с/г виробництва, строком на 49 років. 11.11.2009 року Договір було зареєстровано державним реєстратором у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК за №010900100940.

До звернення до суду, а саме до 11.04.2019 року, позивач ОСОБА_2 не оскаржував зазначений Договір та в позовній заяві визнає факт його укладення.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 , виданого відділом ДРАЦС Казанківського РУЮ Миколаївської області 25.09.2012 року.

Згідно спадкової справи за №66/2012, спадкоємцями за законом ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , є його дружина - ОСОБА_5 та син - ОСОБА_6 .

Статтями 1216 , 1217 , 1218 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовами зазначеного Договору у п.40 сторони не визначились щодо права на орендовану земельну ділянку у разі смерті фізичної особи-орендаря його спадкоємців, але, згідно ч.3 п.30 Договору, орендар має інші права передбачені законом.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, що визначено п.1 ч.1 ст.11 ЦК України .

За змістом ст.792 ЦК України , майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення, майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму, регулюються актами земельного законодавства - ЗК України , Законом України Про оренду землі .

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України Про оренду землі , право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та цього Закону .

Частиною 4 ст.32 Закону України Про оренду землі (в редакції, яка була чинною на час укладання Договору) передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору, якщо інше не передбачено договором оренди землі.

За такого, набувши в порядку спадкування за законом , право власності на передані в оренду відповідачу за договорами земельні ділянки, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 набули, відповідно, і усі права та обов`язки орендаря за зазначеним Договором.

На підставі ч.5 ст.1268 ЦК України , спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу її прийняття з часу відкриття спадщини.

Статтею 396 ЦК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права відповідно до положень глави 29 ЦК України ,

Прийнявши в установленому законом порядку спадщину, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 з часу її відкриття набули речові права на успадковане право користування зазначеною земельною ділянкою і, відповідно, право на захист цього права.

Такий висновок міститься в постанові Верховного суду України від 23.01.2013 року у справі №6-164цс12

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачем не надано жодних доказів, що відповідач порушив, не визнав чи оспорював його права свободи чи інтереси. Відповідач не є учасником зазначеного Договору, власником зазначеної земельної ділянки, не реєстрував зазначений Договору.

Відповідно ч.2 ст.48 ЦПК України, позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Як вбачається зі змісту ст. 51 , 175 ЦПК України , на позивача покладено обов`язок визначати відповідача у справі.

Тобто ініціатива щодо заміни неналежного відповідача повинна виходити від позивача, який повинен подати клопотання.

З урахуванням принципу диспозитивності, суд не має права проводити заміну неналежного відповідача належним з власної ініціативи.

Пленум Верховного Суду України у п.8 постанови від 12.06.2009 року за №2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції роз`яснив, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК . Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Відповідно до вказаних норм закону позивач, звертаючись до суду з позовом, повинен довести факт порушення невизнання чи оспорювання його прав свобод чи інтересів саме вказаним ним відповідачем. При цьому слід вважати, що заявлені позовні вимоги до неналежного відповідача задоволені судом бути не можуть, оскільки вказане слід вважати порушенням вимог процесуального закону, за якими суд не в змозі вирішувати та задовольняти позов без особи, яка повинна відповідати за позовом, прав, обов`язків, інтересів якої такий прямо стосується (належного відповідача).

Аналізуючи досліджені у справі докази суд дійшов до висновку, що позивач не обґрунтував свої позовні вимоги, тому вважає за доцільне в задоволенні позову відмовити.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що він має право звернутися до суду з позовом до належного відповідача.

Керуючись ст.ст.141, 259, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до Казанківської селищної ради Казанківського району Миколаївської області, про визнання договору оренди землі недійсним - відмовити.

Судові витрати понесені позивачем віднести на його рахунок.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Повне судове рішення складено 14.10.2019 року.

Суддя: