Рішення

від 11.10.2019 по справі 212/5609/14-ц

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/5609/14-ц

2/212/324/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Пустовіта О.Г., при секретарі судового засідання - Мігрін Н.С., за участю представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача Лутоніної Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Дизельний завод , Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа арбітражний керуючий, розпорядник майна публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" Лукашук Микола Васильович про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 суду з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства Дизельний завод , відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії та стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що відповідач Публічне акціонерне товариство Дизельний завод у 1995 року невірно визначили середній заробіток для розрахунку відшкодування шкоди завданої здоров`ю під час виконання трудових обов`язків та в подальшому Фондом соціального страхування виплачувалася занижена сума страхових виплат. Позивач просить визнати протиправними дії підприємства Криворізький завод з ремонту дизельних автомобілів (з 01.07.1996 року - ВАТ Дизельний завод , з 19.05.2011 року - ПАТ Дизельний завод ), щодо не проведення в період з травня 1995 року по жовтень 2001 року, передбаченого законодавством України, перерахунку розмірів належних ОСОБА_2 страхових виплат щомісячного відшкодування, у зв`язку із безстроковою втратою останнім професійної працездатності на 5%; визнати протиправними дії ВАТ Дизельний завод , щодо передачі 22.10.2001 року до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі, не відповідаючих вимогам законодавства України, документів та розрахунків, згідно до яких: розмір середньої заробітної плати ОСОБА_2 не відповідав дійсності, був занижений та становив 72,60 грн.; не відповідав дійсності, був занижений та становив 3,63 грн. - розмір належних ОСОБА_2 страхових виплат щомісячного відшкодування, у зв`язку із безстроковою втратою останнім професійної працездатності на 5%; зобов`язати ПАТ Дизельний завод , в установленому порядку надати відділенню виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі, нові документи, згідно до яких станом на жовтень 2001 року: розмір середньої заробітної плати ОСОБА_2 , становить 213,93 грн.; відповідно з 01.11.2001 року - розмір страхових виплат щомісячного відшкодування, у зв`язку із безстроковою втратою останнім професійної працездатності на 5%, становить 10,70 грн.; визнати протиправними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі, щодо відмови ОСОБА_2 в проведенні перерахунку розмірів належних останньому, щомісячних страхових виплат, у зв`язку із безстроковою втратою ним професійної працездатності на 5 %, за період з 01.11.2001 року по грудень 2013 року; визнати протиправними дії відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі, щодо не сплати ОСОБА_2 в повному об`ємі в період з 01.11.2001 року по 01.05.2014 року, визначених законодавством України, страхових виплат щомісячного відшкодування, у зв`язку із безстроковою втратою мною професійної працездатності на 5 %; зобов`язати відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі, прийняти від ПАТ Дизельний завод нові документи про середню заробітну плату ОСОБА_2 в розмірі: 213,93 грн., станом на 22.10.2001 року та відповідно - про розмір щомісячних страхових виплат з 01.11.2001 року: 10,70 грн., у зв`язку із безстроковою втратою останнім професійної працездатності на 5 %; встановити з 01.03.2013 року розмір щомісячної страхової виплати ОСОБА_2 : 86,19 грн., з урахуванням виплачених сум, з подальшим перерахунком згідно до діючого законодавства України; стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі, на користь ОСОБА_2 , заборгованість зі сплати останньому щомісячних страхових виплат за період з 01.05.2011 року до 01.05.2014 року в розмірі 1866,96 грн.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу від 27.01.2015 року у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.10.2015 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2015 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05.04.2017 року заочне рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 27 січня 2015 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13.10.2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Чайкіна І.Б. від 01.06.2017 року справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Чайкіна І.Б. від 30.08.2017 року замінено відповідача Відідлення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області залучивши до участі у справі правонаступника - Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Чайкіна І.Б. від 30.08.2017 року залучено до участі в справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Дизельний завод , Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та стягнення заборгованості по сплаті страхових виплат - арбітражного керуючого Лукашука Миколу Васильовича - розпорядника майна ПАТ Дизельний завод .

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Пустовіта О.Г. від 13.10.2017 року справу прийнято у провадження та призначено до судового засідання (підстава повторного автоматизованого розподілу справи - закінчення терміну повноважень судді Чайкіна І.Б.).

25.01.2018 року на адресу суду надійшов уточнений цивільний позов в якому позивач ОСОБА_2 просить суд:

- визнати протиправними дії ВАТ Дизельний завод , щодо передачі 20.10.2001 року до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі, не відповідаючих вимогам законодавства України, документів та розрахунків (особової справи на продовження щомісячних страхових виплат ОСОБА_2 ), згідно до яких: розмір середньої заробітної плати ОСОБА_2 не відповідав дійсності, був занижений та становив 72,60 грн.; не відповідав дійсності, був занижений та становив 3,63 грн. - розмір належних ОСОБА_2 страхових виплат щомісячного відшкодування, у зв`язку із безстроковою втратою останнім професійної працездатності на 5%;

- визначити станом на 22.10.2001 року (дата передачі особової справи до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі) належну ОСОБА_2 страхову виплату щомісячного відшкодування (5 % втрати працездатності) в розмірі 10,70 грн.;

- зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області проводити розрахунок належних ОСОБА_2 страхових виплат щомісячного відшкодування (5 % втрати працездатності) з розміру 10,70 грн. станом на 22.10.2001 року, з подальшим перерахунком та виплатами згідно до діючого законодавства України.

18.04.2018 року надійшов відзив Управління виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в якому зазначено, що втрата професійної працездатності в позивача наступила до 01.04.2001р., тобто до утворення Фонду, тому Фонд не може бути відповідачем по справі, оскільки позивач не перебував і не міг перебувати в правовідносинах з Відділенням фонду. Крім того позивач вказав, що відділення Фонду почало проводити виплати не перевіривши правильність нарахування сум відшкодування шкоди, але відповідальність за неправильність і несвоєчасність проведення перерахунку відшкодування шкоди несе підприємство, а не Відділення. Крім того, відділення Фонду, керуючись в роботі ст. 21 ЗУ "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" починаючи з березня 2002 року позивачу проводились перерахунки щомісячної страхової виплати на коефіцієнт зростання середньої заробітної плати в галузях економіки в цілому по Україні, який визначається Державним національним комітетом з питань статистики.Таким чином, виплата перерахунків потерпілим внаслідок вини підприємства з 01.04.2001р. є нецільовим використанням бюджетних коштів. Адже джерелом відшкодування шкоди потерпілим є страхові внески підприємств, в плануванні надходження та витрачання яких, згідно Постанови КМУ №1423 від 13.09.2000р. «Про затвердження Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві..» , вид таких витрат як виявлені помилки підприємств, і внаслідок чого - перерахунок (збільшення) страхових виплат, не враховувався. Неправомірні додаткові витрати тягнуть за собою збитки Фонду, чим спричинено шкоду Відділенню Фонду, а відповідно, й Державі.

Згідно п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 24.10.2003р. Про внесення змін і доповнень до постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992р. №6 »Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди(зі змінами)» , перерахування розміру страхових виплат провадиться лише з підстав і в порядку, передбачених ст.29 Закону №1105-ХІУ (1105-14), а саме: зміна ступеня втрати професійної працездатності; зміна складу сім`ї потерпілого; підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством. Законом України від 28.12.2014, № 77-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов`язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці" Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 46 - 47, ст. 403 із наступними змінами) викладений в новій редакції: з назвою Закон України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування . Згідно ст. 37 цього закону перерахування розміру страхових виплат ерерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться в разі: зміни ступеня втрати професійної працездатності; зміни складу сім`ї померлого. Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Інших умов перерахунку в законі не зазначено.

11.07.2018 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив де зазначено, що відзив не відповідає вимогам ст.178 ЦПК України, і по своїй суті, не є відзивом на позов, а є заявою про виключення Управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі: Криворізького відділення Управління виконавчої дирекції Фонду Соціального страхування України в Дніпропетровській області, з цивільної справи № 212/5609/14-ц, як відповідача.

При цьому, даним відповідачем жодним чином не заперечується факт протиправності дій ВАТ Дизельний завод , ідентифікаційний код: 00190957, (правонаступником якого є ПАТ Дизельний завод ), щодо передачі 22.10.2001 року до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Кривому Розі, не відповідаючих вимогам законодавства України, документів та розрахунків (особової справи на продовження щомісячних страхових виплат ОСОБА_2 ), згідно до яких: розмір середньої заробітної плати ОСОБА_2 не відповідав дійсності, був занижений та становив 72,60 грн.; не відповідав дійсності, був занижений та становив 3,63 грн. - розмір належних ОСОБА_2 страхових виплат щомісячного відшкодування, зв`язку із безстроковою втратою останнім професійної працездатності на 5%. Не приводят аргументи та не надаються докази, які б могли слугувати підставою для спростування даного факту

Також - жодним чином не заперечується факт визначення станом на 22.10.2001 року (дата передачі особової справи до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кривому Розі) належної ОСОБА_2 страхової виплати щомісячного відшкодування (5 % втрати працездатності у відповідності до вищезазначеного розміру середньої заробітної плати ОСОБА_2 ) в розмірі 10,70 грн. Не приводяться аргументи та не надаються докази, які б могли слугувати підставою для спростування даного факту. Просить суд винести рішення про задоволення позовних вимог.

18.10.2018 року на адресу суду надійшов відзив третьої особи ОСОБА_3 на уточнений цивільний позов в якому він просить суд закрити провадження у справі, оскільки позивачу було відомо про порушення справи про банкрутство, і він був обізнаний про необхідність звернення з позовом у справу про банкрутство або пред`явлення позову до суду, який розглядає справу про банкрутство.

Ухвалою суду від 10.04.2019 року витребувано з Міського архіву довідку про заробітну плату ОСОБА_2 по професії слюсаря 4-го розряду за січень-квітень 1992 року по підприємству ПАТ "Дизельний завод" та довідку про ріст тарифних ставок по професії слюсаря 4-го розряду з 01.01.1992 року по 01.04.2001 року по підприємству ПАТ "Дизельний завод" та з ПАТ "Дизельний завод" довідку про заробітну плату ОСОБА_2 по професії слюсаря 4-го розряду за січень-квітень 1992 року по підприємству ПАТ "Дизельний завод" та довідку про ріст тарифних ставок по професії слюсаря 4-го розряду з 01.01.1992 року по 01.04.2001 року по підприємству ПАТ "Дизельний завод".

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав наполягав на його задоволенні з підстав вказаних у уточненій позовній заяві.

Представник відповідача Публічного акціонерного товариства Дизельний завод в судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Представник відповідача Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в судовому засіданні вирішення питання по справі поклала на розсуд суду.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав клопотання про проведення судового засідання без його участі.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 було 11 квітня 1995 року під час огляду МСЕК встановлено 5% стійкої втрати працездатності за наслідками трудового каліцтва, яке сталось з позивачем 27 листопада 1987 року.

Правилами відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров`я, пов`язаних з виконання ним трудових обов`язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 23 червня 1993 року № 472, що втратили чинність 11 липня 2001 року (далі - Правила), визначено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівнику ушкодженням здоров`я складається з виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (пункт 4).

Пунктом 38 Правил визначено, що суми відшкодування шкоди виплачуються потерпілому - з дня встановлення стійкої втрати професійної працездатності або виникнення необхідності у витратах на медико-соціальну допомогу.

За таких обставин вбачається, що право на відшкодування шкоди у зв`язку із трудовим каліцтвом у ОСОБА_2 виникло з 11 квітня 1995 року.

В уточненому позові позивач вважає, що ПАТ Дизельний завод повинен був здійснити нарахування суми відшкодування шкоди виходячи з розміру його заробітної плати за період з листопада 1986 року по жовтень 1987 року, згідно п. 22 Правил, та із застосуванням постанови КМУ від 26.09.2001 № 1266 Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням . (далі - Постанова КМУ № 1266)

Суд вважає, що позивачем невірно застосовано положення Правил та постанови КМУ від 26.09.2001 № 1266 Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням при розрахунку середнього заробітну виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 276 від 26 травня 1992 року Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради України від 29 квітня 1992 року Про підвищення соціальних гарантій для населення встановлено повести з 1 травня 1992 року перерахування розмірів відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, пов`язаного з виконанням трудових обов`язків, виходячи із середньої заробітної плати відповідних пpацівників підприємств, установ, організацій за січень-квітень 1992 року, відкоригованого на величину фактичного підвищення тарифних ставок і посадових окладів. Установлено, що при визначенні розмірів відшкодування шкоди у випадках трудового каліцтва або іншого ушкодження здоров`я, які призначатимуться після 1 травня 1992 року, середньомісячний заробіток обчислюється за три місяці, що передували каліцтву або встановленню втрати працездатності. Сума заробітної плати до 1 травня 1992 року збільшується на величину підвищення на підприємстві тарифних ставок і посадових окладів.

Згідно із пунктом 9 Правил у редакції від 18 липня 1994 року розмір відшкодування втраченого потерпілим заробітку встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності і середньомісячного заробітку, який він мав до ушкодження здоров`я. Утрачений заробіток або його частина відповідно до ступеня втрати професійної працездатності виплачується власником у повному розмірі, тобто без урахування розміру пенсії по інвалідності, а також незалежно від одержуваних потерпілим інших видів пенсій, заробітку (доходу) і стипендії. Визначений розмір втраченого заробітку або відповідна його частина залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності коригуванню у бік зменшення не підлягає.

Як було передбачено пунктом 22 Правил у редакціях від 18 липня 1994 року середньомісячний заробіток підлягає коригуванню на час встановлення МСЕК стійкої втрати професійної працездатності з урахуванням підвищення тарифних ставок, посадових окладів відповідних працівників виробничого підрозділу (дільниці, цеху) підприємства, де працював потерпілий до моменту ушкодження здоров`я, або індексації доходів відповідно до чинного законодавства.

При цьому, пунктами 28, 29 Правил, у редакціях від 18 липня 1994 року та від 03 жовтня 1997 року, було передбачено, що перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводиться, зокрема і у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових і бюджетних підприємств. Перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи. Індексація суми відшкодування шкоди провадиться відповідно до чинного законодавства.

З набранням чинності з 01 квітня 2001 року Закону України Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності відшкодування шкоди покладається на Фонд.

При цьому, постановою Фонду від 14 квітня 2004 року № 66 визначено, що працівникам, які потерпіли на виробництві до 01 квітня 2001 року, сплачуються страхові виплати у тому ж розмірі, що встановлено підприємствами на цю дату, і з того часу, коли підприємства передали Фонду документи. Перерахунок розміру щомісячних виплат у разі зростання в попередньому році заробітної плати у галузі національної економіки проводиться з 01 березня наступного року.

Таким чином вбачається, що середньомісячна заробітна плата для розрахунку відшкодування шкоди у зв`язку із каліцтвом, яке сталось з позивачем 27 листопада 1987 року, повинна обчислюватись із середньої заробітної плати за період січень - квітень 1992 року за професією слюсаря з ремонту автомобілів 4-го розряду по підприємству ПАТ Дизельний завод .

Окрім цього, положення частини 1 статті 5 ЦК України встановлюють, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Так, постанова КМУ № 1266 була введена в дію 26 вересня 2001 року та її положення для розрахунку середнього заробітку в разі стійкої втрати працездатності застосовуються саме з цього часу. Водночас право на відшкодування шкоди у зв`язку із стійкою втратою працездатності ОСОБА_2 набув з 11 квітня 1995 року, тобто до введення в дію вищезазначеної постанови КМУ № 1266, а тому, в силу положень ч. 1 ст. 5 ЦК України, порядок визначення середньомісячного заробітку за постановою КМУ № 1266 не може бути застосований в даному випадку.

У відповідності до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як встановлено судом, завлений позивачем розрахунок середнього заробітку у зв`язку із встановленням стійкої втрати працездатності не ґрунтується на положеннях чинного законодавства України. Надані сторонами та витребувані судом докази не спростовують правомірності обчислення ПАТ Дизельний завод сум и відшкодування шкоди у зв`язку із встановленням ОСОБА_2 5% стійкої втрати працездатності за наслідками трудового каліцтва, яке сталось з позивачем 27 листопада 1987 року, а також подальшого коригування страхових виплат здійснених Фондом.

За таких обставин суд вважає, що у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 2 , 12 , 13 , 76 , 80 , 81 , 89 , 141 , 259 , 263-265 ЦПК України ,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства Дизельний завод , Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області, третя особа арбітражний керуючий, розпорядник майна публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" Лукашук Микола Васильович про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: публічне акціонерне товариство Дизельний завод , місцезнаходження юридичної особи: 50106, місто Кривий Ріг, вулиця Електрозаводська, будинок 34а, ідентифікаційний код 00190957.

Відповідач: Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області , місцезнаходження юридичної особи: 50074, місто Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 30а, ідентифікаційний код 41323962.

Третя особа: арбітражний керуючий, розпорядник майна публічного акціонерного товариства "Дизельний завод" Лукашук Микола Васильович, адреса: 50074, місто Кривий Ріг, проспект Миру, будинок 29в.

Суддя: О. Г. Пустовіт