Ухвала

від 09.10.2019 по справі 359/9236/19

БОРИСПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/9236/19

Провадження № 1-кс/359/3313/2019

У Х В А Л А

Іменем України

09жовтня 2019року слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду без технічної фіксації клопотання слідчого слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_3 , в кримінальному провадженні № 42018111100000091, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.04.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, про арешт майна,

в с т а н о в и в:

Слідчий слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_3 , за згодою прокурора Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням про арешт майна, в якому зазначив, що слідчим відділом Бориспільського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР № 42018111100000091 від 11.04.2018, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що посадові особи Бориспільської РДА Київської області та інших органів державної влади допустили службову недбалість у зв`язку з чим з державної власності безпідставно вибули земельні ділянки лісового та водного фонду, які розміщенні на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом майновим правам держави.

Так, в ході слідства надано доручення працівникам УЗЕ в Київській області ДЗЕ НП України з метою встановлення вказаних осіб, а також безпосередньо самих об`єктів вчинення злочину, а саме земельних ділянок.

Згідно рапорту заступника начальника відділу протидії злочинам у паливно-енергетичному комплексі сфері природних ресурсів та екології УЗЕ в Київській області ДЗЕ НП України ОСОБА_5 встановлено, що службові особи Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області в змові з іншими невстановленими особами з метою незаконного заволодіння землями лісового господарства, землями водного фонду, сільськогосподарського призначення та інших земель, використовують для цього підставних осіб (фунтів) та завідомо підроблені документи.

Встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100 сформована на підставі письмових звернень до відповідних органів, проектних організацій ОСОБА_6 , яка зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 31.08.2009 ОСОБА_6 продала земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100 до ПП «Рамус Інвестмент» (ЄДРПОУ 36215481) в особі директора ОСОБА_7 . В подальшому 02.09.2015 ПП «Рамус Інвестмент» по договору купівлі-продажу продало вказану земельну ділянку Сут Ахмету Риза, ІНФОРМАЦІЯ_1 , який являється громадянином Республіки Туреччини.

Допитана в якості свідка ОСОБА_6 повідомила, що за вказівкою керівника товариства, на якому остання працювала, вона та ще декілька працівників надали свої особисті документи, а саме паспорта та ідентифікаційні коди. В подальшому за вказівкою свого керівника ОСОБА_6 підписала якісь документи, які саме остання не читала, але звернула увагу, що документи з приводу якоїсь земельної ділянки, не розуміючи та не усвідомлюючи наслідків своїх дій. В приміщення будь-яких нотаріусів не їздила, документи з приводу продажу земельних ділянок не підписувала та грошових коштів за продаж земельних ділянок не отримувала.

Відповідно до відповіді Гірської сільської ради Київської області рішення щодо виділення у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100, що перебуває в межах населеного пункту не виносилося. Таким чином, з комунальної власності територіальної громади Гірської сільської ради незаконно вибула земельна ділянка.

Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка із кадастровим номером 3220883200:03:001:0100 на праві приватної власності належить Сут Ахмету Риза.

Земельна ділянка із кадастровим номером 3220883200:03:001:0100 в рамках кримінального провадження визнана речовим доказом.

Підставою та метою, з якою слідчий звертається до суду з даним клопотанням є збереження речових доказів вказаної земельної ділянки.

З наведених вище обставин вбачається необхідність в накладенні арешту на вказану ділянку та встановленні заборони особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) щодо такого нерухомого майна в установленому законом порядку.

Вказане унеможливить подальше відчуження земельної ділянки, яка незаконно та безпідставно вибула з державної чи комунальної власності, а також зробить неможливим псування, зміну конфігурації, площі, зміну інших показників відповідної ділянки.

В судове засідання слідчий слідчого відділу Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенант поліції ОСОБА_3 не з`явився. Про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином. Його неявка, згідно ч.1 ст.172 КПК України, не перешкоджає розгляду клопотання.

Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось у зв`язку із неприбуттям в судове засідання слідчого, який бере участь у розгляді вказаного вище клопотання.

Власник нерухомого майна, за клопотанням слідчого, про час і місце розгляду клопотання не повідомлялися, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 172 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді до скасування арешту майна у встановленому порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів.

Згідно ч. 3. ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову (ч. 3ст. 170 КПК України).

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя повинен врахувати, крім іншого, наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; правову підставу для арешту майна; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, тощо. В разі задоволення клопотання про арешт в ухвалі слід зазначити перелік майна, яке підлягає арешту.

З наданих суду матеріалів вбачається, що застосування арешту земельної ділянки необхідне для забезпечення збереження речових доказів, запобіганню відчуження, а також унеможливлення псування її якісної характеристики та забудови.

У відповідності до ст. 132 КПК України, в даному випадку потреби досудового розслідування виправдовують такий ступень втручання у права і свободи особи про який йдеться в клопотанні слідчого.

Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод як джерело права.

Згідно з ч.1 ст.1 Першого протоколу до цієї Конвенції кожній фізичній або юридичній особі забезпечується право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням наведених норм КПК України та встановлених обставин, вважаю наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на вказану земельну ділянку.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170-173 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и в:

Клопотання задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100.

Встановити заборону особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100.

Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1