Ухвала

від 09.12.2019 по справі 359/9236/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-cc/824/6555/2019 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

представника власника майна ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу власника майна Сут Ахмета Ризи на ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , яке погоджене із прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 , та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100, із забороною особам, які здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно даної земельної ділянки.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, власник майна Сут Ахмет Риза подав апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Так, Сут Ахмет Риза стверджує, що він є добросовісним набувачем та набув право власності на земельну ділянку законним шляхом. Зокрема, як зазначає апелянт, на підставі Розпорядження Київської обласної державної адміністрації від 10 грудня 2007 року № 1355 було вилучено із постійного користування ДП Бориспільське лісове господарство» (Вишенківське лісництво, квартал5) земельну ділянку, площею 0,99 га (ліси), розташовану на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, змінено цільове призначення на категорію земель сільськогосподарського призначення і передано у приватну власність громадянці ОСОБА_9 . На підставі зазначеного розпорядження, як стверджує автор апеляції, громадянці ОСОБА_9 був виданий Державний акт серії ЯД № 965913 від 11січня 2008 року на право власності на земельну ділянку, площею 0,99 га, місце розташування якої: Київська область, Бориспільський район, Гірська сільська рада, з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100. При цьому апелянт вказує, що 31 серпня 2009 року ОСОБА_9 відчужила дану земельну ділянку ПП «Рамус Інвестмент», згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки від 31 серпня 2009 року № 4987.

Далі в апеляційній скарзі Сут Ахмет Риза зазначає, що Київською обласною державною адміністрацією було видано розпорядження № 77 від 24 лютого 2012 року про зміну цільового призначення земельної ділянки на землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення для будівництва і обслуговування готельно-офісного, торгівельного, автозаправного комплексу, із закладами громадського харчування та автосервісом, на підставі якого ПП «Рамус Інвестмент» був виданий Державний акт серії ЯМ № 578726 від 23 квітня 2012 року на право власності на земельну ділянку. В подальшому, як наголошує автор апеляції, а саме 02 вересня 2015 року ПП «Рамус Інвестмент» відчужило йому, Сут Ахмету Ризі, дану земельну ділянку, згідно з договором купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 02 вересня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 , та було зареєстровано право власності на земельну ділянку за ним, Сут Ахметом Ризою, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02 вересня 2015 року, індексний номер 43157929.

Також апелянт запевняє, що зазначена земельна ділянка не була знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не містить на собі сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, оскільки з огляду на специфіку розслідуваних злочинів сліди можуть ймовірно міститися у документах, а також вона не була набута кримінально протиправним шляхом.

Прокурор в судове засідання не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце судового засідання був завчасно проінформований. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у відсутності прокурора, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника власника майна, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що власником майна Сут Ахметом Ризою не було пропущено строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2019 року з огляду на положення абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, але його апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів провадження, СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018111100000091, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 квітня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Органами досудового розслідування встановлено, що посадові особи Бориспільської РДА Київської області та інших органів державної влади допустили службову недбалість, у зв`язку з чим з державної власності безпідставно вибули земельні ділянки лісового та водного фонду, які розміщені на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом майновим правам держави.

Так, в ході слідства було надано доручення працівникам УЗЕ в Київській області ДЗЕ НП України з метою встановлення вказаних осіб, а також безпосередньо самих об`єктів вчинення злочину, а саме земельних ділянок.

В рапорті заступника начальника відділу протидії злочинам у паливно-енергетичному комплексі сфері природних ресурсів та екології УЗЕ в Київській області ДЗЕ НП України ОСОБА_11 зазначається, що службові особи Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області у змові з іншими невстановленими особами з метою незаконного заволодіння землями лісового господарства, землями водного фонду, сільськогосподарського призначення та іншими землями використовують для цього підставних осіб (фунтів) та завідомо підроблені документи.

Встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100 була сформована на підставі письмових звернень до відповідних органів, проектних організацій ОСОБА_9 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до договору купівлі-продажу від 31 серпня 2009 року, ОСОБА_9 продала земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100 ПП «Рамус Інвестмент» (ЄДРПОУ 36215481) в особі директора ОСОБА_12 .

В подальшому, а саме 02 вересня 2015 року ПП «Рамус Інвестмент», згідно з договором купівлі-продажу, продало вказану земельну ділянку Сут Ахмету Ризі, який є громадянином Республіки Туреччини.

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 повідомила, що за вказівкою керівника товариства, в якому вона працювала, нею і ще декількома працівниками були надані свої особисті документи, зокрема, паспорти та ідентифікаційні коди. В подальшому за вказівкою того ж керівника вона, ОСОБА_9 , підписала якісь документи, але які саме вона не читала, однак звернула увагу, що документи з приводу якоїсь земельної ділянки. При цьому вона не розуміла та не усвідомлювала наслідків своїх дій. В приміщення будь-яких нотаріусів вона, ОСОБА_9 , не їздила, документи з приводу продажу земельних ділянок не підписувала та грошових коштів за продаж земельних ділянок не отримувала.

Відповідно до відповіді Гірської сільської ради Київської області, рішення щодо виділення у приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100, що перебуває в межах населеного пункту, не виносилося.

Таким чином, з комунальної власності територіальної громади Гірської сільської ради незаконно вибула зазначена земельна ділянка.

У відповідності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка із кадастровим номером 3220883200:03:001:0100 на праві приватної власності належить Сут Ахмету Ризі.

Постановою слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 від 25 вересня 2019 року дана земельна ділянка визнана речовим доказом.

01 жовтня 2019 року (клопотання датоване 26 вересня 2019 року) слідчий СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , за погодженням із прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 , звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100, із встановленням заборони особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно даної земельної ділянки.

Це клопотання мотивовано тим, що вказана земельна ділянка відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

09 жовтня 2019 року ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області дане клопотання слідчого про арешт майна було задоволено.

Задовольняючи приведене вище клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження № 42018111100000091, про накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, дослідив матеріали, які додані до клопотання, та прийшов до правильного висновку, що існують достатні правові підстави для накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100, із забороною особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно даної земельної ділянки, з огляду на те, що вказана земельна ділянка відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні, про що органом досудового розслідування у встановленому порядку було винесено відповідну постанову.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. ч. 1, 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100, із забороною особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно даної земельної ділянки.

В свою чергу, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою, визначеною в п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, тобто з метою забезпечення збереження вищевказаної земельної ділянки як речового доказу у кримінальному провадженні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100, із забороною особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно даної земельної ділянки, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100, із забороною особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно даної земельної ділянки, діяв у спосіб і у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апелянта стосовно незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Що стосується стверджень автора апеляції, що він є добросовісним набувачем вказаної земельної ділянки, то це не впливає на правильність прийнятого слідчим суддею рішення, оскільки, відповідно до абзацу 2 ч. 10 ст. 170 КПК України, не може бути арештоване майно добросовісного набувача, за виключенням накладення такого арешту з метою забезпечення збереження речових доказів, що в даному випадку і має місце, виходячи з того, що земельна ділянка з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100 фактично є предметом кримінального правопорушення, за яким здійснюється досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні.

Не може слугувати підставою для визнання незаконним накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100 і посилання представника власника майна в засіданні суду апеляційної інстанції на той факт, що ухвалою слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21листопада 2019 року було скасовано арешт на зазначену земельну ділянку в порядку ст.174 КПК України, так як в цій ухвалі вирішено питання не про визнання арешту даної земельної ділянки необґрунтованим, а про те, що підстав для подальшого арешту цієї земельної ділянки немає, тобто що в такому арешті відпала потреба.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи встановлені факти та відповідні їм правовідносини, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв`язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна Сут Ахмета Ризи, без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 395, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2019 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Бориспільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_7 , погоджене із прокурором Бориспільської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_8 , та накладено арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3220883200:03:001:0100, із забороною особам, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно, вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших реєстрів (щодо інших речових прав та обтяжень) стосовно даної земельної ділянки, залишити без змін, а апеляційну скаргу власника майна Сут Ахмета Ризи залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4