Рішення

від 16.10.2019 по справі 807/2618/14

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

16 жовтня 2019 рокум. Ужгород№ 807/2618/14

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Калинич Я. М.

при секретарі судового засідання - Попович М.М.

за участю:

представника позивача: Поночевна А.О.,

представника відповідача: Ліуш Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський оздоровчий комплекс "Сонячний" до Головного управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Закарпатський оздоровчий комплекс Сонячний (далі - позивач, ТОВ ЗОК Сонячний ) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Свалявської об`єднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень:

- № 0000872200/21-2200/37275096 від 04.10.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 121771,36 грн., в т.ч. 97417,09 грн. за основним платежем та 24354,27 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0001601500/37275096/15/10 від 20.05.2014 року, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 30171,37 грн. за порушення граничного строку сплати ПДВ.

Відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ ЮБК Інвестстрой (код ЄДРПОУ 34497592) за період з 01.02.2013 року по 31.07.2013 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 9/2200/37275096 від 20.09.2013 року. На підставі якого було винесене податкове повідомлення - рішення № 0000872200/21-2200/37275096 від 04.10.2013 року в розмірі 121771,36 грн., яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість, в т.ч. 97417,09 грн. за основним платежем та 24354,27 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В подальшому за несвоєчасне погашення заборгованості по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ від 31.10.2013 року; уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ від 11.02.2014 року; уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ від 05.02.2014 року; податковому повідомленню-рішенню від 04.10.2013 року № 0000872200; податковій декларації з ПДВ від 17.10.2013 року; податковій декларації з ПДВ від 19.08.2013 року; уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ від 18.08.2013 року відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності, за результатами якої складено Акт перевірки № 7/1500/37275096 від 29.04.2014 року, та винесено повідомлення - рішення №18 від 20.05.2014 року № 0001611500/37275096/15/10 на суму 30171,37 грн. (штраф за порушення граничного строку сплати грошового зобов`язання).

Позивач не погоджується з твердженнями відповідача, що фінансово - господарська діяльність ТОВ ЗОК Сонячний з контрагентом ТОВ ЮБК Інвестсрой здійснюється поза межами правового поля, правочин між позивачем та контрагентом ТОВ ЮБК Інвестсрой є фіктивним та вчинений без створення правових наслідків. Зазначає, що всі товари куплені в контрагента ТОВ ЮБК Інвестсрой використовуються в господарській діяльності ТОВ ЗОК Сонячний .

Також позивач зазначає, що ним сплачено суму грошових зобов`язань за всіма сумами, а саме сплачено: 98000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 6 від 22.11.2013 року, штрафні санкції в сумі 24354,27 грн. було погашено від`ємним значенням різниці поточного звітного (податкового) періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ згідно податкової декларації з ПДВ за листопад 2013 року, а платіжним дорученням № 106 від 26.05.2014 року було сплачено штраф у сумі 30171,37, грн. за порушення граничного строку сплати грошового зобов`язання.

На підставі вищевикладеного, позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення № 0000872200/21-2200/37275096 від 04.10.2013 року та № 0001601500/37275096/15/10 від 20.05.2014 року є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі, зокрема: визнано протиправним податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000872200/21-2200/37275096 від 04.10.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 121771,36 грн., в т.ч. 97417,09 грн. за основним платежем та 24354,27 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та визнано протиправним податкове повідомлення рішення відповідача №0001601500/37275096/15/10 від 20.05.2014 року, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 30171,37 грн. за порушення граничного строку сплати ПДВ.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року апеляційну скаргу Свалявської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області задоволено повністю, постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року у справі №807/2618/14 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатський оздоровчий комплекс Сонячний відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19 лютого 2019 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатський оздоровчий комплекс Сонячний задоволено частково, зокрема постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2014 року та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2016 року у справі №807/2618/14 скасовано, а адміністративну справу направлено на новий розгляд до Закарпатського окружного адміністративного суду. Верховний Суд зазначив, що судами попередніх інстанцій фактично не досліджено склад податкового правопорушення у розумінні статті 109 Податкового кодексу України в межах доводів акта перевірки та на підставі наявних у справі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку. Податковим органом при проведенні перевірки не конкретизовано, які саме первинні документи необхідно було надати до перевірки або які саме не надані товариством, отже, позивач не позбавлений можливості доводити реальність спірних господарських операцій наявними у нього первинними документами, які мають бути оцінені судами за наслідком судового розгляду (а.с.179-187, Т.ІІ).

Верховним судом матеріали адміністративної справи №807/2618/14 надіслано Закарпатському окружному адміністративному суду, відповідно до супровідного листа від 28.03.2019 року №807/2618/14/14282/19.

Автоматизованою системою документообігу суду, відповідно до статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначено головуючою суддю по справі - Калинич Я.М.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року адміністративну справу прийнято до провадження судді Калинич Я.М. та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 08 липня 2019 року за клопотання представника відповідача замінено Свалявську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Закарпатській області в порядку правонаступництва на Головне управління ДФС у Закарпатській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Закарпатській області).

Ухвалою суду від 08 липня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

29 липня 2019 року до суду надійшов відзив на позову заяву. Зокрема, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам. Зазначає, що позивачем не доведено реальність господарський операцій, а тому вважає, що Свалявською ОДПІ правомірно винесено вищевказані податкові повідомлення - рішення, та, відповідно, підстави для визнання їх протиправним та скасування - відсутні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів, що наведені у позовній заяві та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Також додав, що під час проведення документальної невиїзної перевірки позивача, таким не було надано всіх необхідних підтверджуючих документів, а тому подані такі під час розгляду справи, не можуть бути взяті до уваги судом.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Свалявською ОДПІ було зроблено запит від 30.08.2013 року № 29/10/2200, в якому відповідач просить надати інформацію щодо відображення господарських операцій у податковому та бухгалтерському обліку, умов зберігання (наявність власних або орендованих складських приміщень), транспортування (наявність власних або орендованих транспортних засобів) товарно-матеріальних цінностей, форму розрахунків та наявність довіреностей (а.с.122, Т.І).

На вищевказаний запит було надана відповідь № 51 від 04 вересня 2013 року, де було зазначено, що між ТОВ ЗОК Сонячний та ТОВ ЮБК Інвестстрой було підписано договір поставки від 28.02.2013 року на постачання матеріальних цінностей. Згідно даного договору та видаткових накладних № РМ-125/3 від 28.02.2013 року на суму 300000,00 грн. та РН-125/2 від 28.02.2013 року на суму 60000,00 грн. позивачем були отримані податкові накладні № 75 від 28.02.2013 року на суму 60000,00 грн. та № 76 від 28.02.2013 року на суму 300000,00 грн. та на які було отримано витяги з Єдиного державного реєстру податкових накладних. Вищевказані документи були відображені в бухгалтерському обліку підприємства та включені в податковий кредит (а.с.123, Т.І).

В запиті не було зазначено обов`язку позивача надати пояснення та документальне підтвердження факту переміщення ТМЦ та не зазначено необхідності пред`явлення товарно-транспортних накладних.

05.09.2013 року Свалявською ОДПІ було видано Наказ № 96 Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ Закарпатський оздоровчий комплекс Сонячний за період з 01.02.2013 року по 31.07.2013 року з 16.09.2013 року на підставі пп.78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України (а.с.124-125, Т.І).

На підставі наказу № 96 Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ Закарпатський оздоровчий комплекс Сонячний за період з 01.02.2013 року по 31.07.2013 року податковим органом 05.09.2013 року було видано повідомлення № 2 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (а.с.126, Т.І).

Відповідачем проведено документальну невиїзну позапланову перевірку щодо документального підтвердження господарських відносин із платником ТОВ ЮБК Інвестстрой (код ЄДРПОУ 34497592) за період з 01.02.2013 року по 31.07.2013 року.

Позивач 16.09.2013 року на виконання наказу Свалявської ОДПІ № 96 надав копії видаткових накладних, актів, податкових накладних квитанцій, витягів з ЄРПН та інших необхідних документів на 63 аркушах (а.с.127, Т.І).

За результатами вищевказаної перевірки складено Акт перевірки № 9/2200/37275096 від 20.09.2013 року (а.с.10-28, Т.І). На підставі якого було винесене податкове повідомлення - рішення № 0000872200/21-2200/37275096 від 04.10.2013 року в розмірі 121771,36 грн., яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість, в т.ч. 97417,09 грн. за основним платежем та 24354,27 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.8, Т.І).

В подальшому за несвоєчасне погашення заборгованості по уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ від 31.10.2013 року; уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ від 11.02.2014 року; уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ від 05.02.2014 року; податковому повідомленню-рішенню від 04.10.2013 року № 0000872200; податковій декларації з ПДВ від 17.10.2013 року; податковій декларації з ПДВ від 19.08.2013; уточнюючому розрахунку до декларації з ПДВ від 18.08.2013 року відповідачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності, за результатами якої складено Акт перевірки № 7/1500/37275096 від 29.04.2014 року (а.с.133-135, Т.І) та винесено повідомлення - рішення №18 від 20.05.2014 року № 0001611500/37275096/15/10 на суму 30171,37 грн. (штраф за порушення граничного строку сплати грошового зобов`язання) (а.с.9, Т.І).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000872200/21-2200/37275096 від 04.10.2013 року суд зазначає наступне.

Суд не може погодитися з висновками викладеними в Акті (а.с.17-20, Т.І), а саме з тим, що:

- Свалявська ОДПІ вбачає, що відбулося проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов`язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру (а.с.17, Т.І);

- не встановлено факту передачі товарів від покупця до продавця, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків (а.с.19, Т.І).

- відсутні у позивача необхідні умови для досягнення результатів економічної діяльності (а.с.19, Т.І).

- відсутні документи (товарно-транспортні накладні, далі - ТТН), що підтверджують факт переміщення ТМЦ (а.с.20, Т.І);

- операції реально відбутися не могли, проведено лише документальне оформлення накладних, внаслідок чого факт придбання товарів проведено з метою штучного формування податкового кредиту для позивача з огляду на наступне.

В акті перевірки податковий орган в результаті аналізу договорів поставки дійшов висновку про безпідставність формування ТОВ "ЮБК ІНВЕСТСТРОЙ" податкових зобов`язань у перевіряємому періоді за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адреси котрагентів/покупців, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового зобов`язання, чим порушено вимоги п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Проте, відповідачем не доведено обставини на підтвердження того, що позивач здійснював свою господарську діяльність усвідомлюючи протиправність дій своїх контрагентів.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ ЮБК Інвестстрой був укладений договір від 28.02.2013 року на поставку паркету, плитки стінної, гайок, ґрунтовки, держателів, дисперсії, дзеркал, з`єднань різьбових, кабелю, картриджів, кілець конусних, комплектів, контейнерів, кришок на унітази, крючків, муфт, ліжок, мильниць і т.д.

За умовами даного Договору поставка товару здійснювалась на умовах FCA (Інкотермс - 2010) - вивезення товару зі складу Постачальника транспортом Постачальника або його Перевізника за рахунок Постачальника.

Придбання вищезазначеного товару було обумовлено необхідністю забезпечення потреб оздоровчого комплексу, який належить позивачу, що свідчить про використання ТМЦ у господарській діяльності.

Господарська операція з поставки товару (асортимент, кількість та ціна зазначені в видаткових накладних) підтверджена первинними документами, направлена на реальне настання правових наслідків та фактично здійснена, а висновки Свалявської ОДПІ, щодо фіктивності та недійсності правочину є безпідставними та не відповідають дійсності.

Крім того, суд не може прийняти до уваги твердження відповідача стосовно фіктивності договорів з наступних підстав.

Свалявська ОДПІ всупереч вимогам ч. 2 ст. 234 ЦК України визнала договори поставки фіктивними без дотримання порядку звернення до суду та без дотримання вимог чинного законодавства.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними при кваліфікації правочину за ст. 234 ЦК України необхідно врахувати, у разі якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний. В даному випадку факт передачі товару доведений, що підтверджується наявністю всіх первинних документів та використанням його у господарській діяльності позивача.

Висновок податкового органу про не підтвердження первинними документами фактів здійснення господарських операцій з вищенаведеним контрагентом спростовується наявністю таких документів, фактом оприбуткування придбаного товару та фактом його використання в господарській діяльності підприємства.

В матеріалах справи містяться товарно-транспорті накладні №01 від 28.02.2013 року (а.с.54-58, Т.І), №02 від 30.04.2013 року (а.с.62-63, Т.І), №03 від 31.05.2013 року (а.с.67, Т.І), №04 від 28.06.2013 року (а.с.71, Т.І).

Суд не бере до уваги твердження представника відповідача, щодо того, що такі ТТН були надані тільки суду, а тому не можуть бути взяті до уваги судом, оскільки на час перевірки у контролюючого органу таких документів не було, у зв`язку з наступним.

Позиція фіскальних органів про те, що первині документи, які не подані під час проведення перевірки є вже недопустимими доказами, спростована Верховним Судом.

Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів. Тобто, позивач має право доводити в процесі судового розгляду обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, відповідно до вимог КАС України, а саме надавати докази до позову, до відповіді на відзив на позов.

Зазначена позиція суду була раніше вказана у висновках Вищого адміністративного суду України, викладених у постановах від 08 квітня 2015 року (справа № 2а-2916/11/2170) та ухвалах від 28.01.2016 року (справа № К/800/40037/15), від 28.01.2016 року (справа № К/800/4214/14), а також узгоджується з практикою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2018р. в справі № 813/3209/15.

Таким чином, суд приходить до висновку, що господарська операція з поставки товару підтверджена первинними документами, а дані договори поставки за наведених обставин не можуть бути визнані фіктивними.

Реальність господарської операції за вищевказаним договорами додатково підтверджується не тільки ТТН, які Свалявською ОДПІ не вимагалися (запит від 30.08.2013 року № 29/10/2200, а.с.122, Т.І), але й іншими документами. якими є договір, видаткові накладні, податкові накладні та інші. В сукупності всі ці документи повністю відповідають поняттю первинні документи .

Товарно-транспортні накладні (ТТН) є документами, які регламентують винятково взаємовідносини перевізника та замовника як учасників транспортного процесу.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансовий облік в Україні передбачено, що товарно-транспортна накладна не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію, здійснену позивачем.

П. 44.1. ст. 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Чинним законодавством не встановлена необхідність підтверджувати факт виконання договору про надання послуг товарно-транспортними накладними, оскільки товарно-транспортна накладна не є первинним документом у розумінні ст. 44 ПК України, крім випадків транспортування підакцизних товарів, передбачених п. 230.13. ст. 230 ПК України.

Оскільки товарно-транспортні накладні не є первинними документами в розумінні статті 44 Податкового кодексу України, то суд не може прийняти до уваги доводи відповідача про те, що відсутність у відповідача товарно-транспортних накладних свідчить про відсутність фактичного транспортування товарно-матеріальних цінностей від контрагента позивача.

Відповідно до норм п. 44.1, 138.2, 198.3 Податкового кодексу України та ст. 1 Закону України від 16.07.99р. № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність слідує висновок, що витрати для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість повинні бути:

- підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають господарську операцію;

- повинні бути фактично здійснені.

До перевірки відповідачу були надані копії договорів поставки та належним чином оформлені видаткові, податкові накладні та інші документи.

П.85.1 ст.85 Податкового кодексу України забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом .

Отже, податковим органом в акті перевірки не доведений факт відсутності купленого товару в оздоровчому комплексі, що належить позивачу, не надано правової оцінки факту його оприбуткування, не здійснено його інвентаризацію, а висновки про безтоварність операції та нікчемність договорів є припущенням відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі БУЛВЕС АД проти Болгарії (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не надано будь-яких інших доводів та не подано жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання вказаних правочинів з отримання позивачем товарів (робіт/послуг), невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування валових витрат та податкового кредиту.

Всі суми податку на додану вартість сплаченого і віднесеного позивачем до податкового кредиту, підтверджуються податковими накладними, які відповідають вимогам Податкового кодексу України та відображають зміст господарських операцій, в результаті яких вони складені.

Частиною 2 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов`язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до переконання, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000872200/21-2200/37275096 від 04.10.2013 року належить до задоволення.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №18 від 20.05.2014 року №0001601500/37275096/15/10, суд зазначає наступне.

Свалявською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Закарпатській області 29 квітня 2014 року проведена камеральна перевірка з питань сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання - податку на додану вартість (несвоєчасна сплата) по Товариству з обмеженою відповідальністю Закарпатський оздоровчий комплекс Сонячний .

За результатами перевірки складено акт камеральної перевірки податкової звітності №7/1500/37275096 від 29.04.2014 року (а.с.133-135, Т.І).

В ході перевірки встановлено порушення п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ, а саме позивачем порушено граничний строк сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), за затримку на 22, 20, 14, 12, 11, 6, 6, 4, 2, 1, 1 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 301713,7 грн. та за затримку на 50, 50 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання в розмірі 173629,2 грн.

Згідно розрахунку штрафних санкцій акту камеральної перевірки:

- 22.11.2013 року сплачено 63390,2 грн. по уточнюючому розрахунку №9069619169 нарахованого 31.10.2013 року, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (22 дні) у розмірі 10% відповідно до ст. 126 ПК України - 6339,02 грн.

- 20.11.2013 року сплачено 14886,2 грн. по уточнюючому розрахунку №9069619169 грн. нарахованого 31.10.2013 року, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (20 днів) у розмірі 10% відповідно до ст. 126 ПК України - 1488,62 грн.

- 31.10.2013 року сплачено 72417,9 грн. по податковому повідомленню - рішенню від 04.10.2013 року №0000872200, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (11 днів) у розмірі 10% відповідно до ст. 126 ПК України - 7241,79 грн.

- 21.10.2013 року сплачено 60522 грн. по податковій декларації з ПДВ від 17.10.2013 року №9065735508, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (4 дні) у розмірі 10% відповідно до ст. 126 ПК України - 6052,2 грн.

- 03.09.2013 року сплачено 7216 грн. по податковій декларації з ПДВ №9051267859 від 19.08.2013 року, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (2 дні) у розмірі 10% відповідно до ст. 126 ПК України - 721,6 грн.

- 19.08.2013 року сплачено 50 грн. по уточнюючому розрахунку №9051127879 від 18.08.2013 року, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (1 день) у розмірі 10% відповідно до ст. 126 ПК України - 5 грн.

- 21.10.2013 року сплачено 24999,24 грн. по податковому повідомленні - рішенні №0000872200 від 04.10.2013 року, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (1 день) у розмірі 10% відповідно до ст. 126 ПК України - 2499,92 грн. (21.10.2013 зараховано від`ємне значення у зменшення податкового боргу з ПДВ у сумі 234152 грн.).

- 25.02.2014 року сплачено 9,4 грн. по уточнюючому розрахунку №9005767821 від 11.02.2014 року, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (14 днів) у розмірі 10% відповідно до ст. 126 ПК України - 0,94 грн.

- 17.02.2014 року сплачено 7144,6 грн. по уточнюючому розрахунку №9004676707 від 05.02.2014 року, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (12 днів) у розмірі 10% відповідно до ст. 126 ПК України - 714,46 грн.

- 11.02.2014 року сплачено 49815 грн. по уточнюючому розрахунку №9004676707 від 05.02.2014 року, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (6 днів) у розмірі 10% відповідно до ст. 126 ПК України - 4981,5 грн.

- 17.02.2014 року сплачено 1263,2 грн. по уточнюючому розрахунку №9005767821 від 11.02.2014 року, у зв`язку з чим застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату (6 днів) у розмірі 10% відповідно до ст. 126 ПК України - 126,32 грн.

На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення - рішення №18 від 20 травня 2014 року №0001601500/37275096/15/10, яким на підставі ст. 126 Податкового кодексу України застосовано штрафну санкцію у розмірі - 30171,37 грн. (а.с.9, Т.І).

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 203.1 статті 203 ПК України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (пункт 203.2 статті 203 ПК України).

Пунктом 109.1 статті 109 ПК України встановлено, що податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктом 126.1. статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем правомірно винесено податкове повідомлення-рішення про донарахування штрафних санкцій з ПДВ за несвоєчасну сплату.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені обставини та враховуючи приписи КАС України, в силу яких в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову відповідач належними та допустимими доказами не довів у суді правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення № 0000872200/21-2200/37275096 від 04.10.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 121771,36 грн., в т.ч. 97417,09 грн. за основним платежем та 24354,27 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та довів правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення № 0001601500/37275096/15/10 від 20.05.2014 року, яким зобов`язано сплатити штраф у розмірі 30171,37 грн. за порушення граничного строку сплати ПДВ.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатський оздоровчий комплекс Сонячний належить до часткового задоволення.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

У зв`язку із вищевикладеним, оскільки позов задоволено частково тому суд дійшов висновку стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС України у Закарпатській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю Закарпатський оздоровчий комплекс Сонячний сплачений судовий збір в сумі 1464 грн. 16 коп.

Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський оздоровчий комплекс "Сонячний" до Головного управління Державної фіскальної служби в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішень - задовольнити частково .

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000872200/21-2200/37275096 від 04.10.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість в сумі 121771,36 грн., в т.ч. 97417,09 грн. за основним платежем та 24354,27 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби України у Закарпатській області (вул. Волошина, буд. 52, м. Ужгород, 88000, код ЄДРПОУ 39393632) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатський оздоровчий комплекс "Сонячний" (вул. Курортна, 3А, с. Поляна, Свалявський район, Закарпатська область, 89313, код ЄДРПОУ 37275096) судові витрати по справі у розмірі 1464,16 грн. (одна тисяча чотириста шістдесят чотири гривні 16 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 25 жовтня 2019 року.

СуддяЯ.М. Калинич