Рішення

від 02.10.2019 по справі 500/1081/19

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/1081/19

02 жовтня 2019 року м. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Хрущ В.Л.,

за участю:

секретаря судового засідання - Осадчука І. О.,

представників позивача - Нюні О.І., Хоптія В.В.,

представників відповідача - Васильчук І.Б., Неділенька В ОСОБА_1 І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 , в особі представника - ОСОБА_3 , до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000623/2 від 22.04.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000623/2 від 22.04.2019 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України, за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - легкового автомобіля марки Citroen Jamper, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення, вартістю 8800,00 євро, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозився позивачем на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2019/00374 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000623/2 від 22.04.2019 року. Позивач стверджує, що на підставі рахунку-фактури №08/2019 від 23.01.2019 року оплатила продавцю повну вартість автомобіля в сумі 8800,00 євро, про що отримав відповідні документи. Оскільки при перетині кордону України і декларуванні, визначив митну вартість транспортного засобу за ціною договору (контракту), на переконання позивача, відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий перелік документів, відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним. Не погодившись із такими діями митного органу, позивач звернулась до суду для захисту порушених прав, свобод та інтересів.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 16.05.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 11.06.2019 року.

У строк, визначений в ухвалі про відкриття провадження, від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву. Не погоджується з позовними вимогами та доводами, викладеними в адміністративному позові, та в обґрунтування своїх заперечень відповідачем зазначено, що під час митного оформлення автомобіля марки Citroen Jamper, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення, вартістю 8800,00 євро, позивачем не підтверджено числові значення складових митної вартості та не був представлений повний перелік документів, який визначений статтею 53 Митного кодексу України. В даному випадку відповідачем було застосовано систему управління ризиками, згідно якої визначено, що митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів. За вказаних обставин, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості та картку відмови. При цьому митна вартість товару у розмірі 14850 євро визначена за резервним методом. Враховуючи наведене, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що прийняте відповідно до закону та з урахуванням усіх обставин.

07.06.2019 представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначено, що позивачем було надано достатні документи, які дають можливість митному органові визначити митну вартість задекларованого товару, без застосування процедури коригування митної вартості товару. На думку позивача, у оскаржуваному рішенні відсутнє обґрунтування того, що недоліки у поданих документах впливають на митну вартість товару. Відтак, у відповідача не було обґрунтованих підстав для витребування від декларанта додаткових документів.

Ухвалою суду від 11.06.2019 року розгляд справи відкладено на 10.07.2019 року, у зв`язку із поданням сторонами до суду клопотань про відкладення розгляду справи.

Судове засідання 10.07.2019 року не відбулось, у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному. Розгляд справи відкладено на 22.07.2019 року.

Ухвалою суду від 22.07.2019 року розгляд справи відкладено на 09.08.2019 року, у зв`язку із поданням представником відповідача до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 09.08.2019 року оголошено перерву до 10.09.2019 року.

У судовому засіданні 10.09.2019 року, судом в ході розгляду справи встановлено наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, про що постановлено відповідну ухвалу.

13.09.2019 року позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви разом із квитанцією про доплату судового збору.

Ухвалою суду від 19.09.2019 року продовженого розгляд справи та призначено судове засідання на 26.09.2019 року.

У судовому засіданні 26.09.2019 року оголошено перерву до 02.10.2019 року.

У судових засіданнях представники позивача позовні вимоги підтримували з підстав, наведених у позовній заяві, просили суд позов задовольнити.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували, просили суд у задоволенні позову відмовити.

Також у судовому засіданні 02.10.2019 року був присутній і інший (новий) представник позивача, ОСОБА_4 , який є її братом та який був посередником між покупцем та продавцем при купівлі даного автомобіля. У своїх поясненнях ОСОБА_4 зазначив, що форму-інвойс продавець вислав на електронну пошту ОСОБА_2 для її підписання, оскільки особисто позивач не могла прибути до міста Бад Ібург (Німеччина) для здійснення купівлі автомобіля. 22.01.2019 року ОСОБА_2 надала йому ( ОСОБА_4 ) підписаний рахунок - фактуру (інвойс) та готівкові кошти у сумі 8800,00 євро. 23.01.2019 року продавець заповнив рахунок - фактуру (інвойс) №08/2019, отримавши кошти у розмірі 8800,00 євро. Оскільки авто було несправним, виникла необхідність у його доставці за допомогою лафета, що, відповідно, зайняло тривалий час для організації такої доставки.

Щодо розбіжностей показників одометра, зазначених у поданих до митного оформлення документах, ОСОБА_4 зазначив, що рахунок - фактуру (інвойс) №08/2019 заповняв продавець, інформація, яка була внесена останнім до рахунку - фактури (інвойс), ним не перевірялась.

Водночас, зазначив, що пробіг, визначений в інвойсі є помилковим, а вірним вважається той, що зазначений у висновку експертного товарознавчого дослідження судового експерта Мазура М.С. №187/19 від 12.04.2019 року - 367502 км.

Питання щодо допиту ОСОБА_4 в якості свідка, сторони у судовому засіданні не порушували.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 11.04.2019 року агентом з митного оформлення позивача до митного оформлення було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA403010/2019/006714, за якою задекларовано товар, який ввозиться на митну територію України, а саме: вживаний легковий автомобіль марки Citroen Jamper, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення. У вказаній митній декларації декларантом визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), - 8800,00 EUR (євро).

Одночасно із митною декларацією, надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема:

- рахунок-фактура (інвойс) №08/2019 від 23.01.2019 року;

- декларація про походження товару №EQ852894 від 09.08.2016 року;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/23505 від 07.04.2019 року;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 09.08.2016 року;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 09.08.2016 року;

- внутрішній договір (контракт) доручення №ННТ 948198 від 05.04.2019 року;

- договір про надання послуг митного брокера № 05/04/10 від 05.04.2019 року;

- інший некласифікований документ - довідка №11.04.2019-26 від 11.04.2019 року;

- інший некласифікований документ - ПН1193685 від 05.04.2019 року.

Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених ЄАІС Держмитслужби"; "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" проінформовано: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації/, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1 ".

Відповідно до профілів ризику, згенерованих АСАУР, та Розпорядження Тернопільської митниці ДФС від 19.10.2018 року №24-р посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання запит №636 від 11.04.2019 року щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Також, Тернопільською митницею ДФС направлено декларанту сформоване електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, із проханням надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість, товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено в ході розгляду справи, уповноваженою особою декларанта, листом від 15.04.2019 року було повідомлено митний орган, що інших документів, крім тих, які були подані разом із митною декларацією, у декларанта немає, і протягом 10 днів не надасть.

У зв`язку із вищенаведеними обставинами, Тернопільською митницею ДФС винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UA403000/2019/000623/2 від 22.04.2019 року, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним (шостим) методом (ст. 64 Митного кодексу України), за ціною - 14850,00 EUR (євро). Крім того, в рішенні зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах, поданих до митного оформлення наявні розбіжності, зокрема: КТЗ був придбаний та ввозився на митну територію України посередником, згідно Довіреності датованої 05.04.2019 року, проте купівля-продаж даного товару згідно рахунку-фактури здійснена 23.01.2019 року, тобто без законних на те підстав. Вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно Schwackenet.de на рівні 14580 EUR (з урахуванням пошкодження зазначеного в рахунку - фактурі - 1%). Відповідно до п. 2. ст. 55 та глави 4 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.

Також, Тернопільською митницею ДФС винесено картку відмови №UА403000/2019/00374 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з підстав коригування митної вартості товару.

23.04.2019 року уповноваженою особою позивача подано для митного оформлення нову митну декларацію №UA403010/2019/007188, за якою товар - легковий автомобіль марки Citroen Jamper, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення випущено у вільний обіг.

При цьому, не погоджуючись із рішенням митного органу про коригування митної вартості товару, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні, надаючи правову оцінку законності та обґрунтованості оскаржуваному рішенню суб`єкта владних повноважень, суд виходить із наступного законодавчого регулювання спірних правовідносин.

Правовідносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України №4495-VI від 13.03.2012 - далі МК України).

Згідно із ч. 1 ст. 7 МК України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності митних органів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (пункт 24 частини 1 статті 4 МК України).

Згідно ч. 1, 2, 3 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України.

Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року №3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур» , якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі; заохочення доброчесності.

Відповідно до ч.1, 2, 4, п. 1 ч. 6 ст. 321 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно із заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Граничний строк перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення під митним контролем не може перевищувати 180 календарних днів, крім митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України - після закінчення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, за винятком митних режимів, які передбачають перебування під митним контролем протягом усього часу дії митного режиму.

Документи та відомості, необхідні для здійснення митного контролю, порядок подання документів та відомостей, необхідних для митного контролю та форми митного контролю регулюються статтями 334, 335, 336 Митного кодексу України.

Митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п. 23 ч. 1 ст. 4 МК України).

Згідно з ч.1 ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ч.1 ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, ч.1 ст.52 МК України визначено, що з`явлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до положень частин 8-10 ст.52 МК України - у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

Відомості, зазначені у частині восьмій цієї статті, є відомостями, необхідними для митних цілей.

Форма декларації митної вартості та правила її заповнення встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Заявлення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України в режимах, відмінних від режиму імпорту, здійснюється при декларуванні цих товарів шляхом заявлення в митній декларації відомостей про числове значення їх митної вартості та про документи, що його підтверджують.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

За приписами ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6 ) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Подача декларації митної вартості, визначеної вищенаведеним пунктом 1 ч.2 ст. 53 МК України, здійснюється у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою (ч.5 ст.52 МК України). В інших випадках декларація митної вартості подається за власним бажанням декларанта або уповноваженої ним особи (ч.5 ст.52 МК України).

Відповідно до ч.3 ст.53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами 5 та 6 ст. 53 МК України встановлено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Таким чином, із системного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Водночас, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю.

До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.

При цьому, законом чітко окреслено умову, за наявності котрої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів, а саме наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відтак, приписи вказаних статей зобов`язують митний орган чітко зазначити обставини, котрі викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, та обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей із зазначенням документів, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта, та надає митниці право вчиняти відповідні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Між тим, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Необхідність витребування додаткових документів, передусім, є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання до митного оформлення неповного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах: від 09.04.2019 року у справі №826/10733/15, від 19.02.2019 року у справі №826/2312/16, та ряді інших.

Як встановлено судом, уповноваженою позивачем особою (декларантом) до митного органу для підтвердження заявленої фактурної вартості транспортного засобу було надано:

- рахунок-фактура (інвойс) №08/2019 від 23.01.2019 року;

- декларація про походження товару №EQ852894 від 09.08.2016 року;

- акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/23505 від 07.04.2019 року;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 09.08.2016 року;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 09.08.2016 року;

- внутрішній договір (контракт) доручення №ННТ 948198 від 05.04.2019 року;

- договір про надання послуг митного брокера № 05/04/10 від 05.04.2019 року;

- інший некласифікований документ - довідка №11.04.2019-26 від 11.04.2019 року;

- інший некласифікований документ - ПН1193685 від 05.04.2019 року.

Згідно договору продажу автомобіля від 23.01.2019 року, укладеного у місті Бад Ібург (Німеччина) між ОСОБА_5 Петерс (Продавець) та ОСОБА_2 (Покупець), продавець продає легковий автомобіль марки Citroen Jamper, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за ціною 8800,00 євро.

Таким чином, зазначеним договором в повній мірі підтверджено митну вартість товару на рівні 8800,00 євро, та факт передачі - отримання вказаної суми сторонами.

Поряд з цим, за наслідками аналізу змісту вищевказаних документів, - суд встановив, що вони містили всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного ОСОБА_2 транспортного засобу.

Судом встановлено, що рішенням про коригування митної вартості товарів номер UA403000/2019/000623/2 від 22.04.2019 року митну вартість товару визначено згідно ст. 64 МК України резервним методом на рівні 14850,00 євро.

Підставою для відмови стало твердження відповідача, що подані позивачем документи до митного оформлення місять розбіжності зокрема: КТЗ був придбаний та ввозився на митну територію України посередником, згідно Довіреності датованої 05.04.2019, проте купівля-продаж даного товару згідно рахунку-фактури здійснена 23.01.2019 року, тобто без законних, на думку митного органу, на те підстав.

Судом встановлено, що декларантом для підтвердження обґрунтованості заявленої у декларації митної вартості товару були подані документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Таким чином, суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України, на підтвердження заявленої ним митної вартості товару за ціною контракту було надано повний пакет документів, у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.

Аналізуючи норми ст. 53 Митного кодексу України, суд приходить до висновку, що право органу доходів та зборів на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Тому, неподання або подання декларантом додатково запитуваних документів не в повному обсязі, не створює для нього негативних наслідків, оскільки, у даному випадку, були подані документи, які давали змогу органу доходів та зборів достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товару (транспортного засобу).

Крім того, можливе ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зазначений висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 30.10.2018 (справа №826/25605/15).

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частини 2 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод- за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч.3 ст.57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МК України).

Митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі, й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, - мають лише допоміжний, інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, при цьому митним органом повинно бути враховано й те, що здійснення торгових відносин на принципах автономії волі та свободи договору, не виключає ряду обставин, які можуть впливати на ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками - не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані - не можуть мати переважне значення, аніж надані декларантом первинні документи про товар.

Відповідно до ч.2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (ч.2 ст.58 МК України).

Згідно ч.3 ст.58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини 1статті 57 цього Кодексу.

Відповідно до ч.7ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Як встановлено судом, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №UA403030/2019/006714 від 11.04.2019 року, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору.

Вартість придбаного автомобіля марки - Citroen Jamper, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення, становить 8800,00 євро, що підтверджується рахунком-фактурою, укладеним 23.01.2019 року.

В свою чергу, відповідач не довів належним чином наявності обставин, які обумовили виникнення обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості.

Поряд з цим, відповідачем не доведено і неможливість застосування попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару.

Загальні посилання на норми МК України, зроблені в оскаржуваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що, в свою чергу, не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Також, суд критично ставиться до того, що відповідачем за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, визначену відповідно до витягу з інтернет-сайту " Schwackenet.de" у розмірі 14580,00 євро, та не прийнято до уваги висновок експерта.

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, із змінами та доповненнями (надалі - Методика) встановлено, що вартість колісних транспортних засобів (надалі - КТЗ) та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (п. 7.53 Методики).

Згідно з Методикою провідними країнами-експортерами КТЗ є Німеччина - для КТЗ європейських виробників; США - для КТЗ американського ринку автомобілів (п. 7.53.1 Методики).

Крім того, у спірних відносинах інформація із вказаного інтернет-ресурсу з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар та в силу ч.3 ст.57 МК України не можуть використовуватися як достовірне джерело інформації для визначення митної вартості.

Зокрема, за змістом пункту 5 «Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків» Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від11.09.2015 №689, на який посилається відповідач, визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: - спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; - спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; - інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; - інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; - інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; - інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; - цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; - інформація отримана з мережі Інтернет.

У спірних відносинах інформація із інтернет-ресурсу Schwackenet.de - не є висновком про якісні та вартісні характеристики конкретно визначеного товару.

Поза увагою відповідача залишились такі цінові характеристики товару, як значний фактичний пробіг автомобіля, численні недоліки та пошкодження, вказані у акті про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/23505 від 07.04.2019 року.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію мережі Інтернет - не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Разом з цим, позивачем представлено висновок №187/19 від 12.04.2019 року експертного автотоварознавчого дослідження, згідно якого вартість даного колісного транспортного засобу становить 8988,78 євро.

Даний висновок, надавався для врахування до митного органу, проте, не взятий останніми до уваги при встановленні митної вартості товару.

На переконання суду вказаний висновок експерта, незважаючи на його факультативність, - не утворює жодних підстав для сумнівів у правильності визначення митної вартості товару за наявності базових документів, які її підтверджують.

Враховуючи наведене, зі змісту спірного рішення відповідача №UA403000/2019/000623/2 від 22.04.2019 року вбачається, що митний орган не виконав свого обов`язку: не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які, на його думку, перешкоджали митному оформленню транспортного засобу за основним методом визначення митної вартості.

Щодо посилань відповідача на наявність розбіжностей у документах, поданих до митного оформлення, - то суд зазначає, що у процедурі контролю за митною вартістю товару, предметом визначення (встановлення, дослідження) є ціна товару та інші складові митної вартості товару. При цьому умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються.

Суперечності ж у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, - не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Крім того, згідно з положеннями ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Тобто, як встановлено в наведеній вище статті, митний орган зобов`язаний перевірити числове значення заявленої митної вартості, що відповідно стосується визначення суми вартості товару, який підлягає розмитненню, - а не порядку здійснення оплати вартості такого товару.

При цьому, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Поряд з цим, суд зауважує, що навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості та є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, - не може утворювати підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом.

Щодо посилання представника відповідача, у судовому засіданні, на розбіжності показників одометру, зазначених в рахунку - фактурі (інвойс) та висновку №187/19 експертного автотранспортного дослідження, - то суд зазначає, що дане питання не було предметом розгляду митним органом під час дослідження документів, поданих до митного оформлення, - оскільки, як вже було зазначено вище, та не заперечувалось відповідачем, - експертний висновок взагалі не взято до уваги митним органом, і, відповідно, така розбіжність не слугувала підставою для коригування митної вартості товару.

Суд зазначає, що така розбіжність, фактично, встановлена лише в ході розгляду справи, та, як вбачається з оскаржуваного рішення - в ньому не відображена, а тому митний орган не може посилатись на її врахування чи неврахування при прийнятті рішення.

В той же час, відповідач у судових засіданнях не спростував того, що така розбіжність була лише технічною помилкою продавця ( ОСОБА_6 ) при заповнені рахунку - фактури (інвойсу), та не може бути поставлена у вину позивачу.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому, згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення оскаржуваного рішення.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000623/2 від 22.04.2019 року.

3. Стягнути на користь ОСОБА_2 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС документально підтверджений судовий збір у розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 копійок), сплачений відповідно до квитанції №29 від 10.05.2019 року, та судовий збір у розмірі 1058,00 грн. (одна тисяча п`ятдесят вісім гривень 00 копійок), сплачений відповідно до квитанції №30 від 10.09.2019 року .

Реквізити сторін:

Позивач/Стягувач: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 );

Відповідач/Боржник: Тернопільська митниця ДФС (адреса: вул.Текстильна, 38, м.Тернопіль, 46020, код ЄДРПОУ: 39420537).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 07 жовтня 2019 року.

Головуючий суддя Хрущ В.Л.

Копія вірна:

Суддя Хрущ В.Л.