Постанова

від 30.01.2020 по справі 500/1081/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2020 рокуЛьвівСправа № 500/1081/19 пров. № 857/11782/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Обрізка І. М., Шевчук С. М.,

за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської митниці ДФС на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 500/1081/19 (головуючий суддя - Хрущ В.Л., м.Тернопіль, повний текст судового рішення складено 07 жовтня 2019 року) за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Тернопільської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000623/2 від 22.04.2019.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що відповідачем протиправно, в порушення норм статті 57 Митного кодексу України, за наявності усіх документів, які підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару - легкового автомобіля марки Citroen Jamper, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення, вартістю 8800,00 євро, здійснено визначення митної вартості товару, який ввозився позивачем на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту за другорядним методом (резервним). Внаслідок цього прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403000/2019/00374 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000623/2 від 22.04.2019 року. Позивач стверджує, що на підставі рахунку-фактури №08/2019 від 23.01.2019 року оплатила продавцю повну вартість автомобіля в сумі 8800,00 євро, про що отримала відповідні документи. Оскільки при перетині кордону України і декларуванні, визначила митну вартість транспортного засобу за ціною договору (контракту), на переконання позивача, відповідач безпідставно поставив під сумнів весь поданий перелік документів, відтак, застосування резервного методу для визначенні митної вартості товару є протиправним.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року, позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/000623/2 від 22.04.2019 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Тернопільська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що у поданих до митного оформлення документах були розбіжності, а саме: колісний транспортний засіб був придбаний та ввозився на митну територію України посередником згідно Довіреності датованої 05.04.2019 хоча операція купівлі-продажу даного транспортного засобу згідно рахунку-фактури здійснювалась 23.01.2019, тобто операція купівлі-продажу здійснювалась посередником без законних на те підстав, а також позивачем до митного оформлення не подано повного пакету документів, визначених ч. 2 ст. 53 МК України, зокрема, платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару. Рахунок-фактура №08/2019 від 23.01.2019 свідчить лише про необхідність сплати зазначених в ній коштів на певний рахунок та не є доказом фактичної сплати таких коштів, а тому не може вважатися платіжним документом, в тому числі і в розумінні Митного кодексу України. Відтак, враховуючи те, що позивач не надав до митного оформлення належні документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару, митницею, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості оцінюваного транспортного засобу, правомірно та відповідно до приписів законодавства для визначення такої вартості використано періодичний довідник SuperSCHWACKE . Отже, посадовими особами митниці у повній мірі реалізовані повноваження, регламентовані статтями 53, 54, 55 МК України, в частині проведення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості, обґрунтованості підстав для витребування додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості імпортованого товару.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, тому відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Встановлено, що 11.04.2019 агентом з митного оформлення позивача до митного оформлення було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA403010/2019/006714, за якою задекларовано товар, який ввозиться на митну територію України, а саме: вживаний легковий автомобіль марки Citroen Jamper, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення. У вказаній митній декларації декларантом визначено митну вартість товару за основним методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - 8800,00 EUR (євро).

Одночасно із митною декларацією, надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраний метод її визначення, зокрема: рахунок-фактура (інвойс) №08/2019 від 23.01.2019; декларація про походження товару №EQ852894 від 09.08.2016; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/23505 від 07.04.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 09.08.2016; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 09.08.2016; внутрішній договір (контракт) доручення №ННТ 948198 від 05.04.2019; договір про надання послуг митного брокера №05/04/10 від 05.04.2019; інший некласифікований документ - довідка №11.04.2019-26 від 11.04.2019; інший некласифікований документ - ПН1193685 від 05.04.2019.

Під час автоматизованого контролю, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" було згенеровано форми митного контролю: "103-1 Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених ЄАІС Держмитслужби"; "105-2 Контроль правильності визначення митної вартості товарів"; "106-2 Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів". Також, автоматизованою системою митного оформлення "Інспектор" проінформовано: "Вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації/, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел. Обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення МВ за VIN-кодами: НОМЕР_1".

Відповідно до профілів ризику, згенерованих АСАУР, та Розпорядження Тернопільської митниці ДФС від 19.10.2018 №24-р посадовою особою підрозділу митного оформлення направлено до спеціалізованого підрозділу - відділу адміністрування митних платежів та митно-тарифного регулювання запит №636 від 11.04.2019 щодо правильності визначення митної вартості товарів.

Також, Тернопільською митницею ДФС направлено декларанту сформоване електронне повідомлення про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, із проханням надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість, товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як встановлено з матеріалів справи, уповноваженою особою декларанта, листом від 15.04.2019 було повідомлено митний орган, що інших документів, крім тих, які були подані разом із митною декларацією, у декларанта немає, і протягом 10 днів не надасть (а. с. 44).

У зв`язку із вищенаведеними обставинами, Тернопільською митницею ДФС винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів за №UA403000/2019/000623/2 від 22.04.2019, згідно якого митна вартість товару визначена за резервним (шостим) методом (ст. 64 Митного кодексу України), за ціною - 14850,00 EUR (євро). Крім того, в рішенні зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що в документах, поданих до митного оформлення наявні розбіжності, зокрема: КТЗ був придбаний та ввозився на митну територію України посередником, згідно Довіреності датованої 05.04.2019 року, проте купівля-продаж даного товару згідно рахунку-фактури здійснена 23.01.2019 року, тобто без законних на те підстав. Вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно ч.2 ст. 53 Митного кодексу України, а саме: банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування, страхові документи. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно Schwackenet.de на рівні 14580 EUR (з урахуванням пошкодження зазначеного в рахунку - фактурі - 1%). Відповідно до п.2. ст.55 та глави 4 Митного кодексу України, декларант має право оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня або до суду.

Також, Тернопільською митницею ДФС винесено картку відмови №UА403000/2019/00374 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, відповідно до якої декларанту відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів з підстав коригування митної вартості товару.

23.04.2019 уповноваженою особою позивача подано для митного оформлення нову митну декларацію №UA403010/2019/007188, за якою товар - легковий автомобіль марки Citroen Jamper, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення випущено у вільний обіг.

Не погоджуючись з прийнятим митним органом рішенням про коригування митної вартості від 22.04.2019 №UA403000/2019/000623/2 та вважаючи його протиправним, позивач звернувся з позовом до суду про його скасування.

Задовольняючи даний позов, суд першої інстанції мотивував це тим, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 14 850 євро. Доводи відповідача про те, що відповідачем за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, визначену відповідно до витягу з інтернет-сайту "Schwackenet.de" у розмірі 14 580,00 євро не заслуговують на увагу, оскільки у спірних відносинах інформація із вказаного інтернет-ресурсу з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар та в силу ч.3 ст.57 МК України не можуть використовуватися як достовірне джерело інформації для визначення митної вартості. Крім того, митним органом не надано будь-яких підтверджень щодо виявлених ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів позивачем та жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури (інвойсу) від № 08/2019 від 23.01.2019. У свою чергу, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товарів. Відтак, оскаржуване рішення прийняте не обґрунтовано, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язанні з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 статті 53 МК України, визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1)договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4)виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 МК України).

Аналізуючи норми ст. 53 Митного кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що право митного органу на висунення письмової вимоги про надання додаткових документів виникає лише у разі, коли у документах, поданих для митного оформлення згідно ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, наявні розбіжності, ознаки підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні обґрунтовані підстави вважати, про наявність взаємозв`язку між продавцем і покупцем, який впливає на заявлену декларантом митну вартість.

Тому, неподання або подання декларантом додатково запитуваних документів не в повному обсязі, не створює для нього негативних наслідків, оскільки, у даному випадку, були подані документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товару (транспортного засобу).

Крім того, можливе ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Зазначений висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 30.10.2018 (справа №826/25605/15).

Відповідно до ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (ч.2).

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч. 3).

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (ч. 4).

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6).

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до ч. 2 цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. ч. 3-6 ст. 57 МК України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Частиною 1 статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Згідно з ч. 2 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до 4-5 ст.58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з ч. 3 ст. 58 МК України, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Відповідно до статті 368 МК України для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів митні органи визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації № UА403010/2019/006714, визначено за основним методом, а до самої митної декларації декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару за ціною договору в розмірі 8 800 Євро, а саме рахунок-фактура (інвойс) №08/2019 від 23.01.2019; декларація про походження товару №EQ852894 від 09.08.2016; акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/23505 від 07.04.2019; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 09.08.2016; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 09.08.2016; внутрішній договір (контракт) доручення №ННТ 948198 від 05.04.2019; договір про надання послуг митного брокера № 05/04/10 від 05.04.2019; інший некласифікований документ - довідка №11.04.2019-26 від 11.04.2019; інший некласифікований документ - ПН1193685 від 05.04.2019.

Згідно договору продажу автомобіля від 23.01.2019 року (а. с. 13 зворот), укладеного у місті Бад Ібург (Німеччина) між ОСОБА_4 (Продавець) та ОСОБА_1 (Покупець), продавець продав легковий автомобіль марки Citroen Jamper, 2016 року випуску, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 за ціною 8800,00 євро. Також, у даному договорі зазначено, що сума за вказаний автомобіль була виплачена готівкою, а відтак покликання апелянта, що рахунок-фактура №08/2019 від 23.01.2019 свідчить лише про необхідність сплати зазначених в ній коштів на певний рахунок та не є доказом фактичної сплати таких коштів, а тому не може вважатися платіжним документом, не заслуговує на увагу.

Відтак, зазначеним договором в повній мірі підтверджено митну вартість товару на рівні 8800,00 євро, та факт передачі - отримання вказаної суми сторонами.

Поряд з цим, аналіз змісту вищевказаних документів, свідчить про те, що вони містять всі реквізити, необхідні для ідентифікації придбаного ОСОБА_1 транспортного засобу.

Щодо покликань апелянта на те, що подані позивачем документи до митного оформлення місять розбіжності зокрема: КТЗ був придбаний та ввозився на митну територію України посередником, згідно Довіреності датованої 05.04.2019, проте купівля-продаж даного товару згідно рахунку-фактури здійснена 23.01.2019, тобто без законних, на думку митного органу, на те підстав, слід зазначити наступне.

Відповідно до наявних у матеріалах справи додаткових пояснень наданих ОСОБА_2 (а. с. 67), який є братом позивача та який був посередником між покупцем та продавцем при купівлі даного автомобіля, ОСОБА_4 (продавець) форму-інвойс вислав на електронну пошту ОСОБА_1 для її підписання, оскільки особисто позивач не могла прибути до міста Бад Ібург (Німеччина) для здійснення купівлі автомобіля. 22.01.2019 ОСОБА_1 надала йому ( ОСОБА_2 ) підписаний рахунок - фактуру (інвойс) та готівкові кошти у сумі 8800,00 євро. 23.01.2019 продавець заповнив рахунок - фактуру (інвойс) №08/2019, отримавши кошти у розмірі 8800,00 євро. Оскільки авто було несправним, а саме мотор авто при його пробігу вичерпав свій ресурс і потребував капітального ремонту, тому спочатку ОСОБА_1 хотіла відремонтувати його на місці, проте це виявилось занадто дорого, тому нею було прийнято рішення про доставку авто на лафеті до України, але знайти превізника зайняло у неї тривалий час, допоки 05 квітня 2019 року вона уповноважила довіреністю ОСОБА_5 (а. с. 18) для доставки авто та представлення його для митного оформлення. Весь цей час авто знаходилось у ОСОБА_4.

Крім цього, слід вказати, що у процедурі контролю за митною вартістю товару, предметом визначення (встановлення, дослідження) є ціна товару та інші складові митної вартості товару. При цьому умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються, а суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, - не можуть бути підставою для витребування митним органом додаткових документів у декларанта.

Також, відносно розбіжності показників одометру, зазначених у поданих до митного оформлення документах, ОСОБА_2 вказав, що рахунок - фактуру (інвойс) №08/2019 заповняв продавець, інформація, яка була внесена останнім до рахунку - фактури (інвойс), ним не перевірялась. Крім цього, дане питання не було предметом розгляду митним органом під час дослідження документів, поданих до митного оформлення, - оскільки експертний висновок взагалі не взято до уваги митним органом, що ним не заперечувалось, і, відповідно, така розбіжність не слугувала підставою для коригування митної вартості товару. Така розбіжність, фактично, встановлена лише в ході розгляду справи, та, як вбачається з оскаржуваного рішення - в ньому не відображена, а тому митний орган не може посилатись на її врахування чи неврахування при прийнятті рішення. В той же час, така розбіжність була лише технічною помилкою продавця при заповнені рахунку - фактури (інвойсу), та не може бути поставлена у вину позивачу.

Слід також зазначити, що митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі, й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, - мають лише допоміжний, інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень, при цьому митним органом повинно бути враховано й те, що здійснення торгових відносин на принципах автономії волі та свободи договору, не виключає ряду обставин, які можуть впливати на ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Автоматизована система аналізу та управління ризиками - не може містити усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані - не можуть мати переважне значення, аніж надані декларантом первинні документи про товар.

Відповідно до ч.7 ст.54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Як встановлено, митну вартість імпортованого транспортного засобу, що вказана декларантом у митній декларації №UA403030/2019/006714 від 11.04.2019 року, визначено за основним методом.

Так, вартість придбаного автомобіля марки - Citroen Jamper, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення, становить 8800,00 євро, що підтверджується рахунком-фактурою, укладеним 23.01.2019 року.

В свою чергу, відповідач не довів належним чином наявності обставин, які обумовили виникнення обґрунтованих сумнівів відносно непідтвердження чи невизначеності кількісних, вартісних і достовірних елементів митної вартості або відсутності хоча б однієї із їх складових, яка є обов`язковою при обчисленні такої вартості. Відповідачем не доведено і неможливість застосування попередніх п`яти методів визначення митної вартості товару.

Загальні посилання на норми МК України, зроблені в оскаржуваному рішенні, не конкретизують підстави щодо незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості, що, в свою чергу, не може вважатися достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення.

Під час розгляду справи встановлено, що митним органом за основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу, визначену відповідно до витягу з інтернет-сайту "Schwackenet.de" у розмірі 14580,00 євро, та не прийнято до уваги висновок експерта.

Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, із змінами та доповненнями (надалі - Методика) встановлено, що вартість колісних транспортних засобів (надалі - КТЗ) та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (п. 7.53 Методики).

Згідно з Методикою провідними країнами-експортерами КТЗ є Німеччина - для КТЗ європейських виробників; США - для КТЗ американського ринку автомобілів (п. 7.53.1 Методики).

Колегія суддів зазначає, що інформація із вказаного інтернет-ресурсу з об`єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар та в силу ч.3 ст.57 МК України не можуть використовуватися як достовірне джерело інформації для визначення митної вартості.

За змістом пункту 5 "Джерела довідкової інформації, які можуть бути використані під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків" Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від11.09.2015 №689, на який посилається відповідач, визначено, що під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: - спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; - спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; - інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; - інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; - інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; - інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; - цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; - висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; - інформація отримана з мережі Інтернет.

Інформація із інтернет-ресурсу Schwackenet.de не є висновком про якісні та вартісні характеристики конкретно визначеного товару, оскільки поза увагою залишаються такі цінові характеристики товару, як значний фактичний пробіг автомобіля, численні недоліки та пошкодження, вказані у акті про проведення огляду (перегляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/23505 від 07.04.2019.

Поряд з цим, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня вартості іншого товару за інформацію мережі Інтернет не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Також, в даному випадку слід також звернути увагу на висновок №187/19 від 12.04.2019 року експертного автотоварознавчого дослідження, згідно якого вартість даного колісного транспортного засобу становить 8988,78 євро (а. с. 19-22), який додатково підтверджує заявлену митну вартість транспортного засобу і з якого видно, що даний автомобіль має певні пошкодження.

Даний висновок, надавався для врахування до митного органу, проте, не взятий останніми до уваги при встановленні митної вартості товару.

Враховуючи наведене, зі змісту спірного рішення відповідача №UA403000/2019/000623/2 від 22.04.2019 року видно, що митний орган не виконав свого обов`язку: не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які, на його думку, перешкоджали митному оформленню транспортного засобу за основним методом визначення митної вартості.

Крім цього, в підтвердження своєї позиції відносно визначеної вартості транспортного засобу, митним органом не надано жодного доказу, який би спростував зміст рахунку-фактури (інвойсу) від № 08/2019 від 23.01.2019, в якому вказано вартість автомобіля в сумі 8 800 Євро, в тому числі будь-які відомості про отримання від компетентних органів країни експорту інформації щодо підтвердження чи не підтвердження обставини відчуження позивачу транспортного засобу марки: Citroen Jamper, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , 2016 року виготовлення та отримання або не отримання від позивача коштів в сумі 8 800 Євро та/або іншої суми за відчужений вказаний транспортний засіб.

З огляду на викладене, посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в інвойсі, поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Враховуючи встановленні обставини справи та норми чинного законодавства колегія суддів прийшла до неспростовного переконання, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно, їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними, відтак прийняте митним органом рішення про коригування митної вартості від 22 квітня 2019 року №UA403000/2019/000623/2 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтується на достовірних, вичерпних доказах і нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Згідно з ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці ДФС - залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2019 року в справі № 500/1081/19 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С. П. Нос судді І. М. Обрізко С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 03 лютого 2020 року