Рішення

від 25.10.2019 по справі 520/8444/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

25 жовтня 2019 р. Справа № 520/8444/19

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (вул. Пушкінська буд. 46, Харків, 61057) до Приватної фірми "Альфа-Україна лізинг" (62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кімната 8-10) про стягнення суми податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Головне управління Державної фіскальної служби у Харківській області (надалі за текстом - ГУ ДФС у Харківській області, позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Приватної фірми "Альфа-Україна лізинг" (надалі за текстом - ПФ Альфа-Україна лізинг ), в якому просить суд:

- стягнути до бюджету кошти у розмірі 149834,00 гривень в рахунок погашення податкового боргу з Приватної фірми "Альфа-Україна лізинг" (п.н. 31939825, 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кімната 8-10) з усіх відкритих розрахункових рахунків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що приватне ПФ Альфа-Україна лізинг має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в загальному розмірі 149834,00 грн., який на час подачу позову відповідачем не сплачений.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 27.08.2019 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі згідно з положеннями п. 7 ч. 6 ст. 12, ст. 257-262 КАС України, якими унормовано що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, при цьому сума, заявлена до стягнення перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 262 КАС України, розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

До канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 20.09.2019 від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, згідно зі змістом якого відповідач просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог посилаючись на сплату коштів за період жовтень 2018 року - червень 2019 року.

З боку представника позивача до канцелярії Харківського окружного адміністративного суду 30.09.2019 надійшла відповідь на відзив.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

ПФ Альфа-Україна лізинг зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за ідентифікаційним номером 31939825.

З 11.04.2002 Приватної фірми Альфа-Україна лізинг (ідентифікаційний номер 31939825) перебуває на обліку в ГУ ДФС у Харківській області.

Сума заборгованості виникла за податком на додану вартість в загальному розмірі 149834,00 грн., який виник на підставі:

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9256684283 від 20.11.2018 термін сплати 30.11.2018 - 27 604.00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9283855065 від 19.12.2018 термін сплати 30.12.2018 - 26 356.00 грн.;

- податкової декларації з податку па додану вартість № 9308095115 від 21.01.2019 термін сплати 30.01.2019 - 39 812.00 грн.;

- податкової декларації з податку па додану вартість № 9026632846 від 20.02.2019 термін сплати 01.03.2019 - 9 925.00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9050001884 від 19.03.2019 термін сплати 30.03.2019 - 21 454.00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9077677907 від 18.04.2019 термін сплати 30.04.2019 - 9 485.00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9102713138 від 17.05.2019 термін сплати 30.05.2019 - 13 890.00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9130216394 від 19.06.2019 термін сплати 30.06.2019 - 611.00 грн.;

- податкової декларації з податку на додану вартість № 9155944388 від 17.07.2019 термін сплати 30 07.2019 - 697.00 грн..

ГУ ДФС у Харківській області за фактом наявності заборгованості складено та направлено податкову вимогу № 125949-17 від 08.11.2018 року, яка вручена-отримана ПФ Альфа-Україна лізинг 10.01.2019 року, окреслена обставина не заперечувалась в правових позиціях з боку сторін.

Згідно наявної в матеріалах справи копії інтегрованої картки платника податків судом встановлено, що з моменту складання ГУ ДФС у Харківській області 08.11.2018 року податкової вимоги № 125949-17 податковий борг відповідача не припиняв свого існування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному аналізі в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд виходить з таких мотивів та норм права.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) зазначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до підпунктом 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Положеннями п.п. 19-1.1.22 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України передбачено, що контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів.

Згідно з п. 54.3 ст. 54 ПК України зазначено, що контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до підпункту "е" пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Вимога ГУ ДФС у Харківській області № 125949-17 від 08.11.2018 є дійсною, доказів оскарження даної вимоги відповідачем до суду не надано.

Згідно пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Щодо посилань представника відповідача на те, що суму боргу підприємство сплатило своєчасно, на підтвердження чого надано копії платіжних доручень, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Суд звертає увагу на те, що у відповіді на відзив представник Головного управління ДФС у Харківській області вказав на те, що заявлена сума податкового боргу є не сплаченою та обліковується в інтегрованих картках платника за відповідним платежем.

Таким чином, станом на час розгляду справи, загальна сума заборгованості за період жовтень 2018 року - червень 2019 року перед бюджетом відповідачем добровільно в повному обсязі сплачена не була та складає 149834,00 грн..

Разом із тим, суд бере до уваги, що за змістом перелічених рішень вимога п. 1 ст. 6 Конвенції щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітись як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь умотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи.

У ході розгляду справи суд надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та здатні вплинути на результат вирішення спору. Інші доводи сторін висновки суду не спростовують.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області до Приватної фірми "Альфа-Україна лізинг" про стягнення суми податкового боргу - задовольнити.

Стягнути до бюджету кошти у розмірі 149834 (сто сорок дев`ять тисяч вісімсот тридцять чотири) гривні 00 копійок в рахунок погашення податкового боргу з Приватної фірми "Альфа-Україна лізинг" (п.н. 31939825, 62472, Харківська область, м. Мерефа, вул. Дніпропетровська, буд. 223, кімната 8-10) з усіх відкритих розрахункових рахунків.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст рішення виготовлено та підписано 25 жовтня 2019 року.

Суддя Ю. О. Супрун