Рішення

від 22.10.2019 по справі 540/1921/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1921/19

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Василяки Д.К.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача ОСОБА_1 І ОСОБА_2 , Хуснутдінової Н.Ч., представника відповідача Малюченка С.Я. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватної фірми "Ліон Плюс" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

Приватне фірма Ліон Плюс (далі-позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової служби України (далі-відповідач), в якому просить суд, з урахування уточнених позовних вимог від 18.10.2019 року, визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України № 1244778/24118999 від 05.08.2019 р. про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 17.06.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 17.06.2019 року датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 04.07.2019 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач в адміністративному позові зазначив, що за результатами здійснення господарської діяльності позивач відправив на реєстрацію податкову накладну від 17.06.219 року №2. Однак, податковим органом зупинено реєстрацію вказаної податкової накладної, оскільки вона відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати додаткові пояснення та документи, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Позивач надав запитувану відповідачем інформацію та документацію, проте 05.08.2019 року комісія ДФС України прийняла рішення № 1244778/24118999 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.06.2019 року № 2. Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними оскільки, Пф Ліон Плюс надало відповідачу усі документи, які є у підприємства в наявності, і які підтверджують надання послуг ТОВ Еніре . Позовні вимоги мотивовані тим, що винесені комісією спірне рішення про відмову в реєстрації податкової накладної є необґрунтованим, оскільки не містить в собі чіткої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної, в рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства та яких документів не вистачає для прийняття належного рішення. Позивач зазначає, що у свою чергу, це позбавило господарство можливості надати ті документи, яких, на думку відповідача, не вистачало. На підставі викладеного, позивач просить задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Ухвалою від 18 вересня 2019 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження та призначено слухання справи на 03.10.2019 року.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2019 року розгляд справи відкладено до 22.10.2019 року.

03.10.2019 року відповідач подав до суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого позовні вимоги не визнає з тих підстав, що у зв`язку з включенням позивача до Журналу ризикових платників направлені на реєстрацію податкові накладні зупиняються з метою перевірки реальності здійснення операцій по направленим на реєстрацію податковим накладним. Оскільки позивачем не було надано документи щодо підтвердження розрахунків за поставлений товар, банківські виписки Комісією ДФС України прийнято рішення про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 17.06.2019 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступні обставини: 10.09.1996 року ПФ Ліон Плюс зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як приватне підприємство, основним видом діяльності позивача за КВЕД є: 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.

28.02.2019 року між ПФ Ліон Плюс та ТОВ Еніре укладений договір поставки запчастин №28/02-1. Відповідно до умов цього договору було здійснено реалізацію запчастин ТОВ Еніре , а саме: форсунка з розпилювачем 6 шт., направлючка клапана 4 шт., клапан впускний 2 шт., клапан випускний 2 шт., головний пусковий клапан 1 шт., 2ОК клапан 1 ст. 4 шт., 2ОК клапан 2 ст. 4 шт. загальної вартості 66976,00 грн.

Крім того позивачем виписана податкова накладна №2 від 17.06.2019 р. на суму 66976,00 грн., з урахуванням ПДВ, які у відповідності до вимог п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України направлено 04.07.2019 року засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно отриманої квитанцій № 1 від 04.07.2019 року Державної фіскальної служби України податкова накладна доставлена до центрального рівня Державної податкової служби України, але їх реєстрацію зупинено відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ. В квитанції зазначено, що "ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.п.1.6. п.1 Критеріїв ризиковості платника податків та запропоновано надати додаткові пояснення та документи, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

На виконання п.п.201.16.2 п.201.16. ст.201 ПКУ на адресу податкового органу від 26.07.2019 ПФ Ліон Плюс через особистий кабінет електронного сервісу електронний кабінет платника до ДФС України подано повідомлення про подання пояснень та копій документі щодо податкової накладної, реєстрацію якої зупинено для підтвердження реальності здійснення операцій та направлені в електронному вигляді пояснення та копії відповідних документів, а саме: договори поставки, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, паспорти до товару, журнали-ордери і відомості по рахунку 361,631, договір оренди та лист пояснення.

Крім того, позивач в даних поясненнях повідомив, що у період за який надається підтвердження ПФ ЛІОН ПЛЮС займається неспеціалізованою оптовою торгівлею. Товариством було закуплено товар (запчастини) у ФОП ОСОБА_3 ( НОМЕР_1 . неплатник ПДВ) - на підставі Договору поставки №26/04-19 від 26.04.2019, на суму 46325,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000004 від 17.06.2019 та товарно-транспортною накладною №3 від 17.06.2019.

Згідно п. 2.1. Договору №26/04-19 від 26.04.2019, поставка товару ФОП

ОСОБА_3 здійснюється на склад покупця (ПФ ЛІОН ПЛЮС ), що знаходиться в Херсонській області, м. Херсон, вул. Робоча,66, згідно з Інкотермс-2010.

За результатом здійснення господарської операції між ФОП ОСОБА_3 та ПФ ЛІОН ПЛЮС податкова накладна відсутня, оскільки, ФОП ОСОБА_3 не зареєстрований як платник ПДВ та не має обов`язку виписувати та реєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Реалізація відповідного товару була здійснена покупцю ТОВ ЕНІРЕ (код ЄДРПОУ 35568056) - 17.06.2019 на загальну суму 66976,00 грн., у т.ч. ПДВ - 11162,67 грн. на підставі договору поставки №28/02-1 від 28.02.2019, що підтверджує видаткова накладна №РН-0000013 від 17.06.2019 та ТТН №17/06 від 17.06.2019.

Навантаження товару було здійснено із складу ПФ ЛІОН ПЛЮС , що знаходиться за адресою: м. Херсон, вул. Робоча, 66. Поставка товару здійснюється на умовах франко- складу Продавця.

З урахуванням відсутності оплати від ТОВ ЕНІРЕ , перед ФОП ОСОБА_3 рахується кредиторська заборгованість, що відображена в журналі-ордері і відомості по рахунку 631.

На підтвердження подання вищезазначених документів позивачем отримано квитанцію № 2 від 29.07.2019 про те, що документи доставлені до ДФС України та збережені на центральному рівні.

Однак, Рішенням комісії Державної фіскальної служби України від 05.08.2019 року № 1244778/241148999 відмовлено в реєстрації податкової накладної від 17.06.2019 року №2.

ПФ Ліон Плюс вважає рішення Державної фіскальної служби від 05.08.2019 року № 1244778/241148999, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства, необґрунтованим і безпідставним, тому звернулося до суду з адміністративним позовом.

Оскільки обставини зупинення реєстрації п/п та вимог фіскального органу щодо надання документів надалі стали підставою для відмови у реєстрації п/н та прийняття оскаржуваних у цьому аспекті рішень, суд зазначає наступне: так, відповідно до п. 201.16. ПК України, на яку у квитанції послався фіскальний орган, реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно підпунктів а , б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (пункт 74.3 статті 74 ПК України).

Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" №1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Аналогічні норми містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В даному випадку ПФ Ліон Плюс надіслана квитанція від 04.07.2019 року.

Зі змісту даної квитанції по податковій накладній вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом п.п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Виходячи з вищевикладеного, суд зазначає, що контролюючим органом порушено норми підпункту 201.16.1. пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанції від 04.07.2019 року конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Виходячи з положень п. 10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених постановою КМ України від 21 лютого 2018 р. № 117 (далі - Порядок № 117), яка набрала чинності 22.03.2018, та власне критеріїв, визначених у листі ДФС України від 21.03.2018 р. N 959/99-99-07-18 (далі - Критерії ризиковості платника податків; Критерії), пунктом 1.6. Критеріїв визначено такий критерій Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо:

- комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

- платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України";

- платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців;

- платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

- платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

- платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

- платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

- наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Водночас, відповідно до п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються, крім іншого: номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії оцінки рішень та дій суб`єктів владних повноважень визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції з 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, крім іншого: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); розсудливо.

Окрім того, відповідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналіз вказаних норм у сукупності дає підстави для висновку, що суб`єкт владних повноважень не має права, обґрунтовуючи правомірність свого рішення чи дій, посилатися на докази та обставини, які не враховувалися ним при ухваленні рішення чи вчиненні дій, тобто вчинені дії, оскаржувані рішення оцінюються судом виходячи з доведеності з боку фіскального органу тих обставин (фактичних підстав) і норм права (юридичних підстав), які наведені у відповідному рішенні, стали підставою та покладені в основу вчинюваних дій, а не знайдені/вишукані пізніше, що забезпечує при вирішенні спірних взаємовідносин дотримання принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права.

У відповідності до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України, письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 ПК України.

У порядку визначеному підпунктом 201.16.2 пункту 201.6 статті 201 ПК України, позивачем були надіслані дані до ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі копії документів та пояснення до господарських операцій з надання послуг ТОВ Еніре та податкову накладну №2 від 17.06.2019року для направлення для Комісії ДФС України.

Дані документи направляються податковим органом за місцем обліку платника податків відповідно підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України до Комісії ДФС України для прийняття рішення щодо реєстрації податкових накладних. Однак, 05.08.2019 року Комісія Державної фіскальної служби України прийняла рішення №1244778/24118999, якими відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 17.06.2019 року.

Суд зазначає, що рішення комісії від 05.08.2019 року №1244778/24118999, якими відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 17.06.2019 року, не містить конкретної інформації, щодо причин та підстав для прийняття такого рішення, а лише містить загальну фразу про те, що причиною його прийняття є: наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, не зазначено які саме документи складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" №190 від 29.03.2017 (далі - Постанова №190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови №190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу ;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Таким чином, рішення комісії Державної фіскальної служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку, або "надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування", або "надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Виходячи з вищевикладеного, оскаржуване рішення комісії не містить чіткого визначення підстав для прийняття Комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною у реєстрації якої відмовлено.

Господарські операції, за результатами яких видано податкову накладну підтверджено належними доказами.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарської операції між позивачем та ТОВ Еніре та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №2 від 17.06.2019 року.

Суд також зазначає, що оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України від 05.08.2019 року №1244778/24118999 є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб`єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення фіскального органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжують його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі Федорченко та Лозенко проти України , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення поза розумним сумнівом .

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Отже, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що постановою Кабміну від 19.06.2019 року № 537 Про утворення територіальних органів Державної податкової служби реорганізовано ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, шляхом приєднання до Головного управління Державної податкової служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі. У свою чергу розпорядженням Кабміну від 21.08.2019 року № 682-р забезпечено здійснення Державною податковою службою покладених на неї функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється. За наведених обставин, а отже зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 2 від 17.06.2019 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою їх фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 04.07.2019 року є належним способом захисту порушеного права позивача.

21.10.2019 року від позивача надійшло клопотання про стягнення з відповідача на користь позивач витрат на правничу допомогу у розмірі 5100 грн., мотивуючи тим, що між ПФ Ліон Плюс та адвокатом 07.08.2019 року укладено договір № 1 про надання правової допомоги (правничих послуг) та додаткову угоду № 1 до договору, яка визначає порядок оплати юридичних послуг адвоката за надання правової допомоги у спорі про визнання протиправним та скасування рішення комісії ДФС України про відмову в реєстрації податкової накладної.

До клопотання долучено додаткову угоду № 1 від 07.08.2019 року до договору про надання правової допомоги № від 07.08.2019 року та акт № 1 наданих послуг від 27.08.2019 року до договору № 1 про надання правової допомоги від 07.08.2019 року та акт №2 наданих послуг від 21.10.2019 року до договору № 1 про надання правової допомоги від 07.08.2019 року.

13 червня 2018 року позивачем надано до суду рахунок на оплату від 27 серпня 2019 року та рахунок на оплату від 21 жовтня 2019 року, а також завірені банком платіжні доручення № 2472 від 27 серпня 2019 року на суму 2000 грн. та № 2478 від 21 жовтня 2019 року на суму 3100 грн.

Відповідно до наданих документів, витрати на правничу допомогу складають 5100,00 грн., з яких: 200,00 грн. - зустріч з клієнтом з метою з`ясування обставин справи, консультація та узгодження правової позиції; 800.00 грн. - правовий аналіз наданих клієнтом документів та розроблення подальшої стратегії захисту, 1000 грн. - підготовка позовної заяви до Херсонського окружного адміністративного суду, 500,00 грн. - підготовка відповіді на відзив, 600,00 грн. - підготовка заяв з процесуальних питань, 2000,00 грн. - представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції.

Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Приписами ст. 134 КАС України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5100,00 грн., не є співмірними із складністю справи та наданих послуг, часом, витраченим на надання послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову, значенням справи для сторони, а отже підлягають зменшенню до 1600 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань з ДПС України.

В судовому засіданні 22 жовтня 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -

вирішив :

Адміністративний позов Приватної фірми "Ліон Плюс" (73000, м.Херсон, вул. Робоча, 66, код ЄДРПОУ 24118999) до Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ДФС України № 1244778/24118999 від 05.08.2019 року про відмову в реєстрації податкової накладної № 2 від 17.06.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати податкову накладну № 2 від 17.06.2019 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання Державною фіскальною службою України, а саме 04.07.2019 року.

Стягнути з Державної податкової служби України (04053, м.Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватної фірми "Ліон Плюс" (73000, м.Херсон, вул. Робоча, 66, код ЄДРПОУ 24118999) судові витрати, а саме судовий збір у розмірі 3842,00 (три тисячі вісімсот сорок дві грн. 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 24 жовтня 2019 р.

Суддя Василяка Д.К.

кат. 111010000