Ухвала

від 25.10.2019 по справі 824/1221/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 жовтня 2019 р. м. Чернівці справа № 824/1221/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вказаним позовом через свого представника, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення 37 сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області № 827-37/19 від 20.09.2019 р. про відмову їй, громадянці ОСОБА_1 , в затвердженні технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) 02.01 - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд в АДРЕСА_1 , площею 0,2262 га кадастровий номер 7320585000:01:004:0971;

- зобов`язати Мигівську сільську раду Вижницького району Чернівецької області повторно на черговій сесії розглянути питання про затвердження технічної документації із землеустрою на її, ОСОБА_1 , ім`я щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) площею 0,2262 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (кадастровий номер 7320585000:01:004:0971) в АДРЕСА_1 .

Відповідно ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 2 ст. 171 КАС України).

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 171, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред`явлення позову. Позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

Здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь (ч. 2 ст. 43 КАС України).

Відповідно ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Статтею 59 КАС України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Згідно із ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

У позовній заяві зазначено, що за ОСОБА_1 адміністративний позов підписав ОСОБА_2 , який діє від її імені на підставі довіреності, посвідченої ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області 14.02.2018 р. за реєстраційним №77.

Однак, в порушення наведених вимог, представником позивача не додано до позову довіреність, на підставі якої він діє від імені та в інтересах позивача.

Відповідно до п. 8 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Як видно із позовної заяви, представник позивача вказував, що додає до позову в т.ч. наступні документи: довідку по присвоєння податкового номеру; копія довіреності на ведення справи в суді на ім`я ОСОБА_2 ; копія сторінок паспорта на ім`я представника; копія податкового номера представника позивача.

Проте, актом про нестачу матеріалів або недоліки у формуванні справи від 21.10.2019 р. зафіксовано, що при надходженні позовної заяви, яка надійшла від ОСОБА_1 , не виявилося вказаних у додатках документів, а саме відсутні:

- копія довідки про присвоєння податкового номеру;

- копія довіреності на ведення справи в суді на ім`я ОСОБА_2 ;

- копія сторінок паспорта на ім`я представника;

- копія податкового номера представника позивача.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Частиною 4 ст. 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (ст. 79 КАС України).

Із змісту позовної заяви видно, що в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надав, а також не зазначив причини неможливості їх подання. Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви наступні документи (докази):

- рішення виконавчого комітету Мигівської сільської ради Вижнидького району Чернівецької області № 45 від 17.12.1993 р.;

- технічну документацію щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яка виготовлена ПП "Експертзем";

- рішення 21 сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області №460-212/18;

- докази володіння, користування та розпорядження позивачем земельною ділянкою з 1973 р.;

- технічну документацію, виготовлену Чернівецькою регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" 01.09.2004 р.;

- лист Вижницької РДА Чернівецької області від 03.07.2018 р. за № 63;

- лист Вижницької РДА Чернівецької області від 02.07.2018 р. за № 471;

- висновок експертного дослідження за результатами проведення земельно-технічного дослідження № 091017 підготовленого судовим експертом М.Я. Худаком 09.10.2017 р.;

- рішення 7 сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області № 100-7/16 від 07.04.2016 р.;

- договір на виготовлення містобудівної документації за №248/04.16-го від 25.04.2016 р., укладений між Мигівською сільською радою Вижницького району Чернівецької області та ПП "Центр Європейського розвитку";

- рішення 18 сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області № 406-18/17 від 02.11.2017 р.;

- довіреність, посвідчену Оградяк Г.Я., приватним нотаріусом Вижницького районного нотаріального округу Чернівецької області 14.02.2018 р. за реєстраційним №77.

Крім того, в позові представник позивача вказує, що йому та позивачу присвоєно ідентифікаційні номери (РНОКПП), однак докази на підтвердження вказаної обставини представник позивача до суду не надав, причини неможливості подання вказаних документів не зазначив.

Положеннями ч. 1 та 4 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94 КАС України).

Порядок засвідчення копій документів, визначені Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 р. № 55 (далі - ДСТУ 4163-2003), а також Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 р. № 1000/5, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 р. за № 736/27181 (далі - Правила № 1000/5), інструкції з діловодства в окремих органах державної влади (місцевого самоврядування) та інші.

Згідно із п. 1 Правил № 1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Відповідно до п. 8 глави 10 розділу II Правил № 1000/5, які в силу пункту 1 їх розділу І є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.

Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій".

У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи.

На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

При цьому відповідно до п. 1 глави 10 розділу II Правил № 1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи.

Зазначеній нормі кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

Наведена позиція збігається з правовою позицією Верховного Суду щодо завіряння копій документів, яка висловлена в постанові від 08.05.2019 р. у справі № 160/7887/18 та ухвалі від 20.06.2019 р. у справі № 1124/18-а.

Однак, в порушення наведених вимог, представник позивача до позову додано копії документів, які належним чином не засвідчені, а саме не містять слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчила копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії; відбитку печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій" (відбитку печатки установи); відмітки "Копія".

Частиною 7 ст. 161 КАС України встановлено, що до заяви про визнання індивідуального акта протиправним додається також оригінал або копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта у позивача - клопотання про його витребування.

Судом встановлено, що представником позивача оскаржується рішення 37 сесії 7 скликання Мигівської сільської ради Вижницького району Чернівецької області № 827-37/19 від 20.09.2019 р.

Однак оригінал або належним чином засвідчену копію оскаржуваної відмови до суду представник позивача не надав та не вказав обґрунтовані підстави неможливості подання вказаного документу.

Частиною 3 ст. 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Судовий збір згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 3674-VI справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ст. 9 Закону № 3674-VI суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону.

Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - ставка судового збору становить - 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" установлено з 01.01.2019 р. прожитковий мінімум для працездатних осіб на рівні 1921,00 грн.

Як видно з позовної заяви, в ній об`єднано дві вимоги немайнового характеру. Отже, при подачі позову до суду представнику позивача необхідно було сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру по 768,40 грн, всього на загальну суму 1536,80 грн.

Натомість, представником позивача додано до суду квитанцію про сплату судового збору № 28659125-1 від 21.10.2019 р. у сумі 768,40 грн. Відтак, недоплата судового збору за поданий позов складає 768,40 грн.

Судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів Чернівецьке УК/м.Чернівці/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37978173; рахунок отримувача UA968999980000034317206084013; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачу строк для їх усунення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 171, 241 та 248 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу десятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.

4. У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький