Рішення

від 18.10.2019 по справі 640/2395/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1/182

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 жовтня 2019 року № 640/2395/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Бєсєді А.Ю., за результатами судового засідання в адміністративній справі за позовом

комунального підприємства "Автотранспортник" Деснянської районної у місті Києві ради

до Головного управління Держпраці у Київській області

про визнання дій протиправними, скасування постанови про накладення штрафу

за участю представників позивача та представника відповідача

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява комунального підприємства Автотранспортник Деснянської районної у місті Києві ради (надалі - позивач, КП Автотранспортник ), адреса: 02097, місто Київ, вулиця Радунська, будинок 18 до Головного управління Держпраці у Київській області (надалі - відповідач), адреса: 04060, місто Київ, вулиця Вавілових, будинок 10, у якій позивач просив:

- визнати дії Головного управління Держпраці у Київській області протиправними;

- скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області №КВ1937/1063/АВ/ТД/ФС-41 від 15 січня 2019 року про накладення уповноваженими посадовими особами на КП Автотранспортник штрафу.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що 20 грудня 2018 року на територію за місцем розташування позивача прибули головні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області, які пред`явили направлення на проведення інспекційного відвідування №1937 від 19 грудня 2018 року, виданого на підставі наказу №4951 від 18 грудня 2018 року, терміном проведення перевірки з 20 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Також інспекторами було видано директору КП Автотранспортник вимогу про надання документів №1937 від 19 грудня 2018 року про надання директором підприємства документів, необхідних для проведення інспектування згідно переліку в строк до 13 години 00 хвилин 21 грудня 2018 року.

У позовній заяві зазначено, що посадові особи відповідача залучили до проведення перевірки невідомих осіб, які чинили моральний тиск на директора підприємства та інших працівників , а після спроби фіксування процесу здійснення перевірки за допомогою аудіо та відео техніки до директора підприємства було застосовано фізичне насильство, завдані тілесні ушкодження і останнього було госпіталізовано до лікарні.

03 січня 2019 року позивачем поштою отримано акт інспекційного відвідування №КВ1937/1063/АВ від 29 грудня 2018 року, відповідно до якого в ході інспекційного відвідування було встановлено порушення вимог частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України та зазначено, що позивач використовує працю найманих робітників без оформлення трудових відносин, а саме, під час відвідування об`єктів підземного паркування автомобілів (гаражів), де проводилась діяльність позивача було виявлено громадян: ОСОБА_1 - гараж за адресою АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 - гараж за адресою АДРЕСА_1 ; ОСОБА_3 - гараж за адресою АДРЕСА_2 ; ОСОБА_4 - гараж №8, ОСОБА_5 - гараж АДРЕСА_3 ; ОСОБА_6 - гараж № АДРЕСА_4 в; ОСОБА_7 - гараж №16, АДРЕСА_5 ; ОСОБА_8 - гараж АДРЕСА_6 в; ОСОБА_9 - гараж №2, АДРЕСА_1 , які працювали на КП Автотранспортник без оформлення трудових відносин, а саме, підприємством не надані документи щодо працевлаштування цих осіб.

Як зазначає позивач, останній оскаржив вказаний акт до Головного управління Держпраці у Київській області.

19 січня 2019 року позивач отримав оскаржувану постанову про накладення штрафу від 15 січня 2019 року, відповідно до якої на позивача накладено штраф у розмірі 1005210,00 грн.

Позивач вважає дії першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнко В.С. протиправними, а оскаржувану постанову незаконною, з тих підстав, що позивач відноситься до малих підприємств, а тому строк проведення інспекційного відвідування не повинен перевищувати 2 робочих днів.

Крім того, позивач послався на те, що після відвідування підприємства інспекторами праці 20 грудня 2018 року, інспектори відповідача за адресою підприємства не приходили, тому, як вважає позивач, акт складений 29 грудня 2018 року є незаконним, оскільки порушує вимоги законодавства як з підстав часу проведення перевірки, так і порядку його проведення.

Також, позивач вказує й на те, що підставою для накладення штрафу на позивача стало виявлення ніби-то 9 працівників, які працювали без оформлення трудових відносин, проте, посадовими особами відповідача, не зазначено коли саме були виявлені ці працівники та чим це підтверджується, а перевіривши особисті дані осіб, зазначених як неоформлених працівників, позивач встановив, що вказані особи до роботи на підприємстві ніколи не залучались, а є користувачами машино-місць у підземних гаражах і з ними укладено відповідні договори, що, як зазначає позивач, свідчить, що ці особи могли перебувати на момент перевірки на території, але не як працівники, а виключно як клієнти на договірних відносинах.

Більш того, позивач посилається на те, що його не було повідомлено про прийняття рішення про розгляд справи, а також про дату та місце її розгляду, що позбавило позивача надати докази щодо відсутності порушень законодавства про працю з його боку.

Не погоджуючись з діями першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнко В.С. та постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до адміністративного суду з вказаною позовною заявою.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що Головним управлінням Держпраці у Київській області було проведене інспекційне відвідування КП Автотранспортник . Перед початком інспекційного відвідування інспектором праці представнику позивача було пред`явлено службове посвідчення та надано для ознайомлення направлення на проведення інспекційного відвідування №1937 від 19 грудня 2018 року.

Крім того, як зазначено у відзиві на позовну, інспектором праці було надано вимогу про надання документів №1937 від 19 грудня 2018 року, в якій вимагалося у тому числі надати договори цивільно-правового характеру у строк до 13 години 00 хвилин 21 грудня 2018 року, оскільки вказані документи надані не були, інспектором було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №КВ1937/1063/НД/АВ від 21 грудня 2018 року та надано вимогу про поновлення документів №1937 від 22 грудня 2018 року.

Також, представник відповідача послався на те, що під час проведення інспекційного відвідування інспектором праці були відібрані пояснення у дев`яти осіб, які здійснювали трудові функції на КП Автотранспортник , які у своїх поясненнях зазначили, що працюють на підприємстві позивача на посаді охоронника, трудові договори не укладалися.

На вимогу про поновлення документів №1937 від 22 грудня 2018 року позивач надав документи, зазначені у вимозі, окрім документів, які б підтверджували працевлаштування зазначених дев`яти осіб.

У зв`язку з наявністю пояснень, інспектором праці складено акт інспекційного відвідування №КВ1937/1063/АВ від 29 грудня 2018 року, примірник якого направлено поштою на адресу позивача.

Більш того, у відзиві на позовну заяву зазначено, що відповідачу не було відомо під час підготовки до інспекційного відвідування позивача, до якого типу підприємства належить останній. В перший день інспекційного відвідування 20 грудня 2018 року в.о. директора підприємства було ознайомлено з направленням на проведення інспекційного відвідування та надано вимогу №1937 від 19 грудня 2018 року, проте, будь-яких документів, які б стосувались інспекційного відвідування надано не було, тому інспекційне відвідування було зупинено та складено акт про неможливість у зв`язку з ненаданням документів.

26 грудня 2018 року на вимогу про поновлення документів №1937 від 22 грудня 2018 року позивачем надано документи, дослідивши які, інспектором праці 29 грудня 2018 року складено акт інспекційного відвідування.

Оскільки у позивача під час інспекційного відвідування було встановлено явне порушення законодавства про працю, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнко В . С. підписано постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №КВ1937/1063/АВ/ТД/ФС-41.

Стосовно неповідомлення позивача про розгляд справи про накладення штрафу, представник відповідача зазначив, що лист про розгляд справи №4.3/2/19/315 від 09 січня 2019 року було направлено засобами поштового зв`язку та згідно роздруківки з офіційного сайту Укрпошти 12 січня 2019 року було у відділенні Укрпошти позивача, але не отримано ним з невідомих причин, а тому, як вважає представник відповідача, повідомлення про розгляд справи направлено більш ніж за 5 днів до дати розгляду справи та відповідач не несе відповідальності за неотримання позивачем листів.

Таким чином, як зазначено у відзиві, позивач мав можливість надати пояснення, які б спростували твердження відповідача, але належно повідомлений позивач не з`явився на розгляд справи, тому оскаржувана постанова була прийнята на підставі наявних документів без присутності позивача.

У зв`язку з вищевикладеним, представник відповідача вважає, що відповідач діяв у межах та спосіб, визначені законодавством, а тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача послався на те, що відповідачем додано до відзиву лише вісім пояснень осіб, на підставі яких відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог законодавства про працю, а не дев`ять. Також всі пояснення, як стверджує представник позивача, заповнені схожими почерками, а чотири з них взагалі не підписані, в поясненнях ОСОБА_4 взагалі зазначено, що він працює в КП Автопарксервіс , а не у КП Автотранспортник .

Також, представник позивача зазначив, що КП Автотранспортник звернулось до Деснянського УП ГУНП в місті Києві з заявою про вчинення кримінального провадження працівниками Головного управління Держпраці у Київській області.

Більш того, представник позивача ще раз наголосив на тому, що позивач не отримував від відповідача листа про розгляд справи про накладення штрафу, оскільки поштове відправлення було направлено на поштове відділення, яке не обслуговує адресу позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2019 року судом вирішено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 18 жовтня 2019 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити, додатково пояснивши, що з приводу протиправних дій працівників відповідача під час інспекційного відвідування відкрито кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення за частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, наразі триває досудове розслідування. Крім того, представник позивача надав суду пояснення щодо того, що 20 грудня 2018 року на територію підземного паркінгу прийшли невідомі особи, 5-6 чоловік, один з яких представився працівником Держпраці за прізвищем Ющенко , інші особи не представились. При цьому, представник позивача зазначив, що також були присутні співробітники поліції, які виражалися нецензурною лайкою, вибили телефон у директора комунального підприємства Автотранспортник та застосували фізичне насильство, після чого працівниками підприємства була викликана карета швидкої медичної допомоги та наряд патрульної поліції, а в подальшому відкрито кримінальне провадження з цього приводу.

Крім того, представник позивача зазначив, що дані, зазначені в акті інспекційного відвідування не відповідають дійсності, оскільки 20 грудня 2018 року на території підприємства був присутній лише інспектор праці Ющенко, а в акті зазначено, що інспекційне відвідування було проведено в присутності двох інспекторів праці.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав в повному обсязі та просив у їх задоволенні відмовити, пояснивши, що інспекційне відвідування відповідачем було проведено в порядок та спосіб, визначені законодавством.

Заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 року № 877-V, (в редакції, що діяла на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон України від 05.04.2007 № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону України від 05.04.2007 № 877-V заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до частини 5 статті 2 Закону України від 05.04.2007 №877-V зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, яка була чинною на момент проведення інспекційного відвідування (надалі - Порядок №295).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №295 Інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Також, пунктом 5 Порядку №295 передбачено, що рішення про доцільність проведення відповідних заходів з підстав, визначених підпунктами 5-7 цього пункту та пунктом 31 цього Порядку, приймає керівник органу контролю, його заступник.

Інспекційне відвідування або рішення інспектора праці про відвідування роботодавця, передбачене пунктом 33 цього Порядку, підлягає повідомній реєстрації Держпраці чи її територіальним органом до початку його проведення.

Згідно з пунктами 19-21 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Судом встановлено, що комунальне підприємство Автотранспортник Деснянської районної у місті Києві ради (код ЄДРПОУ 32106047) зареєстроване у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 07 серпня 2002 року, видами економічної діяльності є діяльність за кодом КВЕД 45.20 Технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; кодом КВЕД 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; кодом КВЕД 49.32 Надання послуг таксі; кодом КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; кодом КВЕД 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту (основний), адреса здійснення діяльності: місто Київ, вулиця Радунська, будинок 18 ( https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch ).

Наказом Головного управління Держпраці у Київській області Про проведення інспекційного відвідування КП Автотранспортник Деснянської райради від 18 грудня 2018 року №4951 начальнику (інспектору праці) відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Знов`юку І.О. доручено організувати проведення інспекційного відвідування на предмет не оформлення трудових відносин у КП Автотранспортник Деснянської райради, код ЄДРПОУ 32106047, юридична адреса: 02097, місто Київ, вулиця Радунська, будинок 18. Підставою для проведення інспекційного відвідування зазначено рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої з інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством (Т.1, арк. 67).

У відповідності до копії направлення на проведення інспекційного відвідування від 19 грудня 2018 року №1937, для проведення інспекційного відвідування на предмет не оформлення трудових відносин КП Автотранспортник за адресою: місто Київ, вулиця Радунська, 18 на підставі наказу від 18 грудня 2018 року №4951 направлені головні державні інспектори відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Київській області Ющенко В.П. та Сідий Є . А. Питання, що підлягають контролю: не оформлення трудових відносин, примірник якого отримав в.о. директора КП Автотранспортник Авраменко О.Т. (Т.1, арк. 68).

19 грудня 2018 року інспектором праці Ющенком В.П. в.о. директора КП Автотранспортник Авраменку О.Т. вручена вимога про надання документів №1937 від 18 грудня 2018 року, в якій визначено строк до 13 години 00 хвилин 21 грудня 2018 року та перелік документів, які останній повинен надати для проведення інспекційного відвідування. (Т.1, арк. 70).

21 грудня 2018 року інспектором праці Ющенко В.П . складено акт про неможливість інспекційного відвідування №1937/1063/НД/АВ, в якому зазначені причини, з яких інспектор праці 22 грудня 2018 року не мав можливості провести інспекційне відвідування, зокрема, у зв`язку з ненаданням позивачем необхідних документів (Т.1, арк. 71-72).

22 грудня 2018 року інспектором праці Ющенком В.П . повторно складено вимогу про надання КП Автотранспортник в строк до 28 грудня 2018 року до 13 години 00 хвилин документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування (Т.1, арк. 73-74).

26 грудня 2018 року позивачем на виконання вимоги про надання документів на адресу Головного управління Держпраці у Київській області направлено копії наступних документів: довідку про реєстрацію в органах статистики, наказ про призначення керівника, особові картки форми П-2 (в т.ч. повідомлення ДФС), розрахунково-платіжні відомості за 2018 рік, табелі обліку використання робочого часу за 2018 рік, книга обліку та руху трудових книжок за 2018 рік, посадові інструкції, колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку, штатні розписи за 2018 рік (Т.1, арк. 75).

За наслідками проведення інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю, інспекторами праці складено акт №КВ1937/1063/АВ від 29 грудня 2018 року, в якому зазначено, що у присутності директора КП Автотранспортник проведено інспекційне відвідування підприємства у період з 20 грудня 2018 року по 28 грудня 2018 року та виявлено наступні порушення вимог законодавства про працю:

- частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпП України), а саме, у порушення вимог частини 1 статті 21 та частини 3 статті 24 КЗпП України працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Під час інспекційного відвідування об`єктів підземного паркування автомобілів (гаражів), де проводило діяльність КП Автотранспортник виявлено дев`ять громадян, які працювали без оформлення трудових відносин, зокрема, виявлено громадян ОСОБА_1 - гараж за адресою АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 - гараж за адресою АДРЕСА_1 а, ОСОБА_3 - гараж за адресою АДРЕСА_2 , ОСОБА_4 - гараж №8, ОСОБА_5 - гараж АДРЕСА_3 , ОСОБА_6 - гараж АДРЕСА_4 в, ОСОБА_7 - гараж в„–16 за адресою АДРЕСА_5 в, ОСОБА_9 - гараж № 2 за адресою АДРЕСА_1 а.

При цьому, як вбачається з наданих відповідачем копій пояснювальних (Т.1, арк. 80-87)

- ОСОБА_1 пояснив, що 2 місяці працює у КП Автотранспортник на посаді охоронця, розмір заробітної плати складає 150 грн на добу, в обов`язки входить охорона машин, безпосереднім керівником є в.о. директора підприємства Авраменко, трудовий договір укладений в усній формі;

- ОСОБА_2 пояснив, що з 2018 року працює у КП Автотранспортник на посаді охоронця, трудовий договір не укладався;

- ОСОБА_4 пояснив, що працює у КП Автопарксервіс на посаді охоронця, графік роботи погодинний, трудовий договір не укладався;

- ОСОБА_5 пояснив, що з 2017 року працює у КП Автотранспортник на посаді охоронця, розмір заробітної плати складає 200 грн за добове чергування, графік роботи добу працює, три доби відпочиває, трудовий договір за домовленістю ;

- ОСОБА_6 пояснив, що з 2013 року працює у КП Автотранспортник на посаді охоронця, розмір заробітної плати складає 1500 грн раз на місяць, в обов`язки входить охорона об`єкту, трудовий договір не укладався, від підпису відмовився;

- ОСОБА_7 пояснив, що з 2015 року працює у КП Автотранспортник на посаді охоронця, розмір заробітної плати складає 120 грн зміна, в обов`язки входить охорона об`єкту, графік роботи: добу працює, три доби відпочиває, працює за домовленістю, від підпису відмовився;

- ОСОБА_8 пояснив, що працює у КП Автотранспортник на посаді охоронця, в обов`язки входить охорона об`єкту, працює за домовленістю, підпису на вказаній пояснювальній не має;

- ОСОБА_9 пояснив, що з 01 грудня 2018 року проходить стажування у КП Автотранспортник , на посаді охоронця, розмір заробітної плати складає 3725 грн на місяць, в обов`язки входить охорона гаражів, графік роботи: добу працює, три доби відпочиває, трудовий договір не укладався.

Суд зазначає, що інспекційне відвідування 20 грудня 2018 року було проведено на комунальному підприємстві Автотранспортник , в той же час, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази того, що КП Автопарксервіс входить до складу комунального підприємства Автотранспортник , що, в свою чергу, свідчить про відсутність доказів щодо неофіційного працевлаштування позивачем на посаду охоронця громадянина ОСОБА_4 .

Також, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні письмові пояснення ОСОБА_3 , тому, суд критично ставить до тверджень відповідача в частині виявлення працівника ОСОБА_3 на підприємстві позивача, як найманого працівника, з яким не було укладено трудового договору, оскільки такі твердження відповідача не підтверджуються будь-якими належними та допустимими доказами.

В той же час, у відповідності до наявних в матеріалах справи копій договорів про надання послуг з користування машино-місцем у підземному гаражі (надалі - договір) (Т.1, арк. 35-43) вбачається наступне:

- 01 жовтня 2018 року між комунальним підприємством Автотранспортник Деснянської районної у місті Києві ради (виконавець) та ОСОБА_2 (замовник) укладено договір №5/6Б-18, відповідно до умов якого виконавець надав замовнику в тимчасове користування 1 (одне) машино-місце у підземному гаражі №5, місце 6Б, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення автотранспортного засобу згідно з переліком, який є додатком до договору. Строк дії договору з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, розділом 2 договору передбачені умови плати за надання послуг з користування машино-місцем;

- 01 жовтня 2018 року між комунальним підприємством Автотранспортник Деснянської районної у місті Києві ради (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) укладено договір №3/3-18, відповідно до умов якого виконавець надав замовнику в тимчасове користування 1 (одне) машино-місце у підземному гаражі №3, місце 3, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 для розміщення автотранспортного засобу згідно з переліком, який є додатком до договору. Строк дії договору з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, розділом 2 договору передбачені умови плати за надання послуг з користування машино-місцем;

- 01 травня 2018 року між комунальним підприємством Автотранспортник Деснянської районної у місті Києві ради (виконавець) та ОСОБА_5 (замовник) укладено договір №12/30-18, відповідно до умов якого виконавець надав замовнику в тимчасове користування 1 (одне) машино-місце у підземному гаражі № 12 , місце 30, який розташований за адресою: АДРЕСА_10 для розміщення автотранспортного засобу згідно з переліком, який є додатком до договору. Строк дії договору з 01 травня 2018 року по 31 грудня 2018 року, розділом 2 договору передбачені умови плати за надання послуг з користування машино-місцем;

- 03 вересня 2018 року між комунальним підприємством Автотранспортник Деснянської районної у місті Києві ради (виконавець) та ОСОБА_4 (замовник) укладено договір №8/5-18, відповідно до умов якого виконавець надав замовнику в тимчасове користування 1 (одне) машино-місце у підземному гаражі №8, місце 5, який розташований за адресою: АДРЕСА_11 а для розміщення автотранспортного засобу згідно з переліком, який є додатком до договору. Строк дії договору з 03 вересня 2018 року по 31 грудня 2018 року, розділом 2 договору передбачені умови плати за надання послуг з користування машино-місцем;

- 01 жовтня 2018 року між комунальним підприємством Автотранспортник Деснянської районної у місті Києві ради (виконавець) та ОСОБА_9 (замовник) укладено договір №2/28-18, відповідно до умов якого виконавець надав замовнику в тимчасове користування 1 (одне) машино-місце у підземному гаражі №2, місце 28, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 а для розміщення автотранспортного засобу згідно з переліком, який є додатком до договору. Строк дії договору з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, розділом 2 договору передбачені умови плати за надання послуг з користування машино-місцем;

- 01 липня 2018 року між комунальним підприємством Автотранспортник Деснянської районної у місті Києві ради (виконавець) та ОСОБА_6 (замовник) укладено договір №18/14-18, відповідно до умов якого виконавець надав замовнику в тимчасове користування 1 (одне) машино-місце у підземному гаражі № 18 , місце 14, який розташований за адресою: АДРЕСА_12 в для розміщення автотранспортного засобу згідно з переліком, який є додатком до договору. Строк дії договору з 01 липня 2018 року по 31 грудня 2018 року, розділом 2 договору передбачені умови плати за надання послуг з користування машино-місцем;

- 01 вересня 2018 року між комунальним підприємством Автотранспортник Деснянської районної у місті Києві ради (виконавець) та ОСОБА_8 (замовник) укладено договір №17/1-18, відповідно до умов якого виконавець надав замовнику в тимчасове користування 1 (одне) машино-місце у підземному гаражі № 17 , місце 1, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 в для розміщення автотранспортного засобу згідно з переліком, який є додатком до договору. Строк дії договору з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2018 року, розділом 2 договору передбачені умови плати за надання послуг з користування машино-місцем;

- 01 вересня 2018 року між комунальним підприємством Автотранспортник Деснянської районної у місті Києві ради (виконавець) та ОСОБА_7 (замовник) укладено договір №16/15-18, відповідно до умов якого виконавець надав замовнику в тимчасове користування 1 (одне) машино-місце у підземному гаражі № 16 , місце 15, який розташований за адресою: АДРЕСА_5 для розміщення автотранспортного засобу згідно з переліком, який є додатком до договору. Строк дії договору з 01 вересня 2018 року по 31 грудня 2018 року, розділом 2 договору передбачені умови плати за надання послуг з користування машино-місцем;

- 01 жовтня 2018 року між комунальним підприємством Автотранспортник Деснянської районної у місті Києві ради (виконавець) та ОСОБА_3 (замовник) укладено договір №10/18-18, відповідно до умов якого виконавець надав замовнику в тимчасове користування 1 (одне) машино-місце у підземному гаражі № 10 , місце 18, який розташований за адресою: АДРЕСА_10 в для розміщення автотранспортного засобу згідно з переліком, який є додатком до договору. Строк дії договору з 01 жовтня 2018 року по 31 грудня 2018 року, розділом 2 договору передбачені умови плати за надання послуг з користування машино-місцем.

Відповідно до наданих суду копій актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) (,Т.1, арк. 124-134) позивачем надані, а ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 прийняті послуги з тимчасового користування машиномісцем за вказаними вище договорами.

Також, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 сплачені надані позивачем послуги з тимчасового користування машиномісця (Т.1, арк. 142-161).

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 суду показали, що ними на підставі договорів про надання послуг з користування машино-місцем у підземному гаражі комунального підприємства Автотранспортник використовуються машино-місця, будь-яких трудових відносин з підприємством вони не мають та ніколи не мали.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 суд показав, що з 10 жовтня 2016 року він займає посаду начальника підземних гаражів комунального підприємства Автотранспортник в режимі неповного робочого дня з оплатою праці пропорційно відпрацьованому часу. 20 грудня 2018 року на територію паркінгу прийшли працівники Держпраці з невідомими особами, поводили вони себе при цьому зухвало. В подальшому, було викликано карету швидкої медичної допомоги.

Інші свідки за викликом суду не з`явились з невідомих суду причин.

Аналізуючи надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не є найманими працівниками позивача та останнім не використовується їх праці без оформлення трудових договорів, натомість матеріалами справи підтверджуються правовідносини між позивачем та цими фізичними особами щодо тимчасового платного користування машиномісцями, розташованими на території комунального підприємства Автотрнаспортник .

Крім того, відповідно до пунктів 23-24 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

Наведене свідчить, що припис може бути внесений об`єкту відвідування протягом двох різних строків - не пізніше наступного робочого дня після підписання (відмови від підписання) акту; наступного дня після розгляду зауважень, які можуть бути подані не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта.

Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази складання та вручення працівниками Держпраці відповідних приписів про усунення виявлених порушень.

Таким чином, судом встановлено порушення з боку інспекторів праці вимог Порядку №295 щодо дотримання процедури винесення припису. Суд зауважує, що вказана норма щодо складання припису про усунення виявлених порушень не є альтернативною та не може застосовуватись на розсуд інспектора праці, який проводив інспекційне відвідування, а, навпаки, є обов`язковою, у разі виявлення порушень законодавства про працю за результатами інспекційного відвідування.

Більш того, відповідно до частин першої та другої статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною 4 статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення , визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (надалі - Порядок № 509).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені, у тому числі, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Пунктом 3 Порядку № 509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів щодо прийняття відповідачем відповідного рішення щодо розгляду стосовно позивача справи про накладення штрафу, що, в свою чергу, свідчить про невиконання Головним управлінням Держпраці у Київській області вимог пункту №3 Порядку №509.

Також, приписами пункту 8 Порядку № 590 визначено, що за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, приймає відповідне рішення.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається у Держпраці або її територіальному органі, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Тобто, відповідач, як територіальний орган Держпраці вправі здійснювати державний контроль за додержанням законодавства про працю шляхом проведення інспекційних відвідувань та, у разі виявлення порушень - накладати відповідні стягнення (штрафи).

У відповідності до пункту 6 Порядку №509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 7 Порядку №509 передбачено, що справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Так, в матеріалах справи міститься повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу від 09 січня 2019 року №43/2/19/315, в якому позивач повідомлявся про призначення розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю, передбачених абзацом 2 частини 2 статті 265 КЗпП України на КП Автотранспортник на 15 січня 2019 року, яке направлено поштовим відправленням зі штрих-кодом 0406005317122 та отримане позивачем, відповідно до наявної в матеріалах справи роздруківки з офіційного сайту Укрпошта відстеження поштових відправлень 14 лютого 2019 року (Т.1, арк. 88, 89).

Суд звертає увагу, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів щодо отримання позивачем вказаного вище виклику про розгляд справи про накладення штрафу, що свідчить про те, що відповідачем не виконані вимоги пункту 7 Порядку №509 щодо належного інформування суб`єкта господарювання про розгляд справи.

Проте, неотримання поштової кореспонденції суб`єктом господарювання впродовж місяця з дня її надходження до точки видачі (відділення поштового зв`язку за місцезнаходженням) не є достатньою та беззаперечною підставою для визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, оскільки матеріалами справи підтверджується, що позивачу було відомо про результати інспекційного відвідування, а тому, уповноважена особа позивача мала можливість дізнатися про те, чи було порушено справу про накладення штрафу та, в подальшому, про дату, час та місце розгляду цієї справи.

В той же час, у відповідності до пункту 8 Порядку №509 розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Розгляд справ на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, акта, зазначеного в абзаці п`ятому пункту 2 цього Порядку, здійснюється уповноваженими посадовими особами Держпраці та її територіальних органів.

Постановою першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнка В.С. №КВ1937/1063/АВ/ТД/ФС-41 від 15 січня 2019 року за наслідками розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 29 грудня 2018 року №КВ1937/1063/АВ щодо порушень КП Автотранспортник , встановлено порушення вимог частини 1 статті 21, частини 3 статті 24 КЗпП України, зокрема, КП Автотранспортник допускає до роботи працівників без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, а саме, під час інспекційного відвідування підземного паркування автомобілів (гаражів), де проводило діяльність КП Автотранспортник виявлено дев`ять працівників, що працювали на вищезазначеному підприємстві без оформлення трудових відносин, на підставі чого вирішено накласти на комунальне підприємство Автотранспортник Деснянської районної у місті Києві ради штраф у розмірі 1005210,00 грн (Т.1, арк. 90-91).

Вирішуючи питання про обґрунтованість змісту оскаржуваної постанови про накладення штрафу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено, крім Конституції України, Кодексом законів про працю України.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у частині 1 статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Тобто, трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як вже зазначалося судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, станом на момент проведення інспекційного відвідування 20 грудня 2018 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_3 не перебували у трудових відносинах з позивачем, встановлені судом обставини з цього приводу не спростовані відповідачем та його представником під час розгляду справи по суті.

В той же час, як вже неодноразово зазначалось судом, вказані вище особи мають договірні відносини з позивачем щодо тимчасового платного користування машиномісцями, розташованими на території комунального підприємства Автотранспортник .

Наведені обставини та досліджені судом докази спростовують твердження відповідача, викладені останнім в Акті інспекційного відвідування, що, в свою чергу, свідчить про протиправність прийнятої, на підставі акта інспекційного відвідування, постанови №КВ1937/1063/АВ/ТД/ФС-41 від 15 січня 2019 року, у зв`язку з чим, суд, керуючись частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, з метою повного та ефективного захисту прав позивача вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати оскаржувану постанову про накладення штрафу протиправною та скасувати.

Стосовно позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління Держпраці у Київській області, суд дійшов висновку про їх необґрунтованість, оскільки, як було встановлено судом, інспекторами праці на законних підставах було проведено інспекційне відвідування позивача 20 грудня 2019 року, зокрема, на підставі наказу №4951 від 18 грудня 2018 року та направлення на проведення інспекційного відвідування №1937 від 19 грудня 2018 року, що спростовує твердження позивача в частині протиправності дій відповідача та проведення інспекційного відвідування.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що наявність відкритого кримінального провадження щодо наявності в діях співробітників правоохоронних органів, які були присутні під час інспекційного відвідування, не є обґрунтованою підставою вважати протиправними дії інспекторів праці в межах розгляду даної адміністративної справи.

Більш того, суд наголошує й на тому, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, що фактично під час інспекційного відвідування був присутній лише один інспектор праці Ющенко, оскільки такі твердження позивача не підтверджуються будь-якими належним та допустимими доказами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Інші доводи та аргументи учасників не спростовують висновків суду.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ст. 72, ч.ч. 1, 2, 5 ст. 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані позивачем докази суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, зокрема, про задоволення позовних вимог в частині скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №КВ/1937/1063/АВ/ТД/ФС-41 від 15 січня 2019 року та виходу за межі позовних вимог й визнання постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №КВ/1937/1063/АВ/ТД/ФС-41 від 15 січня 2019 року протиправною, а також про відмову у задоволенні інших позовних вимог.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими частково, та такими, що підлягають частковому задоволенню, оскільки позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача позивачем не конкретизовані, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи платіжного доручення, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд присуджує на користь позивача судові витрати у розмірі 1900,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених вимог.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов комунального підприємства "Автотранспортник" Деснянської районної у місті Києві ради задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області №КВ1937/1063/АВ/ТД/ФС-41 від 15 січня 2019 року про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути на користь комунального підприємства "Автотранспортник" Деснянської районної у місті Києві ради (адреса: 0 02097, місто Київ, вулиця Радунська, будинок 18, ЄДРПОУ 32106047) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1900 гривень (одна тисяча дев`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (04060, місто Київ, вулиця Вавілових, будинок 10, ЄДРПОУ 39794214).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст рішення суду виготовлений 25 жовтня 2019 року.