Постанова

від 22.10.2019 по справі 807/1923/15

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/8266/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М.,Пліша М.А.,

за участю секретаря судового засідання: Дідик Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс" на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року, головуючий суддя - Гаврилко С.Є., ухвалене у м. Ужгороді, у справі за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс" про стягнення податкового боргу,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015 року позивач - Державна податкова інспекція у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області ( надалі правонаступник - ГУ ДФС у Закарпатській області) звернулася до суду з позовом до ТзОВ Айріс , в якому просила стягнути з відповідача податковий борг в сумі 292651,44 грн. за рахунок коштів, що належать йому на праві власності, в тому числі тих, які знаходяться на розрахункових рахунках.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення № 0001412200/6796 та № 0001422200/6797. Оскільки за відповідачем рахується податковий борг у зв`язку з несплатою нарахованої суми грошового зобов`язання, позивач звернувся до суду для примусового стягнення коштів на підставі п.95.3, п.95.4 ст. 95 Податкового кодексу України.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ТзОВ Айріс оскаржило його в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Свою апеляційну скаргу обґрунтовувало тим, що прийняття податкового повідомлення - рішення № 0001422200/6797 на підставі п.п.164.2.11 п.164.2 ст.164, п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України про визначення грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 150043, 16 грн. (в тому числі основний платіж - 88442, 45 грн. та штрафна санкція - 61600, 71 грн.) податку на доходи найманих осіб не узгоджується з матеріалами документальної перевірки. Також зазначає, що податковий орган не мав юридичного права та повноважень застосовувати при нарахуванні штрафних санкцій Указ Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки від 12.06.1995 року № 436/95, оскільки Податковий кодекс України виключає можливість застосування податковим органом іншого законодавства для нарахування штрафних санкцій.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні у справі письмові докази та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, за результатами проведення документальної позапланової перевірки контролюючим органом було складено акт від 28.11.2014 року № 3/2232/37260603, у якому встановлено порушення абз.1 п.121.1 ст.121, п.292.1 ст.292, п.п. 164.2.11 п. 164.2 ст. 164, п.170.9 ст.170 Податкового кодексу України, внаслідок чого донараховано 69130,96 грн. суму податкових зобов`язань з податку на доходи фізичних осіб із сум отриманих платником під звіт та не повернутих у встановленні законодавством строки, а також порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні , затвердженого постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України. (а.с.17-19)

На підставі акта перевірки податковим органом було прийнято податкові повідомлення - рішення форми "Р" від 11.12.2014 року: № 0001412200/6796 про визначення грошового зобов`язання в сумі 510,00 грн. штрафної санкції за незабезпечення платником податків зберігання статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 Податковим кодексом України строків; № 0001422200/6797 про визначення сум штрафних санкцій в розмірі 142098,28 грн. за порушення п.2.6, п.2.11 Положення Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні .

02.03.2015 року контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0003271702 про визначення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 150043,16 грн. (в тому числі основний платіж - 88442, 45 грн. та штрафна санкція - 61600, 71 грн.).(а.с.20)

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що грошові зобов`язання, які підтверджені обліковою (інтегрованою) карткою платника податків та розрахунком податкового боргу, вважаються узгодженими за наслідком оскарження даних податкових повідомлень-рішень в судовому порядку, а тому заявлена сума податкового боргу повинна бути стягнута з відповідача відповідно до норм законодавства України.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх вірними, такими що відповідають нормам матеріального і процессуального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Конституція України передбачає, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі ст. 92 Основного Закону виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Податковим кодексом України (далі - ПК України) регулюються відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, визначається вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як видно з матеріалів справи, податковим органом було вручено податкову вимогу від 23.01.2015 року № 23-25.(а.с.10)

Відповідно до п.п. 20.1.18, п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Встановлено, що 26.10.2015 року ТзОВ Айріс звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якому просило суд скасувати податкові повідомлення - рішення № 0001422200/6797 від 11.12.2014 року та № 0003271702 від 02.03.2015 року.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року у справі № 807/2304/15 адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0001422200/6797 від 11.12.2014 року щодо застосування до ТзОВ Айріс штрафних санкцій у розмірі 142098, 28 грн.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Тячівському районі Головного управління ДФС у Закарпатській області задоволено, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 листопада 2018 року скасовано та прийнято нове, яким відмовлено в задоволенні позову.

Згідно п.56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно ст.255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Враховуючи наявність постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2019 року при вирішенні питання щодо правомірності нарахування податкового боргу та виставлення податкової вимоги варто зазначити, що дана податкова вимога є узгодженою.

Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до п.102.4 ст.102 ПК України у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

З огляду на викладене, оскільки за відповідачем рахується податковий борг у розмірі 292651,44 грн., а суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт погашення цього податкового боргу, то суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що такий борг підлягає стягненню на підставі рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 243, 255, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Айріс" залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 26 червня 2019 року у справі № 807/1923/15 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 243 КАС України - з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л. Я. Гудим судді О. М. Довгополов М. А. Пліш

Повний текст постанови складено 25.10.2019 року.