Ухвала

від 25.10.2019 по справі 908/2655/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

25.10.2019 м.Дніпро Справа № 908/2655/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач)

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.,

розглянувши заяву Національного заповідника «Хортиця» про ухвалення додаткового рішення у справі №908/2655/18

за позовом: Національного заповідника «Хортиця» , код ЄДРПОУ 02223572 (69017, м.Запоріжжя, вул. Старого Редуту, 9)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» , код ЄДРПОУ 00130926 (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 14)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Міністерство культури України, код ЄДРПОУ 37535703 (01601, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 19)

про визнання недійсним рішення про застосування оперативно-господарської санкції

ВСТАНОВИВ:

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.09.2019 року у справі №908/2655/18 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Запоріжжяобленерго в особі Запорізьких міських електричних мереж на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.04.2019 у справі №908/2655/18 - залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.04.2019 у справі №908/2655/18 - залишено без змін.

В той же час, 04.10.2019 (30.9.2019 направлено засобами поштового зв`язку) позивачем до суду було подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просить сягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу.

10.10.2019 було витребувано справу, відповідно до п.п. 17.9 пункту 17 розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 16.10.2019 року.

Дослідивши подану позивачем заяву, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 281 ГПК України процедурні питання, пов`язані з рухом справи, клопотання та заяви учасників справи, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення провадження у справі, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом апеляційної інстанції шляхом постановлення ухвал в порядку, визначеному цим Кодексом для постановлення ухвал суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно ч.1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно ч.4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторін або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

У даному випадку, колегія суддів не вбачає підстав для необхідності виклику сторін у судове засідання.

У відповідності до частини третьої статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу адвоката, витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно ч.1,2,3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат , які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору . Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Отже кожна судова інстанція має вирішувати питання про розподіл судових витрат, тому, за наведеними положеннями статті 124 зазначеного Кодексу особа має подати попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат , які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, до суду тієї інстанції, де такі витрати були понесені, що узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 12.09.2019 року по справі №910/9784/18.

Зазначене положення забезпечує дотримання принципу змагальності, відповідно до якого учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених ГПК України, та крім того, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат, які сторона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності. Крім того, попереднє визначення суми судових витрат надає можливість судам у визначених законом випадках здійснювати забезпечення судових витрат та своєчасно (під час прийняття рішення по справі) здійснювати розподіл судових витрат.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач зазначає, що вимогу про стягнення витрат з відповідача було заявлено при поданні позовної заяви та під час підготовчого засідання. Крім того, вимога позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, яка була заявлена у суді першої інстанції, частково задоволена Господарським судом Запорізької області, про що винесено додаткове рішення.

Враховуючи, що позивачем не було подано попереднього орієнтовного розрахунку судових витрат ані разом з першою заявою по суті справи, ані під час розгляду справи, а лише після прийняття судом апеляційної постанови, колегія суддів приходить до висновку про відмову у відшкодуванні відповідних судових витрат на підставі частини другої статті 124 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 124, 233, 234, 235, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Національного заповідника «Хортиця» про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду у строки передбачені ст. 288 ГПК України.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко