Ухвала

від 25.10.2019 по справі 902/93/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі

"25" жовтня 2019 р. Cправа № 902/93/19

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Тварковського А.А.

за участю секретаря судового засідання Німенко О.І.

представників:

позивача - Маркевича Т.Л.,

відповідача - Зеленька В.В., Зінченка А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" (вул. 50-річчя Перемоги - проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009)

про стягнення 629 799,50 грн,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/93/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" про стягнення вартості частини майна товариства, пропорційної частці учасника у статутному капіталі у розмірі 629 799,50 грн.

Відповідно до ухвали суду від 04.04.2019 зупинено провадження у справі № 902/93/19 в зв`язку з призначенням комплексної судової економічної та будівельно-оціночної експертизи, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

30.09.2019 до суду надійшов лист завідувача Вінницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Криловського В.С. вих. № 3043/19-21 від 23.09.2019, у якому повідомлено, що кошти на оплату вартості експертних послуг не надійшли, відтак, ухвала суду від 04.04.2019 про призначення комплексної судової економічної та будівельно-оціночної експертизи у справі № 902/93/19 залишається без виконання. При цьому експертною установою повернуто матеріали справи № 902/93/19 та матеріали інвентаризаційної справи №3013, які направлялися експерту для дослідження.

Ухвалою суду від 09.10.2019 провадження у справі поновлено, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів з власної ініціативи суду на підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України та призначено підготовче судове засідання на 25.10.2019.

25.10.2019 через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача про долучення до матеріалів справи звіту про незалежну оцінку 2/125 частини будинковолодіння та обладнання, що належить ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А".

У судове засідання 25.10.2019 з`явилися усі учасники судового процесу.

В ході проведення підготовчого судового засідання 25.10.2019 суд дійшов висновку, що для прийняття обґрунтованого та справедливого рішення по суті справи необхідне визначення вартості частки майна позивача у статутному капіталі товариства-відповідача. Враховуючи наявність спору між сторонами щодо вартості частки майна, дані обставини входять до предмету доказування, а отже, повинні бути встановлені судом.

Суд зауважує, що для встановлення означених вище обставин, є необхідним застосування відповідних методів, методик та експертних знань, що не може бути зроблено господарським судом самостійно без залучення відповідних фахівців у різних сферах експертних досліджень.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право , без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У п.п. 2, 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" наголошено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Згідно із ч.ч. 1, 3, п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

У п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. № 14 "Про судове рішення" зазначено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя повинно бути законним і обґрунтованим.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами , які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість , або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів ; 3) показаннями свідків.

При цьому до обставин, на яких сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування - це сукупність обставин, що їх необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача і заперечень відповідача.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

У рішенні Європейського суду з прав людини зазначено у справі "Дульський проти України" від 01.06.2006 (заява N 61679/00), зазначено, що експертиза , призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Предметом позову у даній справі є стягнення вартості частини майна при виході учасника з товариства, що пропорційна його частці у статутному капіталі.

В якості підстави заявлених позовних вимог позивач зазначає, що після виключення гр. ОСОБА_1 на підставі його заяви про вихід з товариства зі складу учасників ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А", останньому перераховано в якості частини майна в товаристві як частки у статутному капіталі грошові кошти в сумі 19 655,68 грн.

Однак, вказана сума, на думку позивача, не відповідає встановленому законодавством розміру та її розмір не узгоджується із вартістю нерухомого майна належного відповідачу, яка відповідно до звіту про незалежну оцінку становить 2 519 198 грн.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість частини майна товариства, пропорційну частці учасника у статутному капіталі у розмірі 629 799,50 грн.

В свою чергу у відзиві на позовну заяву відповідач вважає необґрунтованим та безпідставним висновок позивача про те, що вартість частини майна належна йому до сплати повинна визначатись виключно із дійсної (ринкової вартості) об`єкта оцінки, з урахуванням загальної концепції визначення ринкової вартості об`єктів нерухомого майна та без урахування іншого майна товариства.

Окрім того, відповідачем надано свою експертну оцінку активів товариства, як значно відрізняється від оцінки, що надав позивач.

Відповідно до статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Згідно з частиною третьою статті 148 ЦК України спори, що виникають у зв`язку з виходом учасника із товариства з обмеженою відповідальністю, у тому числі спори щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

Відповідно до частини першої статті 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

За змістом частини першої статті 66 та статті 139 ГК України майно підприємства становлять речі та інші цінності (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб`єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна підприємства.

Отже, вартість частини майна товариства, що підлягає виплаті, повинна відповідати вартості активів товариства за вирахуванням вартості його зобов`язань (тобто вартості чистих активів), пропорційній до частки учасника в статутному капіталі товариства.

За наявності спору між учасником товариства та самою юридичною особою щодо визначення вартості майна останньої, учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства , а не на підставі вартості, за якою майно обліковується у товаристві. Взяття майна на облік за певною вартістю є односторонньою вольовою дією товариства, яка не може бути беззаперечним доказом дійсної вартості майна. Сторони можуть доводити дійсну вартість майна будь-якими належними доказами (стаття 76 ГПК України). До таких доказів належать, у тому числі, висновки експертів.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 р. у справі № 925/1165/14.

Таким чином, вартість частини майна товариства, належна до сплати учаснику, який виходить із цього товариства, має визначатися із дійсної (ринкової) вартості об`єкта оцінки, з урахуванням всього майна товариства.

У п. 64 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" від 02.10.2003, в якому вирішувалося питання про справедливу сатисфакцію вартості майна підприємства, зазначено, що суд враховує аргумент заявника, за яким балансова вартість активів є далекою від того, щоб відповідати реальній вартості активів або, інакше кажучи, ринковій вартості. Таким чином, виплата учаснику при виході з ТОВ повинна бути здійснена саме виходячи зі справедливої ринкової вартості майна ТОВ на дату виходу, якщо учасник вважає, що балансова вартість такого майна нижче ринкової.

Виходячи з наявності спору між сторонами щодо вартості майна, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, суд дійшов висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи з метою визначення дійсної (ринкової) вартості усього майна ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" станом на момент виходу позивача із складу учасників товариства (станом на 01.11.2017 р.) та вартості майна ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А", що належить до виплати ОСОБА_1 пропорційно розміру його частки у зв`язку з його виходом зі складу учасників товариства.

Відповідно до ч.ч. 4-6 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

У відповідності до ст. 7 Закону України "Про судову експертизу" судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках - також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Статтею 12 Закону України "Про судову експертизу" визначено обов`язки судового експерта, серед яких, незалежно від виду судочинства, провести повне дослідження і дати обґрунтований та об`єктивний письмовий висновок.

У п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" № 4 від 23.03.2012 р. роз`яснено, що визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції, згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування. Цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

Додатком 1 до Інструкції від 08.10.1998 № 53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень" визначено перелік регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, відповідно якого м. Київ, Вінницька, Житомирська, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Чернігівська області обслуговуються Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Відповідно ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно . У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань. У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожний експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність. За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставленого на вирішення експертизи питання (питань). У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 105 цього Кодексу (ст. 106 ГПК України).

Представники сторін не висловили заперечень щодо призначення у справі судової експертизи. При цьому перелік питань, які необхідно поставити на розгляд експертизи вже погоджувався при призначенні комплексної судової експертизи відповідно до ухвали суду від 04.04.2019. У свою, чергу представник відповідача запропонував змінити експертну установу - суб`єкт призначення судової експертизи.

З урахуванням територіальної зони обслуговування, з метою недопущення затягування строків розгляду справи та вимог ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, суд дійшов висновку щодо доцільності призначення у справі комплексної судової економічної та будівельно-оціночної експертизи, проведення якої доручити Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 15 ЗУ "Про судову експертизу" витрати на проведення судових експертиз науково-дослідними установами Міністерства юстиції України, зокрема, у господарських справах відшкодовуються в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Витрати, пов`язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона, а у разі призначення господарським судом судової експертизи з власної ініціативи - сторона, визначена в ухвалі господарського суду про призначення судової експертизи. Тому в зазначеній ухвалі суд вправі зобов`язати відповідну сторону перерахувати, в тому числі шляхом здійснення попередньої оплати, суму витрат на проведення експертизи на рахунок експертної установи. У разі відмови чи ухилення заінтересованої сторони або сторони, зобов`язаної ухвалою господарського суду, від оплати витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи, суд може запропонувати іншій стороні оплатити ці витрати, а за відсутності і її згоди та за неможливості проведення судової експертизи без попередньої оплати її вартості суд розглядає справу на підставі наявних доказів.

З огляду на те, що позивачем не здійснено оплати вартості експертних послуг відповідно до ували суду від 04.04.2019, що мало наслідком невиконання призначеної у справі судової комплексної експертизи, суд дійшов висновку про необхідність покладення витрат за проведення судової експертизи на відповідача.

При цьому суд відзначає, що після закінчення розгляду справи такі витрати підлягають розподілу судом на загальних підставах, визначених 129 ГПК України.

Згідно зі ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження по справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України - на час проведення експертизи.

Враховуючи наведене, провадження у даній справі підлягає зупиненню на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 100 п. 2 ч. 1 ст. 228, ст.ст. 234, 235, 240, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Призначити у справі № 902/93/19 комплексну судову економічну та будівельно-оціночну експертизу.

2. Проведення судової експертизи доручити Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України.

3. На розгляд судової експертизи поставити наступні питання:

- яка дійсна (ринкова) вартість активів Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" (вул. 50-річчя Перемоги - проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009, ідентифікаційний код - 13321102), (в тому числі вбудованих приміщень хімчистки на першому поверсі десятиповерхової будівлі будинку побуту "Ювілейний" (літ. А) загальною площею 94,60 кв.м. (приміщення №№ 20, 22, 23), що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Замостянська/пр-т Коцюбинського, буд. 26/58), які належать відповідачу на праві приватної власності (інших основних засобів, нематеріальних активів, майна невиробничого призначення, оборотних активів тощо) з урахуванням майнових зобов`язань товариства станом на 01.11.2017 ?

- яка вартість частини майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" (вул. 50-річчя Перемоги - проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця, 21009, ідентифікаційний код - 13321102), що належить до виплати ОСОБА_1 пропорційно розміру його частки (25 % статутного капіталу) у зв`язку з його виходом зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А" станом на 01.11.2017 ?

Вирішити також інші питання, які виникнуть в процесі проведення судової експертизи.

4. Зобов`язати сторін у справі № 902/93/19 забезпечити експертам Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України безперешкодний доступ до майна, що підлягає дослідженню.

5. Зобов`язати сторони надати експертам оригінали усіх необхідних документів, забезпечити експертам належні умови для проведення експертизи.

6. Витрати на проведення судової експертизи покласти на відповідача (ТОВ "Виробничо-комерційне підприємство "Світоч-А") та зобов`язати його здійснити оплату за проведення судової експертизи на протязі 3-х днів з дня отримання рахунку, докази про що надати суду (платіжне доручення, квитанція тощо).

7. Доручити керівнику Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України визначити необхідне коло фахівців для проведення експертизи та надання висновку.

8. Дозволити Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України у разі необхідності залучити для проведення у справі № 902/93/19 судової експертизи фахівців з відповідних галузей знань (у разі залучення таких фахівців - долучити до матеріалів справи копії відповідних документів, які свідчать про їхню освіту, стаж роботи у відповідній галузі тощо).

9. Попередити експертів, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, про відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального Кодексу України за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків.

10. Зобов`язати експертів на протязі 5-ти днів з дня складання висновку, направити висновок разом з матеріалами справи № 902/93/19 до Господарського суду Вінницької області.

11. Запропонувати судовим експертам реалізувати надане їм статтею 13 Закону України "Про судову експертизу" право, щодо зазначення в експертному висновку фактів, які мають значення для справи і з приводу яких їм не були поставлені питання.

12. Звернути увагу сторін на приписи ч. 3 ст. 42, ст. 135 ГПК України, згідно із якими суд у випадку невиконання учасником справи його обов`язків застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом, зокрема може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб

13. Провадження у справі № 902/93/19 зупинити до отримання висновку судової експертизи.

14. Згідно зі ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

15. За приписами п.п. 11, 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України ухвалу про призначення експертизи та про зупинення провадження у справі може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно-західного апеляційного господарського суду.

16. Відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

17. Примірник ухвали надіслати сторонам та Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (вул. В.Порика, 8, м.Вінниця, 21021) рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштового відправлення (останньому) з матеріалами господарської справи № 902/93/19.

Дата складання повного тексту ухвали 28.10.2019 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2, 3 - позивачу - АДРЕСА_2 , 21007; представнику позивача - Дудчику О.М. - вул . Хмельницьке шосе, 2, оф.505, м. Вінниця, 21036;

4 - відповідачу - вул. 50-річчя Перемоги-проспект Коцюбинського, 26/58, м. Вінниця , 21009;

5 - Вінницькому науково-дослідному експертно-криміналістичному центру МВС України (вул. В.Порика, 8, м.Вінниця, 21021).