Рішення

від 17.10.2019 по справі 907/545/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.2019 м. Ужгород Справа № 907/545/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливторг» , м.Львів

до відповідача відділу освіти Воловецької районної державної адміністрації, смт. Воловець

про стягнення 41907,16грн.

секретар судового засідання - Штундер Д.Л.

За участю представників сторін:

від позивача - Морганюк Ю.Є., адвокат, предст. за дов. № 01/10-11 від 01.10.2019 (в режимі відеоконференції);

від відповідача - не з`явився

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Паливторг» звернулося до суду з позовом, яким просить стягнути з відповідача - відділу освіти Воловецької районної державної адміністрації, заборгованість за поставлений на виконання Договору на постачання природного газу №51 від 25.03.2019 року товар, за квітень 2019 року в розмірі 41907,16 грн. Позов заявлено з посиланням на статті 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 1921,00 грн. сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 12 вересня 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції (за клопотанням позивача).

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду були надіслані на його офіційну юридичну адресу та ним отримані), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТІ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не оплатив поставлений на виконання Договору на постачання природного газу №51 від 25.03.2019 року газ, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за квітень 2019 року в розмірі 41907,16 грн., яку просить стягнути в примусовому порядку.

Заперечення відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

25.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Паливторг» (постачальник, позивач) та відділом освіти Воловецької районної державної адміністрації було укладено Договір № 51 на постачання природного газу, за умовами якого Постачальник зобов`язався передати у власність Споживачу у лютому-березні 2019 року природний газ (ДК 021:2018-09120000-6), а Споживач зобов`язався прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором (п. 1.1 Договору).

Пунктом 5.4 Договору встановлено обов`язки споживача, зокрема, дотримуватись дисципліни споживання газу, визначеної Розділом ІІ Договору, а також Правилами постачання природного газу, самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадку припинення договору. Аналогічний обов`язок самостійного припинення споживачем власного споживання газу міститься і в пункті 7.1 Договору.

Відповідно до п. 11.1. вказаного Договору, зобов`язання по Договору набувають чинності до дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) Сторін, відповідно ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, і діє в частині постачання газу до 31 березня 2019, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

Як стверджує позивач, постачання природного газу здійснювалось ним в межах календарних місяців лютий-березень 2019 року з плановим обсягом у розмірі 80 тис. м 3 .

Однак, після 31 березня 2019 року відповідач (Споживач) не припинив споживання природного газу (у квітні 2019 року). Обсяг споживання у перші чотири дні цього місяця за показами позивача становить 4,049 тис. м 3 , всього на суму 41907,16 грн. з ПДВ.

Факт поставки природного газу ТзОВ Паливторг підтверджує наступними первинними документами: Актом приймання-передачі природного газу № РН-0000587 від 30.04.2019 на суму 41907,16 грн. та Видатковою накладною № РН-0000587 від 30.04.2019 на суму 41907,16 грн.

Вказані документи разом з вимогою Вих № 24/07-19 від 24.07.2019 були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією.

Доказів виконання її - оплати спожитого газу матеріали справи не містять.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Між сторонами у справі виникли цивільно-правові відносини з поставки товару на підставі укладеного Договору в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не здійснив вчасно заходи щодо обмеження (припинення) споживання природного газу, внаслідок чого ним спожито 4,049 тис. м3 на вартістю 41907,16 грн

Суд перевірив, що направлену вимогу про сплату отриманого газу відповідач отримав. Доказів її задоволення матеріали справи не містять.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 41907,16 грн. вартості отриманого газу є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 1921,00 грн. витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відділу освіти Воловецької районної державної адміністрації (89100, Закарпатська обл., смт. Воловець, вул. Пушкіна, буд. 8, код ЄДРПОУ 40056237) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Паливторг» (79035, м. Львів, вул. Зелена, буд. 115 ж, кв. 42, код ЄДРПОУ 40220890) суму 41907,16 грн.(сорок одна тисяча дев`ятсот сім гривень 16 коп.) вартості отриманого газу, а також 1921,00 грн .(Одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 90 копійок) на відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України..

Повний текст рішення складено та підписано 25.10.2019.

Суддя Л.В. Андрейчук