Рішення

від 15.10.2019 по справі 908/1468/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 35/41/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2019 Справа № 908/1468/19

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі: головуючий суддя - Топчій О.А.,

за участю секретаря судового засідання Авраменко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу

за позовом Приватного підприємства Могучий (72343, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Промінь, вул. Миру, б. 123)

до відповідача-1 Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (72342, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с. Ясне, вул. Кобецької, б. 51/7)

до відповідача-2 Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (69005, м. Запоріжжя, вул. Українська, б, 50)

про визнання права власності на земельні ділянки

За участю представників сторін:

від позивача - Чоп`як В.М., посвідчення №ЗП001890 від 05.11.2018

Каракуша К. В . , ордер ЗП №115455 від 27.08.2019;

від відповідача-1 - не з`явився;

від відповідача-2 - Артюхіна К.Ю., ордер ЗП №115455 від 27.08.2019.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 11.06.2019 надійшла позовна заява Приватного підприємства "Могучий" до відповідача Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, в якій просить визнати за Приватним підприємством "Могучий" право власності на наступні земельні ділянки, шо розташовані на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області:

1. Земельну ділянку площею 4,9536 кадастровий номер 2323086200:08:013:0016, що розташована за адресою Запорізька область, Мелітопольський район, с. Ясне, вул. Кобецької, буд. 47/5 ;

2. Земельну ділянку площею 2, 3242 кадастровий номер 2323086200:08:008:0026, що розташована за адресою Запорізька область, Мелітопольський район, с Ясне, вул. Кобецької, буд. 70/1 .

Згідно з Витягом з протоколу автоматизованого розподілу від 11.06.2019 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1468/19 та визначено до розгляду судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 13.06.2019 позов Приватного підприємства "Могучий" залишено без руху. Надано позивачу строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду для усунення недоліків позовної заяви вказаних в ухвалі.

02.07.2019 до господарського суду Запорізької області від ПП "Могучий" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 02.07.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1468/19, присвоєно справі номер провадження №35/41/19. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні 01.08.2019.

Ухвалою суду від 01.08.2019 відкладено підготовче засідання на 27.08.2019.

Ухвалою суду від 27.08.2019 залучено до участі у справі у якості співвідповідача Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області та відкладено підготовче засідання на 18.09.2019.

Ухвалою суду від 18.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні 15.10.2019.

Позов обґрунтовано тим, що позивач є правонаступником КСП Могучий , якому було видано державний акт на право колективної власності серії ЗП № 000620 на землі сільськогосподарського призначення площею 2968,0 га в межах Промінівської сільської ради. За договором купівлі-продажу майна від 11.01.2001, що знаходиться в спільній власності громадян, 294 власники майнових паїв здійснили відчуження цілісного майнового комплексу, основних і оборотних засобів виробництва на користь ПП "Могучий". За цим договором до ПП "Могучий" перейшли у власність об`єкти нерухомості, що розташовані на спірних земельних ділянках. ПП "Могучий" є власником нерухомого майна, розташованого на спірних земельних ділянках на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. При реорганізації КСП "Могучий" в ПП "Могучий" перейшли всі землі, передані в колективну власність. Сільськогосподарські угіддя були виділені із земель ПП "Могучий" і розпайовані між власниками земельних часток (паїв). За рішенням Промінівської сільської ради від 02.11.2000 № 81 із земель ПП "Могучий" було вилучено 2733,02 га сільськогосподарських угідь. Решта земель, які передавалися в колективну власність (несільськогосподарські угіддя), в т.ч. земельні ділянки, які є предметом позову, залишились у власності ПП "Могучий". Рішенням зборів від 15.11.2000 (протокол № 3 від 15.11.2000 р.) землі колективної власності загальною площею 2961,52 га закріплені за ПП "Могучий", в т.ч. сільськогосподарські угіддя. Розпорядженням голови Мелітопольської районної ради від 24.11.2000 закріплено за ПП "Могучий" 2961,52 га, в т.ч. сільськогосподарські угіддя. Таким чином, ПП "Могучий" набув право власності на все майно, яке було передано йому як правонаступнику КСП "Могучий". При цьому, до новоствореної юридичної особи ПП "Могучий" перейшли земельні ділянки (несільськогосподарські угіддя), які знаходилися під господарськими будівлями та дворами, на підставі ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Рішення Мелітопольської районної ради народних депутатів Мелітопольського району Запорізької області від 25.01.2000 за № 15 зберігає чинність. Державний акт на право колективної власності на землю, який зареєстровано 28.01.2000 також не скасовано, не визнано недійсним і він є чинним. Рішень органів влади про припинення права колективної власності чи вилучення спірних земельних ділянок не приймалось. Угоди щодо відчуження спірних земельних ділянок колективної власності не укладались. Ні КСП "Могучий", ні його правонаступник (позивач) у добровільному порядку не відмовлялися від права власності на земельні ділянки під нерухомим майном, спірні земельні ділянки до земель запасу не передавались.

В судовому засіданні 15.10.2019 представники позивача позов підтримали в повному обсязі.

Відповідач-1 проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві. В обґрунтування заперечення посилається на те, що Промінівська сільська рада вважає, що після ліквідації КСП Могучий , право колективної власності КСП Могучий було припинено у зв`язку із його ліквідацією, а тому спірні земельні ділянки колективної власності за межами населених пунктів перейшли у державну власність і на час розгляду спору вони залишаються у державній власності.

Відповідно до положень чинного законодавства визначено, що право власності на нерухоме майно в порядку правонаступництва не виникає автоматично, а потребує державної реєстрації, з якою законодавство пов`язує момент виникнення права власності на таке майно. Позивачем не надано держаного акту або іншого правовстановлюючого документа, які б підтверджували виникнення в ПП Могучий права власності на спірні земельні ділянки.

Окремо просить звернути увагу на ту обставину, що спірні земельні ділянки є землями сільськогосподарського призначення. Відчуження їх заборонено Земельним кодексом України, оскільки на такі землі поширюється мораторій у відповідності пункту 15 розділу Х Земельного кодексу, що є ще однією із підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Також відповідач вважає, що є неналежним відповідачем оскільки спірні земельні ділянки знаходяться за межами населеного пункту і не передані у приватну власність, відтак саме держава є власником спірних земельних ділянок, а тому позовні вимоги повинні бути пред`явлені до державних органів, які уповноважені на розпорядження земельними ділянками, що перебувають у державній власності.

Крім того, відповідаче-1 у відзиві викладено клопотання про застосування строку позовної давності, яке обґрунтовано тим, що позивач після реорганізації КСП Могучий яка відбулась 19.01.2000 у випадку, коли вважав себе правонаступником даного КСП, повинен був здійснити перереєстрацію свого права власності на реорганізоване підприємство, й відповідно саме із цього моменту почався перебіг строку позовної давності і відповідно цей строк закінчився 19.01.2003, а тому звергаючись із позовом в кінці 2018 року вважає, що позивач пропустив трирічний строк позовної давності.

За викладених обставин просить відмовити в задоволенні позовної вимоги.

Відповідач-2 відзиву на позов не надав. Проте, перебуваючи в статусі третьої особи, надавав наступні пояснення по суті позовних вимог.

13.02.2014 між позивачем та Головним управлінням Держземагенства у Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління Дергеокадастру у Запорізькій області укладено два договору оренди щодо спірних земельних ділянок, за умовами яких орендарю передано у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які знаходяться на території Промінівської сільської ради

В подальшому, орендодавцем були видані накази 15.01.2014 №ЗП/2323086200:08:008/00000034 та ЗП/2323086200:08:013/00000035 про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних вказаних ділянок.

За змістом пункту 1 обох наказів Орендодавцем затверджений розроблений ТОВ Сервіор проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення із земель державної власності в оренду Приватному підприємству Могучий для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Згідно пункту 2 вказаних наказів орендодавцем надано в оренду земельні ділянки, які є предметом розгляду даної судової справи.

Позивач, станом на момент передачі йому вказаних земельних ділянок, був згодний з тим, що вони обліковуються як землі державної власності і не висловлював з цього приводу своїх заперечень. Крім того, позивач не звертався до орендодавця із пропозиціями щодо внесення змін у вказані накази. В судовому порядку їх не оскаржував. Тому, вказані письмові докази, в розумінні процесуального законодавства, дають встановити обставину про те, що земельні ділянки площею 4,9536 га та площею 2,3242 га були передані позивачу орендодавцем як землі державної власності.

Враховуючи, що предметом позову по справі № 908/1468/19 є визнання за позивачем право власності на, як було доведено вище, земельні ділянки державної форми власності, які перебувають в користування юридичної особи, до спірних правовідносин слід застосовувати норми матеріального права у вигляді, ч. 5 ст. 116 Земельного кодексу, якою встановлено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

27.08.2019 від позивача через систему Електронний суд надійшли додаткові пояснення по справі. Зазначає, зокрема, що КСП Могучий не припинив свою діяльність, а лише змінив свою організаційно-правову форму і продовжує діяти у формі Приватного підприємства, яке є повним правонаступником усіх прав і обов`язків КСП Могучий . Перетворення підприємства не входить до кола підстав припинення права власності на землю, тім більш не означає автоматичного переходу права власності до відповідача.

Також позивач зазначив, що щодо спірних земельних ділянок з 2000 року по 2019 рік не приймалося жодних рішень про вилучення земель колективної власності та не укладалися угоди щодо їх відчуження. Жодного документу, який би підтверджував припинення права колективної власності КСП Могучий та набуття права власності державою на спірні земельні ділянки Головним управління не надано.

На думку позивача, Головне управління могло бути орендодавцем земель виключно державної форми власності. Тому земельні ділянки, які не перебували в державній власності не могли бути надані в оренду Головним управлінням. Передавши в оренду земельні ділянки колективної власності, Головне управління перевищило свої повноваження.

В судому засіданні 15.10.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 10 днів.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу "Оберіг".

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

УСТАНОВИВ:

17.01.2000 відбулась державна реєстрація Колективного сільськогосподарського підприємства Могучий (місцезнаходження: 72342, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Ясне, вул. Кобецької, буд. 51/7; ідентифікаційний код 03751416), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб`єкта підприємницької діяльності - юридичної особи, виданим Мелітопольською районною державною адміністрацією.

Відповідно до Державного акту на право колективної власності на землю серії ЗП 000620 від 28.01.2000, Колективному сільськогосподарському підприємству Могучий передано у колективну власність 2968,0 га землі в межах згідно з планом. Землю передано у колективну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до рішення Мелітопольської районної Ради народних депутатів від 25.01.1999 №15.

Як свідчить зміст вказаного Акту, Додатком 1 до вказаного Акта є список громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу або товариства (при цьому, позивачем до суду додаток № 1 не надано).

Згідно з протоколом звітних зборів членів КСП Могучий від 19.01.2000 № 4, членами КСП Могучий , які були присутні на зборах, зокрема, прийнято рішення про реформування КСП Могучий , а також затверджено, що новоутворене приватне підприємство Могучий є правонаступником КСП Могучий .

Також на зборах від 19.01.2000 члени КСП Могучий вирішили, що акт інвентаризації майна та акт передачі майна по балансу КСП Могучий на 01.01.2000 (є додатками до протоколу) підлягає затвердженню уповноваженим Арестенко А.М.

Наявна у матеріалах справи Довідка АБ № 572985 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видана 12.12.2012, свідчить, що 12.02.2000 проведено первинну реєстрацію юридичної особи - приватного підприємства Могучий , скорочено ПП Могучий (ідентифікаційний код 03751416) (місцезнаходження: 72342, Запорізька область, Мелітопольський район, с. Ясне, вул. Кобецької, буд. 51/7).

Відповідно до п. 1.1. та п. 1.4. Статуту приватного підприємства Могучий , ПП Могучий засновано шляхом реорганізації КСП Могучий згідно Указу Президента України від 03.12.1999 "Про невідкладні заходи щодо прискореного реформування аграрного сектора економіки" та об`єднання коштів, майна та підприємницької діяльності учасників (власників) підприємства та первинно зареєстровано Мелітопольською районною державною адміністрацією 12.02.2000, номер реєстраційної справи 02126314Ю0010056. ПП "Могучий" є правонаступником прав та обов`язків КСП "Могучий" відповідно до передавального балансу. Правовою основою цього Статуту є Статут, зареєстрований Мелітопольською районною державною адміністрацією 12.02.2000, номер реєстраційної справи 02126314Ю0010056, посвідчений приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Горох Л.І. 11.02.2000 за реєстровим № 483. Ідентифікаційний код підприємства 03751416.

Зборами пайовиків колишнього КСП Могучий , на яких були присутні 278 пайовиків, відповідно до Проколу зборів колишнього КСП "Могучий" № 1 від 12.03.2000, затверджено одноголосно акт передачі майна на баланс ПП "Могучий" (який є додатком до протоколу) єдиним комплексом на суму 12 687 994,99 грн. з доповненнями, а також список техніки з нульовою вартістю.

Згідно з актом передачі від 12.03.2000, уповноваженим від співвласників ОСОБА_4 на підставі акту прийму-передачі майна отриманого від КСП "Могучий" передано на баланс ПП "Могучий" майно (основні засоби) згідно додатку.

Рішенням виконавчого комітету Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 02.11.2000 за № 81 "Про виділення земельних паїв для передачі в приватну власність" виконком розглянувши заяви громадян в кількості 320 чол., які мешкають на території ПП "Могучий" (про виділення земельних паїв у приватну власність та одержання державного акту на право приватної власності на землю) вирішив: вилучити із земель ПП "Могучий" земельні ділянки для ведення сільськогосподарського виробництва в кількості 2783,02 га та виділити громадянам по 3,69 умовно кадастрових га кожному.

Рішенням зборів засновників ПП "Могучий" від 15.11.2000 (яке оформлено протоколом від 15.11.2000 № 3):

- погоджено технічну документацію по реструктуризації землеволодіння ПП "Могучий", яка передбачає закріплення за ПП "Могучий" 2 961,52 га земель в т.ч. сільськогосподарських угідь 2 783,02 га, з них ріллі - 2 555,02 га, сіножаті - 67,1 га, пасовищ - 160,9 га (п.1 протоколу);

- погоджено проект організації території ПП "Могучий", який передбачає розподіл на 320 земельних часток (паїв) з урахуванням якості агровиробничих груп ґрунтів (п. 2 протоколу).

Рішенням виконавчого комітету Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області від 21.11.2000 № 95 "Про погодження технічної документації по реструктуризації землеволодіння з проектом організації території" погоджено проект реструктуризації землеволодіння з проектом організації території ПП "Могучий".

Розпорядженням Мелітопольської районної ради від 24.11.2000 за № 115-р головою вказаної ради затверджено технічну документацію по реструктуризації землеволодіння з проектом організації території ПП "Могучий". Закріплено за ПП "Могучий" 2961,52 га земель в т.ч. сільськогосподарських угідь 2783,02 га, з них ріллі - 2555 га, сіножаті - 67,1 га, пасовищ - 160,9 га (п.1 протоколу).

11.01.2001 уповноваженим (Арестенко А.М.) від співвласників майна отриманого у спільну часткову власність у зв`язку з реформуванням КСП "Могучий" за договором про спільне володіння, користування і розпорядження майном (Продавець) та ПП "Могучий" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу майна, що знаходиться в спільній власності громадян, за умовами якого (п. 1.1., 2.1., 2.3, 2.4, 3.2.) Продавець продає Покупцю майновий пай, який належить співвласникам у грошовому виразі, а Покупець зобов`язується оплатити вартість майна. Право власності (п. 2.1) на майно переходить до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі. Покупець (п. 3.2.) зобов`язується сплатити співвласникам вартість належного майнового паю в грошовому виразі, який знаходиться в сумісному володінні, використанні і розпорядженні згідно договору. Вартість майнового паю основних і оборотних засобів є договірною і на момент укладення договору складає 4036500 грн. (п. 2.3). Покупець зобов`язується (п. 2.4) сплатити вартість майнового паю співвласникам згідно списку на протязі 30 років, починаючи від 2001 року - перші 2 роки по 65 тисяч грн., останню суму рівними частками на протязі 28 років і закінчити в 2030 році. Договір набуває чинності (п. 6.1.) з моменту підписання сторонами.

Як вказує позивач в позовній заяві, за договором купівлі-продажу майна від 11.01.2001 до ПП Могучий перейшли у власність об`єкти нерухомості, що розташовані на спірних земельних ділянках на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

Відповідно до свідоцтв та витягів про право власності на нерухоме майно від 16.04.09, ПП Могучий є власником комплексу будівель, будов і споруд, розташованих за адресою: Запорізька область, Мелітопольський р -н, с. Ясне, вул. Кобецької буд. 47/ 5 (свідоцтво серії САС в„– 275880 , витяг № 22502467); Запорізька область, Мелітопольський р-н, с. Ясне, вул. Кобецької буд. 70/1 (свідоцтво серії САС в„– 260995 , витяг № 22498422).

Промінівська сільська рада (відповідач) заперечує право власності ПП Могучий на спірні земельні ділянки, оскільки вважає, що останні після ліквідації (припинення) КСП Могучий перейшли у відання сільської ради і є її комунальною власністю.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про визнання права власності на дві земельні ділянки, які розташовані на території Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області за кадастровими номерами 2323086200:08:013:0016, 2323086200:08:008:0026, які входили до складу земель переданих згідно з Державним актом на право колективної власності на землю серії ЗП № 000620 від 28.01.2000 у колективну власність КСП Могучий .

Приписами ст. 328 ЦК України (у редакції чинній станом на час звернення з позовом до суду) визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу.

Відповідно до частини 1 та 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Звернення до господарського суду з позовною заявою є засобом захисту порушених прав і охоронюваних законом інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси в спосіб, визначений законом (ч. 1 ст. 5 ГПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обовязок держави забезпечувати захист прав усіх субєктів права власності і господарювання (ст. 13), захист прав і свобод людини і громадянина судом (ч. 1 ст. 55).

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

В силу приписів ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч. 1 ст. 321 ЦК України).

Відповідно до ст. 392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права.

Правовими підставами для задоволення позову про визнання права власності на майно є наявність у позивача доказів на підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності. Такими доказами можуть бути правовстановлюючі документи, а також будь-які інші докази, що підтверджують приналежність позивачеві спірного майна. А відтак, до предмету доказування за позовом про визнання права власності входить встановлення цивільно-правових підстав набуття позивачем права власності на спірне майно.

З огляду на те, що відповідно до ст. 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав чи в який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому ст. 392 ЦК України.

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України (1990 року, далі ЗК України, у редакції, чинній на час видачі державного акта на право колективної власності на землю від 28.01.2000 серії ЗП № 000620), власність на землю в Україні мала такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності визнавались рівноправними. Власник землі міг вільно володіти, користуватися та розпоряджатись нею.

Суб`єктами права колективної власності на землю визнавались колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у т.ч. створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств (ч. 2 ст. 5 ЗК України).

Статями 22, 23 ЗК України було закріплено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів. Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян.

Згідно з ст. 10 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у відповідній редакції), земля може належати підприємству на праві колективної власності, право власності на землю посвідчується державним актом. Право підприємства на земельну ділянку або її частину може бути припинено в порядку і на підставах, встановлених Земельним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЗК України, землі, передані колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам у колективну власність, поділялися на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

За змістом п. 1 Указу Президента України від 08.08.95 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", паюванню підлягали лише сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Виходячи зі змісту наведених вище положень ЗК України та Указу Президента України від 08.08.95 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", земельні ділянки колективної власності під господарськими будівлями та спорудами паюванню не підлягали і залишались у колективній власності.

Відповідно до статей 7, 8 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство", підприємство самостійно володіє, користується і розпоряджається належними йому об`єктами права колективної власності, якими є земля, інші основні та оборотні засоби виробництва, грошові та майнові внески його членів, вироблена ними продукція, одержані доходи, майно, придбане на законних підставах. Об`єктами права власності підприємства є також частки у майні та прибутках міжгосподарських підприємств та об`єднань, учасником яких є підприємство. Майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам.

Право колективної власності здійснюють загальні збори членів підприємства, збори уповноважених, або створений ними орган управління підприємства, якому передано окремі функції по господарському управлінню колективним майном.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" (у редакції, чинній на час прийняття зазначеного рішення зборів уповноважених членів КСП від 19.01.2000), реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) та ліквідація підприємства провадяться за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) його членів або за рішенням суду чи арбітражного суду. Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

При перетворенні одного підприємства в інше до новоствореного підприємства переходять усі майнові права і обов`язки колишнього підприємства (ч. 6 ст. 31 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство").

Матеріали цієї справи свідчать, що звітними зборами членів КСП "Могучий" 19.01.2000 (що підтверджується відповідним протоколом № 4 від 19.01.2000) вирішено, зокрема, реорганізувати (реформувати) КСП "Могучий", а також затверджено, що новоутворене приватне підприємство "Могучий" є правонаступником КСП "Могучий".

Крім того, як слідує з протоколу № 4 звітних зборів членів КСП "Могучий", на зборах, зокрема, було затверджено акт передачі майна с балансу КСП "Могучий" на 01.01.2000 уповноваженому ОСОБА_4 для подальшої передачі на баланс ПП "Могучий", затверджено акт розрахунку пайового фонду КСП "Могучий", основних та оборотних засобів на 01.01.2000, перелік майна по забезпеченню боргів, соціальної сфери, майна, що не підлягає паюванню, а також перелік майна основних засобів з нульовою вартістю. Всього майна КСП "Могучий" на суму 12 687 994,99 грн.

Згідно з наданими у справу Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності:

- (індексний № 148967383 від 11.12.18) власником об`єкта нерухомого майна реєстраційний № 1717769923230: комплекс (складається з 13 будівель, 3 будов, 16 споруд) загальною площею 8567,5 кв.м. за адресою: Запорізька область, Мелітопольський р -н, с. Ясне, вул. Кобецької буд . 47/5 є ПП "Могучий" (код ЄДРПОУ 03751416). Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності на нерухоме майно виданий 16.04.09 виконавчим комітетом Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області;

- (індексний № 148939387 від 11.12.18) власником об`єкта нерухомого майна реєстраційний № 1717584023230: комплекс будівель і споруд загальною площею 5952,2 кв.м. за адресою: Запорізька область, Мелітопольський р-н, с. Ясне, вул. Кобецької буд . 70/1 є ПП "Могучий" (код ЄДРПОУ 03751416). Підстава виникнення права власності: свідоцтво про право власності на нерухоме майно виданий 16.04.09 виконавчим комітетом Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області.

Право власності на вищевказані нежитлові приміщення також підтверджуються свідоцтвами про право власності на нерухоме майно (наведеними вище у тексті цього рішення).

Судом встановлено, що спірні земельні ділянки згідно з Державним актом на право колективної власності на землю від 28.01.00 серії ЗП № 000620 були передані у спільну колективну власність КСП "Могучий", що також підтверджується листом Промінівської сільської ради від 12.04.19 № 247/02-24.

В судових засіданнях при вирішенні спору у цій справі сторонами (представниками сторін) не оспорювалось та не ставилось під сумнів те, що наведені вище об`єкти нерухомого майна, які належать позивачу, розташовані на спірних земельних ділянках.

Оскільки спірні земельні ділянки знаходились під сільськогосподарськими будівлями і спорудами, то останні відповідно до Указу Президента України від 08.08.95 № 720/95 "Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям" не підлягали розпаюванню, як такі, що не належать до сільськогосподарських угідь.

У зв`язку з реформуванням КСП "Могучий", 12.03.2000 зборами пайовиків (протокол № 1) колишнього КСП "Могучий" затверджено акт передачі майна на баланс правонаступника - ПП "Могучий" (який є додатком до протоколу) єдиним комплексом на суму 12 687 994,99 грн. з доповненнями, а також список техніки з нульовою вартістю.

Згідно з актом передачі від 12.03.2000, уповноваженим від співвласників ОСОБА_4 на підставі акту прийму-передачі майна отриманого від КСП "Могучий" передано на баланс ПП "Могучий", як правонаступника КСП, усі майнові права (основні засоби), у т.ч. будинки, будівлі, склади, ангари, кузні тощо.

Судом враховано, що відповідно до п. 7 розділу Х Перехідних положень ЗК України в чинній редакції, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність земельні ділянки, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.

Аналіз наведених норм права у сукупності із встановленими обставинами справи, свідчить, що спірні земельні ділянки колективної власності, у результаті волевиявлення членів перейшли у власність реорганізованої юридичної особи - приватного підприємства "Могучий", як правонаступника КСП "Могучий".

Судом не приймається до уваги посилання відповідача на положення п. 15 розділу X Земельного кодексу України, оскільки спір у цій справі стосується визнання факту приналежності ПП "Могучий" спірного майна (земельних ділянок) на праві власності, як правонаступника КСП "Могучий", і не стосується встановленої Земельним Кодексом України заборони відчуження (купівлі-продажу) земельних ділянок сільськогосподарського призначення, зокрема, визнання права власності на відчужену (куплену) земельну ділянку.

В той же час, статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

В матеріалах справи міститься Інформаційна довідка №178624699 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, відповідно до якої право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2323086200:08:008:0026 10.07.2019 зареєстровано за Головним управлінням Держземагенства України у Запорізькій області.

Відповідно до Інформаційної довідки Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 22.08.2019, право власності на земельну ділянку кадастровий номер 2323086200:08:013:0016 зареєстровано 10.07.2019 за Головним управлінням Держземагенства України у Запорізькій області.

На даний час право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за Головним управлінням Держземагенства України у Запорізькій області та в установленому порядку не скасовано.

Згідно з приписами ст.ст. 74, 76 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, позов є таким, що задоволенню не підлягає.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності (викладено у відзиві на позовну заяву) до вимог позивача про визнання права власності на спірні земельні ділянки суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю в 3 роки (ст. 257 ЦК України).

Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю (ч. 1 ст. 258 ЦК України).

Згідно із ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони в спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною в спорі, є підставою для відмови в позові.

Позови про визнання права власності спрямовані на усунення перешкод у здійсненні власником (чи титульним власником) свого права і виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Законодавчою підставою для втрати особою права власності у часі є положення Цивільного кодексу України про набувальну давність (ст. 344 ЦК України).

Право особи на власність підлягає захисту протягом усього часу наявності в особи титулу власника.

Оскільки позови про визнання права власності, що пред`явлені на підставі ст. 392 ЦК України, пов`язані з невизначеністю відносин права власності позивача щодо свого майна, то на ці позови не поширюються правила про позовну давність.

Як наслідок, положення про позовну давність до заявлених позовних вимог не застосовуються.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.03.18 у справі № 916/4433/14.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 73, 86, 202, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Приватного підприємства Могучий до Промінівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області про визнання права власності на земельні ділянки відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Запорізької області протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 25 жовтня 2019 року.

Суддя О.А. Топчій