Рішення

від 25.10.2019 по справі 922/2783/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" жовтня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/2783/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" (код ЄДРПОУ 32715356, адреса: 62535, Харківська область, Вовчанський район, с. Бугаївка, вул. Перемоги, 36) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" (код ЄДРПОУ 38278590, адреса: 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 21) про стягнення 31 000,00грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" 31 000,00грн. попередньої оплати за договором № 242/18 від 10.09.2018.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням з боку відповідача взятих на себе договірних зобов`язань. В якості матеріально-правової підстави позивач зазначає ст.ст.252, 610, 901, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст.198, 224 Господарського кодексу України.

Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.

Ухвалою суду від 28.08.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" залишено без руху, надано позивачу строк 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду від 28.08.2019.

Після усунення позивачем недоліків, ухвалою суду від 04.09.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/2782/19 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

19.09.2019 на адресу суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" суму збитків, завданих невиконанням умов договору № 242/18 від 10.09.2018 у розмірі 31 000,00грн. в якості витрат, які були зроблені позивачем у вигляді передоплати за договором № 242/18 від 10.09.2018. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перераховані відповідачу грошові кошти у вигляді попередньої оплати в сумі 31 000,00грн. є витратами позивача у зобов`язальних правовідносинах, що виникли при укладенні договору № 242/18 від 10.09.208, а тому, відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України та ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України, вказана сума є збитками замовника.

20.09.2019 ухвалою суду вищезазначену заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" судом визнано як зміну предмета позову та прийнято до розгляду. Цією ж ухвалою надано відповідачу строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов з урахуванням поданої заяви про зміну предмета позову.

Відповідач у встановлений законом строк надав суду відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову, в якому проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, вважає їх безпідставними, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають. В обґрунтування заперечень відповідач посилається на не виконання позивачем взятих на себе зобов`язань за спірним договором, оскільки останнім було порушено п.4.6 договору в частині строків надання відповідачу необхідної інформації та документації, також позивачем до теперішнього часу не надано додаткових документів для отримання дозволу на викиди, у зв`язку з чим, як зазначає відповідач, у нього виникло право призупинити дії щодо подальшого виконання умов цього договору до усунення порушення з боку позивача умов договору. На підставі викладеного відповідач посилається на відсутність підстав вважати, що він прострочив виконання зобов`язання за договором.

Крім того, відповідач посилається на те, що відповідно до п.9.5 договору не передбачено повернення грошових коштів, сплачених позивачем на виконання відповідачем робіт.

Також відповідач зазначає про невідповідність заяви про уточнення позовних вимог нормам Господарського процесуального кодексу України, оскільки чинною редакцією даного Кодексу не передбачено право позивача на подання заяв про уточнення позовних вимог, у зв`язку з чим вважає відсутніми підстави для її задоволення.

Посилання позивача на судові рішення апеляційних господарських судів, як на підтвердження його власної правової позиції, відповідач вважає безпідставними, оскільки, на думку відповідача, позивач не навів належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів правомірності своїх вимог.

Також відповідач заперечує проти задоволення заявлених позивачем витрат на правову допомогу, оскільки позивач не довів фактично затраченого часу на надання правової допомоги.

На підставі викладеного, відповідач просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі та покласти на позивача судові витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00грн.

Позивач у встановлений судом строк надав відповідь на відзив, в якій з доводами, викладеними відповідачем не погоджується, посилаючись на те, що відповідач повідомив позивача про існування зауважень з переліком необхідних доопрацювань лише через 2 місяці після отримання відповідного повідомлення від Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, а саме 20.05.2019, тобто вже після спливу строку виконання робіт, передбачених умовами договору і тільки після звернення позивача з відповідною претензією. Як зазначив позивач, строк виконання робіт за умовами спірного договору становить для відповідача 90 робочих днів, тобто до 07.05.2019.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.09.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту» (відповідач) укладено договір № 242/18 про розробку нормативно-технічної та технологічної документації (далі договір), відповідно до умов якого позивач в межах виконання цього договору доручив, а відповідач зобов`язався надати послуги за ДК 021:215 71330000-0 «Інженерні послуги різні» з проведення та складання звіту з інвентаризацію джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на об`єкти за адресами, зазначеними в Додатку № 2 до Договору; розробки документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на об`єкти за адресами, зазначеними в Додатку № 2 до Договору та з отримання Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на об`єкти за адресами, зазначеними в Додатку № 2 до Договору.

18.12.2018 між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору, за умовами якої сторони зменшили кількість джерел викиду за адресою: 62550, Харківська область, Вовчанський район, с. Бугаївка, вул. Перемоги, 36 до 21 джерела та загальну вартість послуг, у зв`язку з чим за умовами п.2.1 договору в редакції додаткової угоди, загальна вартість послуг, передбачена договором, складає 31 000,00грн.

У п.2.2 договору сторони погодили порядок здійснення розрахунків, а саме: позивач зобов`язався здійснити оплату послуг, що надаються відповідачем, в розмірі 50% від загальної вартості передбачених договором послуг протягом п`яти банківських днів з моменту підписання цього договору, решту 50% - протягом трьох банківських днів з моменту отримання повідомлення від відповідача про закінчення надання послуг з розробки документації згідно п.1.1 договору.

Позивач зобов`язався не пізніше 14-ти днів з моменту підписання договору надати відповідачу усю необхідну інформацію та документацію, згідно додатку № 1 до цього договору, а так само інші дані, необхідні для надання послуг (п.4.6 договору).

За умовами п.3.3 договору передача документації оформлюється актом прийому-передачі документації у двох примірниках та підписується обома сторонами.

На виконання умов договору позивач перерахував на розрахунковий рахунок грошові кошти в розмірі 31 000,00грн.

Також, позивач 21.12.2018 передав відповідачу всю необхідну документацію, що підтверджується актом прийому-передачі документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря за спірним договором.

Відповідач, за умовами п.10.2 договору, зобов`язався надати послуги протягом 90 робочих днів з моменту виконання позивачем п.п.2.2, 3.3, 4.4 договору.

11.02.2019 відповідач передав позивачу у двох примірниках розроблену ним документацію на перевірку та підписання, а саме: звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин та документи, в яких обґрунтовуються обсяги викидів для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Зазначені документи були підписані позивачем та повернуті відповідачу з метою подальшої передачі відповідачем звіту до Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації для його розгляду, реєстрації та отримання відповідного дозволу.

Проте, у погоджений сторонами строк, відповідач, взяті на себе зобов`язання не виконав, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на об`єкти за адресами, зазначеними в додатку № 2 до договору не отримав.

Позивач 03.05.2019 звернувся на адресу відповідача з вимогою (вих. № 187) про надання послуги або повернення коштів.

Відповідач 20.05.2019 повідомив позивача (лист за вих. № 20/05-224) про знаходження розробленої документації на погодженні в Департаменті екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації та про існування зауважень з боку Департаменту. На підставі зазначеного, відповідач просив позивача надати новішу ситуаційну карту-схему у масштабі 1:2000 або 1:5000 з нанесеною житловою забудовою, що є навколо підприємства. Також відповідачем було направлено на адресу позивача Акт № 1 від 20.05.2019 із переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання.

03.06.2019 позивач звернувся до відповідача з повторною претензію (вих. № 230), в якій звернув увагу відповідача на безпідставність фактичної відмови від виконання взятих на себе зобов`язань щодо надання послуг та з вимогою щодо повернення сплачених позивачем коштів за спірним договором в розмірі 31 000,00грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідач до теперішнього часу не повернув грошові кошти, позивач вважає, що відповідачем завдано збитки у зв`язку з невиконанням ним умов договору в якості витрат, які були зроблені позивачем у вигляді попередньої оплати за спірним договором. На підставі зазначеного позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд керується наступним.

Відповідно до вимог діючого законодавства, суд, здійснюючи правосуддя, на засадах верховенства права забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. При здійсненні правосуддя судді повинні дотримуватись Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об`єктивний розгляд судових справ.

Вирішуючи спір, суд зобов`язаний перевірити чи здійснюється регулювання встановлених ним дійсних правовідносин сторін наведеними позивачем нормами права та самостійно застосувати норми права, якими регулюються спірні правовідносини, незалежно від посилання на них учасників судового процесу, за винятком випадків, коли це змінює підстави позову (факти, з якими норми матеріального права пов`язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків спірного матеріального правовідношення). Самі ж норми матеріального права не є підставами позову.

Суд зауважує, що посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не є виходом суду за межі позовних вимог, оскільки, застосовуючи інші норми права у спірних правовідносинах, не змінюється підстава позову.

Аналогічна правова позиція викладена у п.3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивач до спірних правовідносин помилково застосовує норми матеріального права, а саме: ст.ст.901, 906 Цивільного кодексу України, що регулюють правовідносини в сфері надання послуг.

Оскільки предметом договору, укладеного між сторонами, є розробка нормативно-технічної та технологічної документації, а також отримання Дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на об`єкти, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою спірний договір є договором підряду.

Враховуючи викладене, здійснивши правильну правову кваліфікацію спірних правовидносин між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати у прийнятті рішення норми матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.

Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст.626 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України).

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.1 ст.193 Господарського кодексу України об`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Виходячи з приписів ч.2 ст. 20 та ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України, п.8 ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є правовим засобом відповідальності у сфері господарювання, різновидом господарської санкції та способом захисту прав суб`єктів господарювання.

Відповідно до ч.3 ст.216 Господарського кодексу України потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є застереження про це в договорі.

Статтею 224 Господарського кодексу України зобов`язано учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За приписами ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як передбачено ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі (ч.1 ст.226 Господарського кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань та/або відшкодування позадоговірної шкоди потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Судом встановлено, що за умовами п.10.2 договору відповідач зобов`язався розробити нормативно-технічну та технологічну документацію, а також отримати Дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на об`єкти протягом 90 робочих днів з моменту виконання позивачем п.2.2, 3.3, 4.4 договору.

Позивач на виконання умов п.2.2 договору перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 31 000,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1109 від 06.12.2018 на загальну суму 33 000,00грн. та № 203 від 12.02.2019 на суму 11 000,00грн., а також довідкою за вих. № 308 від 12.08.2019, наявними в матеріалах справи, та передав 21.12.2018 документацію за актом прийому-передачі документації для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відповідно до умов п.3.3 договору.

Суд звертає увагу, що незважаючи на те, що умовами п.4.6 договору позивач зобов`язався передати документацію відповідачу не пізніше 14 днів з моменту підписання договору, при цьому передавши її лише 21.12.2018, відповідач прийняв зазначену документацію та підписав акт прийому-передачі без будь-яких зауважень та заперечень щодо несвоєчасного надання позивачем передбаченої договором документації.

Суд зазначає, що умовами п.10.2 договору строк надання послуг відповідачем починається саме з моменту виконання позивачем п.п.2.2, 3.3 та 4.4 договору.

Враховуючи те, що позивачем було виконано умови п.2.2 та п.3.3 договору, перераховано грошові кошти та 21.12.2018 передано документацію, необхідну для виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором, суд дійшов висновку, що саме в період з 22.12.2018 по 07.05.2019 (90 робочих днів) відповідач повинен був виконати роботи за спірним договором.

На підставі викладеного, суд вважає заперечення відповідача в частині порушення позивачем умов п.4.6 договору необґрунтованими, оскільки відповідач на адресу позивача з претензіями або попередженнями про порушення останнім строків, передбачених п.4.6 договору, для надання документації не звертався, в матеріалах справи такі докази також відсутні. При цьому документація для виконання відповідачем робіт за договором була прийнята останнім без будь-яких зауважень стосовно порушення позивачем строків, що підтверджується актом прийому-передачи спірної документації.

Таким чином, відповідач своїми конклюдентними діями погодився на отримання документів у більш тривалий термін, ніж у строк, передбачений сторонами у п.4.6 договору.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконав, протягом 90 робочих днів, а саме: за період з 22.12.2018 по 07.05.2019 роботи в повному обсязі не здійснив, дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на об`єкти позивача не отримав.

Так, з наданих учасниками справи доказів, судом вбачається, що відповідач, після підписання позивачем розробленої документації та передачі її відповідачу, подав до Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації для розгляду та реєстрації звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин позивача, що підтверджується супровідним листом за вих. № 21/02-76 від 21.02.2019, наявним у матеріалах справи.

20.03.2019 на адресу відповідача від Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації надійшов лист за вих. № 03.01-131729, в якому Департамент повідомив відповідача про повернення звіту позивача на доопрацювання з підстав, зокрема, невідповідності звіту вимогам чинного законодавства та наявним розбіжностям у деяких його пунктах.

Відповідно до умов п.4.10 договору відповідач має право вимагати у позивача додаткову документацію за вимогою Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації на місцях та Центрів надання адміністративних послуг для якісного й повного виконання останнім своїх зобов`язань за договором та негайно інформувати позивача про надання додаткової документації у письмовій формі.

Відповідач в порушення п.4.10 договору, після отримання від Департаменту листа за вих. № 03.01-131729 від 20.03.2019 до позивача протягом березня-квітня 2019 з вимогою надати додаткову документацію не звертався, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Даний факт відповідачем також не спростований.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач лише після закінчення строку надання послуг, а саме 20.05.2019, та після звернення позивача до відповідача з вимогою надати послугу або повернути кошти (претензія № 187 від 03.05.2019), направив на адресу позивача лист за вих. № 20/05-224 з проханням надати новішу ситуаційну карту-схему у масштабі 1:2000 або 1:5000 з нанесеною житловою забудовою, що є навколо підприємства позивача та актом із переліком необхідних доопрацювань та строків їх виконання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконав взяті на себе договірні зобов`язання по отриманню дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на об`єкти за адресами, зазначеними в Додатку № 2 до Договору в строк до 08.05.2019.

Оскільки на виконання умов договору позивач сплатив відповідачу передоплату в розмірі 31 000,00грн., яка фактично є витратами позивача у зобов`язальних правовідносинах, що виникли в результаті неналежного виконання відповідачем його договірних зобов`язань, то відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України та ч.2 ст.22 Цивільного кодексу України зазначена сума є збитками замовника (позивача).

Відповідно до ч.2 ст.614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідач доводи, викладені у позовній заяві, не спростував, доказів належного виконання зобов`язань за договором протягом 90 робочих днів у період з 22.12.2018 по 07.05.2019 суду не надав, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Матеріалами справи підтверджується вина відповідача, наявність шкоди, яка виникла внаслідок невиконання умов договору, що свідчить про протиправність поведінки відповідача та наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та збитками позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків в сумі 31 000,00 грн. є обґрунтованими, доведеними документально та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на п.4.8 договору, яким сторони погодили право відповідача призупинити дію щодо подальшого виконання умов договору у разі ненадання позивачем інформації, до усунення порушення умов договору.

Дані заперечення відповідача суд не приймає до уваги, оскільки призупинити дію щодо подальшого виконання умов договору відповідач мав право лише у разі невиконання позивачем умов п.4.6 та п.4.10 договору в частині ненадання ним на вимогу відповідача додаткової документації, при цьому, суд звертає увагу, що відповідач мав право на такі дії лише протягом 90-та робочих днів (з 22.12.2018 по 07.05.2019). Однак, як вже було зазначено вище, відповідач протягом даного часу на адресу позивача з відповідною вимогою не звертався, дана вимога була направлена лише після закінчення строку, обумовленого сторонами у договорі.

Що стосується посилання відповідача на отримання позивачем листів безпосередньо від Департаменту екології та природних ресурсів Харківської обласної державної адміністрації, суд зазначає, що дані листи носять лише інформаційний характер, а обов`язок щодо негайного повідомлення позивача про надання додаткової документації у письмовій формі за умовами договору покладено саме на відповідача, чого останнім в даному випадку зроблено не було.

Суд не приймає посилання відповідача на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 та постанову Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 922/794/18, оскільки у справі № 922/2783/19 повністю доведена належними та допустимими доказами вина відповідача в порушенні ним господарського зобов`язання, а саме не виконання ним робіт у строки, передбачені умовами спірного договору.

Що стосується невідповідності заяви про уточнення позовних вимог нормам Господарського процесуального кодексу України, на які посилається відповідач у своєму відзиві, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Дійсно, Господарським процесуальним кодексом України, зокрема ст.161 цього Кодексу, не передбачено подання заяв про "уточнення" позовних вимог. При цьому, суд не позбавлений права, в разі надходження до господарського суду відповідної заяви, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, самостійно надати такій заяві правову оцінку, що й було зроблено судом при прийнятті заяви про уточнення позову як заяви про зміну предмета позову, подану в строк та за правилами, встановленими законом для подання відповідних заяв.

Що стосується вирішення питання щодо розподілу витрат, пов`язаних з розглядом справи, суд керується наступним.

За приписами п.1 ч.З ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивачем при зверненні до суду з позовом надано розрахунок судових витрат, в якому останнім заявлено 10 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України для цілей розподілу судових витрат береться до уваги: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Також при визначенні суми таких витрат, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, позивачем було надано до суду:

- Договір про надання професійної правничої допомоги від 22.07.2019, укладений між Адвокатським об`єднанням «Адвокатська компанія «Мельник і Квапиш» та позивачем;

- акт виконаних робіт від 30.07.2019 до договору про надання професійної правничої допомоги від 22.07.2019 на суму 10 000,00грн.;

- рахунок № 1 від 30.07.2019 до договору про надання професійної правничої допомоги від 22.07.2019 на суму 10 000,00грн.;

- платіжне доручення № 1369 від 09.08.2019 про сплату позивачем 10 000,00грн. оплати послуг з надання правової допомоги на підставі рахунку № 1 від 30.07.2019.

На виконання Договору про надання професійної правничої допомоги від 22.07.2019 адвокатське об`єднання «Адвокатська компанія «Мельник і Квашин» надало позивачу правову допомогу, зокрема: збір документів, аналіз матеріалів та підготовка господарського позову з приводу стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту» передплати у розмірі 31 000,00грн., що виникла за Договором № 242/18 від 10.09.2018, на що було витрачено загалом 10,411 години.

Таким чином, заперечення відповідача щодо недоведеності позивачем фактично затраченого часу на чіткий перелік дій по наданню правової допомоги спростовується матеріалами справи.

Право представництва інтересів позивача в суді, в тому числі на звернення з відповідним позовом до суду адвокатом Ковкіним О.В., підтверджується довіреністю № 01/08 від 01.08.2019 та свідоцтвом про право зайняття адвокатською діяльністю № 1025 від 05.08.2011.

Відповідно до ст.30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до приписів ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум. які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні: наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Як зазначив позивач, 21.03.2018 відбулося розширене засідання Ради адвокатів Харківської області за участі голів адвокатських об`єднань з правом дорадчого голосу щодо застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, на якому вирішено формувати гонорар адвоката за годину роботи не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день виплати (Рішення № 17 від 21.03.2018 розміщене на офіціальному сайті Національної асоціації адвокатів України Ради адвокатів України Харківської області).

Станом на 01.01.2019р., згідно зі ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1921 грн. (50% становить 960,50грн).

З наданого позивачем розрахунку судом вбачається, що сума в 10 000, 00грн. дорівнює 10.411(год)х960,50грн., у зв`язку з чим понесені витрати повністю відповідають рекомендованим (мінімальним) ставкам адвокатського гонорару.

Враховуючи вищенаведене, а також наявність заяви позивача про стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача, суд дійшов висновку про покладення на відповідача витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 1 921,00грн., суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладає на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 236-238, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Всеукраїнський науковий центр екологічних досліджень та аудиту" (код ЄДРПОУ 38278590, адреса: 61052, м. Харків, вул. Полтавський шлях, 21) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слав`янське-5" (код ЄДРПОУ 32715356, адреса: 62535, Харківська область, Вовчанський район, с. Бугаївка, вул. Перемоги, 36) - 31 000,00грн. збитків, 10 000,00грн. витрат на професійну правничу допомогу, 1 921,00грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України, дане рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду безпосередньо або через господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Повне рішення складено "25" жовтня 2019 р.

Суддя Т.А. Лавренюк