Постанова

від 15.10.2019 по справі 922/3458/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 922/3458/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Багай Н. О. - головуючого, Волковицької Н. О., Зуєва В. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 (судді: Хачатрян В. С., Россолов В. В., Склярук О. І. ) і рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 (суддя: Новікова Н. А.) у справі

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області

до Науково-виробничого підприємства "Електромонтаж"

про стягнення збитків у сумі 221 160,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. У жовтні 2017 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області (далі - РВ ФДМ України по Харківській області) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Науково-виробничого підприємства "Електромонтаж" (далі - НВП "Електромонтаж") про стягнення збитків у розмірі 221 160,00 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що діями відповідача через невиконання умов договору купівлі-продажу від 24.01.2006 у №1145 було завдано збитків державі шляхом знищення об`єкта незавершеного будівництва, який був предметом вказаного договору . Позивач здійснив розрахунок збитків згідно зі звітом про незалежну оцінку зазначеного об`єкта незавершеного будівництва , затвердженого Наказом РВ ФДМ України по Харківській області від 30.06.2019 року №1313 станом на 05.06.2016 .

2. Короткий зміст судових рішень

2.1. Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 у задоволені позову відмовлено повністю. Судові витрати покладено на позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області.

2.2. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 залишено без змін.

2.3. Суди виходили з того, що позивачем не доведено, що збитки, які просить стягнути позивач, завдані саме внаслідок винних дій відповідача. Суди вказували, що заявлена до стягнення позивачем сума за своєю природою є збитками, розмір яких позивач підтверджував висновком фізичної особи - підприємця Дрозд Ю. О . Неправомірна поведінка відповідача обґрунтовувалася позивачем обставинами, встановленими у рішенні Господарського суду Харківської області від 22.11.2016 у справі № 922/3506/16. А саме, у зазначеному рішенні встановлено, що відповідач не здійснив відповідні дії щодо переоформлення права користування земельною ділянкою під об`єктом незавершеного будівництва з відповідною місцевою радою, не завершив будівництво і не ввів об`єкт в експлуатацію у строк до 24.01.2016. Проте, суди встановили, що висновком експертного дослідження судової будівельно-технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса № 24557 від 31.10.2018 підтверджується, що збитки завдані не з вини відповідача. Суди наголошували, що відповідачем вчинялися дії щодо виконання умов договору та дії щодо недопущення господарського правопорушення, а саме: укладено договір оренди земельної ділянки, розроблено технічну документацію і робочий проект реконструкції "СОС-3", виконано роботи з посилення фундаментів і конструкцій, здійснювався вивіз сміття з об`єкта. Причиною невиконання умов договору купівлі-продажу №1145 від 24.01.2006 стала наявність на території будівельного майданчика самочинно збудованих об`єктів, які всупереч рішенню Дергачівського районного суду Харківської області від 21.08.2012 не були демонтовані. Суди дійшли висновків, що РВ ФДМ України по Харківській області не довело наявності у діях відповідача складу всіх елементів господарського правопорушення, необхідних для притягнення останнього до такого виду відповідальності, як стягнення збитків.

3. Короткий зміст касаційної скарги

3.1. Не погодившись із рішенням Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 та постановою Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019, РВ ФДМ України по Харківській області звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги РВ ФДМ України по Харківській області про стягнення збитків задовольнити у повному обсязі, стягнути з НВП "Електромонтаж" збитки до державного бюджету України у сумі 221 160,00 грн, судові витрати покласти на відповідача.

3.2. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме, статті 22 Цивільного кодексу України, статті 225 Господарського кодексу України. Скаржник зазначає, що НВП "Електромонтаж" не виконало свої зобов`язання, передбачені договором купівлі-продажу від 24.01.2006 № 1145 у визначений термін, що стало причиною його розірвання та повернення майна. Внаслідок володіння відповідачем об`єктом незавершеного будівництва стан об`єкта перестав відповідати його стану на момент приватизації - об`єкт повністю демонтовано. Розмір збитків, завданих об`єкту за час володіння покупцем, становить 221 160,00 грн. Скаржник вважає розмір збитків доведеним з огляду на неоскарження відповідачем звіту про незалежну оцінку об`єкта незавершеного будівництва. Наголошує, що протиправна бездіяльність відповідача встановлена у рішенні Господарського суду Харківської області у справі № 922/3506/16. Відповідач не спростував своєї вини та не надав доказів стосовно виконання взятих на себе зобов`язань.

3.3. НВП "Електромонтаж" направило відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін. Відповідач зазначає, що доводи скаржника ґрунтуються на недоведених фактах і за відсутності належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження позовних вимог щодо протиправності дій відповідача та розміру збитків. Наголошує, що касаційна скарга не містить переліку норм права, які судами не дотримано. Крім того, відсутні будь-які посилання на порушення судами норм процесуального права, що свідчить про законність та обґрунтованість судових рішень.

4. Обставини встановлені судами

4.1. Судами встановлено, що 24.01.2006 між РВ ФДМ України по Харківській області (продавець) та НВП "Електромонтаж" (покупець) укладено договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва "Сільське відділення зв`язку (СОС-3)" за № 1145, який 25.01.2009 посвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Анохіною В.М. та зареєстровано в реєстрі за № 181 (далі - договір).

Згідно з пунктом 1.3 договору остаточна ціна продажу на аукціоні об`єкта незавершеного будівництва з урахуванням ПДВ становить 25 212,00 грн.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов, які передбачені пунктами 5.1- 5.7 цього договору, продавець має право в установленому порядку на розірвання договору, стягнення завданих збитків у цінах, діючих на момент розірвання договору, та повернення об`єкта приватизації у власність продавця.

Відповідно до акта приймання-передачі б/н від 03.03.2006 року продавець передав, а покупець прийняв об`єкт приватизації.

4.2. 22.01.2008 між Солоницівською селищною радою Дергачівського району Харківської області та НВП "Електромонтаж" було укладено договір оренди землі (0,1587 га для обслуговування адміністративної будівлі). Відповідно до умов договору оренди землі НВП "Електромонтаж" протягом 2008-2018 сплатило орендну плату у сумі 27 485,11 грн.

4.3. Судами встановлено, що НВП "Електромонтаж" за власний рахунок здійснило роботи з будівництва і реконструкції конструкцій об`єкту з метою запобігання подальшій руйнації на суму 33 684,00 грн, що підтверджується договором підряду № 8 від 18.11.2008, укладеним між НВП "Електромонтаж" та ТОВ "Стройпласт -1", локальним кошторисом, відомістю ресурсів, довідкою про вартість виконаних робіт.

4.4. З матеріалів справи вбачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 22.11.2016 у справі №922/3506/16 за позовом керівника Дергачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі РВ ФДМ України по Харківській області до ПП "НВП "Електромонтаж" про розірвання договору та повернення майна, позовні вимоги прокурора задоволено повністю, розірвано договір купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва "Сільське відділення зв`язку (СОС-3)" № 1145 від 24.01.2006 зі змінами від 28.03.2011 № 1, від 20.04.2012 № 2, від 26.03.2013 № 3, від 31.03.2014 № 4, який укладено між РВ ФДМ України по Харківській області та НВП "Електромонтаж", зобов`язано НВП "Електромонтаж" повернути у відання держави - РВ ФДМ України по Харківській області об`єкт незавершеного будівництва "Сільське відділення зв`язку (СОС-3)", який знаходиться за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки та розташований на земельній ділянці розміром орієнтовно 0,5 га.

4.5. Наказом РВ ФДМ України по Харківській області від 31.01.2017 року №199 було створено комісію з інвентаризації (обстеження) об`єкта незавершеного будівництва "Сільське відділення зв`язку (СОС-3)" за адресою: Харківська область, Дергачівський район, с. Подвірки, розташованого на земельній ділянці розміром орієнтовано 0,5 га (далі - об`єкт незавершеного будівництва).

03.02.2017 членами комісії з інвентаризації об`єкта незавершеного будівництва, створеної наказом РВ ФДМ України по Харківській області від 31.01.2017 року №199 проведено інвентаризацію (обстеження) будівельного майданчику і технічного стану об`єкта незавершеного будівництва. При цьому комісією складено інвентаризаційні описи і акт обстеження об`єкта. В подальшому, результати інвентаризації передано на розгляд комісії РВ ФДМ України по Харківській області з питань повернення об`єкта незавершеного будівництва .

4.6. На виконання положень Постанови Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 32 "Про затвердження Порядку повернення у державну власність об`єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об`єктів", наказом РВ ФДМ України по Харківській області від 10.02.2017 № 270 створено комісію з питань повернення у державну власність об`єкта незавершеного будівництва. На засіданні комісії 15.02.2017 (протокол №27) було розглянуто надані інвентаризаційною комісією документи та проведено звіряння результатів інвентаризації (обстеження) об`єкта, проведених при приватизації і на дату набрання чинності рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2016 у справі №922/3506/16 та встановлено, що стан об`єкта не відповідає його стану на момент приватизації - об`єкт повністю демонтований.

4.7. За результатами звіряння комісією прийнято рішення про визначення вартості об`єкта та розміру збитків, завданих об`єкту приватизації , шляхом проведення незалежної оцінки згідно з вимогами Методики оцінки майна, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003 № 1891 (далі - Методика оцінки № 1891) .

Наказом РВ ФДМ України по Харківській області від 24.04.2017 № 870 було затверджено завдання на проведення незалежної оцінки об`єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до звіту про незалежну оцінку зазначеного об`єкта незавершеного будівництва, затвердженого наказом РВ ФДМ України по Харківській області від 30.06.2017 № 1313, станом на 05.12.2016 розмір збитків , завданих об`єкту приватизації за час володіння ним покупцем , становить 221 160,00 грн.

4.8. РВ ФДМ України по Харківській області запропонувало покупцю добровільно у 20-ти денний термін з дня його отримання сплатити вартість збитків у сумі 221 160,00 грн (листом від 05.07.2017 року № 47-3681).

4.9. Оскільки відповідач не виконав вимоги щодо добровільної сплати збитків, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом про стягнення збитків у розмірі 221 160,00 грн у зв`язку з невиконанням умов договору купівлі-продажу об`єкта незавершеного будівництва.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, заперечення на неї, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Предметом спору є вимога про стягнення збитків, які завдані об`єкту приватизації під час володіння НВП "Електромонтаж" об`єктом. Позов заявлено на підставі статті 22 Цивільного кодексу України і частини 2 статті 19 Закону України "Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва".

5.3. Згідно з частиною 2 статті 19 Закону України "Про особливості приватизації об`єктів незавершеного будівництва" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі невиконання умов, зазначених у цій статті, договір купівлі-продажу підлягає розірванню в установленому законодавством порядку. При цьому, покупець, з яким розірвано договір купівлі-продажу, повертає об`єкт приватизації в державну власність за актом приймання-передачі, а також відшкодовує державі збитки, завдані невиконанням умов договору.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що потерпіла сторона має право на відшкодування збитків незалежно від того, чи є про це застереження в договорі.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Частиною 1-3 статті 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

5.4. Отже, відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності і для застосування такої міри відповідальності необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи, тобто кредитор повинен довести факт порушення зобов`язання; шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина порушника. У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

5.5. Як встановлено судами попередніх інстанцій, володіння НВП "Електромонтаж" об`єктом незавершеного будівництва здійснювалося в період з 14.01.2006 (Договір купівлі-продажу №1145) до 05.12.2016 (набрання рішення Господарського суду Харківської області від 22.11.2016 законної сили).

Згідно зі звітом, затвердженим наказом РВ ФДМ України по Харківській області від 30.06.2017 № 1313, станом на 05.12.2016 розмір збитків, завданих об`єкту приватизації за час володіння ним покупцем, становить 221160, 00 грн.

За клопотанням відповідача Господарським судом Харківської області у справі було призначено судово-технічну експертизу.

Згідно з висновком експертного дослідження судової будівельно-технічної експертизи Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. проф. М. С. Бокаріуса № 24557 від 31.10.2018 розмір збитків, в розумінні Методики оцінки майна №1891, яких було завдано частковою руйнацією (зносом) об`єкта незавершеного будівництва за час володіння ним НВП "Електромонтаж" , станом на 05.12.2016 (без врахування ПДВ) дорівнює ринковій вартості майна, зменшеній на вартість пошкодженого майна, визначену з урахуванням його стану після часткового знищення (з урахуванням наявного фундаменту та виконаних будівельних робіт за час володіння (господарювання) НВП "Електромонтаж" на об`єкті) , складає 86 900,00 грн.

Водночас, у вказаному висновку встановлено, що НВП "Електромонтаж":

- будівництво об`єкта незавершеного будівництва "Сільське відділення зв`язку (СОЗ-З)" за адресою: АДРЕСА_2 за договором купівлі-продажу від 24.01.2006 за №1145 не завершило з причин наявності на території будівельного майданчика самочинно побудованих сараїв та погребів;

- зобов`язання пункту 5.4 договору купівлі-продажу від 24.01.2006 за №1145 не виконало, у зв`язку з неможливістю звільнення земельної ділянки; при цьому враховано дії відповідача, спрямовані на виконання вказаного пункту, а саме: звернення до Солоницівської сільради щодо усунення перешкод у праві користування та розпорядження майном, винесення рішення зборів самочинних забудовників з планом переносу самочинних споруд, звернення до Дергачівського районного суду Харківської області з позовом до фізичних осіб щодо демонтажу самочинних споруд; невиконання рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 09.07.2012 (виконавчий лист від 21.08.2012 Дергачівського районного суду Харківської області про зобов`язання виконання рішення суду щодо демонтажу самочинних споруд не було виконано);

- зобов`язання за договором купівлі-продажу від 24.01.2006 за №1145 частково виконало: зареєструвало договір купівлі-продажу в Солоницівскій сільраді, розробило технічну документацію по встановленню меж і уклало договір оренди земельної ділянки (подовжено), розробило проект містобудівного обґрунтування, виконало технічну експертизу і отримало висновок про несучу здатність конструкцій будівлі, розробило проектно-кошторисну документацію і робочий проект реконструкції будівлі "СОЗ-З", виконало роботи з розчистки території від сміття, виконало будівельні роботи для посилення фундаментів і конструкцій будівлі.

Згідно з положеннями статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинною, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Суди, посилаючись на висновок експерта №24577 від 31.10.2018 та матеріали справи, а саме: договір підряду №8 від 18.11.2008, укладеному між НВП "Електромонтаж" та ТОВ "Стройпласт-1" на виконання будівельних робіт з посилення фундаментів та несучих елементів конструкцій-будівлі розташованої за адресою: АДРЕСА_2, акт виконаних робіт до договору підряду №8 від 18.11.2008, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 09.07.2012, яким зобов`язано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 демонтувати самочинно збудовані погреба, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 "; договір оренди землі від 22.01.2008, відповідно до якого НВП "Електромонтаж" передано в оренду земельну ділянку площею 0,1587га за адресою: АДРЕСА_1 строком на п`ять років, лист директора НВП "Електромонтаж" від 27.01.2012 за №12/25 до начальника РВ ФДМ по Харківській області, встановили, що відповідачем вчинялись дії щодо виконання умов договору купівлі-продажу. Тобто відповідачем вживалися всі залежні від нього заходи щодо належного виконання зобов`язання.

Окрім цього, суди встановили, що в акті обстеження комісією будівельного майданчика та технічного стану об`єкта незавершеного будівництва зазначено, що невідомими особами в липні 2014 року об`єкт приватизації був демонтований, будівельні матеріали і конструкції вивезені з території будівельного майданчика. НВП "Електромонтаж" звернулося до правоохоронних органів Дергачівського району із заявою від 20.07.2014, за зверненням відкрито кримінальне провадження, ведуться слідчі дії. Зазначене також підтверджується повідомленням Старшого слідчого СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області.

5.6. Відповідно до положень статті 74 Господарського процесуального кодексу України, позивач повинен довести факт спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування.

Таким чином, враховуючи вимоги закону та беручи до уваги встановлені господарськими судами обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, з яким погодився і апеляційний суд, стосовно відсутності правових підстав для стягнення збитків, оскільки позивачем не доведено наявність у діях відповідача склад всіх елементів господарського правопорушення, необхідних для притягнення відповідача до цивільно-правової відповідальності.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

6.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судове рішення суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

6.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій у справі прийняті із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

6.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судоми першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди першої і апеляційної інстанцій, ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстави для зміни чи скасування оскаржених у справі рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції немає.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Оскільки суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.06.2019 і рішення Господарського суду Харківської області від 28.03.2019 у справі № 922/3458/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Багай

Судді Н. О. Волковицька

В. А. Зуєв